Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Куїнджі – не наш? Так він же з Донеччини! Час дізнатися, кому насправді належить геній пейзажів (ТЕСТ)

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Досі вважаєте Архипа Куїнджі росіянином? А якщо ми скажемо, що пейзажист народився на Донеччині й завжди захоплювався красою української природи? Чому ж росіяни так невтомно називають його «своїм»? Митця просто привласнили. У новому тесті спецпроєкту #Вкрадене розповідаємо, як маловідомий самоук перетворився на світового генія, та до чого тут Україна.

Окупанти вже давно охрестили Архипа Куїнджі «російським художником», намагаючись не згадувати, де насправді народився митець. Яке місто Донеччини стало малою батьківщиною художника?

Правильно! Неправильно!

Митець народився у Маріуполі, але це чомусь не заважає колоніальній машині називати Куїнджі «греком російського походження, чия творчість досі додає сучасним російським художникам творчої наснаги».

А як щодо самого художника? Кого він вважав своїми пращурами?

Правильно! Неправильно!

Куїнджі називав своїми пращурами греків, які ще з часів античності населяли Причорноморське узбережжя Криму. До речі, у родині Куїнджі вільно розмовляли кримськотатарською мовою.

Хто вважається першим вчителем молодого Архипа, до якого митець йшов пішки сотні кілометрів?

Портрет авторства Івана Крамського
Правильно! Неправильно!

Якось юному Куїнджі порадили поїхати з Маріуполя в Крим, аби стати учнем вже відомого Івана Айвазовського (до речі, також українця!). Архип дійсно вирушив до Феодосії, але пішки. Коли йому все ж вдалося познайомитися з Айвазовським, той доручив Куїнджі пофарбувати паркан. Звісно ж, це не влаштовувало митця, а тому він повернувся додому.

А вгадаєте, до якого навчального закладу мріяв вступити художник?

Правильно! Неправильно!

Так, українець і справді мріяв вступити до Академії мистецтв у Петербурзі. Але не тому, що захоплювався цим містом. Усе банальніше – саме цей заклад міг допомогти Куїнджі стати справжнім художником. Щоправда, перші спроби вступу виявилися марними: митцю відмовили через слабку підготовку. Відтак Куїнджі почав працювати самостійно, поступово удосконалюючи власну майстерність. Згодом йому вдалося стати вільним слухачем академії, а пізніше – навіть скласти іспити, аби отримати диплом.

Особливої популярності художнику принесли дві картини. Одна із них – «Місячна ніч на Дніпрі». Вгадаєте назву другої роботи?

«Місячна ніч на Дніпрі»
Правильно! Неправильно!

Так-так, це картина «Українська ніч»! І саме ця робота дозволила митцю нарешті відійти від академічного романтизму та зробити образи більш нетиповими. Більша частина «Української ночі» написана оксамитовими синьо-чорними тонами, і лише світлі стіни українських хат-мазанок сяють в місячному світлі. Де сьогодні ця картина? Зберігається у московській Третьяковській галереї.

Наприкінці 1879 року у газеті «Молва» вийшла анонімна стаття, в якій Куїнджі звинуватили в одноманітності та прагненні до дешевих ефектів. Знаєте, хто її написав?

Портрет Архипа Куїнджі роботи Івана Крамського
Правильно! Неправильно!

Як не дивно, але критиком українського генія виявився російський живописець Михайло Клодт. Після того, як ім’я автора «статті» перестало бути анонімним, Куїнджі зажадав, аби Клодта виключили з Товариства пересувних художніх виставок, до якого належав і сам. А коли зрозумів, що цього не станеться, – покинув об’єднання.

Над однією зі своїх найвідоміших картин Архип Куїнджі працював понад 20 років. Про яку роботу йдеться?

Правильно! Неправильно!

У вас теж виникає питання, чому «російський художник» понад два десятиліття працював над полотном про український вечір? Ось і ми думаємо, що російський колоніалізм інколи навіть не намагається межувати зі здоровим глуздом.

До речі, фінальну версію картини «Вечір в Україні» Куїнджі публічно показав після багаторічного мовчання та усамітнення. Що змусило пейзажиста забути про публічність?

Правильно! Неправильно!

Багаторічна публічна пауза художника для багатьох і досі залишається загадкою. Подейкують, що митець навмисно пішов у підпілля, аби повернутися та здивувати своїх шанувальників. Хтось припускає, що справа дійсно полягала у критиці та заслабких роботах в останні «публічні роки». Однак що ми знаємо точно – Куїнджі продовжував працювати та створив за роки самітництва близько п'ятисот ескізів і повноцінних творів живопису.

Ми знаємо Куїнджі як пейзажиста, але часом митець писав і портрети. Кого зображував художник?

Правильно! Неправильно!

З-поміж низки робіт авторства Архипа Куїнджі й справді можна знайти кілька портретів. І зображені на них саме українці. Погодьтеся, це також не дуже «лягає» в пропагандистську вигадку про «російського художника».

Одна з останніх великих картин художника (на фото до цього питання) також присвячена Україні та зберігається в Музеї Метрополітен у Нью-Йорку. Оберіть справжню назву роботи.

Правильно! Неправильно!

«Червоний захід на Дніпрі» – єдина з цих чотирьох картин, яка зберігається поза межами сучасної РФ. Три інші експонуються в російських музеях.

До речі, нещодавно цей самий Музей Метрополітен визнав Куїнджі українським митцем. А як його підписували ще наприкінці минулого року?

«Портрет художника Архипа Івановича Куїнджі», Ілля Рєпін
Правильно! Неправильно!

Так-так, російська пропаганда вміє поширювати свій вплив навіть через океани. Саме «завдяки» цьому до грудня 2022 року Музей Метрополітен підписував Архипа Куїнджі «російським художником». Наразі помилка виправлена.

І ще трохи про музеї. Яка доля спіткала музей Куїнджі в Маріуполі після приходу туди російських окупантів?

Правильно! Неправильно!

Росіяни так відчайдушно билися за визнання Куїнджі «своїм», що ще в березня 2022 року обстріляли будівлю музею в Маріуполі. На момент обстрілу там зберігалися оригінали робіт українських митців – Івана Айвазовського, Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Михайла Дерегуса та інших. Доля цих робіт наразі невідома. Щодо робіт самого Архипа Куїнджі – оригіналів там не було, лише копії.

Тобто Куїнджі народився в Маріуполі, обожнював Україну, надихався її пейзажами й малював виключно українців, а росіяни все одно вважають його своїм? Невже вони просто взяли і вкрали митця?

«Море. Крим» (1898–1908)
Правильно! Неправильно!

Дійсно, інших варіантів тут немає і бути не може. Архип Куїнджі був українцем і ніколи не називав себе російським митцем. Але російській імперії байдуже на це. Митця привласнили так само, як і Давида Бурлюка, Казимира Малевича та безліч інших українських митців.

Що ви знаєте про українця Архипа Куїнджі
Схоже, російська пропаганда торкнулася й вас, змусивши повірити в свої вигадки. Але не засмучуйтесь, адже тепер ви точно знаєте, що Архип Куїнджі – український художник. А для того, аби про це дізналися й інші, – поширте цей тест на своїх сторінках у соцмережах. Разом нам точно під силу розвінчати московські міфи.
Непоганий результат! Схоже, ви не вперше зустрічаєтеся із творчістю Архипа Куїнджі.Однак деякі питання все одно виявилися занадто складними. Проте не варто засмучуватися! Адже тепер у вашому арсеналі є ще кілька аргументів на випадок суперечки про приналежність митця. А для того, аби про українця Куїнджі дізналися й інші, – поширте цей тест на своїх сторінках у соцмережах. Разом нам точно під силу розвінчати московські міфи.
Йой, нічого собі! Схоже, ви вже давно побороли міф про «російського художника» Архипа Куїнджі. Чудовий результат! А тепер пропонуємо зробити так, аби про московські вигадки дізналися й інші. Поширте цей тест на своїх сторінках у соцмережах. Разом нам точно під силу відновити правду.

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

У центрі Києва хочуть зробити парк природного охолодження: як підтримати ініціативу

Опубліковано

На місці знесеного старовинного будинку на вулиці Жилянській, 47, пропонують створити міський парк природного охолодження.

Ініціативу висунув столичний активіст Дмитро Перов.

Влітку 2023 року будівельна компанія «Ковальська Нерухомість» знесла будинок, якому було 163 роки. Він був одним із найстаріших на вулиці Жилянській. Попри суспільний розголос, руйнування історичної споруди тоді не вдалося зупинити.

«Чиновники як завжди обмежилися стандартними відписками», — зазначив Перов.

Читати також: У Броварах відбудовують дитсадок, де розбився вертоліт: на якому етапі роботи

Забудовник планував звести 22-поверховий скляний хмарочос на місці знесеного будинку, однак будівництво так і не почалося. Зараз на занедбаному будмайданчику виросли молоді дерева, які є єдиним зеленим оазисом у цьому районі.

«На паркані невідбувшогося будівництва я також знайшов напис будівельної компанії про «свідомий екологічний підхід», який я в повній мірі підтримую!» — написав активіст.

Дмитро Перов пропонує створити міський парк на вулиці Жилянській, щоб врятувати городян від спеки та створити нове місце для відпочинку. Підтримати його ідею можна за посиланням.

Нагадаємо, що естонці зібрали на відновлення «Охматдиту» €60 тисяч.

Фото: freepik.

Читати далі

Суспільство

Як мешканці Києва рятувались від спеки на пляжах: 10 архівних фото з минулого століття

Опубліковано

Літо в Києві завжди мало свій особливий шарм, а пляжі на Дніпрі були головним місцем відпочинку у спекотні дні.

ШоТам пропонує переглянути добірку архівних фото зі столичними пляжами, які вдало передають дух київського літа.

Труханів острів

Труханів острів — найбільший острів Києва на Дніпрі, з’єднаний пішохідним Парковим мостом. Нині тут розташовані декілька пляжів, пункти прокату, бази й майданчики з різних видів спорту, рекреаційно-розважальні комплекси.

У мережі показали, як у 1980-х роках мешканці Києва рятувались від спеки на столичних пляжах. Архівні фото
Так кияни відпочивали на острові у 1980-х роках. Джерело: екскурсовод Кирило Степанець
Відпочинок на столичному пляжі у 1958 році. Джерело: архів Ірини Пап у Фейсбук
Відпочинок на столичному пляжі у 1958 році. Джерело: архів Ірини Пап у Фейсбук
У мережі показали, як у 1980-х роках мешканці Києва рятувались від спеки на столичних пляжах. Архівні фото
Джерело: екскурсовод Кирило Степанець

Гідропарк

Гідропарк заснований в 1965-му році. Раніше тут була зона відпочинку під назвою «Передмістна слобідка», яку під час війни зруйнували. Через 20 з гаком років на її місці створили комплекс з пляжів та атракціонів. Його авторами стали архітектори Ігор Шпага і Всеволод Суворов. Гідропарк займає 2 острови (Долобецький і Венеціанський), зачіпаючи Дніпро і Русанівську протоку. 

У мережі показали, як у 1980-х роках мешканці Києва рятувались від спеки на столичних пляжах. Архівні фото
Джерело: екскурсовод Кирило Степанець
Гідропарк у 1970 році. Джерело: архів Ірини Пап у Фейсбук

Читайте також: Такого літа ще не було! 10 температурних рекордів за останній тиждень

Озеро Тельбін

Озеро Тельбін розташоване в Дніпровському районі і є одним з найбільших озер в Києві. Гарні пляжі, приємний краєвид та досить чиста вода — це все привертає велику кількість відпочиваючих в літні спекотні дні.

У мережі показали, як у 1980-х роках мешканці Києва рятувались від спеки на столичних пляжах. Архівні фото
Джерело: екскурсовод Кирило Степанець

Русанівка

Озеро Вербне

Озеро Вербне — водойма штучного походження у Оболонському районі міста Києва, колишній кар’єр. Нині використовується в рекреаційних цілях.

1988 рік. Джерело: Моя Оболонь

Нагадаємо, раніше ми писали про 8 ідей для відпочинку біля води в Україні.

Фото: ШоТам

Читати далі

Суспільство

В Празі відкрилася перша українська книгарня: фото

Опубліковано

У Празі відкрилася перша українська книгарня-кав’ярня під назвою «Вуса Шевченка».

Про це повідомляє Читомо.

Фото: Андрій Кравчук

Відкриття відбулося 13 липня, і на подію прийшло понад 400 людей, що є значною кількістю для невеликої книгарні площею 35 кв. м. Відвідувачі активно купували художню літературу та нон-фікшн, що спричинило необхідність замовити додаткові 1200 найменувань книг.

«Я відкрив українську книгарню в Празі для довгострокового ефекту на українців, щоб вони купували книжки українською, зберігали самоідентичність. Це відкриття стало знаковим для чехів, для яких було феноменом, що стільки людей стояло годинами в черзі, щоб купити та підтримати українську книжку», — розповів Андрій Носач.

Фото: Андрій Кравчук

Попит на українські книги великий, і власник має намір будувати мости між читачами та закладом.

Читати також: Відомий американський художник малює новий мурал у Гостомелі

«Наша книгарня – це не тільки про книжки, а й про зустрічі, лекції з історії та культури, знайомства та смачну каву українського виробника. Це культурний стовп. Ми плануємо з часом відкрити ще книгарень, але яку швидше: в Україні чи в Європі, я поки не знаю», — додав він.

Фото: Андрій Кравчук

Назва «Вуса Шевченка» має символічне значення, ґрунтуючись на образі Тараса Шевченка як об’єднавчій постаті для українців.

«Шевченко був живою людиною, зі своїми закоханостями, страхами, ідеями та мріями. Ця постмодерна назва допомагає нам сприймати літературу і письменників не як щось далеке та холодне на п’єдесталі, а живим і вічним», — зазначив Андрій Носач.

Нагадаємо, що українські вчителі можуть отримати премії у 2024 році: які умови.

Фото: Андрій Кравчук

Читати далі