Технології
Київський студент винайшов дрон-міношукач і отримав за розробку $100 тис. (ВІДЕО)
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Киянин Ігор Клименко розробив дрон-розміновувач і став найкращим студентом за версією Всесвітньої премії Global Student Prize.
Як створювалась розробка, що здатна рятувати життя, розповідає ШоТам.
Київський студент Ігор Клименко увійшов до топ-10 студентів світу та переміг у фіналі Всесвітньої премії Global Student Prize.
Ігор винайшов дрон-міношукач та отримав за це приз $100 000. На винахід хлопця наштовхнула багаторічна війна на сході України.
А після початку повномасштабної йому довелося евакуюватися. Закінчував роботу над винаходом хлопець уже за кордоном.
«Ми створили саморобний металодетектор, з’єднали з дроном. Написав я також декілька програм для руху квадрокоптера, для прорахунку всіх цих координат», — розповідає Ігор Клименко.
Читайте також: «План народився просто в дорозі». Як компанія «ТАНА» з Луганщини евакуювала не лише виробництво, а й всю команду
Дрон-міношукач може літати низько – приблизно 40 см від землі. Бризкає фарбою на потенційно небезпечне місце, позначаючи міну.
«Ми передаємо хвилі, які потім відбиваються від металевих об’єктів, які знаходяться в ґрунті, і проходять назад. Після цього ці хвилі аналізуються, і ми дізнаємося розмір… Таким чином ми знаходимо не лише металеві міни, а й пластмасові, оскільки в них також використовують металеві компоненти», — розповідає Ігор Клименко.
Завдяки розробці Ігоря сапери менше ризикуватимуть життям. А сам розробник мріє почати масове виробництво. Адже головна мета Ігоря – допомогти Україні перемогти. Та зберегти життя якомога більшої кількості людей.
«Я хочу повернутися на нашу Батьківщину і почати разом зі всіма її відбудовувати», — каже Ігор Клименко.
Нагадаємо, в Україні створили дронарню, де звичайні БПЛА переробляють на бойові.
Також ми повідомляли, як винахідники 28 ОМБр перетворили збитий гелікоптер на імпровізовану РСЗВ.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
На міжнародному конкурсі європейських інноваторів Jumpstarter 2023 два українські стартапи отримали найвищі призи — 10 тис. євро та підтримку у розвитку проєкту від Європейського інституту інновацій та технологій.
Про це ШоТам повідомили у Спільноті EIT.
Зазначається, що ерше місце отримав стартап GAPPO — інноваційне рішення, що допомагає зацифрувати оперативні процедури звітності в аграрній галузі.
Читайте також: «Я Юля, пасу кози та вівці, і це – кайф!». Вона переїхала з міста на хутір, щоб руйнувати стереотипи про село
У номінації Urban Mobility переміг український стартап MeGoElectric. Головна ідея проєкту — розробка доступних електричних вантажівок малої та середньої вантажності, які обслуговуватимуть компанії, що займаються транспортуванням вантажів. Проєкт отримав 10 тисяч євро та супровід провідних європейських спеціалістів для реалізації ідеї.
Про Спільноту EIT
Спільнота EIT — це спільна мережа, що включає довгострокові партнерства Європейського інституту інновацій і технологій (EIT), відомі як Спільноти знань та інновацій (KIC).
Ці інноваційні спільноти спрямовані на стимулювання системних змін у Європі та за її межами, зосереджуючись на таких ключових сферах, як зміна клімату, енергетика, здоров’я, харчові продукти, виробництво, сировина, цифровізація, міська мобільність, культура та творчість. Використовуючи колективний досвід KIC, ініціативи Спільноти EIT стимулюють інновації, підприємництво та креативність у Європі.
Нагадаємо, український ШІ-стартап AiSDR залучив $3 млн інвестицій.
Також ми розповідали, як українська компанія Mosqitter, яка спеціалізується на виробництві технологічних засобів для боротьби з комарами, залучила $200 000 інвестиції.
Фото: надане ШоТам.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Українське підприємство «Завод Кобзаренка» презентувало модернізований автомобільний самоскидний напівпричіп АСП-23 з надміцним кузовом зі шведської сталі HARDOX.
Про це повідомляє пресслужба компанії-виробника.
Так, оптимізований за розмірами причіп виготовляється з найкращих європейських компонентів і має такі характеристики:
- Вантажність 26 т
- Комплектується 3 осями SAF INTRADISC (опціонально ADR)
- Максимальний кут зсипу – 46
- Колеса 385/65 R22,5
- Об’єм кузова 25 м3.
Має адаптацію з тягачами усіх виробників. Унікальністю самоскида АСП-23, є те, що конструкція причепа дає змогу змінювати сталевий кузов на алюмінієвий для перевезення полегшених вантажів.
Читайте також: «В крані – іржава вода». Як на Донбасі екоактивісти взялися досліджувати стан водойм
Довідка
«Завод Кобзаренка» був заснований в 1993 році, як українсько-німецьке товариство «Флігель» (перейменовано в «Завод Кобзаренка» в 2008 році). На сьогодні «Завод Кобзаренка» — відомий виробник тракторних причепів в Україні.
Нагадаємо, «Завод Кобзаренка» презентував аграріям спецтехніку для гасіння пожеж.
Як ми повідомляли раніше, Київський «Завод Кобзаренка» розробив і протестував подрібнювач деревини.
Фото: facebook.com/zavodkobzarenka.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Біля 30 з команд, що претендують на участь в програмі підтримки інновацій у гуманітарному розмінуванні, представили свої розробки та ідеї.
Про це повідомляють у Міністерстві економіки.
Зазначається, що протягом дводенного Demining Bootcamp, що відбувся в Києві 2-3 грудня, біля 30 з команд, що претендують на участь в програмі, представили свої розробки та ідеї.
Пані міністр економіки Юлія Свириденко зазначила, що Україна планує впродовж 10 років повернути у використання 80% потенційно замінованих територій. Для цього планується стимулювати розвиток виробництва машин та обладнання в Україні.
Команди інноваторів представили експертам свої напрацювання за напрямами: Техніка для розмінування, Комплексні рішення, IT-рішення, Обстеження.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 20 років працювала «на когось», а тепер має власне ательє за грант: досвід швачки з Дніпропетровщини
Команди, чиї проєкти будуть визнані експертами найбільш перспективними, чекає чотиримісячна акселераційна програма. Весною наступного року планується протестувати вже готові чи удосконалені продукти на полігонах та в реальних умовах.
У Мінекономіки нагадують, що учасники програми матимуть змогу скласти індивідуальну дорожню карту у супроводі менторів та експертів, отримати підтримку при розробці бізнес-моделі та плану розвитку бізнесу від ідеї чи прототипу до сертифікованого виробу, чи технології.
Нагадаємо, 27 листопада по 3 грудня підрозділи з розмінування Державної спеціальної служби транспорту виявили, вилучили та знешкодили 828 вибухонебезпечних предметів.
Нагадаємо, в Україні стартував акселератор для стартапів у галузі розмінування.
Також ми розповідали, що Асоціація саперів України запустила навчальну платформу для дітей з мінної безпеки.
Фото: Мінекономіки.
Як поєднується «Кадилак» і кози? Ця фермерка з Київщини робить крафтовий сир, береже своїх «дівчат» і руйнує стереотипи
Фермерка Анастасія Кириленко розвозить замовлення на особливій моделі «Кадилака» — таких у світі всього 2000....
Власноруч робить натуральну олію та хлібці. Історія матері чотирьох дітей з Полтавщини, що започаткувала екобізнес
«Чи є вас щось, заради чого хочеться вставати рано-вранці чи зовсім не лягати спати? Щось,...
«А хто мені скаже, що я не можу?». Історія волонтерки з «кришталевістю» кісток, яка йде проти законів фізики
Усі навколо казали, що вона порушує закони фізики та робить неможливе. Ольга Пометун народилася з...
З міста — в село, з російської — на українську. Історія дитбудинку сімейного типу з Донеччини та досвід адаптації на Заході
Перше слово найменшої доньки подружжя Распертових з Донеччини було не «мама», а «там бах». «Їй...
