Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
>

Суспільство

Хочете наблизити перемогу – йдіть на роботу. Пояснює економіст

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Почуття провини від того, що ви не на фронті і навіть не волонтерите 24/7 – стан багатьох українців зараз. Та фахівці нагадують: щоб воювати та перемагати країні потрібна економіка, що працює. Якщо усі підуть на фронт, то вже за 48 годин армія почне здаватися ворогу через голод. 

Авжеж, продовжуйте гуртуватися і допомагати іншим, продовжуйте волонтерити, але й виконувати свою роботу та заробляти гроші – не менш важливо зараз. 

По-перше, так ви зможете більше допомагати: наприклад, маючи гроші на бензин, зможете перевозити людей, гуманітарку чи бронежилети. 

По-друге, заробляючи, ви зможете донейтити кошти на армію.

По-третє, критично важливо для перемоги обертати гроші: якщо можете, оплатіть комуналку, заплатіть податки, замовте щось у місцевої майстрині, зробіть стрижку, робіть покупки, оплатіть заняття з репетитором англійської чи з психотерапевтом. Заробляти і витрачати – це вагомий вклад у боротьбу. 

Ми поговорили детальніше про це з Глібом Вишлінським, економістом і виконавчим директором Центру економічної стратегії, і попросили його прокоментувати судження, які часто зустрічаємо у соцмережах. 

 «Як я можу спокійно собі працювати, поки наші хлопці і дівчата гинуть на фронті?!».

Дуже багато робіт є критично важливими для виживання країни. Енергетики, зв’язківці, хлібопіки – багато професій забезпечують комфортне життя для українців. Та й ті, чия робота непомітна, але має клієнтів, критично важливі для економіки військового часу. Вони купують результати роботи інших, платять податки, з яких фінансують армію, лікарів та пенсії. А ті, хто працюють в Україні на закордонних клієнтів, наприклад, ІТ-фахівці, ще й приносять країні іноземну валюту, потрібну для закупівлі критичного імпорту.

Ваше нервування та картання себе ніяк не допоможуть нашим захисникам та захисницям. А от стимулювання економіки напряму допомагає перемогти. 

Авторка ілюстрацій Нато Мікеладзе

«Я не бачу зв’язку між тим, що працюю продавцем у магазині одягу і тим, яким чином це впливає на нашу армію».

Не все має впливати на армію, війна путіна націлена проти всього українського народу. Якщо ви працюєте в магазині одягу у відносно мирному місті, ви забезпечуєте пристойним життям переселенців, які приїхали до вас – вони ж не будуть ходити в теплих куртках у +20, правильно? А якщо ви продаєте одяг українського виробництва, то це дасть роботу і зарплату тим, хто шитиме нові партії одягу.

«Ну гаразд, працювати треба, зрозуміло. А що робити, якщо моя сфера роботи – наприклад, індустрія розваг (я власниця кінотеатру, лижного комплексу) чи сфера б’юті-послуг (салони краси, манікюрні точки тощо). Розважатися чи робити манікюр у такий час – це аморально!»

Ринок сам визначає, на що є попит. Якщо в такий час у людей немає настрою для розваг, то вони й не будуть платити вам гроші. Але навіть в темні часи люди мають потребу в маленьких радощах, які підіймають настрій та дають сили для роботи – наприклад, швидка перерва на смачну каву з тістечком. Не варто забирати це у людей. Крім того, у спокійнішим містах зараз дуже багато дітей. Не можна позбавляти їх радощів мирного дитинства – можливості посмакувати улюбленою їжею, почитати куплену батьками книжку та й навіть сходити в кіно. Це зменшить їхню психологічну травму від війни. 

Нам потрібно більше людей, які змогли психологічно адаптуватись, для перемоги та роботи після неї. 

До того ж, багато бізнесів віддають частку заробітку військовим, тому ви напряму допомагаєте перемогти ворога. 

Авторка ілюстрацій Нато Мікеладзе

 «Я працюю, заробляю зараз мало, і майже усе зароблене віддаю на армію. Собі і родині купую лише найнеобхідніше – дешевий базовий набір продуктів і сплачуємо комунальні послуги. Я ж усе роблю правильно?»

Тут кожет визначає для себе сам. Насправді, в такі часи в більшості людей й немає бажання дозволяти собі щось зайве, бо для цього немає ані настрою, ані впевненості в майбутній фінансовій стійкості. 

Також не варто залазити у борги, щоб донейтити на армію.

«Який сенс у тому, що повідкривалися кафе і ресторани? Кавувати і ходити по ресторанах зараз – це ницо та аморально!»

У спокійніших містах зараз багато переселенців, не в усіх з них є можливість готувати самим. Та й для місцевих має бути можливість поїсти та випити каву в перервах між роботою. Щобільше, не можна очікувати, що кухарі нескінченно готуватимуть як волонтери – їм та їхнім дітям теж треба щось їсти. 

Тож ті, хто ходять до кафе та їдять в ресторанах, також підтримують економіку і допомагають виплачувати зарплати.

Чому я маю платити за комунальні послуги, якщо я не перебуваю у своїй квартирі ? Чим це допомагає?

Комунальні послуги і далі надаються – адже і військовим потрібні світло та електроенергія. У будинках, які ви вимушено покинули (якщо це не місто в облозі під обстрілами) далі тепло, ліфти працюють для тих, хто не виїхав, майстри лагодять пошкодження, та й сміття далі вивозять. А за те, що нараховується за лічильниками, ви й платитимете 0. 

До того ж, комунальники ліквідовують наслідки аварійних ситуацій. Якщо цього не робити, то у військових не буде зв’язку для того, аби робити свою роботу. 

Авторка ілюстрацій Нато Мікеладзе

За можливості, підтримайте роботу комунальників, які зараз забезпечують комфорт для тих, хто через власні причини лишився. Сплатіть хоча б половину сум, якщо не можете повну. 

І пам’ятайте, у нас зараз спільна боротьба, просто різні фронти. 

Авторка тексту:  Наталія Шевчук

Суспільство

ППО України збила в небі 15 ворожих цілей за добу

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Упродовж 17 травня українськими військами вражено 15 повітряних цілей окупантів: 11 безпілотників та 4 крилаті ракети.

Про це повідомили у Командуванні Повітряних Сил ЗСУ.

Зазначається, що протиповітряна оборона Сухопутних військ ЗСУ збила 10 ворожих безпілотників оперативно-тактичного рівня. Ще один безпілотник та чотири крилаті ракети знищили зенітні ракетні підрозділи Повітряних Сил Збройних Сил України.

Також 17 травня ударна авіація Повітряних Сил завдала ударів по ротно-тактичних групах окупантів, скупченню техніки, живій силі та складах боєприпасів ворога.

Дивіться відео: Обережно, заміновано! Дитячий мульт про небезпечні предмети від ШоТам

Нагадаємо, зенітні ракетні війська ЗСУ знищили ворожий штурмовик Су-25.

Як ми повідомляли раніше, ЗСУ із кулемета збили ворожий безпілотник, який «дирчав як мопед».

Фото: facebook.com/kpszsu.

Читати далі

Суспільство

Січеславські десантники знищили ворожий мінометний підрозділ (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські захисники розгромили мінометну секцію (штатний тактичний підрозділ армії — ред.) російських загарбників.

Відео оприлюднили на фейсбук-сторінці 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади.

«Палає мінометна секція  росармії! Десант працює, все буде Україна!», — йдеться у повідомленні українських воїнів.

Про бригаду

25-та окрема Січеславська повітрянодесантна бригада — військове з’єднання у складі Десантно-штурмових військ Збройних сил України чисельністю в бригаду. Базується на Дніпропетровщині.

Бригада є унікальним з’єднанням десантних військ України — лише вона здатна десантуватися парашутним способом майже у повному складі, разом з технікою. Для цього у неї на озброєнні перебуває призначена для десантування з парашутом бронетехніка — БМД-1, БМД-2, БТР-Д, 2С9 «Нона».

Читайте такожСофт для богів війни та «вбивця» російських позицій «Валькірія». Як «Армія SOS» наближає нашу перемогу

Нагадаємо, десантники Січеславської бригади «підсмажили» БМП-1 окупантів.

Як ми повідломляли раніше, українські десантники показали знищення ворожого танка із Джавеліна.

Фото: facebook.com/dshv25opdbr.

Читати далі

Суспільство

Зі дзвіниці Михайлівського монастиря зазвучала мелодія «Ой, у лузі червона калина»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У Києві зі дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря виконали мелодію «Ой, у лузі червона калина».

Відео у мережі оприлюднив Типовий Київ.

Як повідомили у Православній Церкві Україні, саме ця мелодія зазвучала на Михайлівській дзвіниці 24 лютого, о 4-й ранку, коли путін оголосив про початок війни. Легендарний гімн Українських січових стрільців тоді став першою, але дуже символічною відповіддю на дії росії.

Саме на дзвіниці Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря ще у 1998 році був встановлений перший в Україні стаціонарний карильйон з електронно-механічним керуванням. І так було запрограмовано, що о 4:00 та 16:00 щодня лунає мелодія «Ой у лузі червона калина…».

Читайте такожСофт для богів війни та «вбивця» російських позицій «Валькірія». Як «Армія SOS» наближає нашу перемогу

Ця народна пісня авторського походження була написана понад 100 років тому для театру, вона стала символом нашої визвольної боротьби, гімном Українських січових стрільців та підрозділів УПА. І з новими сенсами вона відродилася нині, під час російської війни у ХХІ столітті. «Ой у лузі червона калина» знову стала хітом серед українців та символом майбутньої перемоги.

Ця пісня знову підтримує дух українців, наше прагнення до волі, перемоги.

Нагадаємо, легендарний Pink Floyd уперше за 28 років випустив пісню на підтримку України.

Як ми повідомляли раніше, у Вінниці на вежі Артинова зазвучала мелодія «Ой у лузі червона калина».

Фото: wikipedia.org.

Читати далі