Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Калімби з Азовського узбережжя. Українські майстри створюють унікальний музичний інструмент, що дарує спокій під час війни

Опубліковано

Владислав та Дмитро одними з перших в Україні почали власноруч виготовляти калімби – унікальний музичний інструмент, що підходить як для інтуїтивної гри, так і для вивчення улюблених мелодій.

До повномасштабного вторгнення бренд працював у селі Чкалове, практично на березі Азовського моря. Майстрам вдавалося виготовляти по сто калімб щомісяця, даруючи українцям новий спосіб медитації та відпочинку.

Після окупації домівки хлопці зібрали мінімальні інструменти та вирушили до більш безпечних регіонів. Тепер українські калімби створюють одразу в двох містах: Дмитро працює з металом у Коломиї, а Владислав займається деревом на Рівненщині. Про перші місяці війни, переїзд, перезапуск бізнесу та спокій, який дарують калімби, ШоТам розповів співзасновник бренду Владислав Кислих.

Владислав Кислих

співзасновник майстерні DEKY

Усе почалося з китайської калімби

До повномасштабної війни я жив у селі Чкалове Запорізької області, на самому березі Азовського моря. Зі своїм майбутнім бізнес-партнером – Дмитром Дем’яненком – вчився в одній школі, але справді добре спілкуватися та дружити ми почали в 2019 році.

На якесь Різдво дружина подарувала Дмитру калімбу – абсолютно звичайну, китайську, з «Аліекспрес». Саме тієї миті ми вперше подумали, що можна зробити такий інструмент власноруч.

Ми замовили з Китаю деякі комплектуючі, а вже наприкінці січня вони прийшли в Україну. Дерев’яну основу робили самостійно. Оскільки ми жили в селі, то завжди були повʼязані з деревом і вміли з ним працювати. Вже в березні на сайті «ОЛХ» ми продали свої перші калімби. А наступного місяця наші продажі збільшились до 20 штук на місяць.

виготовлення калімби

Калімба може відкрити творчу натуру в кожній людині

Створюючи інструмент ми орієнтувались на дуже широку аудиторію, людей різної статі, віку та зацікавлень. Проте виходить так, що здебільшого нашою цільовою аудиторією є 25-35-річні жінки, які замовляють калімбу на подарунок для близьких чи друзів. 

Калімба – інструмент, на якому дуже легко навчитись грати. Навіть людина, яка не має музичної освіти і якогось досвіду, може швидко його опанувати. Крім того, калімба ще й прикольно виглядає і має дуже заспокійливий звук.

Наші клієнти часто пишуть, що калімба їх врівноважує, тобто це своєрідна медитація, такий собі релакс. Думаю, цілком природно, що всі ми тяжіємо до творчості й створення чогось свого. Калімба – це якраз той інструмент, що допомагає привідкрити творчу натуру в кожній людині.

калімби на природі

О першій ночі ми говорили про війну, а через чотири години пролунали вибухи

До 24 лютого я з головою поринув у роботу, а тому вкрай рідко читав новини й практично не цікавився тим, що відбувається довкола. Тож, напевно, одним із останніх дізнався про ймовірне вторгнення.

23 лютого, вже після опівночі, ми з друзями відпочивали й обговорювали ймовірність великої війни. Серед нас у вторгнення ніхто не вірив. Крім одного друга, який насправді досить аргументовано пояснював, що новий етап – неминучий. Але ми йому не вірили.

Тієї самої ночі, вже за кілька годин після розмови, у Мелітополі обстріляли аеродром. Виходить, що о першій годині ми говорили про війну, а вже о п’ятій було чутно вибухи.

Мене розбудила мама, і я був шокованим. Єдине, про що я тоді думав, – що рік тому так само неочікувано дізнався про смерть дідуся. Звісно, я перебував у панічному стані, не міг їсти, думав, що слід робити. Пізніше ми з батьком поїхали в місто, аби заправити автівку, зняти готівку та купити продукти. Ми, м’яко кажучи, були не в собі від усього, що відбувалося.

засновники бренду калімб
Засновники майстерні Дмитро (ліворуч) та Владислав (праворуч).

Окупанти почали ходили селами та перевіряти місцевих

Коли росіяни захопили Мелітополь, ми автоматично стали окупованою територією. Це був перший тиждень війни. До нас не приїздив ніхто з окупантів, місцева влада була на стороні України. Але з часом з’явилися чутки, що незабаром росіяни почнуть нас перевіряти й ходитимуть по домівках.

Відтак ми почали все частіше чути про подібні «візити» в інших селах. Окупанти приходили, шукали в хатах щось або когось. Ця інформація дуже пригнічувала, я перебував у стані постійної напруги. Адже будь-якої миті росіяни могли навідатися й до Чкалового. А ти не знаєш, що вони робитимуть тут і що в них на думці.

Буча та Ірпінь стали поштовхом до виїзду

Події в Бучі та Ірпені підштовхнули нас до якнайшвидшого виїзду на підконтрольну Україні територію. А коли чутки про скорий приїзд окупантів підтвердилися, ми остаточно зібрали речі й сіли в машину. Наш виїзд припав на середину квітня, тобто другий місяць повномасштабної війни.

Ми виїхали рано-вранці, і вже десь о 19:00 були в Запоріжжі. Але за цей час нам довелося пройти майже 25 блокпостів. На кожному з них нас ретельно перевіряли, особливо хлопців та чоловіків. Нас із батьком та братом постійно просили знімати футболки: росіяни дивилися, чи немає раптом «націоналістичних» татуювань. Також перевіряли всі написи на речах, телефон, читали особисті листування. На щастя, я встиг почистити всі чати, аби до мене не було жодних підозр чи питань.

Врятував лише кілька заготовок та шліфмашинку

Із собою я захопив усього сім дек (заготовок), болгарку та шліфувальну машинку. Це найменші інструменти і, власне, все, що мені вдалося евакуювати. Адже багато речей із собою брати не можна.

У Запоріжжі нас прийняли в місцевій церкві, нагодували та виділили місце для ночівлі. Далі наша родина планувала податися в Чернівці, але вже в автобусі виявилося, що ми прямуємо в Рівне.

Вже на Рівненщині ми згадали, що неподалік живуть наші друзі, які переїхали всього рік тому. Ми списалися – й наступний тиждень жили у них. Згодом добрі люди безоплатно поселили нас у квартиру. І відтоді ми живемо в містечку Здолбунів.

калімба

Тепер наша калімба – це на 100% українське виробництво

Попри те, що в голові було багато думок і тривог про війну, під час виїзду найбільше я думав про відновлення бізнес. Окупація домівки, відсутність роботи та борги, – це все, звісно, дуже хвилює. Але потрібно якось працювати, заробляти гроші. А отже, я думав, як відновлювати виробництво калімб.

Перші три місяці після вторгнення ми нічого не продавали, не публікували жодного контенту, у нас не було виробництва, а отже – і продажів. Через цю тривали «тишу» наша сторінка в інстаграмі опинилася на останньому місці у пошуці, тож після відновлення роботи із новими замовленнями було складно. Ба більше, ми досі не можемо повернути ту активність, яка була в нашому профілі до вторгнення. Але активно над цим працюємо. 

Після перезапуску, перш за все, я надіслав клієнтам калімби, які замовляли в лютому. А далі в нашій роботі відбулися значні зміни. Китай, звідки ми замовляли багато деталей, виявився закритим. Завдяки цьому ми почали шукати необхідні комплектуючі в Україні. Тепер ми все робимо самостійно, а наша калімба – це стовідсотково українське виробництво.

калімби на столі

Працюємо на два міста: Здолбунів та Коломия

У травні ми продали десь 20 інструментів, у червні – вже 30. Це небагато, але цього вистачало на закупівлю матеріалу. Тому початок був більш-менш нормальним, хоча до повномасштабної війни ми продавали близько 100 калімб на місяць.

Після переїзду наша аудиторія не змінилося. Усе практично так само: здебільшого замовлення надходять на подарунки. Тому й рекламу я виставляю таргет за старими налаштуваннями. Співзасновник нашого бренду – Дмитро – також евакуювався, але зараз живе в Коломиї, що на Франківщині. Попри відстань ми продовжуємо працювати разом. 

Виробництво розділили навпіл. Дмитро взявся за металеві частини калімби – язички та кріплення. Метал складніший в обробці, ніж дерева. Тож у мого партнера дещо складніша робота. Натомість я працюю з деревом: вирізка, шліфовка, збірка та відправка клієнтам. Також відповідаю за рекламу. Ми обидва маємо помічників, тому сьогодні над нашим виробництвом працюють четверо людей.

процес створення музичного інструменту

Безумовно, робота на два міста ускладнила процес, адже ми переплачуємо за доставку, та й тарифи зросли. Але це не надто великі проблеми.  Інша справа – багато інструментів довелося купувати заново. Мені пощастило, що після виїзду з Чкалова я знайшов людину, яка займається вивозом речей. Так вдалося вивезти лазер і ноутбук, а це – найдорожчі інструменти. 

Ще чимало часу, грошей та сили у нас забрали пошуки нових майстерень та оренда приміщень. Але сьогодні ми вже вирішили ці питання та активно працюємо.

Філософія нашого інструменту – дати людям відчуття спокою

Наша калімба – це, перш за все, повністю ручна робота, що додає йому особливої цінності. Адже ми вкладаємо в кожен інструмент частинку своєї душі. До того ж, наші калімби мають більш дзвінкий та якісний звук, значно надійніше кріплення, аніж, скажімо, китайські. 

Наразі ми пропонуємо два різновиди калімб. Перший налаштований на пентатоніці й ідеально підходить для інтуїтивної гри. У цьому випадку вам не потрібен якийсь чіткий алгоритм. Натомість звучатиме мелодія, що лежить на серці. Вона медитативна, для повного релаксу.

Друга калімба – на 15 язичків. Вона підходить для вивчення мелодій по табах, тож ви можете грати будь-які улюблені пісні. Так, на ній також можна грати інтуїтивно, але це значно складніше. Тут працює принцип стандартного інструменту на кшталт гітари чи клавішних. 

kalimba_deky

Філософія нашого інструменту – подарувати людям відпочинок, відчуття спокою, медитацію. Багато наших клієнтів пишуть, що під час війни всюди беруть із собою калімбу.

Клієнтка з Дніпра розповідала, що під час обстрілів її дитина ховалася в коридорі й грала на калімбі. І це її заспокоювало. Ще один відгук залишив військовий – він грав на калімбі просто в лікарні, і також отримував від цього певне розслаблення. Тож наш інструмент – це ще й спокій, який завжди під рукою.

Війна змінила кожного з нас

Думаю, за час великої війни у кожному з нас відбулися якісь зміни. Я часто згадують біблійного персонажа Авраама, який жив на землі як мандрівник. Напередодні війни я побудував будинок, а зараз думаю, що, можливо, варто було також жити без прив’язки до речей та конкретного місця. Адже наразі я не знаю, чи зможу колись повернутися додому. Проте сьогодні ми поступово повертаємося до довоєнних продажів. Вже повністю налагодили виробництво й рухаємося в цьому напрямі.

Суспільство

Як дружина захисника розвиває полуничний бізнес (ВІДЕО)

Опубліковано

Наталя Романенко має мрію: коханий повертається додому з Перемогою, а вона його зустрічає свіжою запашною полуницею — навіть якщо це буде в грудні. Аби втілити свій задум, жінка висадила ягоду в спеціальній теплиці. Як підприємиця вдихнула нове життя в родинний бізнес, поки чоловік обороняє країну, дивіться у відео ШоТам.

Першу свою теплицю Романенки збудували ще 17 років тому. Чоловік Віталій вирощував овочі та зерно на продаж, а Наталеною пристрастю стала полуниця.

“Спочатку ми посадили один сорт, потім ще один, а потім ще один. І так у нас назбиралося 11 сортів полуниці”, – ділиться жінка.

Аби продавати розсаду і врожай із своїх грядок відкрили магазин. Наталя вдень викладала в школі, а ввечері відбирала овочі на продаж. Картоплю возили аж у Маріуполь, поки не почалося вторгнення. А в лютому 2022 Віталій очолив тероборону села, потім долучився до лав ЗСУ.

Читайте також: Відновлює бойківські скрині й відновлюється працею. Різьбяр з Івано-Франківщини повернувся з війни у свою майстерню

Наталія шкільним автобусом возила продукти із свого села в Харків і Суми. Того року жінці вдалося зібрати зерно, але продати не вийшло.

“Зерно ми не реалізували. Зараз ми здали землю в оренду. Я сама вдома, я не можу обробити цю землю”, ділиться жінка.

Але Наталія будь-що хотіла зберегти справу чоловіка. Жінка подала свій проєкт на конкурс грантів і перемогла.

“Дякуючи проєктному курсу “Курс на Незалежність” ми здійснили свою мрію – встановили сучасну теплицю та закупили нове обладнання для обробки ягідної продукції”, – ділиться Наталія.

Крім полуниці Наталія вирощує розсаду квітів і навіть кавунів. Зелені вітаміни із своїх рядків фермерка регулярно передає школам громади. На підмогу найняла 3 односельчанок. Разом жінки працюють і чекають рідних з війни.

“Висаджували спочатку полуничку, потім огірочки посадили, а потім капусту. Мої діти служать у ЗСУ: син у ракетно-зенітних військах, а дочка у Нацгвардії”, – ділиться співробітниця.

Робота з рослинами допомагає жінкам відволіктися від тривожних думок. Наталія надсилає чоловікові фотозвіти, той дає поради, щодо аграрної техніки. Найбільша мрія – знову працювати з коханим на своїй землі. Та поки Віталій відправив до дружини пухнастого помічника

“Це Шурік, він приїхав з-під Бахмута”, – каже жінка.

Шурік вже облюбував нову теплицю, наче знає, що тут буде тепло цілий рік.

Нагадаємо, в Дії запрацювали сервіси заміни водійського посвідчення та перереєстрації авто.

Фото: ШоТам!

Читати далі

Суспільство

В Україні приготували найменший борщ: новий рекорд

Опубліковано

В Україні встановлено новий кулінарний рекорд: приготовано найменшу в історії страву, яка є частиною українського культурного коду – борщ.

Про це повідомили у мережі супермаркетів “Сільпо”.

фото: Сільпо

Шеф-кухар Микола Ільїн разом із гостями супермаркету приготували мікроборщик об’ємом всього 7 мілілітрів, який помістився у двох чайних ложках. Цей рекорд був зафіксований експертами Національного реєстру рекордів України.

фото: Сільпо

Читати також: Фільм “Будинок “Слово“ зібрав 13 млн в прокаті

Для приготування мікроборщу Микола Ільїн використав мікроказан об’ємом 7 мл. Щоб надати страві насичений смак, він заздалегідь приготував м’ясний бульйон і запік у печі моркву з буряком.

фото: Сільпо

Усіх охочих запрошують скуштувати цей унікальний мікроборщ.

фото: Сільпо

Для цього потрібно забронювати час і попередньо замовити борщову церемонію у фудхолі. Під час церемонії шеф-кухар приготує на мікроплиті мікроборщ, який відразу можна буде скуштувати.

Нагадаємо, що в Дії запрацювали сервіси заміни водійського посвідчення та перереєстрації авто.

Також ми повідомляли, що Veteran Hub випустив подкаст про працевлаштування ветеранок та ветеранів.

Фото: Сільпо

Читати далі

Можливості

Відкрилась реєстація на грант для митців: як отримати

Опубліковано

Міжнародний копродукційний фонд (IKF) підтримує копродукції по всьому світу, які засновані на спільних діалогових робочих процесах у сферах музики, танцю, театру та перформансу. Фонд просуває інноваційні виробництва та міжнародний культурний обмін, а також нові підходи до міжкультурної співпраці та нетворкінгу.

Про це повідомляється на сайті фонду.

Деталі гранту

Проєкти, для яких запитується фінансування, повинні бути зосереджені на перформативному мистецтві (не лише на кіно- чи виставкових проєктах).

Читати також: У києвських будинках встановлять пандуси й електропідйомники: де саме.

Сума: до 25 000 євро;

Дедлайн: 1 вересня 2024 року;

Подати заявку та дізнатися деталі можна тут.

Нагадаємо, що у Києві пройде фестиваль песиків коргі.

Також ми повідомляли, що в Дії запрацювали сервіси заміни водійського посвідчення та перереєстрації авто.

Фото: IKF

Читати далі