Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Хендлерка та скелелаз. Найцікавіші рекорди українських пенсіонерів за 2020 рік

Опубліковано

Ще кілька років тому рекордсменів серед людей найповажнішого віку в Україні було зовсім мало. Хоча така традиція досить поширена у європейських країнах. Там люди на пенсії починають вести активний спосіб життя. Натомість в Україні пенсіонери переважно весь свій час проводили за хатніми справами чи в черзі у поліклініку, але аж ніяк не у прагненні встановити рекорд.

Але ця ситуація поступово змінювалася, розповіла керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова. Мовляв, щороку десятки людей літнього віку потрапляють до реєстру. Унікальні досягнення фіксують у різних сферах: культура, спорт, мистецтво, подорожі тощо. Пропонуємо найцікавіші рекорди українців найповажнішого віку, встановлені у 2020 році.

Хендлерка найповажнішого віку

Пенсіонерка з Хмельницького Людмила Казанцева у 72 роки встановила рекорд України у номінації «Хендлер найповажнішого віку». Вона на пенсії освоїла професію «хендлер» — це люди, які готують породистих собак до виставок. Жінка зі своїми двома песиками породи той-тер’єр — Арнольдом і Сандрою — беруть участь у багатьох виставках у різних місцях країни та мають купу титулів.

До виставок вона ретельно готується, адже тварини, крім того, що мають відповідати суворим критеріям із точки зору породи, ще й повинні правильно бігти на рингу, стояти у стійці під час огляду тощо. Людмила знайшла себе в абсолютно новій сфері, зуміла в ній розкритися, досягти нових результатів — і все це вже після того, як її основна кар’єра закінчилася.

Хендлерка Людмила Казанцева

Нездоланний скелелаз

Киянин Юрій Василенко двічі потрапив до Книги рекордів України як скелелаз: у віці 75 та 80 років. У 2020 році він пройшов маршрут найскладнішої категорії 6b+ з двома карнизами по штучному рельєфу за дві хвилини 38 секунд. Чоловік забрався на висоту четвертого поверху. Складність цього випробування у тому, що деякі ділянки траси — під кутом 90 градусів. Цей шлях не під силу навіть молодим спортсменам.

Перший рекорд він встановив уже бувши ветераном спорту. За п’ять років його так ніхто і не зміг здолати. Коли реєстрували останній рекорд Юрія, на нагородженні були присутні багато журналістів. Чоловік усім показав, як пройти цей маршрут, але ніхто не зміг здолати навіть половину.

Скелелаз Юрій Василенко

Одинадцять годин поезії

Ще один киянин, 80-річний Василь Ототюк, торік встановив унікальний рекорд: пенсіонер безперервно читав поезії напам’ять упродовж одинадцять годин 39 хвилин без жодної заминки. За правилами, претендент на рекорд має право на п’ять хвилин перерви щогодини. Якщо пауза затягується більше, ніж на 30 секунд, рекорд зупиняється. Попередній рекордсмен у цій номінації — 71-річний киянин Микола Ворон, який декламував поетичні твори впродовж п’яти годин 55 хвилин без перерви.

Василь тримає в голові твори 78 улюблених поетів найрізноманітнішої тематики: філософські, історичні, патріотичні та дуже чуттєві ліричні вірші. Усього він прочитав під час фіксації рекорду 547 віршів або 12 730 поетичних рядків. За фахом рекордсмен — історик, підполковник у відставці. Його секрет запам’ятовування насправді простий — у любові напружувати пам’ять. 

Читач поезії Василь Ототюк

Вік для бігу не перешкода

Черкащанка Антоніна Ткачук у 2020 році встановила рекорд України з бігу у віковій категорії понад 80 років. Змагання відбувалися в Києві 7-9 лютого. 400 метрів 80-річна жінка пробігла за дві хвилини 18 секунд. Секретом успіху вона називає здоровий спосіб життя, який «нічого не коштує».

За освітою — інженерка-технологиня, у спорт жінка прийшла у 70 років. До цього просто вела здоровий спосіб життя. Щодня спортсменка пробігає від трьох до п’яти кілометрів, а відпочиває лише один чи два дні на тиждень. Вона не потрапила до Національного реєстру рекордів України, однак рекордсменкою її визнала Федерація ветеранів легкої атлетики області. Жінка стала членкинею Федерації.

Спортсменка Антоніна Ткачук

Знову одинадцять годин: тепер ходьби

Спортсменів багато не буває. Микола Панасейко зі Старобільська, що на Луганщині, у свої 85 років безперервно пройшов 65 км спортивною ходьбою за одинадцять годин 20 хвилин і цим встановив рекорд. У такому поважному віці подібних рекордів ще ніхто не ставив в Україні.

Читайте також: Як заробити на пенсії? П’ять проєктів, які працевлаштовують бабусь та дідусів

Він — багаторазовий чемпіон світу і Європи, ветеран спорту. Чоловік займається спортом все життя. У 1962-му та 1963-му роках він ставав призером чемпіонатів України зі спортивної ходьби. Крім того, Панасейко — перший майстер спорту серед сільських спортсменів Луганщини. З 1979 року він є викладачем і тренером Старобільського аграрного технікуму. Окрім того, спортсмен багато років їздив школами, де власним досвідом заохочував молодь до спорту.

Спортсмен Микола Панасейко

Винахідник, який допоміг «Титаніку»

Український кінотехнік Анатолій Кокуш, який прославився навіть у Голлівуді,  майже у 70 років став рекордсменом. Він є творцем унікальних операторських кранів — неодмінних помічників на зйомках світових блокбастерів. За це в українця тепер два технічні «Оскари». Торік ім’я автора 56 запатентованих винаходів в Україні, володаря найпрестижніших міжнародних нагород внесли й до Національного реєстру рекордів.

Всі пам’ятають найвідоміші кадри з фільму «Титанік». Їх знімали за допомогою спеціального крана з камерою — це винаходи Анатолія Кокуша. Пристрій дозволяє створювати неймовірні ракурси та знімати в екстремальних умовах. Таких технологій до цього не було у світі. Завдяки винаходам Анатолія світ побачив неймовірно відзняті стрічки «Пірати Карибського моря», «Зоряні війни», «Примарний гонщик», «Месники», «Форсаж», «Гаррі Поттер» тощо.

Кінотехнік Анатолій Кокуш

Колекція зі світовою славою

Торік на своє 50-річчя мешканець Володимира-Волинського Анатолій Бойко встановив світовий рекорд. Заслуженого майстра народної творчості відмітили у номінації «Перша авторська колекція експонатів з яєчної шкаралупи, інкрустованої металом». За фахом він — різьбяр по дереву й художній дизайнер. За 30 років творчої діяльності опанував 17 мистецьких технік, серед яких і дві авторські. Починаючи з 2009 року, чоловік займається декоруванням яєць у сучасному мистецькому стилі й замість воску та фарб використовує метал. Техніку кування по яєчній шкаралупі та вирізьблення освоїв самостійно.

Для роботи майстер використовує курячі, індичі, качині, гусячі, перепелині та страусині яйця. Залежно від складності проєкту на виготовлення сувеніру йде від кількох днів до місяця. Ескізів майстер не робить, хоча вже на початках кожної роботи має бачення кінцевого результату. У його колекції налічується більш як 700 робіт, багато з яких перебувають у приватних колекціях Польщі, США, Канади, Японії, Італії, Греції, Англії, Німеччині та інших країн, в багатьох музеях України та у власних фондах. Рекордсменом України його визнали ще у 2015 році.

Колекціонер Анатолій Бойко

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі