Суспільство
Як ми відкрили свій «Пункт незламності»: з генератором, Starlink і настолками. Кейс «Солом’янських котиків»
«Пункт незламності» – місце, де можна зігрітися, випити чаю та підзарядити телефон у разі блекауту. Мережу таких локацій почали розгортати після чергових обстрілів енергосистеми України. Утім подекуди запит на такі пункти перевищує можливості влади. І у наших силах – підставити плече допомоги.
Розгорнути власний «Пункт незламності» – просто, утім самого генератора для цього буде замало. Про всі тонкощі облаштування, вибір приміщення та ключові правила ШоТам розповіли «Солом’янські котики» – столичні волонтери, які облаштували власний пункт допомоги.
Андрій Єрофєєв
Виконавчий директор благодійного фонду «Солом’янські котики»
Навчаємо тактичної медицини та допомагаємо з розмінуванням
Фонд «Солом’янські котики» з першого дня повномасштабної війни почав працювати як волонтерський центр. Ми допомагали військовим і цивільним усім, чим могли. Знаходили специфічні речі для наших захисників, годували киян тощо.
Після контрнаступу України на Київщині ми почали працювати за напрямом тактичної медицини – навчаємо військових та забезпечуємо бійців якісними аптечками. За сім місяців існування фонду нам вдалося навчити та забезпечити понад 16 тисяч бійців із різних підрозділів. Також навчили домедичної допомоги більш як 3 тисячі цивільних.
Читайте також: Такмед, аптечки та гуманітарне розмінування. Як «Соломʼянські котики» з Києва рятують життя українських бійців
Крім того, працюємо за напрямом гуманітарного розмінування, адже це теж актуальна тема, яка буде важливою щонайменше протягом найближчих десятки років. Ми допомагаємо саперам із ДСНС, ЗСУ, Нацгвардії, Держспецтрансу та Нацполіції. Надаємо спеціальні набори для розмінування та металошукачі.
Усе літо та частину осені проводили уроки з мінної безпеки для дітей та дорослих спільно з UNICEF та фондом «Східна Європа». Загалом організували 21 урок та навіть влаштувати турне деокупованими територіями Сумської, Чернігівської та Київської областей, а також у Києві. Навчили більш як 3 тисячі людей.
Паралельно спільно із міжнародними партнерами привозимо автівки для ЗСУ з Норвегії, Великої Британії та Латвії. Загалом передали вже більше сотні машин.
Створили «Теплицю», щоб допомогти владі
У листопаді після масових обстрілів енергетичних обʼєктів в Україні розгорнули «Пункти незламності» – місця, де люди можуть отримати тепло, воду, електрику та мобільний зв’язок. На сайті проєкту є мапа всіх цих пунктів у різних регіонах, тож українці можуть завітати до найближчого.
Ми з командою теж усвідомлювали, наскільки складною буде зима, а тому ще з жовтня почали до неї готуватися. Розуміли, що, можливо, ресурсів влади не вистачатиме на покриття всіх потреб. Тож вирішили підставити плече та створити проєкт «Теплиця», у межах якого 25 листопада розгорнули власний «Пункт».
Ми запустили цей проєкт для киян, аби вони могли прийти, зігрітися, набрати собі гарячої води, випити чаю, зарядити телефони, посидіти в інтернеті тощо.
Дбаємо про безпеку людей
Офіс нашої команди розташований поруч зі столичною 229 школою, що на вулиці Олекси Тихого, 57. Коли надумали запускати «Теплицю», звернулися до адміністрації навчального закладу з проханням виділити приміщення. Ми співпрацюємо вже не вперше, адже у лютому-березні на базі цієї школи було розгорнуто пункт видачі продуктових наборів. Тож із локацією для «Пункту незламності» проблем не було.
«Теплиця» розміщена на першому поверсі школи. Це приміщення можна відділити від іншої частини закладу, аби не заважати навчальному процесу. До того ж люди, які до нас приходять, ніяк не перетинаються зі школярами: ми маємо окремий вхід та працюємо автономно.
У школі є надійне укриття, однак у будні в разі повітряної тривоги його використовують лише школярі, оскільки воно не надто велике. Натомість наша команда має чіткий план дій на випадок потенційної небезпеки. Ми скеровуємо людей до найближчих укриттів, усі вони розташовані в 10 хвилинах від школи.
Купили смаколики та настільні ігри
Коли ми вирішили відкривати «Пункт незламності», то склали список базових речей, які необхідні у разі відключення світла, води чи опалення. Усе, що нині є в «Теплиці», ми придбали завдяки благодійникам, які підтримують фонд. Оскільки «Солом’янські котики» працюють уже сім місяців, ми маємо партнерства з різними магазинами.
Для підзарядки телефонів придбали генератор і подовжувачі. Також необхідно було забезпечити роботу інтернету. Для цього потрібен Starlink або якась альтернатива, наприклад, оптоволокно. Крім того, важливо звертати увагу на потужність генератора, аби вона могла задовольнити ваші потреби.
Читайте також: «Замовити Starlink – просто, але є нюанс». Як купити та налаштувати «коробку з космосу» від Маска
Ми вирішили, що «Теплиця» працюватиме щодня з 11:00 до 21:00. Тому подбали про чай та смаколики – печиво, вафлі. Зробили трохи запасів харчів і води на випадок тривалих відключень. Те саме стосується й палива для генераторів. Команда постійно стежить, аби ці запаси трималися на необхідному рівні.
У «Теплиці» ми облаштували окрему поличку, на якій створюємо буккросинг. Також придбали настільні ігри (монополію, мафію, шахи, вікторину про Україну тощо), аби людям, які до нас приходять, було чим зайнятися. У нас також можна плести маскувальні сітки, є дитячий куточок.
У планах – показ фільмів та проведення тематичних лекцій-зустрічей. Намагаємося вдосконалювати наш «Пункт незламності» щодня.
З людьми в «Теплиці» перебуває команда «котиків»
Для нас важливим є й інший аспект безпеки. Команда реєструє кожну людину, яка заходить до пункту, та придивляється за нею.Ми усвідомлюємо, що можуть зустрітися відвідувачі, які спробують щось вкрасти чи зламати. У такій ситуації ми сповістимо про це кризову частину команди, яка вирішуватиме, що робити. На щастя, критичних ситуацій у нас ще не було, однак хтось таки викрав один подовжувач.
На локації постійно працюють 5 людей, які перебувають там позмінно. Насамперед це керівник локації, який стежить за всіма процесами. Також у «Теплиці» є людина, яка відповідає за реєстрацію гостей і розповідає відвідувачам базові правила поведінки. За роботу генератора, запаси палива та інші аварійні ситуації відповідає технічний працівник.
Також у «Пункті» перебуває волонтер, який контролює ситуацію всередині приміщення. Якщо у людей є якісь питання чи запит на допомогу, волонтер це вирішує. Як правило, це якісь локальні побажання: долити води чи покласти печиво.
Люди приходять у «Пункт незламності» за чаєм та електрикою
У перший день запуску «Теплиці» діяв формат «blackout friday», у межах якого ми розповідали відвідувачам, як підготуватися до тривалого відключення електрики. А вже в перші вихідні наш пункт пропрацював по 10 годин щоденно. Загалом за перші дні роботи дні ми допомогли підзарядитися та зігрітися понад 500 людям.
Ми з командою відстежуємо певні пікові моменти. Скажімо, коли у нашому мікрорайоні здебільшого є світло, потреби приходити до «Теплиці» у киян немає. Та за будь-яких обставин ми щовечора підрахуємо, скільки людей завітали до нас упродовж дня. Після цього рефлексуємо та аналізуємо, що треба покращити.
Зазвичай люди приходять, щоб підзарядити телефони, випити гарячого чаю або під’єднатися до інтернету, оскільки мають нестабільний зв’язок. Був випадок, коли студенти підключалися на пари, також приходила школярка, щоб послухати урок. Однак більшість людей приходять, аби закрити якісь базові потреби.
Наразі ми не прораховували, у яку суму обходиться один день утримання «Теплиці». Але згодом спробуємо підрахувати, скільки грошей потребуємо щомісяця. З основних витрат – закупівля генераторів, пального, Starlink, котушок і подовжувачів. За 10 годин роботи «Теплиці» витрачається приблизно 20 літрів пального. У приміщенні зробили навігаційну систему, щоб людям було зрозуміліше, що і де розташоване.
Генератора замало, аби відкрити «Пункт незламності»
Ми ставимося до «Теплиці» як до хабу, який може стати потенційним місцем сили та тяжіння як для локальної громади, так і для цілого міста. Наша команда працює над проєктом із душею. Ми намагаємося вкласти частинку себе, щоб людям було комфортно.
Аби відкрити власний «Пункт Незламності», замало просто придбати генератор. Наприклад, якщо локацією обрана школа, варто подбати про те, аби освітній процес не переривався. Територія «Пункту» має бути відділеною. А площа приміщення – розрахованою на значну кількість людей.
Також слід сформувати команду, яка займатиметься різними процесами, допомагатиме з контролем і координацією «Пункту незламності». Колектив дуже впливає на те, як відвідувачі сприймають «Пункт». Загалом має бути людиноцентричний підхід – коли всі базові потреби людини забезпечені в одному місці.
До відвідувачів варто ставитися позитивно, спілкуватися з ними ввічливо, створювати атмосферу свята. Щоб люди заряджалися вашою енергією та розуміли, що Україна переможе в цій війні.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
