Креативна економіка може стати рушієм відбудови. І ось кілька аргументів

Креативний тил (бо де в нас фронт – вже, мабуть, усі запам’ятали) має невикористану і, ба більше, місцями невичерпну сировину для від- та розбудови країни. У цій колонці я розповім про креативність, чому творчість має розцінюватись як прибутковий бізнес та як крафтове виробництво сприяє економічному зростанню.

Почнемо з нудних цифр, адже хто їх захоче читати наприкінці. Але вони важливі, тому все ж перегляньте:

Згідно з дослідженням ГО «ГОУЛОКАЛ» у партнерстві з ГС «Центр розвитку креативної економіки» спільно з ГО «Центр розвитку ринкової економіки» (CMD-Ukraine), станом на 2020 рік Україна мала такі показники експорту товарів креативної економіки:

• меблі – 43,0% (обсяги поставок понад $220,9 млн);
• текстильні вироби для меблювання – 7,8% ($40,1 млн); 
• настінні покриття – 14,2% ($73,0 млн);
• іграшки – 8,0% ($40,9 млн);
• килими – 4,1% ($21,0 млн) .

Мабуть, після прочитаного відразу уявляються гігантські потужності виробництва, величезні логістичні центри і люди-мурахи, які навколо цього всього метушаться. Але успішним та прибутковим виробництвом можуть займатися і невеликі команди, чи навіть одна людина самостійно.

Для початку дуже стисло розберемося, що таке Креативна Економіка та як вона працює. Якщо термін вам знайомий – гортайте до наступного розділу.

За Хокінсом (британський письменник та медіаменеджер, що вперше ввів це поняття) «креативна економіка» – це сукупність видів економічної діяльності, що базуються на знаннях, творчості, інтелекті, технологіях та інноваціях, які мають високий потенціал прибутковості та створення робочих місць.

А якщо простими словами, то креативна економіка – це можливість трансформування інтелектуальних та креативних задатків людини в конкретний продукт, а далі – в кошти, отримані за продаж цього ж продукту.

То які ж напрямки діяльності ми можемо віднести до креативної економіки? Наприклад такі:

• реклама;
• музика;
• кіно;
• ІТ;
• архітектура;
• література;
• мода;
• дизайн, арт;
• виготовлення оригінальних предметів. 

Чому креативна економіка може стати рушієм відбудови

По-перше, через наш надзвичайний інтелектуальний потенціал. Адже, як згадувала вище, сировиною саме креативної економіки є інтелект, знання та творчість. Навіть при значному руйнуванні підприємств та виробництв ми усіма силами зберігаємо найцінніше – людський ресурс.

По-друге, завдяки процесу самоусвідомлення та ідентифікації себе, як громадян України. З початком війни багато людей усвідомили цінність у своїй належності до громадянства саме цієї країни і тому нарешті почали вивчати її мову, історію та культуру. 

А поєднавши перше та друге, ми отримуємо синергію творчості та інтелекту, що породжує унікальні продукти, які а) легко знаходять своїх покупців і б) популяризують нашу країну на міжнародному ринку. 

Як українці заробляють креативом на міжнародному онлайн-ринку

Креативна економіка здатна збільшити ВВП країни та залучити зовнішні інвестиції завдяки створенню нових, інноваційних продуктів та послуг.

Українські фахівці у ІТ-сфері цінуються як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. Тобто тут ми розуміємо, що такий напрямок креативної економіки як ІТ може приносити високий дохід в валюті, у такий спосіб покращуючи економіку України. 

Але хочу детальніше розповісти про той напрямок, де українці чудово проявляють свої креативні скіли, але не часто розцінюють цю діяльність, як таку, що може принести високий прибуток від іноземних замовників. Я про хендмейд. Замість тексту додам красномовні скриншоти.

Тут ми бачимо магазин Thunder Wood, що є клієнтом компанії Handmade-Hub.

А ось магазин аксесуарів зі шкіри WoddenUp, що має на Etsy біля 1500 продаж

А це ANOISES – також крутий український бренд, який має безліч прихильників за межами країни.

Це три різні категорії товарів, але вони в топі продажів серед закордонних покупців у 2022 році. Ось трішки аналітики:

Тож тут ми бачимо виторг саме середнього магазину категорії, навіть не найкращого.

І що це дає?

Крім того, що такі «середньостатистичні» онлайн-магазини надають робочі місця своїй команді та отримують прибуток від іноземних покупців, вони популяризують український крафтовий продукт. Тобто крім економічної складової тут також фігурує соціальна – хендмейдери поширюють українські бренди, культуру, автентичні вироби по світу. І тим самим впливають на формування позитивного уявлення та обізнаності про нашу країну. 

А ще, завдяки поширенню тренду на товари ручної роботи, ми підтримуємо наші традиції (через орнаменти, живопис, стилістику, кольори, тощо) та показуємо їх світу.

Якщо ви маєте ідею вийти із своїм товаром на міжнародний ринок, то насправді все значно простіше, ніж може здатися.

Вам для цього потрібно:

• якісний товар (власне виробництво, або дропшипінг);
• онлайн-магазин;
• продумані варіанти доставки;
• налаштований прийом платежів.

І якщо на трьох останніх пунктах ви знітилися, то, на щастя, у нас є компанії, які вже багато років допомагають українським хендмейдерам розвиватися та успішно продавати на міжнародному ринку. Наприклад, Handmade-Hub UA допомагає із наступним:

• безкоштовна аналітика вашого товару;
• створення та розвиток сайту, або магазину на маркетплейсі;
• доставка в 192 країни;
• сприяння в отриманні платежів;
• трафік на сайт чи магазин;
• клієнтська підтримка та ряд інших послуг.

Тобто все, за що вам потрібно буде відповідати, співпрацюючи з такою компанією, – це вчасне виробництво товару.

Послуги приватних компаній це добре, а держава якось сприяє креативному розвитку?

Так, сприяє.

На сайті УКФ ви можете знайти гранти, що:

• сприяють розвитку культурної та креативної індустрії;
• підтримують митців з інвалідністю;
• популяризують культурну спадщину;
• підтримують мистецькі проєкти.

А Мінцифри допомагає знайти ідею для власного бізнесу та надає безкоштовні консультації для майбутніх та діючих підприємців. Також пропонують гранти на розвиток власної справи.

Ще в нас регулярно відбувається міжнародний форум «Креативна Україна», що є найбільшою у Східній Європі платформою для обговорення напрямків державної політики у сфері культури та креативних індустрій. Запис минулорічної події тут.

Що я хотіла сказати

А те, що «художник» точно не має бути і не буде голодним! Якщо, звісно, навчиться подавати свою творчість, або заколабиться з тими, хто вміє це робити. Синергія творчості та бізнесу має тенденцію до стрімкого розвитку – як в фінансовому, так і в культурному аспекті. Така моя думка. А ви що скажете?