Суспільство
Фасад закинутого 120-річного будинку в Києві перетворять на фотогалерею
Фасад закинутого будинку в Києві 3 грудня перетвориться на галерею.
У вікнах 120-річної «Кам’яниці з драконами» на бульварі Тараса Шевченка, 19 відкриється фотовиставка «Будинок, що спить», передає Хмарочос.
Що відомо про виставку?
Архівні портрети українців у традиційному одязі фотографа Івана Карпова будуть інтегровані у вікна закинутої історичної будівлі. Виставка присвячена річниці від дня народження відомого українського філософа-містика, богослова та поета Григорія Сковороди.
Читайте також: На Львівщині реставрують дерев’яну святиню лемківського стилю, якій майже 200 років
Інсталяція є продовженням проєкту «Зазираючи у вікна» 2013-2014 років. Проєкт реалізовано Українською асоціацією професійних фотографів у співпраці з ГО «Мапа Реновації».
Читайте також: У Франківську відреставрували “будинок з химерами” (ФОТО)
Яка мета проєкту?
Заплющені за допомогою комп’ютерної графіки очі на фотографіях — символ філософії Григорія Сковороди та інтерпретація сучасного світу, де люди все більше віддаляються від реальності і поринають у світ, створений медіа та рекламою, пояснюють автори. Головним елементом експозиції стане великий портрет Григорія Сковороди.
«”Зазираючи у вікна” – проєкт, який дає можливість не тільки поглянути в обличчя давно минулої епохи, а й нагадати про фотографів початку попереднього століття, імена яких відомі тільки знавцям архівної фотографії», – розповів автор проєкту Мстислав Чернов.
Мета проєкту – привернути увагу суспільства і влади до проблеми занепаду цінних будівель, популяризувати творчість українських фотографів та історію української фотографії.
Читайте також: У старовинній ратуші на Львівщині зроблять хостел для туристів
За словами Дар’ї Корби, голови ГО «Мапа Реновації», «кожен такий закинутий будинок приховує за сторічною цеглою багаторівневі нашарування історії. Перетворюючи фасад будівлі на галерею, ми прагнемо розбурхати застиглу історію будівлі».
Історія «Кам’яниці з драконами» починається 1894 року, наприкінці XIX століття. Її перший власник — педагог Іван Хільчевський. До садиби Хільчевського, окрім кам’яниці з драконами, входила кам’яниця з левами на розі вулиці Симона Петлюри.
Фото: Дар’я Корба
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі