Київський авіаційний інститут стане некомерційним підприємством: подробиці

Uklon разом із ГО «Відчуй» запустили словник жестової мови, доступний у мобільному застосунку.

Про це пише Marketing Media Review.

У ньому зібрані найпоширеніші фрази для спілкування під час поїздки:

• «відчиніть вікно»;
• «відкрийте багажник»,
• «дякую» та інші.

Читати також: За вересень Укрзалізниця перевезла 2,2 мільйона пасажирів дальнього сполучення

Пасажири отримуватимуть сповіщення про можливість скористатися словником, коли поїздку виконуватиме водій із порушенням слуху або мовлення. У сервісі вже працює близько 400 таких водіїв.

Нагадаємо, що у 22 громадах відкриють Центри життєстійкості: кому будуть корисні.
Фото: Justin Leighton

Українське видавництво Vivat випустить книгу «Уроки грецької», яку написала лавреатка Нобелівської премії з літератури 2024 Хан Канг.

Про це повідомила CEO видавництва Юлія Орлова.

«Роман письменниці “Уроки грецької” вже скоро вийде у видавництві Vivat! Прямо зараз триває редагування. Плануємо видати навесні 2025 року. Ближче до виходу книжки напишу, чому ми звернули на неї увагу, а поки скажу, що це історія двох людей, які зійшлися разом у момент страждання і болю — чоловік, який втрачає зір, зустрічається із жінкою, яка втратила мову», — написали у видавництві.

Читайте також: Україні передали 435 мільйонів доларів на покращення зв’язку та інтернету

Як дописує Юлія Орлова, нобелівська премія з літератури — це одна з найпрестижніших відзнак, яку щорічно присуджують письменникам за видатний внесок у літературу. Фаворитами цього року були австралійський письменник Джеральд Мурнейн, китайська авторка Цань Сюе, а також британсько-американський автор Салман Рушді. Перемогла південнокорейська письменниця Хан Канг.

Письменницю відзначили «за інтенсивну поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам і викриває крихкість людського життя».

Нагадаємо, що в Україні створили перший віртуальний музей оперного театру: наразі доступно близько 6 тисяч експонатів.

Фото: El Pais

У Національному художньому музеї пройшов цикл заходів, присвячений 125-річчю музею. Від заснування музею він розвинувся у три інституції: Національний художній музей України, Національний музей історії України та Національного музей декоративного мистецтва України.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства культури та стратегічних комунікацій.

«Найважливіше, що зараз можуть робити представники наших музеїв, це розповідати про Україну через мистецтво, через музейну історію, таким чином відкриваючи Україну. Завдяки цифровізації, зокрема віртуальному туру виставкою 1925 року, сьогодні можна насолоджуватись шедеврами українських колекцій з будь-якого куточка світу, заразом відкрити для себе реальні історії та долю конкретних предметів мистецтва», — сказала заступниця з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.

Читайте також: У 22 громадах відкриють Центри життєстійкості: кому будуть корисні

«Витоки. До 125-річчя виставки до ХІ Археологічного з’їзду»

Виставка представляє 54 експонати, які могли демонструватися 1899 року. Серед них артефакти трипільської культури та скіфські старожитності. У міністерстві нагадали, що з нагоди відкриття ХІ Археологічного з’їзду Вікентій Хвойка 5 серпня 1899 року влаштував виставку, яка започаткувала зібрання сучасного Національного музею історії України.

Віртуальний тур виставкою 1925 року «Український портрет ХVІІ — ХХ століть»

Майже усі твори з виставки не лише ідентифіковані, але й віднайдено їх теперішнє місце збереження. Відвідувачі можуть скористатися 3D окулярами та опинитися в просторі 1925 року, «рухатися» залами, розглядати експонати, знайомитися з новітніми музейними дослідженнями колекції завдяки аудіогіду та інформації до кожного твору.

Читайте також: Як увійти в IT: на платформі Дія.Освіта вийшов новий серіал

У музеї також пройшла дводенна конференція «Національний український музей: часи, люди, долі».

Нагадаємо, що в Україні створили перший віртуальний музей оперного театру: наразі доступно близько 6 тисяч експонатів.

Фото: Вікторія Сідорова, Укрінформ