Суспільство
Куди поїхати на вихідних? П’ять дивовижних каньйонів України
Щоб ви знали, великі каньйони – окраса не лише Дикого Заходу. В Україні теж є чим похизуватись. Наші каньйони оточують реліктові ліси та печери, скельні монастирі та давно покинуті фортеці. А по їхньому дну – біжать річки, які колись ці каньйони й вимили.
Парапланеризм, сплави бурхливими річками, спелеотуризм – тільки частина розваг, які отримаєте, якщо оберете цей відпочинок. А ми спробуємо переконати вас, що відпочинок біля кам’яних брил – те, що вам треба цими вихідними.
Довідка. Каньйон – глибока долина між кручами, яку вимиває ріка. Зазвичай все дно каньйону зайнято річищем річки.
Дністровський каньйон пролягає через польську Рив’єру
Де: починається біля села Нижнів на Івано-Франківщині, а закінчується у Борщівському районі Тернопільщини біля села Трубчин. А взагалі розташований на території чотирьох областей.
Над цим каньйоном протяжністю близько 250 кілометрів потрудився Дністер. Древня ріка багато століть торувала собі шлях повз береги із реліктовими лісами, водоспади та печери.
Якщо захочете відвідати каньйон, вам доведеться довго обирати:
- поїхати до міста Заліщики у Тернопільській області, які колись назвали польською Рив’єрою?
- а може помилуватись частиною каньйону, яка розташована біля Кам’янця-Подільського у Хмельницькій області?
- чи відвідати фортецю Хотин над частиною Дністровського каньйону в Чернівецькій області?
А серед активних розваг тут і сплав вниз по течії Дністра, і варіант круїзу на теплоході, і навіть – підводне полювання. Багато цікавих локацій каньйон приберіг також і для альпіністів, спелеотуристів та парапланеристів.
Буцький каньйон або Українська Швейцарія
Де: село Буки Маньківського району на Черкащині.
Буцький каньйон та село Буки по сусідству назвали так на честь букових гаїв, які колись тут росли. Тепер їх тут нема і в помині, а каньйон прозвали найкрасивішим в країні й на додачу – “Українською Швейцарією”. Його гранітні скелі та кам’яні береги були вирізьблені однією з накрасивіших річок України – Гірським Тікичем. І цим гранітам – близько 2 мільярдів років.
Читайте також: Борщ з карасями та желе з ромашки: шість столичних закладів української кухні
Тут наприкінці 1920-х будували Буцьку ГЕС – одну з найперших гідроелектростанцій. Тепер від неї залишились лише руїни та штучний водоспад Вир. І залишки старовинного водяного млина неподалік. Словом, відмінне місце для фотосесій та пікніків.
З активного відпочинку тут є можливість перевірити свої альпіністські здібності, але сюди приїжджають і щоб просто помилуватись пейзажами старезних скель та води.
Актовський каньйон або Малий Крим
Де: село Актове Вознесенського району, Миколаївщина.
Часто Актовський каньйон називають “Каньйоном диявола” або “Малим Кримом” – через схожість їх комплексів гранітних скель, валунів та екосистеми взагалі.
Він утворився внаслідок провалу просто посеред степу. А своїм ландшафтом нагадує легендарні каньйони Америки.
“Каньйоном диявола” протікає річка з не менш моторошною назвою – Мертвовода. Вона, щоб ви не сумнівались, чий каньйон, насичена сірководнем й дивного кольору. Проте, місця для купання знайти все ж можна.
Поруч з Актовським каньйоном знаходиться маловідомий Трикратський ліс-лабіринт. В народі його звуть другою Софієвкою, але це не відповідає дійсності: насправді Софіївка з’явилась завдяки Трикратському лісу. Граф Потоцький, що створив і виплекав Софіївку, колись приїжджав за порадами до військового і садівника Віктора Скаржинського. Чоловіків об’єднало велике кохання до жінок: Потоцький створив парк на честь дружини Софії, а Скаржинський – на честь… дружини брата. Так, там в історії все складно – але спойлер: обійшлося без подружніх зрад.
Зима ніколи не приходить до Арбузинського каньйону
Де: села Актове та Трикрати, Вознесенський район, Миколаївська область.
Знайомтесь, це – ошатний сусід Актовського каньйону.
Виверження вулкану понад 4 мільярди років тому явило світові лаву, що сьогодні стала скельною породою Арбузинського каньйону. Потужна течія Арбузинки-ріки довершила справу, постійно вимиваючи породу та перетворюючи її на ущелину – так і були утворені ці скелі.
Він простягнувся на 1,5 км, а його дно всипане камінними брилами висотою до трьох метрів. Деякі з них мають дуже творчі назви: Кам’яний Мішок, Тещин Язик. І навіть Сковорідка.
Читайте також: Відпочинок 2020. Шість великих озер України, про які ви точно не знали
Можливо, це страшилки, але про всяк випадок ви повинні знати: кажуть, деякі з цих брил у сиву давнину слугували язичникам жертовниками.
Найцікавіше в Арбузинському каньйоні те, що підземний вулкан досі гріє тут землю – навіть чотири мільярди років потому! А тому тут ростуть квіти в середині січня й ніколи не буває снігу.
Актівський каньйон видно зі скелі “Пуп”. Через більш величного сусіда до Арбузинського каньйону причепилось прізвисько “Малий каньйон”.
Каньйон річки Синюхи біля Бенчикового млина
Де: біля села Тернівка Новоархангельського району, Кіровоградщина.
Синюха простягається майже на 100 кілометрів, і відома тим, що є однією з найчистіших річок країни. Але є ще в неї ще одна причина для популярності – мальовничий каньйон. Він розташований у гирлі ріки біля Тернівки, що в Кіровоградської області.
Неподалік від каньйону розташований ландшафтний заказник “Когутівка”, а прямо біля річки – старовинний і занедбаний водний млин.
Млин місцеві називають Бенчиковим. З боку берега він має аж три поверхи, а з боку річки – чотири. На млин він не дуже-то й схожий – скоріше, на середньовічний замок.
Збереглась навіть гребля, що направляє частину води в кам’яний рукав – тут колись крутились колеса млина. Відмінне місце для фотографій і, подейкують, наймальовничіша частина Синюхи протягом всіх її ста кілометрів.
Смотрицький каньйон – захисна споруда, створена природою
Де: Кам’янець-Подільський, Хмельницька область
Саме цей каньйон колись зупиняв загарбників, забезпечивши Кам’янцю-Подільському ідеальні умови для створення фортифікаційних споруд. Місто ніби навмисне виросло саме у стрімкому закруті Смотрича, а напроти ж – побудували фортецю.
Каньйон використовували для оборони міста від нападників у XV столітті, створивши Руську та Польську брами. Ці укріплення з башт і мурів зі спеціальними шлюзами. І от як вони працювали: якщо місту загрожувала небезпека, то шлюзи нижче за течією Смотрича перекривали, і забарикадована ділянка ріки, мілка у звичайні часи, перетворювалась на нездоланну перешкоду.
Зараз, замість древнього середньовічного мосту, фортецю та місто поєднує перекинута через урвище “Лань, що біжить” – 380-метровий автомобільний міст, найвищий з усіх мостів України.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
