Суспільство
Куїнджі – не наш? Так він же з Донеччини! Час дізнатися, кому насправді належить геній пейзажів (ТЕСТ)
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Досі вважаєте Архипа Куїнджі росіянином? А якщо ми скажемо, що пейзажист народився на Донеччині й завжди захоплювався красою української природи? Чому ж росіяни так невтомно називають його «своїм»? Митця просто привласнили. У новому тесті спецпроєкту #Вкрадене розповідаємо, як маловідомий самоук перетворився на світового генія, та до чого тут Україна.
Окупанти вже давно охрестили Архипа Куїнджі «російським художником», намагаючись не згадувати, де насправді народився митець. Яке місто Донеччини стало малою батьківщиною художника?
Митець народився у Маріуполі, але це чомусь не заважає колоніальній машині називати Куїнджі «греком російського походження, чия творчість досі додає сучасним російським художникам творчої наснаги».
А як щодо самого художника? Кого він вважав своїми пращурами?
Куїнджі називав своїми пращурами греків, які ще з часів античності населяли Причорноморське узбережжя Криму. До речі, у родині Куїнджі вільно розмовляли кримськотатарською мовою.
Хто вважається першим вчителем молодого Архипа, до якого митець йшов пішки сотні кілометрів?
Якось юному Куїнджі порадили поїхати з Маріуполя в Крим, аби стати учнем вже відомого Івана Айвазовського (до речі, також українця!). Архип дійсно вирушив до Феодосії, але пішки. Коли йому все ж вдалося познайомитися з Айвазовським, той доручив Куїнджі пофарбувати паркан. Звісно ж, це не влаштовувало митця, а тому він повернувся додому.
А вгадаєте, до якого навчального закладу мріяв вступити художник?
Так, українець і справді мріяв вступити до Академії мистецтв у Петербурзі. Але не тому, що захоплювався цим містом. Усе банальніше – саме цей заклад міг допомогти Куїнджі стати справжнім художником. Щоправда, перші спроби вступу виявилися марними: митцю відмовили через слабку підготовку. Відтак Куїнджі почав працювати самостійно, поступово удосконалюючи власну майстерність. Згодом йому вдалося стати вільним слухачем академії, а пізніше – навіть скласти іспити, аби отримати диплом.
Особливої популярності художнику принесли дві картини. Одна із них – «Місячна ніч на Дніпрі». Вгадаєте назву другої роботи?
Так-так, це картина «Українська ніч»! І саме ця робота дозволила митцю нарешті відійти від академічного романтизму та зробити образи більш нетиповими. Більша частина «Української ночі» написана оксамитовими синьо-чорними тонами, і лише світлі стіни українських хат-мазанок сяють в місячному світлі. Де сьогодні ця картина? Зберігається у московській Третьяковській галереї.
Наприкінці 1879 року у газеті «Молва» вийшла анонімна стаття, в якій Куїнджі звинуватили в одноманітності та прагненні до дешевих ефектів. Знаєте, хто її написав?
Як не дивно, але критиком українського генія виявився російський живописець Михайло Клодт. Після того, як ім’я автора «статті» перестало бути анонімним, Куїнджі зажадав, аби Клодта виключили з Товариства пересувних художніх виставок, до якого належав і сам. А коли зрозумів, що цього не станеться, – покинув об’єднання.
Над однією зі своїх найвідоміших картин Архип Куїнджі працював понад 20 років. Про яку роботу йдеться?
У вас теж виникає питання, чому «російський художник» понад два десятиліття працював над полотном про український вечір? Ось і ми думаємо, що російський колоніалізм інколи навіть не намагається межувати зі здоровим глуздом.
До речі, фінальну версію картини «Вечір в Україні» Куїнджі публічно показав після багаторічного мовчання та усамітнення. Що змусило пейзажиста забути про публічність?
Багаторічна публічна пауза художника для багатьох і досі залишається загадкою. Подейкують, що митець навмисно пішов у підпілля, аби повернутися та здивувати своїх шанувальників. Хтось припускає, що справа дійсно полягала у критиці та заслабких роботах в останні «публічні роки». Однак що ми знаємо точно – Куїнджі продовжував працювати та створив за роки самітництва близько п'ятисот ескізів і повноцінних творів живопису.
Ми знаємо Куїнджі як пейзажиста, але часом митець писав і портрети. Кого зображував художник?
З-поміж низки робіт авторства Архипа Куїнджі й справді можна знайти кілька портретів. І зображені на них саме українці. Погодьтеся, це також не дуже «лягає» в пропагандистську вигадку про «російського художника».
Одна з останніх великих картин художника (на фото до цього питання) також присвячена Україні та зберігається в Музеї Метрополітен у Нью-Йорку. Оберіть справжню назву роботи.
«Червоний захід на Дніпрі» – єдина з цих чотирьох картин, яка зберігається поза межами сучасної РФ. Три інші експонуються в російських музеях.
До речі, нещодавно цей самий Музей Метрополітен визнав Куїнджі українським митцем. А як його підписували ще наприкінці минулого року?
Так-так, російська пропаганда вміє поширювати свій вплив навіть через океани. Саме «завдяки» цьому до грудня 2022 року Музей Метрополітен підписував Архипа Куїнджі «російським художником». Наразі помилка виправлена.
І ще трохи про музеї. Яка доля спіткала музей Куїнджі в Маріуполі після приходу туди російських окупантів?
Росіяни так відчайдушно билися за визнання Куїнджі «своїм», що ще в березня 2022 року обстріляли будівлю музею в Маріуполі. На момент обстрілу там зберігалися оригінали робіт українських митців – Івана Айвазовського, Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Михайла Дерегуса та інших. Доля цих робіт наразі невідома. Щодо робіт самого Архипа Куїнджі – оригіналів там не було, лише копії.
Тобто Куїнджі народився в Маріуполі, обожнював Україну, надихався її пейзажами й малював виключно українців, а росіяни все одно вважають його своїм? Невже вони просто взяли і вкрали митця?
Дійсно, інших варіантів тут немає і бути не може. Архип Куїнджі був українцем і ніколи не називав себе російським митцем. Але російській імперії байдуже на це. Митця привласнили так само, як і Давида Бурлюка, Казимира Малевича та безліч інших українських митців.
Поділіться своїми результатами:
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Воїни протиповітряної оборони знищили дві з двох ракет Х-59, якими ворог атакував Одещину з акваторії Чорного моря.
Про це повідомив спікер Оперативного командування «Південь» Владислав Назаров.
За його словами, українські захисники продемонстрували стовідсоткову результативність.
«Близько 21:30 ворог намагався атакувати Одещину російськими винищувачами Су-35 з напрямку Чорного моря. Силами та засобами протиповітряної оборони із 100% результативністю збито обидві керовані авіаційні ракети Х-59 класу “повітря-поверхня”», – зазначив Назаров.
Про ракети Х-59
Це радянська і російська високоточна авіаційна ракета класу «повітря-поверхня» середнього радіусу дії. Призначена для ураження важливих наземних та надводних об’єктів противника, прикритих ППО, що візуально виявляються оператором у будь-який час вдень у простих метеоумовах, а також різновиди для вседобового та протикорабельного застосування.
Раніше ми писали, що морські піхотинці 35 ОБрМП ім. контрадмірала Михайла Білинського ефектно розгромилипозиції російських загарбників.
Також ми розповідали, як бійці СБУ знищили бронетехніку окупантів ударами дронів-камікадзе.
Фото: з відкритих джерел.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Військовослужбовець Станіслав Чернов поранений, його донька – після інсульту, але вони продовжують боротися.
Історію незламних українців розповідає ШоТам.
До повномасштабного вторгнення їхня родина жила в Миколаєві. У 2021 році в Ангеліни, старшої доньки Станіслава, почав прогресувати сколіоз. Дівчинці зробили операцію, після чого в неї стався інсульт спинного мозку.
Відтоді Ангеліна не може самостійно ходити. Із самого початку батько підтримував її та майже завжди був поруч.
«Біжу за бульйончиком! Дитина схотіла сьогодні рідкого. Тому треба швиденько, аби вона за мною не сумувала», – розповідає Станіслав.
Дивіться відео: Військовий розробляє надувні матраци для окопів
Та коли почалося повномасштабне вторгнення, він пішов захищати рідних на фронті. Спочатку боронив військову частину на Миколаївщині, потім захищав Донеччину.
«Ми постійно залучалися на штурми, на захист Донецької області, аби ворог не міг просунутися далі», – згадує чоловік.
Саме там 15 січня він отримав поранення. У Станіслава відкритий перелом лівої стопи, роздроблена п‘ята правої. Пройшовши лікування на заході країни, Стас повернувся додому. Тепер усією родиною вони живуть в Одесі. А батько та донька разом проходять реабілітацію.
«Постійно щось робить, усміхається. Постійно щось робить, усміхається. На даний час вона щодня тренується. Тренери придумують вправи, ми займаємося на ортезах, ми займаємося в тренажерному залі для укріплення верхньої частини тіла», – розповідає Станіслав.
Потроху Станіслав одужує і стає на ноги. На одній навіть уже може стрибати. Ангеліна теж не здається. А її найрідніший захисник робить усе, аби вона одужала. І разом вони йдуть до спільної мети: перемогти хворобу дівчинки.
Нагадаємо, українські фільми «Бачення метелика»і «Залізні метелики» покажуть на Міжнародному кінофестивалі Movies That Matter у Гаазі.
Також ШоТам розповідав, як бізнесмен і викладач Олег Москаленко врятувався з російського полону і дав свідчення проти окупантів у Гаазі.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Іспанія до кінця наступного тижня відправить в Україну перші 6 сучасних танків Leopard 2A4.
Про це повідомляє видання CNN.
«Шість танків Leopard 2A4 пройшли останні перевірки на збройовій фабриці поблизу Севільї на півдні Іспанії», йдеться у заяві.
Міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес відвідала фабрику у четвер і повідомила, що незабаром туди прибудуть для перевірки та випробувань ще чотири танки Leopard, призначені для України.
Читайте також: У захваті навіть Клопотенко. Львівська «Майстерня мрії» створює чай і допомагає молоді з аутизмом. Як це працює
Минулого тижня Міноборони повідомило, що перша група українських військових, яка навчилася керувати іспанськими танками, завершує навчання на військовій базі на півночі Іспанії.
Про Leopard 2А4
Як повідомляє Мілітарний, Leopard 2А4 оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою Rh-120 фірми Rheinmetall довжиною у 44 калібри. Із гарматою спарений кулемет калібру 7,62-мм MG3, а ще один MG3 знаходиться в турельній установці над люком заряджаючого. На полі бою ці танки найчастіше використовують бронебійний підкаліберний снаряд DM43 та кумулятивно-уламковий DM12.
Танк обладнано тепловізійними та інфрачервоними прицілами нічного бачення. У командира встановлено панорамний перископічний приціл PERI-R-12 зі стабілізатором. За потреби командир танка може самостійно наводити гармату без навідника.
Нагадаємо, міністр оборони Фінляндії Антті Кайкконен анонсував передачу Україні трьох танків Leopard 2.
Крім того, Канада відправила до Європи ще одну партію танків Leopard 2 для України.
Фото з відкритих джерел.
