Суспільство
Соціальним може стати будь-який бізнес, достатньо бажання. Досвід платформи Pear Shop, що згуртувала українських художників
Перетворити традиційний бізнес на соціально відповідальний – це реально навіть під час війни. Саме так вчинила тернопільська рекламна агенція, запустивши Pear Shop – платформу, де українські митці виставляють мерч зі своїм дизайном і отримують 15% від продажу виробів.
Як одночасно допомагати художникам, захищати авторське право, підтримувати ЗСУ й розвивати власний бізнес – розповідає засновник Pear Shop Степан Семенів.
Степан Семенів
засновник платформи Pear Shop
Українські ілюстратори надихнули змінити підхід
До повномасштабного вторгнення ми працювали суто як маркетингове агентство PeaR Team. Реклама – це те, чим ми займаємося вже понад 10 років. Виготовлення сувенірної продукції – частина нашої роботи. Здебільшого ми виготовляли вироби для наших клієнтів – підприємств, які функціонували на території області й України загалом. У нас замовляли термочашки, футболки, шопери, магніти й фото на полотні.
Після 24 лютого 2022 року ми поставили бізнес на паузу, щоб подивитися, яка ситуація буде далі. Натомість почали багато волонтерити. Значна кількість наших працівників виїхала з Тернополя, і агентство не працювало приблизно місяць, до кінця березня. Саме тоді ми вирішили повернутися до роботи й виготовляти патріотичний мерч, який був надзвичайно актуальним.
Почали зі звичайних футболок з написами «Доброго вечора, ми з України», але цей банальний дизайн уже приївся людям. Водночас ми спостерігали за тим, як художники-ілюстратори рефлексують у своїй творчості щодо подій у країні. Їхні роботи виглядали оригінально й були наповнені глибоким змістом. Ми вирішили, що і нам потрібно виготовляти цікавіший мерч.
Запропонували українським митцям співпрацю
У той період до Тернополя переїхала дівчина з Ірпеня, яка шукала місце для роботи. У нас був вільний комп’ютер, і ми запропонували працювати в нас. Вона займалася колажами. І ми вирішили разом спробувати щось зробити й надрукували її колажі на нашій продукції. Усім сподобався результат.
Ми пішли далі й запропонували українським художникам, ілюстраторам і фотографам співпрацю з нами. Умови такі: митці надсилають свої роботи в хорошій якості, а ми реалізуємо їх у сувенірній продукції: футболках, худі, світшотах, шоперах, наліпках, значках і пазлах. Тобто наше агентство забезпечує повністю весь процес: від виготовлення й реклами до пакування й доставки клієнтам. 10% з продажу виробу отримував автор або авторка дизайну, ще 10% ми віддавали на підтримку армії.
Навчався на Платформі соціальних змін і виграв пітчинг
Навесні я дізнався про освітню програму бізнес-акселератора соціального підприємництва від Платформи соціальних змін і подав заявку на участь. Навчання, яке передбачало й менторську підтримку, стало дуже корисним досвідом для розвитку бізнесу. Щоденні лекції протягом півтора тижня розкривали всі актуальні питання: від маркетингу до реалізації проєктів. Після завершення навчання моє уявлення про соціальне підприємництво змінилося. Здобуті навички ми почали застосовувати у своїй роботі. Нові знання, зокрема з просування, фінансової частини й аналізу бізнес-процесів, тепер дуже допомагають нашій справі.
Після курсу лекцій відбувся пітчинг, під час якого я презентував ідею створення платформи, де у співпраці з українськими ілюстраторами реалізується сувенірна продукція. На той час ми вже розробили й запустили сайт власним коштом, уклали перші договори з художниками й навіть реалізували перші вироби. Нашому проєкту вдалося виграти пітчинг, і ми отримали фінансування від Платформи соціальних змін. Нам надали грант, іі на ці кошти ми придбали обладнання для друку на футболках. Також завдяки фінансовій підтримці ми змогли збільшити відсоток виплати для художників з 10 до 15.
У нашій продукції відбиваються події України
Наш проєкт відкритий для всіх охочих ілюстраторів. Будь-який художник може надіслати свої роботи й укласти з нами договір. Далі ми розміщуємо їх у себе на сайті. Наша ініціатива досить вигідна для ілюстраторів, тому що їм не потрібно витрачати кошти й час, щоб почати друкувати свої роботи. Натомість вони мають можливість представляти свій мерч і отримувати додатковий прибуток зі своєї творчості. Нині на нашій платформі представлено 25 ілюстраторів, і ми вже маємо понад 500 макетів.
Будь-які події, що відбуваються в Україні, впливають на всіх нас і на художників зокрема. Кожен з них має власне бачення і стиль, тож по-своєму реагує на реальність у своїй творчості. На платформі є роботи, присвячені захисникам «Азовсталі», звільненню Херсона, керамічному півнику в Бородянці, що залишився неушкодженим у зруйнованій квартирі. Досить багато зображень зі псом Патроном – діти люблять цього собаку, він піднімає людям дух. Маємо ілюстрації зі стилізованою національною символікою.
Одне з наших завдань – захист авторського права
Наш бізнес велику увагу приділяє авторському праву митців. Ми обов’язково укладаємо договори з кожним художником, а також у соцмережах робимо публікації з юристами, що спеціалізуються в цьому питанні. Ми докладаємо зусиль для популяризації теми авторського права, оскільки переконані, що всі мають розуміти: творчість – це праця, яка в будь-якому разі має бути оплачена.
На початку повномасштабної війни багато підприємств виготовляли продукцію із зображеннями, не питаючи дозволу в авторів. Звісно, у цивілізованому світі так робити неприпустимо. Якщо хтось неправомірно отримує заробіток із чиєїсь праці – це крадіжка та привід звертатися до суду. Захищати авторське право має будь-яке підприємство, що працює у сфері креативних індустрій. І нині це є одним із наших завдань.
Запускаємо соціальний проєкт, щоб купити електромотоцикл для розвідки
Співпраця з українськими ілюстраторами – не єдина наша соціальна ініціатива. Кілька місяців тому наша команда запустила проєкт «Подаруй військовому футболку». Ми пропонуємо клієнтам придбати для себе річ і таку ж саму передаємо військовому в госпіталь. Ми вибрали п’ять гербів України різного періоду, від символів Київської Русі до сучасного тризуба, і нанесли їх на футболки, біля серця.
Читайте також: «Усе соціальне – безкоштовне» – це міф. Як бізнес вирішує проблеми українців? Кейс безглютенової пекарні Inaksha
У нас багато ідей, які плануємо втілити цього року. Одна з них – це листівки з дитячими малюнками, які ми готуємо власним коштом. Їх можна буде замовити на сайті з листом зі зворотного боку, ми передаватимемо їх військовим на передову через волонтерів. За вторговані кошти хочемо купити електромотоцикл для розвідки. Ми ще працюємо над втіленням ідеї, думаю, за півтора місяця запустимо цей проєкт.
Будь-який бізнес може стати соціально відповідальним
Я вважаю, що не кожен традиційний бізнес може стати соціальним, однак бути соціально відповідальним до снаги кожному. Підприємці можуть допомагати будь-кому та при будь-яких обставинах. Як саме допомагати – тут підкаже ваша сфера діяльності. Наприклад, до нас і раніше, до повномасштабної війни, зверталися студентські організації, які проводили благодійні акції, і просили надрукувати продукцію для певного заходу. Декілька плакатів чи футболок – ми ніколи в цьому не відмовляли.
Хорошим взірцем у цьому питанні може стати підхід, який застосовують в Європі, де підприємства із соціальним складником мають додаткові бонуси. Там визначені критерії, що показують, наскільки соціально відповідальним є бізнес. І якщо такий підприємець планує взяти кредит у банку, він матиме перевагу перед традиційним бізнесом. Я впевнений, що будь-яке підприємство повинно мати соціальну відповідальність, а не просто приносити кошти власникам.
Через мерч розповідаємо іноземцям про війну
Нам подобається бути бізнесом, в якому з’явився такий соціальний складник. Ми плануємо відкривати ще в Івано-Франківську офіс рекламного агентства та забезпечити й там можливість замовлення нашого мерчу. Сподіваємося, це буде для нас новим кроком у популяризації нашої ініціативи. Ми збільшимо обсяг продажу та, відповідно, виплати художникам. Ми пишаємося нашою співпрацею з митцями й тим, що можемо допомогти їм. Це не дуже великі суми, але це можливість для ілюстраторів отримати додатковий заробіток зі своїх робіт, внести вироби до власного портфоліо та співпрацювати з іншими рекламними агентствами.
Наш бізнес сприяє розвитку суспільства насамперед тому, що ми багато розповідаємо про авторське право й закликаємо всіх звертати увагу на це важливе питання. Через патріотичну продукцію, яку замовляють, зокрема, за кордоном ми розповідаємо про війну. Іноземці дізнаються про Україну й отримують не банальний сувенірний подарунок, а класні речі, що мають глибокий зміст.
Публікацію підготовлено у рамках спецпроєкту «Інновації та милосердя: історії успішних соціальних підприємств України». Спецпроєкт реалізовано за підтримки Платформи соціальних змін та Фонду Renovabis (Німеччина). Платформа соціальних змін – це інноваційна інфраструктура, спрямована на підтримання новаторів для громади та розвитку екосистеми соціального підприємництва, більше про діяльність – на сайті організації.
Киян запрошують до громадської робочої групи, яка розробить проєкт відновлення Житнього ринку. В ініціативі «Житній буде жити» прагнуть об’єднати містян навколо ідеї відродження пам’ятки Подолу.
Про це редакції повідомили ораганізатори громадської ініціативи.
Громада вирішує, як виглядатиме ринок
Ідеологом ініціативи виступив архітектор Павло Пекер. Він запропонував використати принцип гіпер-демократичної архітектури, у якому громада стає повноцінним замовником проєкту, а архітектор — експертом та фасилітатором процесу.
«У світі вже існує досить багато кейсів, коли громада, а не девелопери, мала вирішальний голос у питанні, та яким має бути той чи інший простір, фактично створюючи ТЗ для архітектурного проєкту. Такі приклади є у Копенгагені, Берліні, Едінбурзі та, навіть, у Івано-Франківську», — розповідає Павло Пекер.
Читайте також: Клопотенко взявся за відновлення Житнього ринку: створює гастрономічний центр Києва. Що з цього вийде? Інтерв’ю з ресторатором
До громадської робочої групи вже долучилися архітектори, урбаністи, історики, фудексперти та жителі Подолу. Також ідею Павла підтримав і Євген Клопотенко, який виступає за збереження Житнього ринку, а фірма цифрових продуктів Formworks на партнерських засадах розробила лендінг проєкту.
За словами Павла, глобальна мета громадської робочої групи — сформувати спільне бачення розвитку Житнього ринку у відкритому діалозі з громадою — на основі реальних потреб мешканців, цінностей простору та майбутнього району.
Зустрічі громадської робочої групи проводитимуть у Києві. У проєкті запланували 4 обговорення. Перша із зустрічей відбудеться 21 червня. Реєструйтеся на зустріч за посиланням.
Раніше ми писали, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).
Фото надали орагнізатори ініціативи «Житній буде жити»
Звільнений з полону захисник дізнався, що в нього народився син. Це сталося під час другого етапу обміну пораненими та важкохворими полоненими.
Відео з телефонною розмовою поширив омбудсман Дмитро Лубінець.
У слухавці захисник почув, що його сина назвали Артуром. Військовий повідомив своїй коханій, що вже повернувся в Україну.
«Повернення з полону стало для Захисника подвійною радістю — на нього чекала не лише довгоочікувана свобода, а й новина про народження сина Артура. Життя перемагає», — прокоментував омбудсман.
Фото обкладинки: скриншот з відео омбудсмана Дмитра Лубінця
У Малині на Житомирщині розробили проєкт відновлення центральної площі. У березні 2022 року внаслідок влучання авіаційної бомби її було пошкоджено та частково зруйновано.
Про це повідомили в організації «U-LEAD з Європою».
Відремонтують та покращать
Малинська громада у співпраці з «U-LEAD з Європою» розробила проєкт, у якому площу Соборну відновлять та зроблять зручнішою для містян.
Планують не лише реконструкцію, а й:
- зміну організації дорожнього руху у бік пріоритетності пішоходів, велосипедистів та громадського транспорту;
- збільшити в 5 разів озеленення;
- облаштувати паркомісця, у тому числі, для осіб з інвалідністю;
- відновити та покращити вуличне освітлення.
Читайте також: Київські студенти презентували концепцію відновлення річки Либідь
Про Соборну
Соборну оточують вулиці з інтенсивним рухом як транспорту, так і пішоходів, тут є і велосипедний рух. Через центральну площу проходять усі маршрути міського громадського транспорту, а також проміські та міжміські маршрути. Активними користувачами площа є не тільки мешканці міста Малина, чисельністю — 27 тис. особи, а ще додатково 7,5 тис. осіб населення громади.
Нагадуємо, що в Києві створили мобільну копію мозаїки Алли Горської. Панно повезуть в турне.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка «U-LEAD з Європою»