Суспільство
Екологічна альтернатива: воскові серветки замість харчової плівки
У кожної господині в арсеналі є харчова плівка, якою частіше за все користуються для зберігання продуктів. Але страшно уявити наскільки вона забруднює навколишнє середовище та ще й містить токсини, які можуть викликати серйозні проблеми зі здоров’ям. Проте українські ентузіасти і тут знайшли гідну екологічну альтернативу. Український бренд Uf.Bee виробляє воскові серветки для продуктів. Така заміна не тільки не шкодить природі, а й здатна довше зберігати свіжість харчів.
Альона Пренковська
Засновниця бренду Uf.Bee
За освітою лінгвіст. Закінчила бакалаврат у Києво-Могилянській Академії, а магістратуру в Університеті Мальме (Швеція). Після закінчення навчання працювала в міжнародній організації з захисту навколишнього середовища в Угорщині. За роки роботи зрозуміла, що хочеться більше. Тому вирішила робити те, що буде приносити користь. І так створила виробництво Uf.Bee.
Що таке вощена серветка?
Харчова плівка, яку так часто всі ми використовуємо, розкладається близько 20 років. А якщо уявити ті об’єми, які ми щодня викидаємо, то це просто жахливий удар по навколишньому середовищу. Та і для здоров’я плівка шкідлива. Науковці з університету Преторії установили, що плівка збільшує ризики онкології у 50 разів.
Тому ми вирішили створити екологічну альтернативу – вощену серветку. Вона виконує таку ж саму функцію, як і харчова плівка, при цьому має повністю натуральний склад: бджолиний віск, соснова смола та олія жожоба. Серветка зі 100% бавовни просочується цим розчином.
Фішка в тому, що коли віск застигає, то серветка стає цупкою. Але від тепла рук розм’якшується і стає клейкою. Тому вона набуває форми продукту: будь то яблуко чи морква. Це ідеальне упакування для їжі.
Науково доведено, що така серветка справді має антибактеріальні властивості, завдяки чому продукти в ній зберігаються довше. І це дуже важливо, адже у нас є багато харчових відходів, які потрапляють на полігони і створюють парниковий ефект.
Багаторазовість і екологічність – переваги вощеної серветки
Такі вощені серветки використовувати дуже просто. А крім екологічності, вони мають ряд переваг.
По-перше, їжа зберігається довше.
Продукти у серветці не впрівають і не пліснявіють, бо 100% бавовна пропускає повітря. А ще завдяки антибактеріальним властивостям воску, смоли та олії продукти зберігаються набагато довше. Ці компоненти часто використовують у косметичних і аптечних засобах, а такі воскові серветки застосовували навіть древні єгиптяни.
Читайте також: Карантин – час жити екологічно. 8 побутових екотоварів на кожен день
Обгортка підходить для більшості холодних продуктів: фрукти, овочі, сири, горіхи, сендвічі, випічка. Але гаряче на неї класти не можна, бо від температури віск просто розтане. Так само не підходить і для сирого м’яса чи риби, адже ці продукти залишають свою мікрофлору на серветці, тому її потім потрібно термічно обробити, а воскове покриття цього не витримає.
По-друге, воскові серветки служать довго.
При правильному догляді, їх можна використовувати більше 9-ти місяців. Але одна наша клієнтка якось написала, що вже користується півтора року однією серветкою і далі продовжуватиме. І ще важливо, на відміну від пластику, який витає в повітрі і розкладається роками, вощена тканина компостується і розкладається 6-9 місяців.
По-третє, серветки легко мити.
Після використання обгортки легко миються під проточною холодною водою, як тарілка. Гаряча вода пошкодить віск. Можна додавати миючий засіб, але він має бути екологічним. Також для очищення підходить розчин соди чи звичайне господарське мило.
По-четверте, обгортки зручні у використанні.
У серветку можна загорнути будь-що – зберігати половинку яблука, взяти сендвіч із собою, чи накрити тарілку з залишками їжі. Матеріал приймає форму, яку ви йому надаєте. Та й такі серветки значно естетичніше носити з собою, ніж купу токсичної плівки.
По-п’яте, обгорткам можна дати друге життя.
Коли вони виходять зі вжитку, тоді можна покришити віск на серветку, покласти її між двох листів пергаменту і пройтись праскою. Тоді покриття відновлюється. Але, якщо сама серветка не підлягає реставрації, тоді її можна порізати і скрутити в джгути, які чудово підходять для розпалювання багаття.
Створила бренд, щоб випередити Китай
За кордоном вощена серветка, як екологічний замінник харчовій плівці, поширена ще з 2008 року. Ідея заснувати виробництво в Україні з’явилась у мене тоді, коли я побачила, що десятки китайських виробництв ринулись робити цю обгортку. Я розуміла, що скоро вони заполонять своєю продукцією і наші ринки. Але чому б нам самим не створювати це в Україні? Тим паче сировини вистачає. Щоб не допустити поширення китайських аналогів я і заснувала бренд Uf.Bee.
У листопаді 2018 року я почала експериментувати на власній кухні. Довго шукала потрібний розчин і якісних постачальників.Вже через пів року ми вийшли на ринок. Зараз маємо власне виробництво у місті Узин, що на Київщині. Закупила обладнання – станок, які навощує тканину. І це було не легко, знадобилося чимало сил знайти спеціальну інженерну команду для конструювання машин на виробництво.
Працюємо з українськими бджолярами
Ще перші експерименти вдома показали, що є проблема з якісною тканиною. Зразки, які я використовувала, линяли і фарбники потрапляли у віск. А це потім могло б потрапити у їжу. Тому ми почали звертатись до виробників тканини і просити сертифікати. Більшість почали вигадувати якісь історії, що документи загубилися чи от-от будуть. Ми вирішили самі робити принт на тканині, щоб бути впевненими у якості і безпечності. До речі, принти у нас космічні. Останнім часом багато розмов про космічні завоювання і колонізацію Марсу, тому ми створили те, що зацікавить людей.
Читайте також: Топ-10 стильних українських еко-брендів
Сировину для навощення купуємо в українських виробників. Була величезна проблема із воском, хоча, здавалось би, бджолярів у нас дуже багато, але не всі добре дбають про свою пасіку. Спочатку надсилали просто жахливу сировину – брудну або з соломою. Та і ціни ставили захмарні. Але все ж таки знайшли бджоляра з Сум. Зараз купуємо віск по 140 грн за кілограм, а для навощення 100 метрів тканини нам потрібно десь 20 кг.
Є ще і проблема в тому, що нам доводиться конкурувати не тільки з усталеними брендами, а й з продуктами, використання яких увійшло у звичку. Важко змінити свідомість людей і пояснити про важливість свідомого споживання.
Але маленькими кроками рухаємось вперед. Наші воскові серветки представлені в багатьох магазинах подарунків та екологічних товарів, а також можна замовити на нашому сайті. Навіть з-за кордону з’явились клієнти – хтось сам нас знайшов, комусь порадили знайомі. Серветки вже відправились у Німеччину, Молдову та Нідерланди. У 2019 році ми отримали винагороду “Найкращий жіночий проєкт” від UNIDO. Ми бачимо попит та інтерес до нашої продукції, тому сподіваємось, що якомога більше людей будуть переходити на такі екологічні альтернативи.
Пам’ятник російському фізіологу демонтували в Печерському районі столиці біля Олександрівської лікарні. Роботи провели фахівці КП «Київблагоустрій» за дорученням Департаменту територіального контролю міста.
Про це повідомили в Департаменті територіального контролю Києва.
Постать вченого пов’язана з імперським наративом росії. Демонтований пам’ятник передадуть Державному музею авіації України імені Антонова, де зберігають інші об’єкти.
У департаменті зазначають, що школа Івана Павлова проводила жорстокі експерименти не тільки на тваринах, але й на людях. Для експериментів могли використовувати безпритульних дітей від 6 до 15 років.
Читайте також: Завдяки їм ЮНЕСКО визнало кобзарство спадщиною людства
«Департамент територіального контролю міста Київ продовжує системну роботу з очищення міського простору від символів імперського минулого, забезпечуючи виконання рішень Київської міської ради у співпраці з комунальними підприємствами»‚ — написали в управлінні.
Нагадаємо, що на Київщині дозволили демонтаж 19 радянських пам’яток.
Фото обкладинки: Департамент територіального контролю Києва
Партнерські відносини між регіонами обговорив очільник управління міжнародного співробітництва КОВА Микита Геращенко разом із представниками Ради графства Бакінгемшир.
Про це повідомили в Київській ОВА.
Київщина та графство Бакінгемшир встановлюватимуть співпрацю у сферах освіти, економіки та культури. Сторони обговорили також і співробітництво на рівні громад Київщини та муніципалітетів британського графства.
Читайте також: «Давайте повертати містам їхні культурні обличчя». Як київська активістка рятує українську мозаїку
Раніше ми повідомляли, що Київська область та канадська провінція Онтаріо встановлюють партнерство за кількома напрямками. Сторони створюють робочі групи для втілення спільних проєктів.
Нагадаємо, що вийшов тизер фільму «Киснева станція» про дисидента і політика Мустафу Джемілєва.
Фото обкладинки: Pixabay
Завдяки навчальному курсу можна дізнатися, як моніторити бюджетні та донорські гроші, спрямовані на відбудову шкіл, лікарень та інших будівель.
Про це повідомили на платформі.
Про що розповіли в серіалі
Серіал «Моніторинг відновлення для громадськості» створила ГО «Технології прогресу». Під час курсу можна дізнатися про те, як:
- користуватися Big Recovery Portal і стежити за витратами та проєктами відновлення;
- аналізувати ризики за допомогою автоматичних і ручних індикаторів;
- перевіряти об’єкти на кожному етапі — від планування до завершення будівництва.
Курс складається з десяти коротких серій, які загалом тривають до години.
Читайте також: У Бородянці коштом UNITED24 відновили багатоквартирний будинок (ФОТО)
Освітній серіал створили у межах проєкту «Контроль витрат на відновлення України», що фінансує Європейський Союз, для платформи «Дія.Освіта».
Нагадаємо, що у Києві встановили сонячну електростанцію на панельному будинку.
Також ми писали, що у Львові збудували перший будинок житлового комплексу для переселенців (ФОТО).
Фото обкладинки: ютуб-канал «Дія.Освіта»
