Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/M_sqxMNuu2ESSSSSS

Суспільство

Гетьманша із Полтави та благодійниця: вийшов мульфільм про Єлизавету Милорадович (ВІДЕО)

Опубліковано

1862 рік, Полтава. Ось ця пані на прогулянці — це Єлизавета Милорадович. Але зверніть увагу на чоловіків позаду. Чи це звичайні добродії, які давно не бачилися? Аж ніяк. Це «таємні» наглядачі із жандармерії.

Влада Російської імперії боїться, що ця полтавська пані не лише фінансує українську освіту, а ще й мріє відродити гетьманство в Україні.

Гетьманша-меценатка

За матір’ю Єлизавета походила із роду козаків-меценатів Тарновських. А за батьком — зі Скоропадських. Її предок був гетьманом після Мазепи.

У 17 років батьки видали дівчину за значно старшого графа Милорадовича, великого полтавського землевласника. Шлюб не мав щастя. Єлизавета з часом віддалилася від чоловіка й часто жила окремо.

Єлизавету захоплювала козацька історія.  Про свого сина вона писала: хай краще він скінчить як Полуботок, ніж служитиме царям. Про неї казали «жінка емансипе». Вона брала участь у громадському житті й передплачувала всі можливі часописи.

У середині ХІХ століття український рух став справою «громад» – локальних  організацій інтелігенції.  Єлизавета Милорадович стала покровителькою полтавської громади. У товаристві її кликали «гетьманшею».

Сама викладача у школі для дівчат

Полтавська громада відкривала недільні школи в місті й селах, а Милорадович їх фінансувала. Педагогів бракувало, тож меценатка часто сама викладала в дівочій школі.

Полтавські громадівці якось опитали учнів, якою мовою вони хочуть вчитися. Майже всі були за українську. Але українських підручників тоді було катма. Тоді громадівець Олександр Кониський написав кілька підручників: «Українські прописи» та «Арифметику». Єлизавета ж спонсорувала друк цих підручників. Скоро ними користувалися всюди, де викладали громадівці.

А ще Єлизавета Милорадович платила полтавським гімназистам стипендії, підтримувала український аматорський театр і публічні читальні.

Заснування Наукового товариства імені Т. Шевченка

Коли раптом — стаття. Буцім у Полтаві відбулися збори, на яких йшлося про відокремлення України, як за Мазепи. А головувала на них — відома жінка. Звісно ж — Єлизавета Милорадович.

Статтю напевне замовив губернатор, щоби звинуватити громадівців у сепаратизмі й атакувати. Графиню Милорадович викликали до жандармського корпусу. Ходили чутки, що її допитували в Петербурзі й покарали різками.

Почалися переслідування громадівців. Валуєвським циркуляром частково обмежили українську мову. У відповідь громадівці звернули сили на Галичину. Так Єлизавета Милорадович дізналася, що у Львові хочуть заснувати товариство. Воно друкуватиме українські книжки, заборонені в Російській імперії.

Читайте такожХто такий Костянтин Острозький? Вийшов перший ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих»

Справа була їй близькою. В юності вона й сама перевозила через кордон заборонені книжки. Митники не очікували побачити «таке» у валізках багатої панни.

Єлизавета Милорадович стала однією із найбільших меценатів львівського товариства. І була серед тих, хто прохав назвати його на честь Шевченка. Так почалася історія Наукового товариства імені Шевченка. Саме завдяки йому розвивалися українська наука й публіцистика.

До слова, побоювання жандармів майже справдилися. Не її син, але її рідний племінник Павло Скоропадський таки став останнім українським гетьманом.

А завдяки пожертвам Милорадович сотні полтавських дітей і дорослих навчилися писати й читати, а українська наука та письменство розвинулися з небаченою силою.

Про проєкт

Анімаційний серіал «Історія небайдужих» – проєкт ШоТам за підтримки Zagoriy Foundation про українських меценатів та благодійників, які опікувалися культурою нашої країни. Мета цього проєкту – показати благодійність як давню українську традицію. Анімаційний серіал намальований у стилі українського художника, який жив у часи головного героя.

Для вельмишановної пані Єлизавети Милорадович обрали натхненником стилю Івана Труша – українського живописця-імпресіоніста, майстра пейзажу і портретиста, мистецького критика і організатора мистецького життя в Галичині.

Переглянути інші серії анімації про відомих українських меценатів можна за такими посиланнями:

Нагадаємо, Пилипа Орлика «оживили» за допомогою технологій Reface.

Також ми розповідали, як львівський стартап відтворює у 3D історичні замки України.

Суспільство

«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

Опубліковано

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.

1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»

Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.

Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.

Ксенія

У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.

Юрчик

Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.

2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»

Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.

Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.

Юрчик

У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.

3. «Ви що, робили йому щеплення?» 

Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.

Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.

Ксенія

У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань. 

4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»

Міф: Усі люди з РАС однакові.

Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.

Юрчик

Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно. 

Ксенія

А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати. 

5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»

Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.  

Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків. 

Ксенія

Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.

Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати. 

 

6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»

Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів. 

На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою. 

Ксенія

На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.

Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.

Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням. 

Читати далі

Суспільство

«Укрзалізниця» додала в Києві нову зупинку для двох потягів

Опубліковано

«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.

Про це повідомили в компанії.

На зупинці зупинятимуться такі потяги:

  • №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
  • №793/794 Черкаси – Київ.

Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки

Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:

  • станцію метро «Видубичі»;
  • приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
  • автостанцію «Видубичі».

Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.

Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.

Фото обкладинки: RailGallery

Читати далі

Суспільство

«Спротив триває»: активісти «Жовтої стрічки» провели нову акцію у Криму (ФОТО)

Опубліковано

Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.

Про це повідомили у «Жовтій стрічці».

«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.

Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).

Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).

Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»

Читати далі

Шопочитати

Суспільство16 години тому

«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради...

Технології5 днів тому

Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою

Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...

Технології6 днів тому

Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»

Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...

Військо7 днів тому

Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті

Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...