Фермер перетворив покинутий сад-смітник на Черкащині на успішне господарство

Зараз ви читатимете статтю ШоТам зі спільного проєкту з Visa про історії успіху підприємиць, які стали учасницями жіночого акселератора «Відважна 2. Масштабування та діджиталізація».

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Ми розповідаємо про власниць малих та середніх підприємств з усієї України, аби надихнути інших жінок на розвиток власної справи.

Інші матеріали спецпроєкту

Вона хаотично споживала речі, аж поки одного дня не збагнула — справжнє щастя не вимірюється кількістю покупок. Це усвідомлення надихнуло її не просто змінити свій спосіб життя, а ще й створити власний екобізнес.

Співзасновниця бренду ECOSEXUAL Кристина Патока розповіла для ШоТам про свідоме споживання, як зробити свій екологічний вибір і які помилки допомогли у розвитку власного екоком’юніті.

Кристина Патока

Співзасновниця бренду ECOSEXUAL

Я була затятою шопоголічкою 

Я виросла в родині шопоголіків: моя бабуся працювала керівницею ЦУМу в Дніпрі, і в нас завжди були всі ті модні та дефіцитні речі. Мама теж любила шопінг. 

Мені здавалося, що взуття й аксесуари обов’язково мають бути брендовими. На відміну від класичного шопоголіка, який купує речі й не носить їх, я все носила. 

Пам’ятаю, у 2009 році купила модний жилет з чорнобурки зі вставками срібної шкіри по боках і поїхала в ньому до Швейцарії, де потрапила на одну вечірку. Там до мене підійшла дівчина й сказала: «Зараз обіллю тебе фарбою — ти знаєш, скільки на тобі мертвих тварин?». Я її зупинила та попросила не псувати мій одяг, пообіцявши, що спробую змінити свій погляд на життя.

Невже це все мої речі?

Тоді я вперше замислилася над своїм несвідомим споживанням речей. Виявляється, у моєму гардеробі дуже багато одягу, але чи потрібно його стільки для щасливого життя? Адже щастя — це не про речі.

Я пережила три великі переїзди — з Києва до Одеси, потім до Дніпра та знову до Києва. Кожен з них змушував мене переглядати свої речі. Спершу з’явилася ідея монетизувати цей процес та вивільнити свою шафу від непотрібного одягу, тому я почала продавати його на OLX. Згодом разом з моєю подругою Лілею вирішила перетворити екологічне прозріння на бізнес.

Спочатку в нас виникла ідея комісійного магазину. Зрештою ми дійшли висновку: якщо ти усвідомлюєш, що маєш зайві речі, та хочеш позбутися їх екологічно, то це вже свідомий підхід до життя.

Перша помилка в бізнесі — модель перепродажу

Ми створили акаунт в тіктоці й почали знімати освітні відео, де простими словами пояснювали складні теми та показували екоальтернативи одноразовим речам. Перших 10 тисяч підписників набрали за дуже короткий час, тож думали монетизувати акаунт за допомогою реклами свідомих брендів. Ми розіслали багато листів до відомих українських та міжнародних компаній, але майже ніхто не відповів. 

Згодом люди почали писати нам: «Жити екологічно — це дорого. Де купувати такі речі?», і тоді ми зрозуміли, що можемо продавати екотовари! Спочатку їх перепродавали, але така модель бізнесу має значні недоліки, адже ми не мали контролю над якістю та унікальністю. 

«Ваша унікальність — у власному виробництві»

Продовжуючи працювати над розвитком бізнесу, з часом зрозуміла, що мені необхідно консультуватися з різними фахівцями, щоб отримати свіжий погляд. Бо коли ти занурюєшся в роботу, то часто втрачаєш об’єктивність. Одного разу я розмовляла з дівчиною, яка працювала в нашій сфері, і вона запитала: «Чому ви не переходите на власне виробництво? У чому ваша унікальність?». І я подумала: дійсно, ми ж можемо робити щось своє.

Тож ми почали поступово відмовлятися від перепродажу та зосередилися на розвитку власного крафтового виробництва. Це дозволило нам контролювати все: склад продукту, колір, пакування, дизайн. Так ми могли створювати продукт, який точно відповідає нашим стандартам.   

Одними з перших товарів власного виробництва стали вощені серветки. Їхня формула вже існувала, але нашим завданням було відпрацювати концентрацію інгредієнтів і техніку нанесення суміші на тканину. Спочатку якість була нестабільною, тож серветки виходили недовговічними, але тепер ми досягли оптимальної формули, і наші вощанки можуть служити приблизно рік, а деякі клієнти користуються ними й по два роки. Згодом додали до асортименту й інші товари і зараз пропонуємо клієнтам мило, скраби, тверді шампуні, фуросіки, масажні свічки та апсайкл товари.

Нашу продукцію виготовляємо в майстерні, де співзасновниця бренду Лілія керує виробництвом — вона проходила спеціалізоване навчання, де вивчала склад і формули для створення власних рецептур.

Коли ми виводили на ринок наші останні бальзами для волосся та нові шампуні, ми зібрали фокус-групу й показали їй кілька варіантів продуктів — різне пакування, різні лейби. Завдяки таким опитуванням ми створюємо продукт, що відповідає реальному попиту.

Найбільше інвестицій забрав невдалий маркетинг 

На старті нашого бізнесу ми вклали власні кошти. Спочатку це сприймали більше як хобі, ніж бізнес. Ми не ставили за мету заробити — нас більше драйвила ідея та місія створення екологічних продуктів. Вкладали, скільки могли, продавали щось, але водночас мали багато факапів — наприклад, перший шампунь на 100 грамів продавали за 90 гривень без повноцінного пакування.

Найбільше ж витрат припало на маркетинг — за перші пів року ми витратили близько 3 тисяч доларів на таргетовану рекламу в інстаграмі. Я вважаю це своєю помилкою, бо спочатку думала, що людям все очевидно: вощені серветки, твердий шампунь, фуросікі, люфа мають говорити самі за себе. Але виявилося, що не всі розуміли, що це таке й навіщо воно потрібне.

У тіктоці ми створювали більш просвітницький контент: розповідали, що таке фуросікі, чому важливо використовувати багаторазове пакування. А ось інстаграм сприймали, як платформу для продажу, і робили це просто «в лоб».

Лише з часом ми знайшли правильний баланс і розділили наші акаунти. Зараз у нас є два основні напрями. Перший — це Ecosexual для тих, хто цікавиться свідомим життям. Ми активно працюємо над створенням ком’юніті навколо бренду, адже наша спільнота — це не просто покупці, а люди, які розділяють наші цінності та ідеї. Другий — Ecosexual shop саме для покупців наших екотоварів.

Наша ціль — масштабуватися та допомагати своїм

Якось я натрапила на новину від «Дія.Бізнес» про старт нового сезону візійного жіночого акселератора «Відважна 2. Масштабування та діджиталізація». Цей проєкт реалізують за підтримки глобальної ініціативи She’s Next Empowered by Visa, яка сприяє переведенню процесів малого та середнього бізнесу в Україні в цифровий формат. Навчання допомогло нам подивитися на розвиток з іншого боку.

Я подала свій бізнес-план на участь, аби отримати нові знання та фінансову підтримку для масштабування своєї справи. Навчання виявилося неймовірно корисним — особливо запам’яталися лекції піарниці та маркетологині Ярослави Гресь. Мій проєкт не пройшов у фінал, але я планую подаватися на наступний сезон.

Вважаю, що сьогодні треба диверсифікувати ризики та шукати різні канали просування. Нещодавно ми відправили наші товари до Торонто для участі в pop-up маркеті українських товарів. Якщо цей ринок виявиться успішним, ми готові збільшити виробничі потужності. Також будемо брати участь у виставці BALTIC BEAUTY 2024, яка відбудеться в Ризі в листопаді. Ці кроки дають нам чітке розуміння того, що потрібно зробити, щоб успішно виходити на експортний ринок. Ми готові до нових можливостей і вже знаємо, як діяти в разі нових пропозицій щодо співпраці.

А ще наш бренд запустив благодійну ініціативу на підтримку постраждалих від катастрофи на Каховській ГЕС — це спільний проєкт з Килимменом з гурту Kalush. Проблема актуальна, оскільки через підтоплені будинки багато жителів Херсонської та Миколаївської областей досі не можуть повернутися додому, ми збираємо 100 тисяч гривень на два промислові осушувачі повітря, які допоможуть значно прискорити процес висушування домівок. Усі прибутки з придбання благодійної капсули — футболки з візерунком від Килиммена та свічки з переробленої пляшки — підуть на закупівлю цього обладнання.

Коли хтось зупиняється, ти маєш всі шанси бути попереду

Ми багато вчилися на власних факапах, і це врешті привело нас можна сказати до успіху. Головне, що ми знайшли свою аудиторію та почали правильно подавати наш продукт. Зокрема, зрозуміли, що запуск таргетованої реклами без належної підготовки акаунта — це велика помилка, адже таргетинг слід запускати лише тоді, коли ви чітко розумієте, хто ваша цільова аудиторія, що саме ви пропонуєте і як це презентуєте.  

Памʼятайте, що треба робити якісний контент. Зараз у нас є відео, яке працює, як магніт для підписників. Ми вклали в нього розуміння потреб і запитів нашої аудиторії, і це стало нашим успішним кейсом. Воно допомагає нам залучати щоразу нових людей, які шукають відповіді на питання про свідоме життя, і на основі цього контенту люди зацікавлюються нашими продуктами.

Удача — це лише один з елементів успіху, і в умовах, у яких ми працюємо, однієї удачі недостатньо. Щодня потрібно прокидатися та розуміти, що буде складно, але війна закінчиться, і важливо до цього моменту вже щось зробити, аби потім не починати все з нуля. А головне — треба завжди навчатися. 

Новий сезон візійного жіночого акселератора «Відважна 2. Масштабування та діджиталізація» впроваджує мережа центрів підтримки підприємців «Дія.Бізнес» за сприяння Міністерства цифрової трансформації України, Офісу з розвитку підприємництва та експорту й за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)», глобальної ініціативи She’s Next Empowered by Visa.

Країни домовилися про те, щоб запровадити механізм fast-track для інвестицій. Він повинен допомогти бізнесу швидше та простіше працювати в Україні та Європі.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства економіки України після підписання меморандуму на Дансько-українському бізнес-форумі, що закінчився 25 листопада.

Як співпрацюватимуть країни

Представники влади Данії та України зустрічатимуться з данськими компаніями, що працюють в Україні. Під час цих зустрічей сторони зможуть розказати про складнощі, з якими вони стикаються під час інвестування та ведення бізнесу.

Разом із цим країни налагодять комунікацію між урядами, аби розв’язувати необхідні питання.

«Данські компанії готові брати на себе велику відповідальність та ділитися власними знаннями та досвідом у багатьох сферах — від зеленої енергетики чи нових технологій до зміцнення критичної інфраструктури. Це ще один приклад ефективної співпраці між нашими країнами», — заявив міністр підприємництва Данії Мортен Бедскоу.

Читайте також: В Україні створять цифровий сервіс для багатоквартирних будинків: деталі проєкту

Підписання документа

Меморандум підписала міністерка економіки України Юлія Свириденко і міністр Мортен Бедскоу.

«Україна потребує збільшення приватних інвестицій заради швидкого відновлення нашої економіки. Сьогодні ми підписали меморандум, який передбачає запуск fast-track Mechanism між урядами наших країн, який буде діяти, як єдина точка входу для подолання бар’єрів, з якими стикаються данські компанії та інвестори в Україні», — наголосила Юлія Свириденко

Раніше ми писали, що Данія надає Україні 2,4 мільярда крон на посилення ППО та закупівлю нової зброї.

Також ми повідомляли, що Данія першою почала фінансувати українські оборонні підприємства.

Нагадаємо, що Німеччина виділила 65 мільйонів євро на ремонт енергообладнання України.

Фото обкладинки: Unsplash

Гроші залучать через Фонд енергетичної підтримки України, який міжнародні партнери поповнюють з 2022 року.

Про це повідомили у пресслужбі Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини, яке і виділило кошти.

Україна створила Фонд енергетичної підтримки для того, аби купувати запчастини та обладнання для зруйнованої енергетичної інфраструктури завдяки міжнародним партнерам. Тендери на придбання обладнання проводить Європейське енергетичне співтовариство, воно також контролює процес закупівель.

Читайте також: У Києві та регіонах побудують «розумні» електромережі: що це значить

«Внески Німеччини спрямовані також і на посилення стійкості української енергетичної системи. З цією метою частина сплачених коштів спрямовується на проєкти переходу до зеленої енергетики, які закладають основи для подальшого розширення децентралізованої частини української енергосистеми», — написали в пресслужбі відомства.

Нагадаємо, що Єврокомісія надасть Україні ще 4,1 мільярди євро підтримки.

Фото обкладинки: Getty Images