Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Кава зі смаком сміливості: кав’ярні Львова, які відкрили переселенці

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про переселенців, які втратили дім, але продовжили свою діяльність у нових містах і селах
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про переселенців, які втратили дім, але продовжили свою діяльність у нових містах і селах.
Після початку повномасштабної війни в нашій країні склалася унікальна ситуація: вперше за багато років мільйони російськомовних православних українців поселилися поруч з україномовними католиками на Галичині та Закарпатті. Трохи відчувається напруга, чи не так?

Тому в цьому проєкті ми розповідаємо про переселенців, які, попри ці релігійні та культурні розбіжності, успішно адаптувалися та інтегрувалися в життя регіону й допомагають зробити це іншим.

Аби відкрити кав’ярню в кавовій столиці України, підприємцям потрібно мати достатньо сміливості. А якщо робити це в часи повномасштабної війни, бувши переселенцем з іншого регіону, то годі й казати. У 2023 році у Львові відкрилося 75 закладів різного формату. Натомість 15 — не витримали конкуренції та вже не працюють. 

У ШоТам зібрали карту з кавовими закладами в різних районах Львова, до яких можна завітати на щось смачненьке й тим самим підтримати підприємців-смілівців, які продовжують свою справу.

Заклади з кавою у Львові, які відкрили переселенці

Карта з кав'ярнями у Львові, які відкрили переселенці

Кав’ярня у вікні «КІІТ» з Київщини та Чернігівщини

📍Де:

  • вул. Руська, 3
  • вул. Б. Лепкого, 6

🗓Коли працює: щодня з 8:00 до 22:00 

Цю кав’ярню to-go заснували троє друзів: Сергій з Ірпеня, Іван з Бородянки та Дарина з Ніжина. У перші дні повномасштабного вторгнення хлопці евакуювалися до Львова, а Дарина — за кордон. Кілька тижнів Сергій та Іван волонтерили: вранці допомагали будувати блокпост, а потім працювали в гуманітарному центрі.

 «Я ходив вулицями Львова й шукав роботу. На той момент ми з другом ночували в підвалі в абсолютно незнайомих людей. Гроші закінчувалися, і потрібно було щось робити. Не пам‘ятаю, як саме, але все сталося буквально в одну секунду — я побачив зачинене віконце й зрозумів, що відкрию «КІІТ» з кавою та їжею»,розповідає співзасновник Сергій Стоян.

Мрія відкрити власну кав’ярню в Сергія зріла давно: він давно пік пироги і показував як це робити на YouTube, а Іван вмів варити каву. То й вирішили — що втрачати? На двох у них назбиралася сума до 10 000 гривень. Трошки додала Дарина, яка повернулася з Польщі. Ще частину грошей взяли у борг. Так і з’явилося перше віконце «КІІТ», а потім і друге.

Назву взяли на честь Сергієвого кота, якого звали Містер Кіт. Він зник під час окупації Ворзеля. У будинку, де він жив, від вибуху вибило вікна, й той утік. Хлопець досі шукає свого улюбленця.

Більше про цю історію читайте за посиланням.

☕️Що пити: кава — 100% арабіка, ціни стартують від 21 гривні за еспресо.

🧁Що їсти: шматочок пирога із сиром та шпинатом, з куркою та грибами чи цибулею коштує 39 гривень. 

На першому фото — Іван, Дарина та Сергій на тлі одного з віконець «КІІТ». На другому — Сергій та Містер Кіт до повномасштабної війни. Джерело: інстаграм закладу.

Sova coffee з Маріуполя

📍Де: вул. Пекарська, 14 

🗓Коли працює: щодня з 8:00 до 21:00

Світлана Чавка відкрила своє перше Sova Cafe в Маріуполі у 2018 році, а на початку 2022 — ще й власну пекарню. Та 24 лютого Світлані довелося залишити все та рятувати своє життя. У перші дні великої війни вони з чоловіком виїхала до Запоріжжя, а потім до Львова, бо тут мешкає їхня донька.

У новому місті було складно, а особливо тяжко переживали втрату власної справи: в Маріуполі заклади розтрощили та розграбували. Зрештою, подружжя зважилося відродити Sova Cafe у форматі кав’ярні — наново відкритися допомогли друзі, які позичили чи просто дали гроші. 

У львівському закладі відтворили дизайн та атмосферу маріупольського — навіть посуд купили такий самий. Неймовірно, але люди з Маріуполя знайшли та надіслали поштою дві м’які іграшки-сови з минулого закладу.

«Не знаю як, просто написали, що «знайшли ваші дві сови», розповідає підприємиця.

Зараз у новому Sova coffee тепло зустрічають місцевих, туристів і маріупольців, які часто заходять до кав’ярні, аби підтримати краян. Коли ЗСУ звільнять місто, Світлана та її чоловік планують повернутися.

☕️Що пити: у меню багато стандартних та авторських позицій кави. Так капучіно коштує від 49 гривень, а раф солена карамель 65. Ще тут є «дитяча кава» за 43 гривні. 

🧁Що їсти: у Sova coffee є сніданки, які подають цілий день — це сендвічі (від 78 гривень), тости, омлети (від 135 гривень) та «щасливі сирники» (125 гривень). Також у кав’ярні можна поласувати десертами.

На першому фото — кава та тематичний посуд кав’ярні. На другому — неонова вивіска та вітрина з десертами. Джерело: інстаграм закладу.

«Дзендзик» з Бердянська

📍Де: вул. Пекарська, 31

🗓Коли працює: з понеділка до суботи — 8:00-20:00, неділя — 10:00-20:00

«Дзендзик» — маленька кав’ярня формату to-go, де відвідувачів зустрічає намальований на всю стіну біло-червоний маяк. Така споруда розташована поблизу Бердянська, та інколи її промені освітлюють острів Дзендзик — саме тому для кав’ярні обрали таку назву. 

У 2022 році власниця Ксенія Клейнос понад місяць провела в окупації, а потім поїхала з міста на Захід України. У жінки вже був досвід підприємництва вона створила в Бердянську антикафе, що було креативним соціальним простором для місцевих. Вже у Львові жінка подалася на грант через «Дію», в кінці 2022 року отримала кошти, а в березні 2023 відкрила кав’ярню. З нею разом працюють також переселенки з Бердянська Альона та Віра.

Тепер у «Дзендзику» роблять каву, проводять зустрічі та майстер-класи. А ще продають хендмейд вироби від бердянців, кошти з яких передають ЗСУ.

«Ми тут ніби вдома та можемо торкнутися нашого Бердянська, який у нас забрали», — говорить відвідувачка Катерина Шеховцева. 

☕️Що пити: серед стандартних кавових позицій: лате класичне коштує 60 гривень, а з додатками, як-от гарбузове, 89 гривень. У кавʼярні зроблять 10% знижки, якщо попросите налити каву у ваше горнятко.
🧁Що їсти: до кави тістечка й макаруни (від 70 гривень).

Більше про заклад читайте за посиланням.

На першому фото — біло-червоний маяк на стіні кав’ярні «Дзендзик». На другому— зустрічі книжкового клубу. Джерело: соцмережі закладу, Ксенія Клейнос.

Мережа кав’ярень «Я — це KAVA» з Харкова 

📍Де:

  • просп. В’ячеслава Чорновола, 25
  • вул. Володимира Великого, 75
  • вул. Гетьмана Мазепи, 1Б
  • вул. Замарстинівська, 55Е
  • пл. Кропивницького, 9
  • вул. Ярослава Гашека, 15

🗓Коли працює: будні — з 8:00 до 22:00, вихідні — з 9:00 до 23:00.

Костянтин Куратник з партнерами розвивав мережу кав’ярень у Харкові. Та у 2022 році, після перших прильотів по місту та закладах, вирішив евакуювати частину команди до Львова. Тут вони продовжили робити те, що вміють найкраще.

«Був такий запит до самого себе: якщо ти хочеш допомогти державі, то роби те, що ти краще за все вмієш. Умієш робити каву роби», говорить співвласник кав’ярень «Я — це KAVA».

Так за час повномасштабної війни у Львові відкрили вже 6 закладів. Тут не просто варять каву, а й підходять до роботи креативно: гості отримують своє замовлення to-go в паперовому горнятку з персональним портретом. Малюнок створює художник в самому закладі. Команда художників таємно мандрує кав’ярнями мережі, чергуючи їх. А ще в кав’ярні на вул. Замарстинівській можна зіграти на 100-річному роялі. 

Наразі мережа кав’ярень працює у двох містах: у Львові та у Харкові, де заклади знову відкрили для відвідувачів.

☕️Що пити: у «Я — це KAVA» велика кавова карта на будь-який смак: зерно з Бразилії, Ефіопії та інших країн-постачальників. Американо коштує від 35 гривень, а мигдальний лате — від 60. Також у меню є вино та коктейлі.
🧁Що їсти: здебільшого тут пропонують десерти. Наприклад, штрудель коштує 60 гривень, а фісташковий чизкейк — 90.

На першому фото художниця закладу малює відвідувачів. На другому відвідувачі «Я — це KAVA» роблять замовлення. Джерело: інстаграм закладів

Кав’ярня-пекарня «Кримська перепічка» із Сімферополя

📍Де:

  • пр. Червоної Калини, 72
  • вул. Стрийська, 111Б
  • вул. Зелена, 263
  • вул. Садова, 2Е

🗓Коли працює: з понеділка по суботу — 8:30-20:30, у неділю — 9:00-20:00

«Наш куточок Криму у Львові» — так про свій бізнес розповідають сестри Світлана Лопатіна та Оксана Новікова. Перший заклад переселенки відкрили у Львові у 2015 році, до якого переїхали за рік до цього.

У Криму Оксана займалася оптовою торгівлею інгредієнтів для кондитерських та хлібобулочних виробництв, тому свою справу сестри починали з деякими знаннями:

«Моя сестра мріяла створити маленьку пекарню. Але так сталося, що пекарня вийшла не дуже маленька й цікавого формату — пекти вироби й одразу їх продавати. Ми знайшли приміщення на Сихові (район у Львові — прим. авт.), де багато дітей, молоді, і створювали не лише пекарню, а простір для спілкування, куди можна приходити сім’ями», згадує Оксана.

Тепер у сестер є три пекарні з виробництвами та кав’ярня в центрі. Заклади з часом стали популярними серед місцевих: сюди часто приходять родинами, аби випити кави з булочкою та купити щось для дітей. 

Попри успіх закладів, Оксана зазначає: «Кримська перепічка» — це не про масштабування в інші міста й точно не про франшизу. Це про шматочок дому, що не продається.

☕️Що пити: стандартні позиції кави — від 40 гривень, чаї з додатками — від 45.
🧁Що їсти: багато солоної та солодкої свіжої випічки, пироги, торти на замовлення, тістечка. Ціни дуже різні, наприклад, круасани коштують від 35 гривень. 

На першому фото — солодкий пиріг у закладі на вул. Стрийській. На другому — вітрина з випічкою та написом «Крим — це Україна». Джерело: сторінка пекарні у фейсбуці.

Кавотяг з Херсона

📍Де: Скнилівський парк, Парк культури
🗓Коли працює: графік роботи залежить від світлового дня. Наразі кавотяг можна зустріти щодня з 9:00 до 17:00 

Херсонець Дмитро Сивак до повномасштабного вторгнення займався туризмом та організував походи для українців. Досвід походів і допоміг йому, дружині та двом донькам в перший день великої війни миттєво спакувати речі, завантажити авто спальниками та консервами й вирушити на Захід України.

Уже у Львові Дмитро вступив до лав тероборони та патрулював місто. Коли необхідності в цьому більше не було, вирішив створити власну справу, яку про яку мріяв уже кілька років. Так херсонець розробив велосипед-кавотяг невелику пічку-тумбочку з дровами та кавою. А потім ще один. Тепер вони разом з дружиною готують для місцевих каву в джезві на піску.

«Зізнаюся, місцеві мешканці сприйняли нас не одразу. Можливо, тому, що ми прийшли в столицю кави з власною продукцією. Та поступово люди почали дізнаватися про нас і шукати той самий кавотяг на колесах», — розповідає Дмитро.

Чоловік продовжує волонтерити збирає кошти на тепловізори й інші потреби для бригад на лівому березі Херсонщини. Дмитро із сім’єю впевнені, що повернуться до мирного Херсона. Він жартує, що навіть свій бізнес зробив мобільним, аби той також міг поїхати додому.

На першому фото — кавотяг у Скнилівському парку. На другому — процес виготовлення кави в джезві. Джерело фото: інстаграм кавотяга.

☕️Що пити: в меню, що називається «Розклад руху поїздів», є «НАДзвичайна» кава за 35 гривень та «спеціальна» (з мускатним горіхом, коріандром чи перцем) за 40 гривень.
🧁Що їсти: «Додаткові поїзди» — пундики та мандибрики за 20 гривень. Це солодке печиво, яке власноруч випікає дружина Дмитра.  

Заходьте до цих закладів у гості та пишіть нам у коментарях в соцмережах або на пошту shotam.info@gmail.com, які ще ви знаєте заклади від переселенців у Львові ​​🙌

Коментарі

Суспільство

Психологічна підтримка для переселенців: в Україні запустили новий проєкт

Опубліковано

Проєкт для психологічної підтримки ВПО із Донецької області запрацював у трьох центрах: у Рівному, Тернополі та Івано-Франківську.

Про це повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Ініціативу запустив благодійний фонд «ЯМаріуполь». Організатори вказують, що у межах проєкту люди зможуть покращити свій психологічний та емоційний стан і краще адаптуватися у нових регіонах.

У центрах переселенці зможуть відвідувати групові сесії, заняття з арттерапії та музикотерапії, а також приєднуватися до виїздів на природу.

Читайте також: Психологічна підтримка в ЗСУ: Міноборони оголосило про впровадження нової програми

Разом із тим фахівці проводитимуть культурні й освітні заходи для ВПО, а також майстер-класи з технік саморегуляції та розвитку емоційної стійкості.

Організатори очікують, що проєкт може охопити понад десять тисяч людей різного віку.

Ініціативу реалізує БФ «ЯМаріуполь» у межах проєкту «Допомога ВПО в Західному регіоні через місцеві партнерства» спільно з БФ «Крила надії» й за підтримки Міністерства внутрішніх справ Чехії та програми «Допомога на місці».

Раніше ми писали про те, що «Громади зобов’язані допомагати переселенцям»: як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім.

Фото обкладинки: Freepik

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі