«Купуєш мапу в Німеччині, а там Крим – спірна територія». Українець викрив масштабну ІПСО росіян в Європі. Як йому це вдалося

Українець Микола Голубей викрив масштабну ІПСО росіян в європейських країнах. Чоловік знайшов щонайменше 30 компаній, які популяризують некоректні зображення України на мапах світу та називають Крим «спірною територією». Під вплив фейкових карт потрапили вже мільйони європейців, зокрема школярі, у чиїх підручниках питання півострова також «неоднозначне».

Голубей кілька місяців працював над розслідуванням, а тепер намагається заручитися підтримкою українського МЗС та інших державних установ. Крім того, українець планує подати багатомільйонний позов до суду, аби змусити європейські видавництва визнати помилку та замінити продукцію. Як одна людина кинула виклик глобальній ІПСО – у матеріалі ШоТам.

Микола Голубей

засновник проєкту «Stop Mapaganda! Інформаційна деокупація України»

«Відрядження», яке привело мене за кордон

Чітко пригадую, як у дитинстві батько подарував мені величезну мапу України. Він називав різні міста, а я бігав і повзав картою, намагаючись їх відшукати. І вже тоді я точно знав, де розташовані кордони України. Включно з Кримом, який є невід’ємною частиною нашої держави.

На відміну від мене, чимало провідних міжнародних компаній, що друкують мапи, атласи, путівники, підручники та глобуси, як з’ясувалося, геть не розуміються на кордонах суверенних держав. А саме на кордонах України, які систематично порушуються у левовій частці випадків. Мені вдалося виявити масштабне ІПСО проти України, що реалізується в Європі, Великій Британії та США. Та про все за порядком. 

До повномасштабного вторгнення я працював в одному з провідних українських інтернет-банків. 24-го лютого у мене було заплановане відрядження у Дніпро, тож ще з вечора стояла готова валіза для маленької подорожі. Щоправда, ми з дружиною ще не знали, що ця «подорож» так затягнеться і приведе нас за кордон.

Потяг Київ-Перемишль 

Ранок того дня кожен українець запам’ятав по-своєму. Ми зустріли його під перші вібрації вибухів. Завжди гарно мати план, особливо, коли звичне життя руйнується російськими ракетами. У нас він був – їхати у відрядження. Вже у потязі метро я дізнався, що Дніпро також бомблять. 

Коли ми дісталися вокзалу, на пероні стояв потяг Київ-Перемишль. І ми в нього сіли. Не знаю, як ви ставитеся до проявів долі, але я вважаю, що це був саме він. Ми не планували виїжджати з України. Я багато разів їздив поїздом Київ-Ворохта, тож думав, що Перемишль – це якесь село на заході України. Веж у вагоні я дізнався, що це Польща. 

Спочатку ми планували вийти у Львові, але за 10 годин дороги напруга в інформаційному просторі зросла настільки, що ми вирішили їхати далі. Так ми перетнули українсько-польський кордон. Здається, десь о 20:00, тобто ще до того, як ввели заборону на виїзд для чоловіків. Забігаючи наперед, зазначу, що маю аутоімунне захворювання, через яке не зміг би потрапити до лав ЗСУ. 

У Польщі ми не сиділи склавши руки. Перемишль – маленьке містечко, через яке в наступні місяці пройшли мільйони українців. Тож я очолив один із волонтерських проєктів, разом із дружиною ми два місяці підтримували інших біженців. Допомагали всім можливим, аби вони могли прийти до тями після пережитого. 

Моє звичне життя було зруйновано. Але волонтерська робота давала мету, сили, аби не опускати руки. Згодом знайомий запропонував нам офіційно зареєструватися, адже за умовами безвізу ми могли перебувати за кордоном до трьох місяців. Ми погодилися, зібрали документи, а пізніше перебралися у невеличке німецьке містечко.

Новорічний подарунок перетворився на масштабне розслідування

Перший час ми відчували певну депресію. Не розуміли, що робити далі. Утім вже восени я зібрався та замислився над створенням громадської організації. На жаль, у місті, де ми зупинилися, не знайшлося однодумців, тому ця ідея прогоріла. Але трапився інший прояв долі. Принаймні, я вважаю саме так.

На Новий рік я вирішив зробити собі подарунок – мапу Європи. Планував зробити колаж із приємними спогадами, а ще – заклеїти росію, аби її не існувало бодай на цій карті. Однак помітив одну доволі неприйнятну річ.

На цій карті Україна була жовтого кольору, росія – оливкового, а Крим – у жовто-оливкову смужку. До того ж між Україною та Кримом зобразили незрозумілий пунктирний «кордон», який чомусь не вказував на те, що Крим – це невід’ємна частина нашої держави. 

З 5 мап 4 зображують Крим некоректно

Я здивувався, адже ніколи не бачив нічого подібного. Проте не одразу усвідомив, яку загрозу несе в собі ця «картинка» – і просто заклеїв її жовто-блакитною пташкою. Та за кілька тижнів трапився ще один прояв долі: пташку розгриз мій собака, знову нагадавши про «смугастий» Крим. 

Зауважу, що цю мапу я придбав у найбільшій німецькій книжковій мережі Thalia.de. Тобто це не «рандомний» магазин, навпаки, мережа має понад три сотні офлайн-крамниць із річним оборотом близько 1,3 млрд євро. Уявіть на хвильку, скільки клієнтів вони обслуговують!

Згадавши про «смугастий» Крим, я вирішив повернутися до магазину, аби проглянути інші карти. Хотів перевірити, чи це раптом не прикра помилка. Але виявилося, що 4 із 5 мап зображують Крим некоректно. Я просто не вірив своїм очам. Це здавалося мені чимось неможливим, адже я перебував не десь «на болотах», а в Німеччині – одній з провідних демократичних країн, яка принаймні на словах декларує підтримку територіальної цілісності України.

Так я вперше побачив пряме лобіювання продажу саме фейкової продукції: величезні мапи, що продаються в тубусах, першими кидалися в очі. А на них – «смугастий» Крим. Єдина правильна карта була вдвічі меншою та захованою так далеко, що навіть дістати її було доволі складно.

Перевірив 30 магазинів у різних містах та країнах 

Після цього я почав відвідувати інші міста Німеччини, Швейцарії та Чехії. А в Австрії знайшов людей, які погодилися пройтися місцевими книжковими крамницями та перевірити їхню продукцію. Я шукав різні видавництва мап, різні друки, але всюди натикався на фейкові зображення України зі «спірним Кримом», «російським Кримом», «російським Кримом, на який претендує Україна», «Україна без Криму, Донеччини та Луганщини» тощо. А в нових освітніх матеріалах від лютого-березня 2023 року видавці почали зображувати результати осіннього «референдуму» на тимчасово окупованих територіях.

Я сам із Запоріжжя. Мої батьки досі живуть там, а тато ледь не загинув від ракетного удару в березні 2023 року. Наше місто жодного дня не було в окупації, але в освітній продукції Німеччини, Австрії та Швейцарії вже почали зображати Запорізьку, Херсонську, Донецьку, Луганську області й Крим «спірними територіями». Рівень моєї люді піднявся на новий рівень. Спірна територія?! Серйозно?! 

Але біда не приходить сама. До цього моменту я фокусувався виключно на мапах, але якоїсь миті почав вивчати всю продукцію, де можна відшукати зображення України. Шкільні підручники, атласи світу, глобуси, автомобільні карти, туристичні товари тощо.

Я відвідав понад 30 різноманітних магазинів у кількох країнах та придбав понад 40 одиниць продукції, яка покриває абсолютно будь-який запит. З одним єдиним винятком: там немає правильного зображення Криму, що є невід’ємною частиною України.

«Спірний Крим» – це не помилка, а система 

Я проаналізував чималу кількість матеріалів, що розповсюджується принаймні у кількох європейських країнах, а тому можу сміливо говорити саме про системність такої «помилки». Йдеться про понад 14 (а можливо, і більше) міжнародних спеціалізованих картографічних видавництв, які вводять клієнтів в оману.

Понад 30 міжнародних компаній ведуть інформаційну війну проти України, поширюючи фейки про нашу державу в освітніх матеріалах із загальним накладом в мільйони екземплярів. Що з цього виходить? Прямий результат ІПСО – недоотримання нами зброї та підтримки від західних партнерів (особливо від Німеччини, Австрії та Швейцарії). І мета цієї ІПСО доволі чітка – впровадити в європейське суспільство ідею про розшматування України.

Уявіть, лише в Німеччині, згідно зі статистикою за 2022 рік, навчаються близько 11 мільйонів школярів. Підручники для низ друкують два видавництва – Klett та Westerman. І якщо перше видає правильне зображення, то друге – ні. То яка ж кількість німецьких школярів впевнена, що «з Кримом не все так однозначно»?

Йдемо далі. Google maps, або як маніпулювати думкою людей. Ми звикли, що заходимо у Google та чітко бачимо, що Крим – це невід’ємна частина України. Але якщо послуговуватися Google на території росії, то український півострів магічним способом перетворюється на «частину рф». Що ж в Європі? Тут наш Крим – це знову «спірна територія». 

Водночас, існують ще карти Apple. І вони, на щастя, показують абсолютно коректне зображення, що не потребує жодних доповнень чи пояснень. А це, зауважу, дві американські міжнародні компанії, які мають бізнес в одній і тій самій країні.

National Geographic – у лавах зрадників?

І ще один важливий аспект, чому я вважаю, що це наймасштабніше ІПСО, яке вдалося виявити протягом останніх років. У 2009-му путін особисто взяв під патронаж так звану «російську географічну спілки», а президент цієї «спілки» – шойгу.  Опікунська рада «спілки» складається з російських олігархів, мільйонерів, мільярдерів та всієї військово-політичної еліти. 

Крім того, спілка має партнерства з аналогічними спільнотами, зокрема, американськими, німецькими, італійськими, тощо. Домовленості з ними підписали якраз у 2014-му році – коли росія вперше атакувала Україну.

Тут варто згадати і про атлас світу National Geographic, який у 2022 році зображує Крим окремо від України і додає уточнення: «Кордон, на який претендує Україна». Це навмисне порушення зображення єдиних офіційно визнаних кордонів України, які зазначені на сайті ООН. Держгеокадастр отримав від Alex Tait – представника The Geographer, National Geographic Society – такий лист: 

Виходячи з нашої політики, на наших довідкових картах ми вказуємо, що Крим є спірною територією, яка зараз контролюється Росією. Ми надаємо додатковий контекст із такою приміткою, надрукованою на наших картах:

Росія вторглася в Крим у 2014 році, і після спірного та бойкотованого референдуму, проведеного в Криму, було схвалено відділення від України, російський парламент проголосував за приєднання Криму до Російської Федерації. Згодом Генеральна Асамблея ООН прийняла необов’язкову резолюцію, яка визнала анексію недійсною та підтвердила територіальну юрисдикцію України. Росія керує і контролює півострів, тоді як Україна продовжує стверджувати, що Крим є її суверенною територією.

Я провів окреме розслідування щодо National Geographic і, спираючись на факти, можу стверджувати, що:

• московія, починаючи з 2009 року, реалізує концепцію гібридної війни, в який велику роль відіграє інформаційна війна. Ця стратегій підтримується на вищому політичному, військовому та економічному рівні;
• географія, історія, картографія та освіта використовуються в рф, як інформаційна зброя.
• РГО та РИО мають потужні канали фінансування («Газпром» та група олігархів у складі наглядової ради РГО – це тільки верхівка айсбергу);
• РГО має щільні зв’язки з міжнародними організаціями, які займаються географією та картографією (наприклад, National Geographic);
• National Geographic – є одним з пропагандиських рупорів кремля. Усі подробиці я зібрав за цим посиланням.

Українська влада має реагувати 

Це велика та комплексна проблема державного рівня, що вимагає комплексного рішення. Перші два місяці я збирав інформацію у форматі журналістського розслідування. Мене охоплювала лють та злість на всі компанії, які допомагають рф вести інформаційну війну проти України.

А коли я усвідомив масштаби інформаційної шкоди, то започаткував проєкт «Stop Mapaganda! Інформаційна деокупація України» і розробив стратегію, що складається зі створення 5 рівнів тиску на ці компанії.  Я сформував команду однодумців і з березня почав комунікувати з МЗС України, ЦПД при РНБО, Мінкультом, Держгеокадастром та іншими структурами, що мають зацікавитися вирішенням цієї проблеми.

Уся ця робота виконана мною та командою волонтерів – я не отримав жодної допомоги від державних структур. А після того, як намагався донести цю інформацію у відповідні інстанції і не отримав відповіді, настала фаза нерозуміння та розчарування. 

Я навіть подумав, що, можливо, якось не так інформую? Можливо, не видно весь масштаб цієї проблеми? Згодом мені вдалося поговорити з прессекретарем МЗС України, мене попросили підготувати презентацію щодо кожної з компаній, яка систематично зображує некоректні кордони України. Я це зробив, надіслав і отримав обіцянку, що вони направлять офіційні листи, аби з’ясувати, що відбувається. Сподіваюсь, МЗС це зробить, адже ми маємо шанс позбавити росію права обманювати людей через ці матеріали.

Попереду – багатомільйонний позов до суду

Ба більше, я маю власну стратегію та план, як це зробити. Насамперед, йдеться про спілкування з українською владою. Цей етап я вже розпочав і, сподіваюся, він принесе бажаний результат. Наступний крок – створення суспільного резонансу, тобто розмова з вітчизняними та іноземними ЗМІ.

Адже важливо розповісти та пояснити, яка проблема існує в світі, чому з нею потрібно боротися. І якщо кілька тижнів тому про мене ніхто не знав, то сьогодні за моє розслідування готові поручитися українські професори-географи з усіма відповідними регаліями. У моїй стратегії є кілька цілей, яких необхідно досягти: вилучення всієї некоректної продукції з магазинів, проведення розслідування, щодо кожної з компаній, яка друкувала фейк, і направлення листів-вибачень кожному споживачу, який прибав цю продукцію. В ідеалі – із пропозицією змінити товар на коректний чи повернути гроші за брехню.

А далі – суд. Я хочу подати багатомільйонний позов проти всіх цих міжнародних компаній, які вводять споживачів в оману. Утім самотужки я це поки що зробити не можу. Адже, нагадаю, маю автоімунне захворювання, проживаю на соціальну грошову допомогу і вже витратив понад 3000 євро на розслідування.

А суд обійдеться значно дорожче. Німецька юридична компанія озвучила мені ціну у 10 тисяч євро – це лише аванс, далі потрібно платити за кожну годину в суді. Тому я написав у понад 50 українських юридичних компаній, щоб отримати їх підтримку. На жаль, поки отримав лише одну відповідь, яка далеко не позитивна.

Як приєднатися до проєкту

Та все ж, я впевнений, що мені вдасться знайти того чи тих, хто зголоситься спонсорувати проєкт захисту України на міжнародному полі, яке намагається спаплюжити росія. У мене вже є команда однодумців, але Україна бореться та перемагає рф саме завдяки своїй єдності. Тому я запрошую усіх небайдужіх приєднатись до проєкту «Stop Mapaganda! Інформаційна деокупація України».

Насамперед долучайтесь до телеграм-каналу Stop Mapaganda! Крім того, можна взяти участь безпосередньо у волонтерській роботі проєкту. Детальний опис усіх варіантів допомоги можна знайти тут. А з будь-якми питаннями та пропозиціями можна писати на електронну пошту stopmapaganda@gmail.com чи в телеграм. Час деокупації України на інформаційному просторі настав.