Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Фото, що занурюють у минуле: як виглядали українські міста в 20 столітті

Опубліковано

14 вересня одразу кілька українських міст відзначають свій день народження: Вінниця, Луганськ, Житомир, Луцьк, Миколаїв та інші.

Ми вирішили згадати, як ці міста виглядали в минулому столітті. Архівні фото в добірці ШоТам розкривають унікальний культурний код кожного українського регіону — архітектуру, людей та атмосферу того часу.

Вінниця 

23-24 лютого 1957 року у Вінниці відбувалася матчева зустріч з легкої атлетики, у якій брала участь команда Київського політехнічного інституту та збірна Вінниці. Ось декілька світлин того часу. 

Вулиця Соборна в лютому 1957 року. Фото: Всеволод Лапчинський

Вулиця Соборна в лютому 1957 року. Фото: Всеволод Лапчинський

Учасники змагань і стадіон. Фото: Всеволод Лапчинський

Учасники змагань і стадіон. Фото: Всеволод Лапчинський

Світлини надані Центру історії Вінниці Валерієм Томашевським.

Житомир 

Краєзнавець Валерій Скоріков опублікував у фейсбуці історичні фото Житомира.

Семінарійський костел св. Яна з Дуклі (фото В. Руштівського. 1989 рік). Фото: з фонду Житомирського обласного архіву

Міський переговорний пункт по вул. Театральній. Фото: з фонду Житомирського обласного архіву

Свято-Преображенський кафедральний собор (квітень 1984 року). Фото: з Житомирського обласного архіву

Фонтан на вулиці Соборній (1975 рік). Фото: Олег Ліщин

Луганськ 

Світлини Луганська 1960-80-х років.

Вулиця Коцюбинського (1977 рік). Фото: Юрій Хромушин для газети «Ворошиловградська правда»

Стадіон «Авангард» (ймовірно, кінець 1970-х років). Фото: Олександр Фроликов

Вулиця Шевченка, трамвайна зупинка (1963 рік). Фото: Сергій Климов

Луцьк 

А ось Луцьк 1920-х років на світлинах польського фотографа Генрика Поддембського.

Шматок річки Глушець біля місця впадання в Стир. Сьогодні цього куточка не існує. Приблизно на його місці розташований Інститут мистецтв ВНУ імені Лесі Українки. Фото: Інститут мистецтва Польської академії наук

Теперішня вулиця Данила Галицького. Праворуч — ряди на Ринку, далі — церква та монастир колишнього Луцького братства. Фото: Інститут мистецтва Польської академії наук

Караїмська кенаса. Згоріла в 1970-х роках. Була на вулиці Караїмській. Фото: Інститут мистецтва Польської академії наук

Ягеллонська (сучасна Лесі Українки) — головна вулиця міста. Фото: Інститут мистецтва Польської академії наук

Садиба Леопольда Францевича (або його батька) Зайковського на нинішній вулиці Ярощука. Фото: Інститут мистецтва Польської академії наук

Миколаїв

Автором цих унікальних фото, що документували звільнення міста у квітні 1944-го та життя Миколаєва протягом наступних п’ятдесяти років, є Юрій Медведєв.

Привокзальна площа. Фото: особистий архів Н. Пономаренко

Фонтан біля яхт-клубу. Фото: особистий архів Н. Пономаренко

Старий Інгульський міст. Фото: особистий архів Н. Пономаренко

Коментарі

Суспільство

Річку Либідь у Києві розчистять і приведуть до належного стану

Опубліковано

Комунальне підприємство «Плесо» оголосило тендер на розчистку русла річки Либідь.

За даними платформи Prozorro, на роботи виділять 62 мільйони гривень.

Що передбачають роботи?

Проєкт охоплює обстеження та розчистку русла в Солом’янському, Шевченківському та Голосіївському районах Києва.

Підрядник має:

  • розчистити територію від повалених дерев і кущів;
  • очистити канали від осадів і шламу (малорозчинних речовин);
  • привести русло до належного технічного стану.

Читати також: У Гостомелі створили новий мурал та відновили стадіон, зруйнований під час окупації (ФОТО)

Терміни та бюджет

Аукціон для вибору підрядника відбудеться 31 жовтня 2024 року. Завершити всі роботи планується до 1 жовтня наступного року.

Реалізація цього проєкту допоможе відновити належний стан річки та поліпшити екологічний баланс в столиці.

Нагадаємо, про роботу над озелененням Києва: висадили тисячі дерев і мільйони квітів.

Фото: https://spadok.org.ua/.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві проведуть безоплатну екскурсію для людей із порушеннями зору

Опубліковано

Жителів і гостей столиці запрошують на безплатну екскурсію районом Позняки, адаптовану для людей із порушеннями зору.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

Що на вас чекає?

Прогулянка пройде у парку біля озера Позняки, де ви дізнаєтесь про історію давнього поселення, яке стало основою сучасного житлового масиву на лівому березі Києва. Також екскурсоводи розкажуть про видатних особистостей, на честь яких названі навколишні вулиці.

Маршрут екскурсії:

  • Станція метро «Позняки»;
  • Парк «Позняки»;
  • Фонтан «Груша»;
  • Проспект Петра Григоренка;
  • Вулиця Драгоманова;
  • Озеро Позняки;
  • Проспект Бажана.

Читати також: В Україні проведуть благодійну прем’єру фільму «Феномен Курбаса» для підтримки Сил оборони: як відвідати

Де і коли?

  • Місце зустрічі:
    Навпроти виходу зі станції метро «Позняки», вихід №4 до парку «Позняки».
  • Дата і час:
    19 жовтня, субота, о 11:00.
  • Участь:
    Безплатна. Обов’язкова реєстрація за посиланням.

Важливо: кожну людину з порушеннями зору має супроводжувати асистент. Після реєстрації учасники отримають підтвердження на електронну пошту та телефонний дзвінок напередодні заходу.

Нагадаємо, що в українських містах пройдуть виставки про ненасильницький рух опору на ТОТ (ФОТО).

Фото: Freepik.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Передавали таємну інформацію та були увʼязнені «совєтами». Що ви знаєте про жінок в УПА? (тест)

Опубліковано

14 жовтня 1942 — офіційна дата створення Української повстанської армії. Усі знають історію найвідомішого командира УПА Романа Шухевича, про повстанців у підпіллі вже є багато фільмів та книг, а науковці присвятили їм не одне дослідження.

Проте багато ролей у національному русі виконували розвідниці, звʼязківиці та медсестри. Тому до Дня створення УПА ШоТам підготував тест про сильних духом жінок, які боролися за українську державність у минулому столітті.

Який вишкіл проходили жінки та дівчата, коли долучалися до підпільного руху?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Повстанка Параскевія Гоянюк із села Спас на Покутті так розповідала для «Локальної історії» про своє приєднання до ОУН: «В організації я з 1941 року. Спочатку ми були по три чоловіка — звено. Раз на тиждень зустрічалися, вивчали «Декалог», «Молитву українського націоналіста», читали брошури УПА. Я, як була в селі, мала три вишколи: мала вишкіл ідеологічний, був вишкіл збройний (на збройному вишколі були самі дівчата, але приходили два хлопці та по зброї нас інструктували) і був санітарний вишкіл».

Як саме зв'язківиці Української повстанської армії передавали таємну інформацію повстанцям?

Фото: фейсбук «Жінки свободи»
Правильно! Неправильно!

В УПА жінки найчастіше виконували роль зв’язківиць і розвідниць. Записки з таємною інформацією — штафетки (грипси) — носили особисто до пункту призначення, а в разі небезпеки мали їх ліквідувати. Зв’язкова ОУН Анна Стецівка на псевдо Голубка розповіла «Локальній історії» про свою роботу: «Штафетку давали мені, а я несла на зв’язок — обмотувала в глину й несла в кулаці. Якби в разі чогось — треба випустити, але пам'ятати, де».

Яку назву мала головна медично-санітарна структура в підпільному русі, де санітарки надавали допомогу пораненим воякам?

Фото: фейсбук «Жінки свободи»
Правильно! Неправильно!

Також важливою місією для жінок у повстанському русі було лікувати поранених бійців. Найбільшою медичною службою був Український червоний хрест УПА. Ця служба мала піклуватися про здоров’я членів підпілля і бійців, проводити огляд вояків, заготовляти ліки, організовувати лікарні й амбулаторії, проводити санітарні курси, готувати інструкції. Вона складалася з двох частин: військової та теренової — військова діяла в бойових групах і відділах УПА, а теренова відповідала за роботу підпільних шпиталів як для поранених повстанців, так і для цивільного населення. Цю службу очолювала й організовувала найвідоміша зв'язкова Романа Шухевича Катерина Зарицька-Сорока на псевдо Монета.

Ще одна відома зв'язківиця Романа Шухевича переховувала його в конспіративних квартирах разом з власною маленькою донькою Дзвінкою. Вона прожила найдовше серед усіх жінок-підпільниць і померла у віці 101 року у Львові. Про кого йдеться?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Ольга Ільків разом з маленькою донькою переховувала Романа Шухевича на конспіративній квартирі в селі Княгиничі на Франківщині. Жінку засудили до 25 років заслання, відібрали маленьких дітей і дали їм інші прізвища, проте вона змогла їх відшукати після звільнення з таборів. Ольга дочекалася незалежності України та померла у 2021 році — на 101 році життя.

Ірина Сеник також була зв’язковою Романа Шухевича. Вона понад 30 років відсиділа в радянських в'язницях, а згодом стала поетесою та дисиденткою. Яке почесне визнання отримала ця жінка за участь у національному русі?

Фото: Український інститут національної пам'яті
Правильно! Неправильно!

Ірину Сеник засудили на 10 років таборів, а згодом відправили на довічне заслання за зв'язки з УПА. У в'язниці жінка потай писала вірші на клаптиках паперу. Згодом вона стала членкинею Української Гельсінської групи та була ув'язнена як дисидентка. Після звільнення жила на Львівщині, де й померла у 2009 році. За десять років до її смерті американська жіноча громада внесла її в перелік «100 героїнь світу».

Учасниця повстанського руху Людмила Фоя була затримана 24 січня 1944 року за антирадянську діяльність спецслужбами. Та у НКВС вирішили, що дівчина буде кориснішою як агентка у боротьбі з ОУН, тому вона вийшла на волю як агентка «Апрєльская». Що з нею сталося потім?

Фото: Історична правда
Правильно! Неправильно!

Людмила Фоя відразу зізналася повстанцям про те, що НКВС її завербував і повідомила про деталі свого завдання — налагодити співпрацю між справжнім підпіллям на Волині із рухом на Київщині, який створили радянські спецслужби. Дівчина працювала під псевдо «Перелесник», повідомляючи чекістам інформацію, яка була вигідна українським повстанцям.

У 2016 році вийшов фільм «Жива» про незламну учасницю повстанської армії на основі реальних подій. Хто з жінок УПА був прототипом головної героїні?

скриншот з фільму
Правильно! Неправильно!

Фільм «Жива» режисера Тараса Химича розповідає реальну історію учасниці повстанського руху Ганни Попович на псевдо «Ружа», яка пережила тортури на радянських допитах, вижила після поранення в бункері, мала ампутацію руки в полоні, проте померла у віці 90 років у селі на Львівщині.

«Треба нам самим творити свою історію. Кожна людина має своє місце. Вже досить нагинулося наших», — ці слова сказала остання зв'язкова Шухевича, яку ув'язнили на найбільший термін — 25 років суворого режиму в радянських таборах. Хто це?

Фото: «Локальна історія»
Правильно! Неправильно!

Останньою зв’язковою Шухевича була Дарія Гусяк. Жінка водила його до лікарів в останні роки перед загибеллю та не видала точного місця переховування під час допитів.

Передавали таємну інформацію та були увʼязнені «совєтами». Що ви знаєте про жінок в УПА? (тест)
Хороший результат! Сподіваємося, ви дізналися сьогодні більше про жінок в УПА.
Ви чудово впоралися! Діліться цим тестом зі своїми друзями, аби й вони перевірили свої знання про жінок в УПА

Поділіться своїми результатами:

Читайте також: 10 видатних українок, про яких ви мало що знали

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Спорт1 тиждень тому

Спорт дав зрозуміти, що не все втрачене. Це історії ветеранок, які представлятимуть Україну на «Іграх Нескорених»

«Ігри Нескорених» стали символом незламності духу наших воїнів. 35 учасників — ветеранів та військовослужбовців, які...

Суспільство1 тиждень тому

Почав вчити інших у 17 і вже заробив мільйон. Як працює одна з найбільших онлайн-шкіл для підлітків

У свої 17 років Ілля Літун з Чернівців відмовлявся від прогулянок з друзями, а весь...

Суспільство2 тижні тому

Заробив понад 7 тисяч гривень за кілька днів. Як юні «підприємці» продають малюнки на ОLХ

За запитом «намалюю вашого улюбленця» на OLX від початку вересня зʼявилася вже майже сотня оголошень...

Можливості2 тижні тому

Зробили будинок енергоефективним: 5 рішень ОСББ, що допомогли зменшити витрати на опалення

Ще задовго до початку повномасштабної війни Україна взяла курс на європейську енергоефективність. Об’єднання співвласників багатоквартирних...