Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Евакуація – це двосторонній процес». Як Fight for Right допомагають людям з інвалідністю під час війни

Опубліковано

Що покласти в тривожну валізу? Чи є неподалік доступні бомбосховища, коли починають лунати сирени? Як взагалі захистити себе, коли у твоїй країні війна? З такими запитаннями стикнувся чи не кожен українець після початку повномасштабного вторгнення. Для людей з інвалідністю дати відповіді на них – це окремий виклик.

Громадська організація Fight for Right, що з 2017 року відстоює права українців з інвалідністю, нині спрямувала всі свої ресурси на допомогу та підтримку цих людей. Проєктна менеджерка організації Таня Герасимова розповіла ШоТам, від чого залежить успішна евакуація, над чим ще працює команда Fight for Right під час війни та що робитимуть після перемоги.

Таня Герасимова

Проєктна менеджерка громадської організації Fight for Right
координаторка школи ЛІДЕРКА, експертка з комунікацій

Від «Доступного кіно» до недоступних бомбосховищ

Від самого початку організація Fight for Right боролася за дотримання прав і за імплементацію конвенції про права людей з інвалідністю в Україні. Наша діяльність складалася з просвітницької роботи (ми створювали навчальні проєкти для людей з інвалідністю та працювали з державними органами) й адвокації.

Також ми організовували різного роду активності: пробіг на велосипедах-тандемах для зрячих і незрячих людей, ініціатива «Доступне кіно», де ми робили фільми та серіали для незрячих і нечуючих людей, студія друку шрифтом Брайля Braille Studio, в якій створювалися книги й тактильні альбоми. Особисто я є координаторкою Школи політичної участі для дівчат та жінок з інвалідністю «ЛІДЕРКА».

Однак останнім часом ми зосередилися на допомозі людям з інвалідністю у надзвичайних ситуаціях. За місяць до початку повномасштабного вторгнення голова організації Юлія Сичук почала збирати міжнародні та українські документи на цю тему й досліджувати їх. Також ми підняли питання доступності бомбосховищ – і зрозуміли, що вони недоступні. У Fight for Right хотіли працювати в цьому напрямку. Ми планували робити тренінги для людей, присвячені базовим знанням: як зібрати тривожну валізку, як діяти в разі сирени тощо, адже цієї інформації в доступних форматах не було. Але ми не встигли.

Команда громадської організації Fight for Right

Після 24 лютого, щойно опинившись у безпеці, ми повністю переформатували нашу діяльність. Нині у нас немає інших напрямків, окрім реагування на надзвичайні ситуації. Ми підтримуємо людей з інвалідністю під час війни, організовуємо їм евакуацію, надаємо гуманітарну допомогу, юридичні та психологічні консультації, фінансову допомогу та допомогу з реабілітацією. 

Fight for Right на зв’язку 24/7

Спочатку Fight for Right була зовсім маленькою організацією: перші три роки у складі команди було три людини. У 2020-му долучилася я, і нас стало чотири. На сьогодні наш колектив складається з 10 осіб, але ще приблизно 40 кейс-менеджерів працюють з нами над тим, щоб евакуювати людей з інвалідністю. Нині ми всі перебуваємо в різних країнах світу. Частина колективу, зокрема я, – у Данії. Деякі наші співробітниці досі перебувають в Україні, а одна з них – на окупованій території.

Останній рік ми працювали над тим, щоб систематизувати роботу: створили стратегію на найближчі три роки, мали графік, дуже чітко налагодили всі процеси. Зараз, на жаль, нам доводиться робити це все наново, тому що робота з надзвичайними ситуаціями не передбачає вихідних або перерви. Звісно, намагаємося виділити час на відпочинок, але ми на зв’язку 24/7. За понад два місяці ми допомогли 852 особам.

проєктна менеджерка Fight for Right Таня Герасимова

У нас волонтерять люди з усього світу

З початку повномасштабного вторгнення Fight for Right змогла об’єднати багато міжнародних організацій, які нам допомагають працювати. Зокрема, це The World Institute on Disability (WID) і Global Alliance for Disaster Resource Acceleration (GADRA). Завдяки їм ми змогли зібрати 40 волонтерів та експертів з усього світу. Оскільки нині ми співпрацюємо з багатьма міжнародними партнерами, англійська стала наполовину робочою мовою.

У нас з новими членами команди склалися прекрасні теплі стосунки. Неймовірно, що це люди, які не прийшли працювати на роботу та заробляти гроші, – вони прийшли як волонтери допомагати українцям. Я відчула підтримку від них, зокрема, коли й сама евакуювалася. Я також маю інвалідність, користуюся кріслом колісним, і змогла виїхати за кордон завдяки Fight for Right та іноземним партнерам. Вони супроводжували мене на цьому шляху. Мені нікуди було їхати, і тільки завдяки команді я опинилася в безпеці.

голова організації Юлія Сачук
Голова громадської організації Fight for Right Юлія Сачук

Намагаємося зробити евакуацію максимально комфортною

Щойно я виїхала з України, попросила колег, щоб вони дали мені якусь роботу. Так я почала сама працювати над евакуацією людей як кейс-менеджерка. Я вела кейси від початку до кінця, шукала людям розміщення, спілкувалася з ними на всіх етапах їхнього шляху.

Евакуація завжди відбувається по-різному й багато в чому залежить від запиту. Якщо у людини немає транспорту і немає до кого їхати за кордон – це найдовший і найскладніший процес. У нас був випадок, коли в організацію звернулася група з 28 людей – це були діти з інвалідністю, спортсмени. Ми їх розбивали на кілька груп та евакуйовували. Тому, хто міг діставатися залізницею, забезпечували трансфер від дому до залізниці. Комусь потрібно було надати транспорт від дому до автобуса, а далі – від кордону до місця призначення.

Наші кейс-менеджери шукають усі ці ресурси транспортування, житло, надають юридичну допомогу та відповідають на запитання щодо проходження кордону. Ми супроводжуємо людину на всіх етапах, допоки вона не опиниться в точці Б, де може почуватися в безпеці. Намагаємося максимально врахувати всі побажання і зробити так, щоб для людини це було якомога комфортніше. Взагалі, нині знайти помешкання – це величезна проблема, особливо для людей з інвалідністю, адже вони потребують доступне житло. З такими перешкодами стикаємося як за кордоном, так і всередині України, якщо йдеться про внутрішньо переміщених осіб. 

Акція на підтримку ГО Fight for Right

Складні випадки: вивезення з окупованих територій і на швидких

Евакуація з окупованих територій, звісно, набагато складніша. Немає спроможності просто взяти й вивезти людину, тому що це небезпечно не тільки для неї, а й для того, хто поїде її забирати. У нас, на жаль, сталася трагедія: кілька тижнів тому наші водії поїхали в Маріуполь і не змогли забрати людей, загинули там.

Зі свого боку ми намагаємося зробити все можливе. Якщо людина може власними силами виїхати з окупованої території, то ми забираємо її з найближчого населеного пункту, що перебуває під контролем України. Або якщо є зелений коридор, то ми також можемо надати підтримку з евакуацією. Але нині це все стає дедалі важче.

Найскладніший випадок – коли люди потребують медичної евакуації. Тепер усі швидкі підпорядковуються військовим органам. Тому ми співпрацюємо з приватними реанімобілями, що погоджуються допомагати, але не всі лікарі готові їхати в гарячі точки. Ми намагаємося відповісти на всі запити, які отримуємо, і допомогти людям.

Історія однієї евакуації

Серед історій людей, яким ми допомагали з евакуацією, мені найбільше запам’ятався кейс прекрасних Ольги та Сергія Бабіцьких, який я вела. Мені передали їхній номер телефону й попросили дізнатися, яка допомога потрібна цій сім’ї. Коли я зателефонувала, вони не були впевнені, що хочуть евакуюватися. Однак Сергій потребував термінової медичної допомоги, і вони вирішили їхати. Ми знайшли спосіб, як допомогти їм потрапити до Німеччини, там Сергію були готові надати консультацію у лікаря. Він та його дружина користуються кріслами колісними. Я дуже переживала, що вони їдуть самі, без супроводу. 

Коли вони дісталися Берліна, у них виявили COVID, тож їм довелося відсидіти на карантині. Після цього були перешкоди з помешканням: у місці, яке знайшли для них, почалися якісь роботи. Тож виявилося, що нам знову довелося повернутися до цього кейсу. Так, ми ніби допомогли людям, вони у безпеці, але ми не могли їх кинути в ситуації, коли їм нікуди йти та вони не знають мови. Тоді ми знайшли людей у місті Бремен, які самі себе назвали strangers. У них був будинок, в якому жило багато людей, і вони погодилися тимчасово прихистити Ольгу та Сергія.

Команда Fight for Right в офісі

Коли сім’я приїхала з Берліна до Бремена до цих людей, ми дізналися, що через три дні Бабіцькі можуть заїхати в помешкання, яке їм готували в Баварії. Якщо подивитися на мапу, вони зробили дуже великий гак, проїхавши немалий шлях. Говорила їм: «Я чекала, коли ви почнете казати мені якісь погані слова, коли ви скажете: все, ми більше не можемо, шукайте нам житло тут». Але люди поставилися з розумінням і справлялися самі з багатьма труднощами. Звісно, ми супроводжували їх на всіх етапах, але не все залежало від нас.

Для мене це був найскладніший і найстресовіший кейс, але цей випадок дуже показовий, адже евакуація – це двосторонній процес. Ми не можемо зробити все за людину. Вона має також брати на себе відповідальність і розуміти, що їй доведеться щось робити самій і пристосовуватися до нових умов. Звісно, для людей з інвалідністю це складніше, але я пишаюся тими, хто наважується і хто успішно з цим справляється.

Fight for Right після перемоги

Ми точно знаємо, що організація буде розвиватися, і впевнені, що не покинемо напрямок реагування на надзвичайні ситуації, який з’явився так раптово. Про це потрібно подбати, тому що не знаєш, коли та що може статися. Світ мусить подумати про те, де будуть люди з інвалідністю у такому разі. І держави мають думати про те, як вони будуть допомагати цим людям під час надзвичайних ситуацій. Тож у цьому напрямку точно є, над чим працювати.

Команда ГО Fight for Right

Як підтримати ГО Fight for Right

Ви можете спрямувати свої донати на підтримку українців з інвалідністю, стати волонтером організації або розповісти про діяльність Fight for Right своїм друзям і знайомим.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі