Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
Bakhmutskyy kolledzh yskusstv ymeny Yvana Karabytsa Bakhmutskyy kolledzh yskusstv ymeny Yvana Karabytsa

NewСхід

Энергосберегающий и с новыми инструментами: как изменился колледж искусств в Бахмуте

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Завершился капитальный ремонт второго корпуса Бахмутского колледжа искусств имени Ивана Карабица. На ремонт и оборудование потратили 13,2 млн грн. Об этом сообщили в Донецкой областной военно-гражданской администрации.

В двухэтажном здании оборудованы аудитории для индивидуальных и групповых уроков, концертный зал, хореографический класс (с отдельно обустроенными раздевалками и душевыми), кабинет для практических занятий гримеров.

Оборудование – по индивидуальному заказу

Как отметил директор колледжа Вячеслав Паржицкий, оборудование в классах, залах и аудиториях – уникальное, изготовленное по индивидуальному заказу украинскими мастерами.

Также в ходе ремонта провели термомодернизацию здания, применив энергоэффективные технологии, позволяющие существенно снизить расходы на отопление и освещение корпуса.

Читайте также: В Мариуполе реконструируют опорную школу

“На ремонт и оборудование второго корпуса потратили 13,2 млн грн. Будет капитально отремонтирован и основной – первый корпус училища и общежитие. Сейчас там идут наружные работы, вскоре начнутся и работы внутренние. Подрядчики обещают до 1 сентября 2019-го года полностью восстановить два здания”, – сообщили в госадминистрации.

Существенно улучшилась и материальная база училища – из областного бюджета выделили 3,8 млн грн и полностью заменили инструменты (приобрели 13 акустических и 12 электронных пианино “Yamaha”, комплект литавр “Adams”, духовых инструментов и т.д.).

Сейчас в училище обучается 170 студентов по специальностям “Теория музыки”, “Эстрадный вокал”, “Музыкальное искусство”, “Хоровое дирижирование”.

В планах – открытие направлений по хореографии и аудиовизуальному искусству, что позволит увеличить количество студентов до 350.

Підтримай ШоТам

Реклама
Натисни та коментуй

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

NewСхід

У Станиці Луганській випікають хліб за європейськими рецептами

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Підприємець Євген Молчанов зі Станиці Луганської на Луганщині за грантом від Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України» отримав обладнання для розширення своєї пекарні.

Тепер «Добра пекарня» виготовляє 50 видів хлібобулочних виробів на тиждень.

Підприємець вже використовує у роботі подову та конвекційну печі, холодильну та розстійну шафи, тістоміс.

«Завдяки цьому обладнанню ми почали випікати хліб на заквасках, раніше робили лише дріжджовий. Подова піч дозволила нам випікати такий хліб – він має більш тривалий термін зберігання, він не містить домішок. Раніше закваска мала стояти 36 годин, зараз це 12 годин для підготовки тіста, яке стоїть у холодильній шафі, а зранку ми випікаємо цей хліб. Також ми значно збільшили кількість рецептів у пекарні. Використання сучасного пекарського обладнання дозволило вдвічі збільшити наш валовий дохід», – говорить Євген Молчанов.

Щодня звечора у пекарні готують тісто, зранку пекарі формують хліб або булочки та випікають вироби.

Продають їх у крамниці власника пекарні. Хліб купують місцеві жителі, військовослужбовці, ті, хто приїжджає з тимчасово окупованих територій до Станиці Луганської. Також підприємець налагодив співпрацю з іншими крамницями, тож має гуртових покупців хліба.

У роботі станичан – рецепти з виготовлення десяти видів хліба: балканський, норвезький, альпійський, кукурудзяний, гречаний, фітнес-хліб, з додаванням насіння соняшника, гарбуза, кунжуту.

Читайте такожЯк засновник пекарні «Культ хліба» наважився відкрити власну справу (ВІДЕО)

За словами Євгена, люди купують різні види хліба, але найбільше його клієнти полюбляють альпійський з насінням льону, чіа, соняшника. Популярністю користуються також цибульні багети – з хрумкою скоринкою та голландською цибулею.

Щоб випікати такий хліб, підприємець вчився у приватних пекарнях Києва та Харкова, спілкувався з технологами, які виготовляють крафтовий продукт у Дніпрі, Львові, Полтаві.

За ціною хліб різний – від 16 гривень за буханець соціального до 25 гривень за фірмовий альпійський.

У пекарні працюють двоє жінок, яких підприємець взяв на роботу за цим грантом. Цьогоріч влітку працівники пекарні пройшли навчання, щоб впровадити стандарти HACCP – cистему безпечності харчових продуктів. Консультант Проєкту USAID Олексій Кузьменко проконсультував виробників та допоміг запровадити стандарти безпеки харчових продуктів на виробництві. Після цих консультацій у пекарні додатково придбали обладнання (дошки, ножі, санітайзери), промаркували усе задіяне у виробництві обладнання, склали реєстр постачальників сировини.

Попри конкуренцію з іншими виробниками хліба – місцевими малими виробництвами та хлібозаводами, які привозять продукцію до Станиці Луганської з інших міст регіону, – підприємець вважає, що має свою нішу. Тримати марку продукції Доброї пекарні допомагає якісна сировина, пакування та любов до справи, яку вкладають пекарі щодня у свої ароматні вироби.

Читайте такожСонячний кооператив: як звичайні українці у Славутичі заробляють на електроенергії

Пекарня приваблює покупців запашним хлібом та асортиментом, який постійно зростає. У планах – випічка виробів тривалого зберігання (пряників, печива) та пошук клієнтів з інших регіонів України.

Нагадаємо, у Києві печуть крафтовий ремісничий хліб зі спельтою.

Як ми повідомляли раніше, у Черкасах чоловік запустив виробництво крафтового хліба.

Фото: facebook.com/ERAUkraine.

Підтримай ШоТам

Читати далі

NewСхід

Фінішує ремонт 10-кілометрової ділянки «Бахмут – Лисичанськ» на Донеччині

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Донецькій області завершують ремонт ділянки дороги Т-13-02 КПП «Танюшівка» – Старобільськ – Бахмут.

Про це повідомили у фейсбуці Укравтодорі.

Йдеться про ділянку дороги поблизу с. Берестового Бахмутського району. Дорожники завершують роботи з влаштування примикань та встановлення дорожніх знаків.

Читайте такожРозлючують російських дипломатів та виправляють помилки. Як молодь популяризує українську мову в соцмережах

Що було зроблено?

  • відфрезеровано зношене покриття;
  • облаштовано водовідведення;
  • укладено шари органо-мінеральної суміші;
  • влаштовано два шари асфальтобетону;
  • узбіччя укріплено засівом багаторічних трав;
  • нанесена розмітка.

У межах села Берестове облаштовано тротуари, під’їзди до подвір’їв, встановлено перильну огорожу, влаштовано зупинки громадського транспорту.

За планом Укравтодору у 2021 році у Донецькій області відремонтують 165 км доріг державного значення.

Нагадаємо, на Луганщині відремонтували дорогу «Старобільськ – Новоайдар».

Як ми повідомляли раніше, на Донеччині капітально відремонтували дорогу «Добропілля-Лиман».

Фото: facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

NewСхід

У Краматорську організували соціальне підприємство по догляду за хворими вдома

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Соціальне підприємство «Догляд вдома» у Краматорську cтворили на базі міської організації Товариства Червоного Хреста України. Три патронажні сестри надають послуги по догляду за людьми з інвалідністю або тими, хто потребує такої допомоги.

Про це повідомили на сторінці Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

Наразі патронажні сестри доглядають п’ять родин з Краматорська, які є їхніми клієнтами. До послуг соціального підприємства входить купити продукти, прибрати у кімнаті, приготувати їсти або нагодувати людину. Вартість таких послуг – 150 гривень за годину.

«У нас є родина, яка мало мобільна. Патронажна сестра ходить до неї тричі на тиждень, її завдання – взяти рецепт у лікаря, купити ліки, продукти. З іншими клієнтами треба погуляти на вулиці, поговорити. Гроші платять або замовники, або діти за них, особливо, якщо діти живуть далеко та працюють», – розповіла голова Краматорської міської організації Червоного хреста України Євгенія Авдюшкіна.

Читайте такожШукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки

Одному з п’яти клієнтів послуги надають безоплатно – це соціальна складова підприємства. Євгенія Авдюшкіна з командою навчалася на курсі із соціального підприємництва, який організував цьогоріч Проєкт USAID «Економічна підтримка Східної України». Це навчання допомогло сформулювати соціальну місію, визначити цільову аудиторію та канали залучення клієнтів.

«Не всі люди або їхні діти можуть заплатити за наші послуги. Є самотні, люди, у яких невелика пенсія. Кожен випадок ми розглядаємо індивідуально, щоб допомогти дійсно тим, хто потребує цього», – каже пані Євгенія.

У планах команди – залучення нових клієнтів та підтримка людей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Наразі про можливість надання таких послуг розповідають у соціальних службах Краматорська, також провели зустрічі із Краматорською міською радою.

Про програму

Комунікаційна кампанія «Схід: Перезавантаження» покликана показати успішні історії жителів Сходу України та допомогти тим, хто прагне перезавантажити своє сьогодення заради успіху та процвітання майбутнього Сходу. Перезавантаження – це оновлення наявних ресурсів, це запуск нового способу мислення. Схід України має багату історію та культуру, високий промисловий потенціал і саме тому може стати драйвером розвитку різних економічних напрямків та галузей бізнесу, перезавантаження свідомості населення, особливо молоді.

Нагадаємо, Лисичанська друкарня на Луганщині отримала від USAID сучасне обладнання.

Як ми повідомляли раніше, у Маріуполі ліцей автотранспорту отримав обладнання для навчання слюсарів.

Фото: facebook.com/ERAUkraine.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

«Ніхто не очікував, що монахині відкриють бізнес». Як черниці з Івано-Франківщини запустили успішну власну справу

Колись вона уявляла монастир місцем, де лише моляться. Тому довго не наважувалася прийти до нього....

Суспільство3 дні тому

Шукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки

Дисидент та художник Анатолій Лютюк переїхав до Естонії понад 40 років тому. Після боротьби з...

Суспільство5 днів тому

«Нас вважали диваками, а ми хотіли свободи». Історія родинної екоферми «Лиманська коза» на Херсонщині

Залишити місто та створити екоферму з виробництвом сиру – це не було планом, але стало...

Спорт6 днів тому

«Перш за все, я спортсмен». Як двірник із Херсона у 49 років став чемпіоном світу з джиу-джитсу

Двірник став чемпіоном світу. Або ж чемпіон світу працює двірником? Це історія про 49-річного херсонця,...

Суспільство7 днів тому

Врятувати 1909 пляшок. Як на Закарпатті артисти створили Lay Bottle – майстерню посуду з використаних пляшок

Закарпатські артисти Василь Полажинець та  Вероніка Вітерець створили власну майстерню посуду з використаних пляшок. Тепер...