Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Доступно.UA презентували пісню із Майклом Щуром про недоступність українських міст (ВІДЕО)

Опубліковано

 

Соломія Вітвіцька, Майкл Щур та інші відомі українці знялись у відеокліпі про недоступність українських міст.

Про це ШоТам повідомили в громадській організації Доступно.UA.

Зазначається, що пісня до кліпу висміює часто недоступну інфраструктуру міст, завдяки чому її користувачі можуть «долетіти» до Марсу раніше за Ілона Маска.  

 

Про пісню

«Starship по-українськи» — пісня, яку створила громадська організація Доступно.UA. Її мета — порушити тему архітектурної доступності в Україні для маломобільних груп населення.

У відеокліпі до пісні знялись:

  • ведуча Соломія Вітвіцька,
  • Марко Галаневич з гурту «ДахаБраха»,
  • ведучий «Телебачення Торонто» Майкл Щур,
  • співачка та бандуристка Марина Круть,
  • VovaZIL’Vova та Уляна Малиняк,
  • реп-виконавець Паліндром і Ярослава Кравченко та Катерина Мотрич — засновниці Youtube-шоу «Ебаут». 

«У наших містах продовжують будувати пандуси, якими неможливо користуватись. Часто вони мають кут нахилу 10, 15, 20 та навіть 40 градусів. А нормативний показник — 5 градусів, якщо точніше 4,6. Порівняйте ці числа. Звичайно, з такого ненормативного пандусу можна полетіти. Хоча не завжди до космосу», – зазначив Дмитро Щебетюк, засновник Доступно.UA.

Пісня розповідає про те, що користування недоступною інфраструктурою теж може допомогти потрапити на Марс. Можливо, навіть швидше за ракету компанії SpaceX, що належить винахіднику Ілону Маску. 

Читайте також: Як людині з інвалідністю підкорити світ моди?

Також кліп підказує, яким саме має бути нормативний кут нахилу пандусу.

Кому потрібна доступність і пандуси?

Маломобільним групам населення (МГН). Їх часто звужують до осіб з інвалідністю.

Проте, крім них також належать: літні люди, люди з дитячими візочками та дітьми до семи років, вагітні жінки, люди з тимчасовими порушеннями здоров’я (на милицях тощо).

Читайте також«Хочемо, щоб нас почули». Як люди з інвалідністю стали професійними акторами

За даними КМДА, на постійній основі до маломобільних груп населення в різних містах належать 27-55% населення.

Про Доступно.UA

Доступно.UA — громадська організація, що займається моніторингом доступності українських міст. Організація має на меті нормалізацію сприйняття людей з інвалідністю суспільством, просування тренду архітектурної доступності в Україні та мотивацію людей до активного життя.

Нагадаємо, у київській школі встановили ліфт для дітей з інвалідністю.

Як ми повідомляли раніше, у Києві з’явилася інклюзивна 3D-модель Софійського собору.

Суспільство

У Харкові відкрили арт-об’єкт, що відображає звучання міста

Опубліковано

 

У Харкові у саду імені Шевченка відкрили скульптуру, створену у рамках проєкту «Звуки міста».

Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

Зазначається, що Харківська скульптура – четвертий арт-об’єкт проєкту, що реалізують на честь 30-тої річниці Незалежності України.

 

Скульптура з QR-кодом уособлює звуки міста.

Читайте також: «Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах

Харківську скульптуру створили за мотивами спогадів про звучання міста відомих харків’ян:

  • астронома, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки Ірини Бєльської,
  • лікара Євгена Комаровського,
  • співака і телеведучого Володимира Дантеса,
  • українського художника-монументаліста,
  • графіка та фотографа Романа Мініна.

Читайте такожЛуцька вишиванка підкорює світ. Як бренд «Укргламур» одягає в українське Європу та Америку

Для них звуки рідного міста – це стрибки на скейті, спалах феєрверків, рівномірний стукіт потягів на залізничних коліях, вигуки вболівальників на стадіоні «Металіст». 

У проєкті «Звуки міста» беруть участь Київ, Одеса, Дніпро, Львів, Маріуполь і Крим, де з’явилися або з’являться свої «звукові» скульптури. 

Звуки семи міст України записали та трансформували в арт-об’єкти за допомогою програм звукового дизайну та 3D-візуалізації.

Нагадаємо, у Києві відкрили гігантську скульптуру кита з переробленого пластику.

Як ми повідомляли раніше, найбільший у світі пам’ятник бджолі відкрили на Запоріжжі.

Усі фто: city.kharkov.ua.

Читати далі

Суспільство

Як у Маріуполі місцеві екоактивісти борються за чисте повітря (ВІДЕО)

Опубліковано

 

«Забруднювач ніколи не буде думати про людей. Він буде думати про свою кишеню!».

Це Максим Бородін – еко-активіст із Маріуполя.

«Був найбільший протест в Україні “Стоп-смог” 4 листопада 2014 року, і ми змусили олігарха закрити застаріле виробництво агломерату. І три коксові батареї. І крім того змусили його почати модернізації глобальні», – розповідає Максим.

 

На протести вийшли спершу 500 людей, а потім 13 тисяч людей.

«У Маріуполі ми змусили олігарха почати модернізацію. Проте вони ідуть не так швидко. І є велика проблема з контролем. Навіть ті виробництва, які модернізовано, там є можливіть виключати ці фільтри, особливо вночі», – каже Максим.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Екоініціатива місцевих

Активні протестувальники об’єдналися у ГО «Ініціативна група “Разом”».

«Ми починали займатися проблемою промислового забруднення як окремі громадяни, але потім з’явилася громадська організація, яка зараз системно працює для того, щоб змінити законодавство, вносити свої пропозиції до Верховної ради, до мінекології аби змінити ситуацію на краще», – ділиться спогадами Максим.

Проте боротьба лише почалася і роботи дуже багато.

Читайте такожЯк екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

Чому важливо боротися?

За його словами, Маріуполь залишається на одному з перший місць із забруднення повітря в Україні.

«Для цього є певні причини. Перша причина – за нами комбінат Азовсталь, який є другим по забрудненню в Маріуполі, і його косохим. Це важко назвати коксохімом, бо це залишки коксохіму. Але та людина, яка є власником цього підприємства, вона його закривати не хоче, бо це гроші», – каже Максим.

Активіст стверджує – найбільша проблема промислового забруднення в тому, що воно не вбиває одразу. Воно вбиває повільно. І у людей складається ілюзія, що це безпечно. Що можна жити під трубами, що цей смог не має ніякої проблеми з ним. Але це не так.

Нині є доведені дослідження, що головна проблема це не захворювання дихальних шляхів, що проблема це інфаркти, інсульти і інші системні захворювання.

Читайте також: Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

«І коли ми маємо інфаркти у людей 35-ти років, то зрозуміло, яка їх причина. Особливо людей, які раніше працювали на комбінатах», – впевнений Максим.

Екоактивіст каже, що речі, які зможуть змінити ситуацію: це небайдужість.

«Колись в 2012-му році зміни почалися з небайдужості окремих людей, які стали спротивом забрудненю. І зараз дедалі більше людей розуміють, що це впливає на них», – каже Максим.

Як можна поліпшити ситуацію?

Волонтер переконаний, що потрібні системні зміни.

«Аби змушувати забруднювача не просто модернізуватися, а мати контроль, чи він зробив це якісно, чи залишаються викиди, які ми бачимо, як зараз, проте не можемо з цим нічого зробити. І тому без політичної волі, без зміни законодавства, аби був реальний контроль, це неможливо. Аби еко-інспекція могла потрапити на виробництво, щоб штрафи були не по 750 гривень. Щоб була реальна відповідальність за відсутність модернізації», – каже Максим.

«Бо ми не маємо чарівної палички, аби махнуті, і дим щезне, і смог зникне з тих труб. Але є бажання і розуміння, що треба змінити в законодавічому плані, аби це спрацювало. Окрім того один з напрямків нашої організації – адвокаційні кампанії. Ми пояснюємо людям, чому забруднення це небезпечно. Чому це стосується їх і їх дітей, і чому про це треба думати і бути небайдужими. Тому що найстрашніший ворог українців – це байдужість», – розповідає волонтер.

Нині ГО «Ініціативна група “Разом”» спільно з іншими еко-активістами працює над «Cхід Ekomap».

Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.

Про проєкт 

Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей. 

Проєкт розроблений громадською організацією “Криголам” за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.

Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші. 

Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. 

Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. 

Нагадаємо, в Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу.

Читати далі

Суспільство

Гоголь Фест у Дніпрі: заради вистави у 100-метрові заводські труби «вмонтують» оперну сцену

Опубліковано

 

2-3 жовтня у Дніпро приїде всеукраїнський фестиваль Гоголь Фест.

У місті у 100-метрові заводські труби «вмонтують» оперну сцену заради однієї у світі вистави, а звичайний річковий вокзал перетворять на жовтий сон митця.

Потрапивши туди, відвідувач опиниться у гіпнотичному просторі перфоменсів, магічної музики, арт-асоціацій та спогадів. Його місія – творче переосмислення «маргіналізованних» об’єктів таким чином, аби запустити соціальні процеси по їх ревіталізації.

 

Зламати стереотипи про індустріальні міста, запустивши у них культурні процеси.

Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

І навіть більше – об’єднати Україну єдиним у Європі арт-потягом, що курсує від Маріуполя до Львова, від Одеси до Києва, від Києва до Дніпра, представляє собою суміш дискотеки та кінотеатру, та знайомить українців із різних міст.  

Гоголь Фест в інших містах

Так, наприклад, після візиту фестивалем Маріуполя, звичайний забутий місцевий будинок культури перетворився на популярний центр сучасного мистецтва.

А ось в Херсоні перезапустили і відродили важливий місцевий театральний фестиваль Менотаврія, повернули відвідувачів до національного парку Олешківські піски, відремонтувавши туди розбиту дорогу.

Особливість фестивалю – спеціальна подія, яка розробляється лише для певного міста і вдруге не повторюється ніде і ніколи у житті.

Читайте такожЧим вражає фестиваль поряд з Рожевими озерами (ВІДЕО)

Торік по Дніпру Гоголь Фест запустив величезну баржу, на якій грав гурт DakhaBrakha. Так, баржа робила слухачами і глядачами неймовірного перфомансу усіх звичайних перехожих, що випадково  опинились на набережній. 

Цього ж разу на території колишнього заводу ім. Карла Лібкнехта у Дніпрі заводські труби перетворять на оперну сцену. 

Спектакль ТРУ від Влада Троїцького поєднує минуле та майбутнє, а також труби, працю (труд) і правду (truth). 

Під час ТРУ завдяки музичній, візуальній та перформативній складовим, глядачам розкажуть історію про Україну мрії і про те, що майбутнє є сенс створювати тільки пам’ятаючи минуле. Простір між шістьма трубами буде сприйматися як портал між вчора та завтра. 

Читайте також: Вистави для малюків та гра одного актора. П’ять незвичних українських театрів

ТРУ зможуть подивитися п’ятсот чоловік, тому що облаштований майданчик навколо труб займає не більш як 500 метрів, але виставу будуть безкоштовно транслювати онлайн 2 жовтня о 19:00 ось тут. 

Для охочих подивитися її наживо, першого жовтня з Києва курсуватиме Gogol train — єдиний у Європі арт-потяг з розмальованими вагонами і окремою програмою всередині. Повертається у Київ потяг вранці четвертого жовтня. 

Нагадаємо, у Києві відбудеться фестиваль майстрів ветеранського крафту«Квітка «ЯРМІЗ».

Як ми повідомляли раніше, фестиваль «Свято сиру і вина у Львові» увійшов до сімки найкращих у світі.

Читати далі