Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Гуцульська коляда стане надбанням ЮНЕСКО

Опубліковано

Гуцульська коляда Верховинщини стане нематеріальним надбанням культурної спадщини ЮНЕСКО.

Про це пише Фіртка з посиланням на повідомлення настоятеля церкви Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України отця Івана Рибарука.

Читайте такожКоли українці святкують Різдво: опитування

“Зараз стоїть питання, щоб внести коляду до всесвітнього надбання ЮНЕСКО. Бо минулого року таким надбанням стала косівська кераміка. Тому це вже говорить про себе. Я думаю, що з Божою поміччю ми це допровадимо до успішного завершення, і весь світ буде знати нашу коляду. Це буде офіційне визнання”, – зазначив отець Іван Рибарук.

Колядувати починають після закінчення Різдвяної літургії. Тоді із церкви виходять чоловіки у кептарях та шикуються у ряд. У декого в руках – гуцульські топірці, трембіти, роги чи скрипки. Після цього починається святковий урочистий обхід довкола церкви. Навколо храму утворюється кільце. Коляда лунає по-різному: то стихає, то знову набирає сили. Потім із церкви виходить священник, який благословляє колядників.

Загалом, за словами отця Івана Рибарука, святкування Різдва Христового відрізняється від того, як відзначають цей день в Україні. Найкраще, каже священник, приїхати та почути гуцульську верховинську коляду на власні вуха.

Гуцульська коляда Верховинщини у грудні 2019 року була внесена Мінкультом до переліку нематеріальної спадщини України.

Читайте такожВ Андріївській церкві виконали одну із найвідоміших колядок (ВІДЕО)

Нагадаємо, у Тернополі відкрили найбільший у країні Різдвяний вертеп.

Також на Тернопільщині встановили Різдвяного дідуха.

Як ми повідомляли раніше, показали новорічний феєрверк в Ужгороді з висоти пташиного польоту.

Головне фото: firtka.if.ua.

Коментарі

Суспільство

В Ірпені врятували червонокнижних кажанів під час утеплення багатоповерхівки (ФОТО)

Опубліковано

У багатоповерхівці на вулиці Полтавській, 61 в Ірпені виявили цілу колонію кажанів під час капітального ремонту фасаду. Роботи довелося зупинити, адже вони загрожували життю рукокрилих.

Про це повідомила депутатка Ірпінської міської ради Євгенія Антонюк.

Як відбувалася рятувальна операція

Мешканці будинку, побачивши знахідкою, звернулися до депутатки по допомогу. Антонюк розповіла, що спочатку сумнівалася в можливості порятунку, але командна робота принесла успіх.

На місце оперативно прибули фахівці Українського центру реабілітації рукокрилих. Завдяки підтримці підрядної організації, яка надала будівельну люльку, вдалося обстежити фасад і безпечно вилучити 44 кажанів. Тварин оглянули й перевезли до спеціального місця, де вони перебуватимуть до весни.

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Чому це важливо

Євгенія Антонюк нагадала, що всі види кажанів в Україні занесені до Червоної книги й є рідкісними. Подібні випадки потребують оперативного реагування, адже рукокрилі відіграють важливу роль в екосистемі.

Фото: виставлено на фейсбук-сторінки Євгенії Антонюк

Український центр реабілітації рукокрилих закликає мешканців Києва та області звертатися до них у разі виявлення кажанів, особливо якщо їхньому життю щось загрожує. Залишити повідомлення можна на сайті центру.

Нагадаємо, що у Києві на Вокзальній відкрили оновлений безбарʼєрний «МакДональдз».

Фото обкладинки: виставлено на фейсбук-сторінки Євгенії Антонюк.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві демонтують 47 радянських та російських символів

Опубліковано

У столиці розпочинають демонтаж пам’ятних об’єктів і декоративних елементів, які несуть у собі радянські й російські наративи.

Про це повідомила Ганна Старостенко, заступниця голови КМДА.

Які об’єкти демонтують повністю

До списку увійшли 27 об’єктів, які підлягають повному демонтажу. Серед них:

  • пам’ятник Олександру Бойченку (гімназія № 59);
  • пам’ятник Миколі Островському (гімназія № 191);
  • постаменти від пам’ятника леніну на бульварі Шевченка та вулиці Гніздовського;
  • меморіальний камінь «Комсомольська алея» (проспект Академіка Глушкова);
  • зірка на даху будинку на Хрещатику, 25.

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Корекція споруд

Ще на 20 об’єктах планують замінити тексти, вилучити пропагандистські елементи або адаптувати українською мовою. Наприклад:

  • цитату Станіслава Говорухіна на пам’ятнику Воїнам-інтернаціоналістам замінять на присвяту українцям, загиблим в Афганістані;
  • російські написи на пам’ятниках Борису Патону та Іллі Рєпіну перекладуть українською;
  • монограму Олександра III на воротах Свято-Михайлівської лікарні демонтують.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: Francisco Anzola (Flickr).

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Опубліковано

У КМДА прийняли проєкт реставрації будинку на вулиці Володимирській, 93. Він розташований у Голосіївському районі Києві, а знають його як «Будинок з комахами» Марії Станіславської.

Про це повідомила директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова, передають у міській адміністрації.

Як реставруватимуть пам’ятку

Під час перших етапів робіт реставратори захистять будинок від руйнування. Після цього його вже почнуть відновлювати.

Читайте також: У Києві на Вокзальній відкрили оновлений безбарʼєрний «МакДональдз»

«Збереження історичних пам’яток – це не лише питання архітектури, а й нашого культурного обов’язку перед наступними поколіннями. Реставрація житлової будівлі на Володимирській, 93 — це важливий крок для збереження автентичності Києва. Концепція, яку було представлено, враховує збереження ключових історичних елементів пам’ятки та забезпечує її подальшу інтеграцію в сучасне життя міста», — зазначила Марина Соловйова.

Цей прибутковий будинок внесли до Держреєстру нерухомих пам’яток України у червні 2023 року.

Нагадаємо, що столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо.

Фото: вебсайт КМДА

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура22 години тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...