Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/BeZc7esqubw?si=ht6renp1JkmrjTcsSSSSSS

Суспільство

Хлопець, який виріс в інтернаті, став наставником для 30 підлітків (ВІДЕО)

Опубліковано

Від Кирила відмовилися батьки, він виріс в інтернаті, але знайшов себе та став наставником для 30 підлітків.

Хто такі наставники та як Кирило, попри байдужість рідної родини, знайшов опору в собі та зміг реалізуватися, розповідає ШоТам.

Наставник — це людина, яка підтримує та допомагає дитині з інтернату адаптуватися в реальному житті.

«Це може бути просто вийти в кінотеатр чи показати дитині, як взагалі варити їсти. Чи, наприклад, спрямувати її в розвитку по освіті», — Кирило Невдоха, керівник офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики.

Хлопець вважає своєю місією зробити все, щоб якомога більше дітей з інтернатів знайшли родини.

«Як не крути, в сім’ї дитина більше соціалізовується. Вона буде людиною, яку любили, яку обіймали, яку пригортали. І це, мабуть, найважливіше, для чого ми живемо», — Кирило Невдоха, керівник офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики.

Мати відмовилися від Кирила одразу після його народження, тож хлопець з пелюшок зростав в інтернатах.

«Моє дитинство було більше про вижити, ніж жити, тому що не було до кого пригорнутися, не було кого обійняти. Ми називали деяких вихователей «мамочка», «папочка», — Кирило Невдоха, керівник офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики.

У 12 років Кирило вирішив розшукати рідних, бо відчував потребу в теплі родини. Про батька нічого не було не відомо, але хлопець знав, що в нього є мама, брат і сестра.

Йому вдалося знайти сестру в соцмережі. Він спілкувався з нею декілька днів, а потім зв’язок обірвався.

«Те, що мені відомо — що мама навпаки не хотіла й заборонила спілкуватися сестрі зі мною свого часу», — Кирило Невдоха, керівник офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики.

Після цього хлопець більше не намагався зв’язатися з рідними, але життя подарувало йому друга.

Це був працівник інтернату Олександр, який підтримував Кирила.

«Я бігав до нього по вареннячко та продати килимок, який зв’язав самостійно, щоб отримати кишенькові гроші й самому піти в магазин щось купити. Тобто навіть похід в магазин — це для мене був цілий всесвіт», — Кирило Невдоха, керівник офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики.

Згодом Олександр брав хлопця додому, де той проводив час у родинному колі.

А ще навчався елементарних побутових речей, яких не знають діти з інтернатів.

«Як користуватися пральною машинкою, духовою піччю, як накривати стіл, як готувати, як ходити в магазин, як розпоряджатися коштами. Як, наприклад, обрізати дерева чи доглядати за городом», — Кирило Невдоха, керівник офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики.

У 18 років у житті Кирила з’явилася ще одна важлива людина — волонтерка Ксенія. Вона допомогла йому визначитися з майбутньою професією та вивченням англійської мови. Хлопець вчиться на фахівця із соціального забезпечення в Харківському економічному університеті. Кирило розумів, наскільки важливо дітям без батьків мати підтримку.

Читайте також: Різні умови, спільні проблеми. Як подолати конфлікти між переселенцями «першої» і «другої» хвиль

Тому став наставником для 30 підлітків у межах проєкту Міжнародного благодійного фонду Help Us Help UA. Щонайменше раз на місяць спілкується з кожним, дає поради та допомагає ставити цілі на майбутнє.

«Реалізовую проєкт для їхньої підтримки: це забезпечення освітніми курсами, це психологічна допомога, це стипендія на саморозвиток і т.д.», — Кирило Невдоха, керівник офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики.

Потреба в наставниках для дітей з інтернатів надзвичайно висока, хоча багато для цього не потрібно.

«Це просто треба мати бажання, зокрема, допомогти в опануванні базових якихось навичок: варити їсти, ходити в магазин, розпоряджатися коштами. Це людина, до якої дитина може прийти зі своїми секретами, своїми болями й переживаннями», — Кирило Невдоха, керівник офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики.

У цей святковий час Кирило хоче донести, що для дітей з інтернатів корисніше не цукерки, а дещо інше…

«Оплатити курс англійської чи оплатити курс із комунікацій, чи з фінансової грамотності. Чи організувати освітній якийсь захід і запросити туди дітей з інтернатів, дітей з прийомних сімей», — Кирило Невдоха, керівник офісу дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики.

Восени Кирило очолив офіс дітей і молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики України. Тепер матиме ще більше можливостей розвивати наставництво в Україні та освітню підтримку для сиріт. Хлопець мріє про власну родину й хоче всиновити дитину з інтернату. І закликає ставати для сиріт наставниками, адже в подяку ви отримаєте вірного друга на все життя.

Нагадаємо, для 14-річного Сашка з кліпу Imagine Dragons збудували новий дім на Миколаївщині.

Суспільство

Єврокомісія виділила €75 млн на гуманітарну підтримку українців

Опубліковано

Європейська комісія оголосила про виділення 75 мільйонів євро на гуманітарні проєкти в Україні.

Про це повідомили на порталі Єврокомісії.

Йдеться про допомогу у наданні житла, послуги захисту, чистої води, освіти та охорони здоров’я.

«У центрі гуманітарної стратегії ЄС в Україні сьогодні лежить захист людей, які постраждали від війни, особливо тих, хто живе поблизу прифронтових районів», — йдеться у повідомленні.

Загалом з початку повномасштабної війни Європейська Комісія виділила 926 мільйонів євро на програми гуманітарної допомоги цивільним особам. Також 66 мільйонів євро було виділено на підтримку біженців.

Читайте також«Пам’ятайте – ви не одні». Як люди з травмами спини допомагають одне одному адаптуватися до нового життя

Наголошується, що гуманітарна допомога ЄС, яка присутня в Україні з 2014 року, працює по всій країні, зосереджуючись на важкодоступних районах поблизу лінії фронту у східних і південних областях.

Про Єврокомісію

Європейська комісія — вищий орган виконавчої влади Європейського Союзу, який приблизно відповідає ролі і функціям уряду у системах національних держав.

Нагадаємо, у Чернівцях за підтримки ЄС облаштовують житло для переселенців.

Раніше ми повідомляли, що Європейська рада схвалила виділення Україні 50 млрд євро допомоги.

Фото: АР.

Читати далі

Суспільство

ГУР запустив оновлений «Головний бот розвідки»

Опубліковано

В Україні запустили оновлений «Головний бот розвідки» у телеграмі.

Про це повідомили в Головному управлінні розвідки Міноборони України.

Зазначається, що за 2 роки війни, українці та всі, хто виступає проти військової агресії росії, надсилали розвідникам інформацію, яка допомогла:

  • знищувати склади, споруди, техніку окупантів, кораблі тощо;
  • здобувати важливу інформацію про сили та засоби ворога, дислокацію високопосадовців, колаборантів тощо;
  • виявляти плани окупантів та діяти на випередження;
  • фіксувати наслідки завданим окупантам ударів.

«Ми дякуємо кожному, хто надсилав інформацію через офіційний телеграм-бот і тим самим наближав і продовжує наближати перемогу України над країною-агресором. Ми закликаємо всіх українців повідомляти про «Головний бот розвідки» своїм рідним, друзям та знайомим на тимчасово окупованих територіях», — закликали в ГУР МО.

Читайте також: Психологічна допомога: чому це важливо та як організувати в громаді

Про бот

Головний бот розвідки (t.me/gur_official_bot) — це офіційний канал зв’язку жителів тимчасово окупованих територій України, усіх, хто хоче боротися з окупаційним режимом та небайдужих громадян, з Головним управління розвідки МО України.

Кожен користувач боту під час передачі інформації отримує базові інструкції з безпеки. Необхідно їх детально вивчити та дотримуватися.

Нагадаємо, хакери ГУР атакували програму керування дронами росіян.

Також ми розповідали, як розвідники ГУР знищили ракетний катер ворога «Івановєц».

Малюнок: ГУР МО/телеграм.

Читати далі

Суспільство

«Пам’ятайте – ви не одні». Як люди з травмами спини допомагають одне одному адаптуватися до нового життя

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

Понад рік Іван Батрак з Донеччини лікується від мінно-вибухової травми спинного мозку та проходить реабілітацію у Львові. За цей час чоловік, який раніше працював шахтарем, почав вивчати новий фах – інструктора першого контакту, аби допомагати людям з ураженнями спинного мозку.

На прикладі роботи ГО «Група активної реабілітації» ШоТам розповідає, як працюють групи самодопомоги, що об’єднують людей з травмами.

Отримав травму спини під час обстрілу міста

Шахтар Іван Батрак жив у Покровську Донецької області. У лютому 2023 року під час обстрілу міста російськими збройними силами чоловік отримав травму хребта й спинного мозку.

Санітарна авіація доставила його до Дніпра, де чоловіку прооперували хребет і поставили спеціальну металеву конструкцію. Після цієї операції Івана Батрака за програмою «Лікарі без кордонів» перевезли до Львова, де він лікується й досі. 

Іван Батрак у модульному містечку у Львові, де зараз проживає. Фото: ШоТам

«Не залишайтеся з проблемою сам на сам»

Нещодавно чоловік потрапив до табору від громадської організації «Група активної реабілітації», яка допомагає людям з ураженнями спинного мозку. У цьому таборі з Іваном працюють люди, які також мають травми спини – фахівці першого контакту. Вони знайомляться з пацієнтами та розповідають про свій досвід, а також про те, як жити з травмою.

Зараз Іван мешкає в модульному містечку від «Групи активної реабілітації», яке адаптоване під потреби людей з інвалідністю: зокрема, санвузли та в’їзди доступні для крісел колісних. Від організації чоловік отримав власне крісло колісне й індивідуальні гігієнічні засоби. 

«Група активної реабілітації» понад тридцять років допомагає своїм пацієнтам на шляху від перебування в лікарні до адаптації в кріслі колісному – навчає людей обслуговувати себе, коли частина тіла є паралізованою. 

Карина Кардаш, лідерка ГО «Група активної реабілітації». Фото: ШоТам

«Ми намагаємося давати людині повний супровід, щоб вона могла повернутись у звичне оточення та жити повноцінне яскраве життя. Організовуємо терапевтичні прогулянки, спільний похід у кіно, театр чи кав’ярню. Основний сенс у тому, аби мотивувати людину виходити до інших людей, бо після травми це дуже некомфортно», – розповідає лідерка громадської організації Карина Кардаш.

За словами Карини, людям з травмою найскладніше бачити, як оточення сприймає їх по-іншому на кріслі колісному, а ще складно долати постійні бар’єри, пересуваючись, тому частіше люди обирають просто залишатися вдома.

«Пам’ятайте, що ви не одні, і завжди можна знайти для себе підтримку від тих, хто готовий її надати. Не залишайтеся з проблемою сам на сам», – каже Карина.

Найважливіше моральна підтримка

З Іваном Батраком в організації познайомилися, коли той ще перебував у лікарні. Його відвідав тренер-наставник, який теж пересувається на кріслі колісному, та розпочав з Іваном роботу. 

«Ми вчили Івана пересідати на крісло колісне, підібрали його разом з фахівцями лікарні та супроводжували чоловіка під час реабілітації в таборі протягом десяти днів – там він міг поспілкуватися з тими, хто має такі ж ураження спини. А потім ми запропонували Івану долучитися до команди інструкторів першого контакту», розповідає лідерка ГО «Група активної реабілітації».

Місяць тому чоловік почав навчання на інструктора першого контакту, аби допомагати людям, які мають травми спини, як і він сам. Його робота полягатиме в тому, аби познайомитися з людиною, поспілкуватися про травму, дізнатися стан ураження та пояснити, як відбуватиметься лікування та реабілітація. 

Іван Батрак самостійно пересідає в авто з крісла колісного. Фото: ШоТам

«Найважливіше те, що я маю підтримати людину морально, показати, що насправді не все так погано, і з усім можна впоратись. Я маю так допомогти, аби людині було простіше в цьому стані за межами лікарні та щоб вона не розгубилася за будь-якої ситуації», — ділиться Іван.

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство6 години тому

«Пам’ятайте – ви не одні». Як люди з травмами спини допомагають одне одному адаптуватися до нового життя

Понад рік Іван Батрак з Донеччини лікується від мінно-вибухової травми спинного мозку та проходить реабілітацію...

Суспільство7 години тому

Психологічна допомога: чому це важливо та як організувати в громаді

Чому важливо, аби психологічна допомога стала доступною послугою, і як це організувати у своїй громаді,...

Суспільство1 день тому

Статус інвалідності внаслідок війни: як його отримати цивільним

Згідно із Законом України, цивільні, які постраждали від вибухонебезпечних предметів на територіях, де ведуться або...

Суспільство4 дні тому

Їде, їде диван містом: винахідник з Донеччини підкорив соцмережі та зацікавив маркетологів

Вслід їм озираються перехожі. Хтось дістає телефон, щоб знімати, хтось коментує: «Який дивак». Це —...

РЕКЛАМА:

Продовжити в браузері
Щоб встановити натисни Додати на Початковий екран
Додати на Початковий екран
Встановити
Встановлення майже не використовує пам’ять і забезпечує швидкий спосіб доступу до цієї програми.
Встановити
Update Contents
ШоТам Ми хотіли б показувати вам сповіщення про останні новини та оновлення
Відхилити
Дозволити сповіщення