Суспільство
Кава зі смаком сміливості: кав’ярні Львова, які відкрили переселенці
Тому в цьому проєкті ми розповідаємо про переселенців, які, попри ці релігійні та культурні розбіжності, успішно адаптувалися та інтегрувалися в життя регіону й допомагають зробити це іншим.
Аби відкрити кав’ярню в кавовій столиці України, підприємцям потрібно мати достатньо сміливості. А якщо робити це в часи повномасштабної війни, бувши переселенцем з іншого регіону, то годі й казати. У 2023 році у Львові відкрилося 75 закладів різного формату. Натомість 15 — не витримали конкуренції та вже не працюють.
У ШоТам зібрали карту з кавовими закладами в різних районах Львова, до яких можна завітати на щось смачненьке й тим самим підтримати підприємців-смілівців, які продовжують свою справу.
Заклади з кавою у Львові, які відкрили переселенці
Кав’ярня у вікні «КІІТ» з Київщини та Чернігівщини
📍Де:
- вул. Руська, 3
- вул. Б. Лепкого, 6
🗓Коли працює: щодня з 8:00 до 22:00
Цю кав’ярню to-go заснували троє друзів: Сергій з Ірпеня, Іван з Бородянки та Дарина з Ніжина. У перші дні повномасштабного вторгнення хлопці евакуювалися до Львова, а Дарина — за кордон. Кілька тижнів Сергій та Іван волонтерили: вранці допомагали будувати блокпост, а потім працювали в гуманітарному центрі.
«Я ходив вулицями Львова й шукав роботу. На той момент ми з другом ночували в підвалі в абсолютно незнайомих людей. Гроші закінчувалися, і потрібно було щось робити. Не пам‘ятаю, як саме, але все сталося буквально в одну секунду — я побачив зачинене віконце й зрозумів, що відкрию «КІІТ» з кавою та їжею», — розповідає співзасновник Сергій Стоян.
Мрія відкрити власну кав’ярню в Сергія зріла давно: він давно пік пироги і показував як це робити на YouTube, а Іван вмів варити каву. То й вирішили — що втрачати? На двох у них назбиралася сума до 10 000 гривень. Трошки додала Дарина, яка повернулася з Польщі. Ще частину грошей взяли у борг. Так і з’явилося перше віконце «КІІТ», а потім і друге.
Назву взяли на честь Сергієвого кота, якого звали Містер Кіт. Він зник під час окупації Ворзеля. У будинку, де він жив, від вибуху вибило вікна, й той утік. Хлопець досі шукає свого улюбленця.
Більше про цю історію читайте за посиланням.
☕️Що пити: кава — 100% арабіка, ціни стартують від 21 гривні за еспресо.
🧁Що їсти: шматочок пирога із сиром та шпинатом, з куркою та грибами чи цибулею коштує 39 гривень.
На першому фото — Іван, Дарина та Сергій на тлі одного з віконець «КІІТ». На другому — Сергій та Містер Кіт до повномасштабної війни. Джерело: інстаграм закладу.
Sova coffee з Маріуполя
📍Де: вул. Пекарська, 14
🗓Коли працює: щодня з 8:00 до 21:00
Світлана Чавка відкрила своє перше Sova Cafe в Маріуполі у 2018 році, а на початку 2022 — ще й власну пекарню. Та 24 лютого Світлані довелося залишити все та рятувати своє життя. У перші дні великої війни вони з чоловіком виїхала до Запоріжжя, а потім до Львова, бо тут мешкає їхня донька.
У новому місті було складно, а особливо тяжко переживали втрату власної справи: в Маріуполі заклади розтрощили та розграбували. Зрештою, подружжя зважилося відродити Sova Cafe у форматі кав’ярні — наново відкритися допомогли друзі, які позичили чи просто дали гроші.
У львівському закладі відтворили дизайн та атмосферу маріупольського — навіть посуд купили такий самий. Неймовірно, але люди з Маріуполя знайшли та надіслали поштою дві м’які іграшки-сови з минулого закладу.
«Не знаю як, просто написали, що «знайшли ваші дві сови», — розповідає підприємиця.
Зараз у новому Sova coffee тепло зустрічають місцевих, туристів і маріупольців, які часто заходять до кав’ярні, аби підтримати краян. Коли ЗСУ звільнять місто, Світлана та її чоловік планують повернутися.
☕️Що пити: у меню багато стандартних та авторських позицій кави. Так капучіно коштує від 49 гривень, а раф солена карамель — 65. Ще тут є «дитяча кава» за 43 гривні.
🧁Що їсти: у Sova coffee є сніданки, які подають цілий день — це сендвічі (від 78 гривень), тости, омлети (від 135 гривень) та «щасливі сирники» (125 гривень). Також у кав’ярні можна поласувати десертами.
На першому фото — кава та тематичний посуд кав’ярні. На другому — неонова вивіска та вітрина з десертами. Джерело: інстаграм закладу.
«Дзендзик» з Бердянська
📍Де: вул. Пекарська, 31
🗓Коли працює: з понеділка до суботи — 8:00-20:00, неділя — 10:00-20:00
«Дзендзик» — маленька кав’ярня формату to-go, де відвідувачів зустрічає намальований на всю стіну біло-червоний маяк. Така споруда розташована поблизу Бердянська, та інколи її промені освітлюють острів Дзендзик — саме тому для кав’ярні обрали таку назву.
У 2022 році власниця Ксенія Клейнос понад місяць провела в окупації, а потім поїхала з міста на Захід України. У жінки вже був досвід підприємництва — вона створила в Бердянську антикафе, що було креативним соціальним простором для місцевих. Вже у Львові жінка подалася на грант через «Дію», в кінці 2022 року отримала кошти, а в березні 2023 відкрила кав’ярню. З нею разом працюють також переселенки з Бердянська Альона та Віра.
Тепер у «Дзендзику» роблять каву, проводять зустрічі та майстер-класи. А ще продають хендмейд вироби від бердянців, кошти з яких передають ЗСУ.
«Ми тут ніби вдома та можемо торкнутися нашого Бердянська, який у нас забрали», — говорить відвідувачка Катерина Шеховцева.
☕️Що пити: серед стандартних кавових позицій: лате класичне коштує 60 гривень, а з додатками, як-от гарбузове, — 89 гривень. У кавʼярні зроблять 10% знижки, якщо попросите налити каву у ваше горнятко.
🧁Що їсти: до кави — тістечка й макаруни (від 70 гривень).
Більше про заклад читайте за посиланням.
На першому фото — біло-червоний маяк на стіні кав’ярні «Дзендзик». На другому— зустрічі книжкового клубу. Джерело: соцмережі закладу, Ксенія Клейнос.
Мережа кав’ярень «Я — це KAVA» з Харкова
📍Де:
- просп. В’ячеслава Чорновола, 25
- вул. Володимира Великого, 75
- вул. Гетьмана Мазепи, 1Б
- вул. Замарстинівська, 55Е
- пл. Кропивницького, 9
- вул. Ярослава Гашека, 15
🗓Коли працює: будні — з 8:00 до 22:00, вихідні — з 9:00 до 23:00.
Костянтин Куратник з партнерами розвивав мережу кав’ярень у Харкові. Та у 2022 році, після перших прильотів по місту та закладах, вирішив евакуювати частину команди до Львова. Тут вони продовжили робити те, що вміють найкраще.
«Був такий запит до самого себе: якщо ти хочеш допомогти державі, то роби те, що ти краще за все вмієш. Умієш робити каву — роби», — говорить співвласник кав’ярень «Я — це KAVA».
Так за час повномасштабної війни у Львові відкрили вже 6 закладів. Тут не просто варять каву, а й підходять до роботи креативно: гості отримують своє замовлення to-go в паперовому горнятку з персональним портретом. Малюнок створює художник в самому закладі. Команда художників таємно мандрує кав’ярнями мережі, чергуючи їх. А ще в кав’ярні на вул. Замарстинівській можна зіграти на 100-річному роялі.
Наразі мережа кав’ярень працює у двох містах: у Львові та у Харкові, де заклади знову відкрили для відвідувачів.
☕️Що пити: у «Я — це KAVA» велика кавова карта на будь-який смак: зерно з Бразилії, Ефіопії та інших країн-постачальників. Американо коштує від 35 гривень, а мигдальний лате — від 60. Також у меню є вино та коктейлі.
🧁Що їсти: здебільшого тут пропонують десерти. Наприклад, штрудель коштує 60 гривень, а фісташковий чизкейк — 90.
На першому фото художниця закладу малює відвідувачів. На другому відвідувачі «Я — це KAVA» роблять замовлення. Джерело: інстаграм закладів
Кав’ярня-пекарня «Кримська перепічка» із Сімферополя
📍Де:
- пр. Червоної Калини, 72
- вул. Стрийська, 111Б
- вул. Зелена, 263
- вул. Садова, 2Е
🗓Коли працює: з понеділка по суботу — 8:30-20:30, у неділю — 9:00-20:00
«Наш куточок Криму у Львові» — так про свій бізнес розповідають сестри Світлана Лопатіна та Оксана Новікова. Перший заклад переселенки відкрили у Львові у 2015 році, до якого переїхали за рік до цього.
У Криму Оксана займалася оптовою торгівлею інгредієнтів для кондитерських та хлібобулочних виробництв, тому свою справу сестри починали з деякими знаннями:
«Моя сестра мріяла створити маленьку пекарню. Але так сталося, що пекарня вийшла не дуже маленька й цікавого формату — пекти вироби й одразу їх продавати. Ми знайшли приміщення на Сихові (район у Львові — прим. авт.), де багато дітей, молоді, і створювали не лише пекарню, а простір для спілкування, куди можна приходити сім’ями», — згадує Оксана.
Тепер у сестер є три пекарні з виробництвами та кав’ярня в центрі. Заклади з часом стали популярними серед місцевих: сюди часто приходять родинами, аби випити кави з булочкою та купити щось для дітей.
Попри успіх закладів, Оксана зазначає: «Кримська перепічка» — це не про масштабування в інші міста й точно не про франшизу. Це про шматочок дому, що не продається.
☕️Що пити: стандартні позиції кави — від 40 гривень, чаї з додатками — від 45.
🧁Що їсти: багато солоної та солодкої свіжої випічки, пироги, торти на замовлення, тістечка. Ціни дуже різні, наприклад, круасани коштують від 35 гривень.
На першому фото — солодкий пиріг у закладі на вул. Стрийській. На другому — вітрина з випічкою та написом «Крим — це Україна». Джерело: сторінка пекарні у фейсбуці.
Кавотяг з Херсона
📍Де: Скнилівський парк, Парк культури
🗓Коли працює: графік роботи залежить від світлового дня. Наразі кавотяг можна зустріти щодня з 9:00 до 17:00
Херсонець Дмитро Сивак до повномасштабного вторгнення займався туризмом та організував походи для українців. Досвід походів і допоміг йому, дружині та двом донькам в перший день великої війни миттєво спакувати речі, завантажити авто спальниками та консервами й вирушити на Захід України.
Уже у Львові Дмитро вступив до лав тероборони та патрулював місто. Коли необхідності в цьому більше не було, вирішив створити власну справу, яку про яку мріяв уже кілька років. Так херсонець розробив велосипед-кавотяг — невелику пічку-тумбочку з дровами та кавою. А потім ще один. Тепер вони разом з дружиною готують для місцевих каву в джезві на піску.
«Зізнаюся, місцеві мешканці сприйняли нас не одразу. Можливо, тому, що ми прийшли в столицю кави з власною продукцією. Та поступово люди почали дізнаватися про нас і шукати той самий кавотяг на колесах», — розповідає Дмитро.
Чоловік продовжує волонтерити — збирає кошти на тепловізори й інші потреби для бригад на лівому березі Херсонщини. Дмитро із сім’єю впевнені, що повернуться до мирного Херсона. Він жартує, що навіть свій бізнес зробив мобільним, аби той також міг поїхати додому.
На першому фото — кавотяг у Скнилівському парку. На другому — процес виготовлення кави в джезві. Джерело фото: інстаграм кавотяга.
☕️Що пити: в меню, що називається «Розклад руху поїздів», є «НАДзвичайна» кава за 35 гривень та «спеціальна» (з мускатним горіхом, коріандром чи перцем) за 40 гривень.
🧁Що їсти: «Додаткові поїзди» — пундики та мандибрики за 20 гривень. Це солодке печиво, яке власноруч випікає дружина Дмитра.
Заходьте до цих закладів у гості та пишіть нам у коментарях в соцмережах або на пошту [email protected], які ще ви знаєте заклади від переселенців у Львові 🙌
11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.
Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:
«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.
Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Американська акторка Анджеліна Джолі поспілкувалася з 14-річною Поліною, яка дістала тяжкі поранення внаслідок російського удару по Харківщині. Акторка також передала Поліні записку зі словами підтримки.
Про це повідомили в UNITED24.
Поліна отримала тяжкі поранення в лютому 2025 року в Ізюмі. Зараз дівчина проходить лікування в дитячій лікарні «Охматдит». Найбільша мрія дівчини — знову ходити. Їй допомагають у цьому українські лікарі.
Також дівчина розповіла психологам, що вона дуже хотіла б зустрітися з Анджеліною. До втілення цієї мрії Поліни долучилися в UNITED24. Американська акторка поспілкувалася з Поліною онлайн. Разом із цим дівчина отримала від Анджеліни Джолі записку зі словами підтримки та побажаннями залишатися сильною.
Читайте також: «Ви надихнули весь світ!»: Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО)
Нагадаємо, що принц Вільям зустрівся з українськими дітьми у школі в Естонії.
Фото обкладинки: Harald Krichel
«Нова пошта» 26 березня нагородила українських волонтерів, благодійні фонди та громадські організації відзнакою «Варті». Її отримали 12 переможців голосування серед українців. Також компанія визначила 21 організацію, що найбільше доклалися до підтримки українців через гуманітарні відправлення.
Про це повідомили в «Новій пошті».
Хто здобув відзнаку «Варті»
До голосування за переможців долучилися понад 55 тисяч українців. Загалом відзнаку отримали 12 людей та організацій, які працюють у різних сферах.
77-річний Григорій Янченко переміг у номінації «Найстарший волонтер», також відомий як Дядя Гриша. Під час окупації Херсона він вирушав у людні місця з прапором України на кріслі колісному та з увімкненим гімном. Зараз він живе у Запоріжжі, але рідко буває вдома — подорожує містами України, збираючи кошти для військових. Відзнаку Дяді Гриші вручили у Кропивницькому під час чергового збору.
Наймолодшими волонтерками стали 6-річна Олександра та 4-річна Кіра з Харкова. Саша вже отримувала нагороду «Варті» рік тому. Тоді організатори підготували для неї сюрприз — вона побачила батька-військового, якого ненадовго відпустили зі служби. Через місяць чоловік загинув на фронті. Попри втрату, дівчинка разом із подругою продовжує допомагати ЗСУ, вона збирає кошти на маскувальні сітки, турнікети та автівки. Вона отримала відзнаку у річницю загибелі батька.
За технологічність у волонтерстві відзнаку отримав Сергій Стерненко — автор безперервного збору «Русоріз». Стерненко також регулярно демонструє, як FPV-дрони працюють на передовій.
За креативний підхід нагородили блогера з Миколаєва Юрія Степанця, який нині мешкає в Одесі. Він є найвідомішим в Україні коміком на кріслі колісному та ініціатором «неходових зборів» для військових. Волонтер часто наголошує: не всі можуть воювати в ЗСУ, але кожен, попри втому й втрати, здатен бути для ЗСУ на своєму місці.
Читайте також: Волонтеру Фумінорі Цучіко зареєстрували місце проживання в Харкові
За евакуацію нагородили Катерину Андреєву, яка разом із військовими рятує поранених захисників із прикордоння Сумщини та Курщини. Вона також вивозить мирних жителів і покинутих тварин з-під обстрілів. Свою відзнаку Катерина присвятила батькові, який віддав життя за Україну. За медичну допомогу військовим українці висловили вдячність парамедикам з «Госпітальєрів», які врятували тисячі життів, а за підтримку жінок — руху VETERANKA.
Разом із цим відзнаку отримали:
- всеукраїнська благодійна організація Ukrainian Food Foundation за підтримку ВПО;
- Олександр Мізерій за культурний розвиток. Він є лідером гурту «Смерека» з Вінниччини та волонтером, який вже відіграв понад 350 благодійних концертів і зібрав понад 4 мільйони гривень для ЗСУ;
- Андрій Бурахович за допомогу армії своїми руками. Андрій — механік, який майже цілодобово ремонтує автівки для фронту і вже відремонтував понад дві тисячі машин;
- благодійний фонд «Діти героїв» за психологічну допомогу понад 12 тисячам дітей, які через війну втратили одного або обох батьків;
- Анастасія Слюсар — лідерка фонду, який допомагає дітям, зокрема на прифронтових територіях.
«Попри втому, труднощі й втрати, волонтери продовжують рухатися далі — підтримують тих, хто цього потребує, і знаходять нові способи допомагати. Це про людяність, небайдужість і неймовірну силу. Вони працюють не заради відзнак, а просто тому, що не можуть інакше. Ми дякуємо кожному й кожній та завжди будемо поруч», — розповіла співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Переможці за обсягами гуманітарних вантажів
Організатори відзначили 21 організацію та фонд, що найактивніше користувалися послугами «Гуманітарної Нової пошти». Переможців обирали за найбільшими показниками кількості та ваги відправлень, категорії допомоги та її системність. «Нова пошта» відзначила:
- благодійні фонди «На Хвилі» та «Рій» («Допомога армії»);
- благодійні фонди «Медицина Херсонщини» та «Лелека-Україна» («Медична допомога»);
- благодійні організації «Українські сестри та кідфрендлі» та «Співдружність України» («Допомога дітям»);
- громадську організацію «Покликані жити» та благодійний фонд «Летс Хелп» («Допомога людям старшого віку»);
- благодійні організації «З теплом у серці» та «Європейські традиції доброчинності» («Допомога людям з інвалідністю»);
- «Бахмутське товариство захисту тварин “ЛАДА”» та благодійний фонд «Разом добра сила» («Допомога тваринам»);
- громадські організації «Добробат» та «Б50» («Відновлення житла та добробуту»).
- благодійна організація «Громадянин» та громадська організація «Джуніорс» («Спорт та реабілітація»);
- благодійний фонд «Щаслива лапа» («Лідер серед вантажних перевезень);
- міжнародний благодійний фонд «Небайдужі» та громадська організація «Свідомі кияни» («Найбільша кількість відправлень гуманітарного вантажу»).
Разом із цим у номінації «Навігатор допомоги» перемогли Юлія Кудрик й Оксана Миколюк за активне консультування й онлайн-супровід щодо перевезення гуманітарних вантажів.
Як вручали нагороди
Відзнаку вручали місцеві активісти, блогери, лідери думок, представники «Нової пошти», а також люди, які раніше отримували допомогу від волонтерів-переможців.
Про відзнаку «Варті»
«Варті» — це щорічна відзнака для волонтерів від «Нової пошти», яку заснували у 2022 році. Її започаткували для того, щоби підкреслити внесок українських волонтерів і благодійників.
Нагадаємо, «Нова пошта» розробила сервіс для ефективнішої доставки посилок.
Раніше ми писали, що UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії.
Фото: «Нова пошта»
