Грузинський легіон за підтримки танка захопив ворожу позицію (ВІДЕО)

Українських дітей повернули 26 листопада з тимчасово окупованих територій на Донеччині та Херсонщині.

Про це повідомили в Bring Kids Back UA.

Історія Марії

Марія жила з дідусем в окупованому селі на Донеччині, який боявся, що росіяни можуть забрати дівчинку. Її евакуювали завдяки ініціативі Bring Kids Back UA та Українській мережі за права дитини. На підконтрольній Україні території дівчинку привезли до мами та братика.

Читайте також: В Україні запустили програму для розвитку освіти дітей у малих громадах

Історія Вероніки

З семи років Вероніка, яка втратила батьків, жила під опікою в Херсонській області. У 2022 році окупація села принесла їй безліч випробувань: постійний стрес, погіршення здоров’я, а також перебої зі зв’язком та електрикою, які заважали навчанню.

Опікунка вирішила, що переїзд до бабусі в Кривий Ріг стане найкращим рішенням для дівчинки. Тепер Вероніка в безпеці, одужує та готова розпочати новий етап свого життя.

Читайте також: Українські школярі перемогли на «World Youth Entrepreneurship Challenge 2024» у США

Ініціатива з повернення дітей

Дітей повернули завдяки співпраці Української мережі за права дитини, SOS-Kinderdörfer weltweit та підтримці міжнародних партнерів України, зокрема Save Ukraine та Українського національного центру розбудови миру у межах проєкту «Шлях додому: новий маршрут».

В ініціативі вказали, що всі персональні дані родин змінили з міркувань безпеки.

Нагадаємо, що в Україні запустили нову хвилю кампанії проти домашнього насильства.

Фото обкладинки: Getty Images

Інклюзивне відділення відкрили у Миколаївській обласній клінічній лікарні. Цей проєкт реалізували за підтримки міжнародної організації Project HOPE у співпраці з МОЗ України. Центр став 13-м в Україні.

Про це повідомили у Міністерстві охорони здоров’я.

Для кого створили відділення

Новий центр створили на 20 ліжок. У ньому зможуть проходити реабілітацію в гострому періоді хвороби або в стані після загострення за такими напрямами:

• неврологічний;
• травматологічний;
• кардіореспіраторний;
• опорно-руховий.

Це відділення має просторі коридори з широкими дверима й поручнями та санітарно-гігієнічні кімнати, які підлаштовані під потреби людей на кріслах колісних. Також для людей із порушенням зору усі таблички продублювали шрифтом Брайля.

Читайте також: Харківські інженери представили машину для розмінування, яка втричі дешевша за аналоги (ФОТО)

Обладнання палат

Палати оснастили багатофункціональними ліжками з електроприводом та меблями для перебування пацієнтів, зокрема й маломобільних пацієнтів. У реабілітаційному відділенні розмістити:

• цілодобовий сестринський пост;
• процедурну;
• ординаторську;
• кабінети психологічної допомоги;
• кабінети терапії мови та мовлення.

Читайте також: Весілля під обстрілами: у Балаклії одразу після деокупації відкрили ДРАЦС, де вже одружили понад 150 пар

Хто працюватиме над реабілітацією

У відділенні працює команда з:

• лікарів фізичної та реабілітаційної медицини;
• фізичних терапевтів;
• ерготерапевтів;
• психологів;
• логопеда.

У МОЗ вказали, що кожного року близько 700 пацієнтів можуть безплатно пройти реабілітацію. Гроші за лікування повністю покриватимуть у межах Програми медичних гарантій.

Довідка про проєкт

Після початку повномасштабної війни проєкт HOPE створив 12 закладах у Київській, Чернігівській, Херсонській, Миколаївській та Харківській областях. Нове відділення стало 13-м відновленим закладом.

Нагадаємо, що миколаївські лікарні та ЦНАП встановили сонячні панелі за підтримки Німеччини та ЄС.

Фото обкладинки: пресслужба МОЗ

Цьогоріч тест з медіаграмотності почали проходити 236 тисяч українців, з яких 76 тисяч завершили його, ця кількість у 5,5 раза більша, аніж у 2023 році.

Про це повідомили у пресслужбі Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

Результати тесту

• Звання «гуру медіаграмотності» отримали 8% учасників тесту, вони правильно відповіли на всі 25 запитань;
• звання «майже гуру» отримали 38%
• звання «початківець» отримали 43%.

«Зворушені, що, як і минулого року, в тесті брали участь люди, які нині проживають на тимчасово окупованих територіях. Наш тест єднає українців, де б вони не перебували. В ньому брали участь українці з Луганської (185), Донецької (1697) областей, а також з Криму (42). Цього року ми побачили, як медіаграмотність стає цікавою широкому колу людей — українцям з усіх куточків країни, незалежно від їхнього віку чи професії», — написали організатори.

Найбільше учасників доєдналися з Київської області — 8 435, а найчастіше тест проходили жінки — 77%.

Більше про результати можна прочитати за посиланням.

Читайте також: «Чи хтось мовчить про Сумщину?»: як перевіряти емоційні наративи (ВІДЕО)

Хто організовує тест

Національний тест з медіаграмотності реалізують у межах національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій за підтримки ПРООН в Україні та фінансування уряду Японії. Також тест проводить Проєкт з медіаграмотності і когнітивної стійкості в Україні, який реалізує Zinc Network і фінансує уряд Великої Британії.

Національний тест з медіаграмотності втілюють разом з програмою USAID «Мріємо та діємо» і проєктом «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті».

Нагадаємо, що медіа ШоТам презентувало новий проєкт для старшого покоління «Ба та Ді проти брехні».

Фото обкладинки: Freepik