Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Допомагатиму, поки є сили. Як підприємець з Луганщини самотужки евакуював сотні людей із прифронтових територій

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Роман – підприємець та тренер із боксу. Початок повномасштабної війни зустрів у потязі разом зі своїм вихованцем, повертаючись зі змагань у Луцьку. Тоді чоловік зрозумів, що хоче робити все можливе заради перемоги України. А тому вирішив займатися тим, що вміє найкраще, – евакуювати людей з прифронтових територій. 

Роман вже мав подібний досвід: на самому початку російсько-української війни він допомагав українцям виїжджати з окупованих районів. Щоправда, тоді це було своєрідним підробітком. Утім сьогодні евакуація стала справжнім покликанням чоловіка та способом врятувати життя співгромадян. За останні чотири місяці він допоміг сотням людей та налагодив співпрацю з благодійним фондом  «Восток SOS». Каже, планує допомагати, поки в цьому буде бодай найменша необхідність.

Роман Жиленков

Спортсмен, приватний підприємець. З початку повномасштабного вторгнення – волонтер

Вперше евакуював людей ще вісім років тому

Я народився й виріс у місті Стаханов (нині –­ Кадіївка) Луганської області. Останні 20 років проживав у Кремінній. Приватний підприємець, займався деревообробкою, а також працював тренером з боксу в обласному спортивному інтернаті.

Коли у 2014 році лінія зіткнення розділила Кадіївку та Кремінну, я їздив на непідконтрольну територію відвідувати маму з вітчимом. На зворотному шляху забирав людей, які хотіли виїхати до України. Вони виїжджали з речами, побутовою технікою тощо. Ця діяльність розтягнулася майже на пів року.

Бізнесмен та спортсмен з Луганщини Роман Жиленков
Фото: Facebook / Роман Жиленков

Я вивозив людей з окупованої частини Луганської та Донецької областей. Їздив приблизно раз на тиждень, тобто чотири рази на місяць. Загалом мені тоді вдалося перевезти до сотні людей.

Тоді ситуація була не такою, як зараз. Моя робота та бізнес зупинилися, а машину треба було чимось заправляти та ремонтувати. Тому я брав за перевезення кошти: скільки давали самі пасажири. У певному сенсі це можна було назвати підробітком.

Війну зустрів у потязі

Я до останнього не вірив, що може початися повномасштабне вторгнення. Відповідно, ніяк до нього не готувався, жив своїм життям. Напередодні ми з вихованцем спортивного інтернату поїхали у Луцьк на чемпіонат України серед молоді з боксу з відбором на чемпіонат Європи. Виступили непогано – посіли 5 місце. У середу, 23 лютого, виїхали назад.

Роман разом зі своїм вихованцем
Фото: Роман Жиленков

Війна застала нас у потягу. Ми саме були в Києві, коли мені подзвонили знайомі та сказали, що почалася війна. Після цього зайшов начальник поїзда, пройшовся вагонами та повідомив, що їхати наразі не можна.

Ми застрягли у столиці на півтори доби. Знайшли, де переночувати, і потім поїздом вирушили додому. Коли приїхав, моя сім’я – дружина, син і теща – вже сиділи у підвалі. Кремінну ще не обстрілювали, але всі були налякані.

Роздавав хліб та підвозив людей

Я відчув, що маю бути корисним державі. З військкомату мені не дзвонили, повістку не вручали. Якщо це станеться, звичайно, я не ховатимуся, а піду захищати Україну. Але на той момент я побачив, що в Україні багато мотивованих людей, які мають більший досвід військової служби.

Згадав, як допомагав людям у 2014-2015 роках, і зрозумів, що буду корисним у тилу. Спочатку я розвозив хліб у віддалені частини міста і безкоштовно роздавав його стареньким.

Евакуація людей з прифронтової Луганщини
Фото: Facebook / Ольга Волкова

Потім почав вивозити жінок та дітей на найближчу залізничну станцію, де на них чекав евакуаційний потяг. Людей вивозив своїм мікроавтобусом, який купив ще задовго до війни. Раніше використовував його в комерційних цілях – перевозив столярні вироби.

На зворотному шляху я заїжджав за гуманітарною допомогою для Кремінної. Для цього налагодив співпрацю з міською радою та нашим місцевим волонтерським фондом.

Вивіз з одного міста понад три сотні людей

У дах сусіднього під’їзду нашого будинку 9 березня влучила міна й пробила отвір. Тому вже наступного дня я зібрав родину й вивіз до Дніпра. Там збирав гуманітарну допомогу й раз на тиждень їхав до Кремінної. Разом зі мною вирушали ще кілька чоловіків. Ми шукали в місті автомобілі, які потрібно було вигнати, заповнювали їх людьми та евакуйовували.

Перш за все, ми брали родини з дітьми. Якщо залишалися місця, вивозили стареньких і людей з інвалідністю. Брали містян із тваринами. За півтора місяця я вивіз із Кремінної понад 300 людей.

Мешканки Луганщини чекають на евакуацію
Фото: Facebook / Ольга Волкова

Коли запит по Кремінній закрився, ми почали евакуйовувати мешканців Лимана і навколишніх сіл, Святогірська, Слов’янська та околиць – Миколаївки, Семенівки тощо.

Почав співпрацювати з великим фондом

У середині квітня на мене вийшов благодійний фонд «Восток-SOS», запропонувавши співпрацю. Я погодився. Це одна з небагатьох волонтерських організацій, яка займається, зокрема, евакуацією маломобільних людей. З початку великої війни їм вдалося вивезти в більш безпечні регіони понад 20 тисяч людей.

«Восток-SOS» сформував екіпажі, забезпечив нас автомобілями та надає все необхідне. У кожній машині є можливість розміщували маломобільних людей. Наприклад, у восьмимісний мікроавтобус ми можемо покласти двох людей і посадити ще пʼятьох.

бізнесмен із Луганщини евакуює літню жінку
Фото: Instagram / vostoksos_ua

З нами також співпрацювали британці, які надали великі мікроавтобуси. Там мало сидінь, але багато місця. Ми заповнюємо його матрацами, а впоперек лягають люди. Також опускаємо сидіння до позиції лежачи та фіксуємо там людей, щоб вони не впали.

З вивезенням маломобільних складнощів немає, але це, звісно, потребує більше часу та зусиль. Був випадок, коли ми з іншим чоловіком удвох на ношах із 8 поверху виносили жінку вагою понад 100 кг. Особливо незручно, якщо це ще й старі будинки з тісними підʼїздами. На інвалідних візках вивозити легше, якщо працюють ліфти.

Переселенці опиняються в Дніпрі, де мають опіку

З середини травня ми базуємося в Донецькій області. Вивозимо людей фактично з усіх населених пунктів, якими не проходить лінія зіткнення. У нас кілька екіпажів, включно з іноземними волонтерами.

Щодня ми евакуюємо населення на одну з залізничних станцій, де саджаємо на евакуаційний поїзд. На вокзалі нам допомагають працівники ДСНС, які мають спеціалізовані ноші та крісла. У потязі є вагон для людей з інвалідністю, обладнаний спеціальним ліфтом для підйому. Вагон має кондиціювання, широкі проходи. Там досить великі купе, але місць менше, ніж у звичайному вагоні.

Читайте також: «Надто довго поверталися в Україну, щоб їхати за кордон». Історія пари з Маріуполя, якій вдалося врятуватися з окупації

Ми вже систематизували роботу. Коли забираємо людину, вже знаємо, хто вона і куди їде. У Дніпрі евакуйованих зустрічають наші волонтери та розподіляють по різних шелтерах тимчасового розміщення. Там люди можуть перебувати від тижня до місяця, за ними добре доглядають, годують тощо. Якщо потрібно – завозимо людей одразу до медичних закладів.

Відтак волонтери вирішують, кого куди спрямувати, зважаючи на потреби й можливості кожної людини: за кордон, на захід або в центр України. Переселенців можуть завезти до рідних, розмістити у державних чи приватних будинках для людей похилого віку, санаторіях тощо.

Волонтерити надихають молитви бабусь та обійми діток

Найскладніше в нашій роботі – це знаходити потрібні адреси у незнайомих населених пунктах, коли відсутній зв’язок. Тобі ми використовуємо рації та паперові карти. Кілька разів ми діставали людей з підвалів, в яких вони ховалися від обстрілів. Якщо людина в інвалідному візку – ми вантажимо її разом із ним.

Для мене та інших волонтерів, які займаються вивезенням людей, «Восток-SOS» організував декілька тренінгів. Нас учили, як надавати першу домедичну допомогу людям з ушкодженнями різних ступенів.

Більшість людей дякують нам за евакуацію, і для мене це найбільша мотивація. Приємно чути від бабусь молитви та отримувати різні обереги. Або коли діти виходять з авто після дороги, підходять і міцно обіймають. Ця подяка – це не щось матеріальне, але дає жагу займатися цим і надалі.

бізнесмені з Луганщини рятує дітей у прифронтових містах
Фото: Facebook / Роман Жиленков

А ще я вдячний дружині. Вона сильно хвилюється, коли я їду, але відчуваю, що пишається мною. У нас із колегами ще є сили проводити евакуацію, адже нас надихають рідні та подяка інших.

Кожна допомога наближає перемогу України

Наш благодійний фонд «Восток-SOS» потребує підтримки кожного. На сайті є реквізити, за якими можна задонатити будь-яку суму, аби підтримати нашу діяльність.

Я планую вивозити людей, доки в цьому буде необхідність. Наразі попит на евакуацію трохи спав. Практично всі, хто хотів, виїхали. Здебільшого залишилися ті, у кого немає родичів, про кого нікому подбати.

Після війни я хотів би й далі просто тренувати дітей. Вважаю, що у цей непростий час кожен українець має робити хоч щось: захищати державу, волонтерити чи просто працювати та сплачувати податки. Але кожен має вносити свою маленьку частку в спільну перемогу.

Катерина Храпович

Комунікаційниця «Восток SOS»

Благодійний фонд «Восток SOS» із 2014 року займається допомогою східним регіонам України, які постраждали внаслідок російської окупаційної війни. З лютого 2022 року ми одразу включилися в роботу та розширили свою зону діяльності та працюємо майже по всій території України.

Ми доставляємо гуманітарну допомогу, евакуюємо цивільне населення з прифронтових міст та гарячих точок, проводимо безкоштовні психологічні та юридичні консультації, документуємо воєнні злочини російських військ та багато іншого.

Ми дізналися про Романа Жиленкова, коли він самостійно допомагав евакуювати людей із Кремінної. Зв’язалися з ним через соціальні мережі та запросили на наш тренінг для евакуаційних команд.

Після тренінгу він почав працювати у «Восток SOS» у складі евакуаційних екіпажів. Він проводить евакуацію на наших машинах, які ми заправляємо та технічно обслуговуємо. Також забезпечили його захистом: бронежилетом і каскою.

Суспільство

З Польщі до Рави-Руської: у серпні на Львівщині запустять міжнародний потяг

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

З Польщі до Рави-Руської, що за 8 км від кордону, запустять міжнародний поїзд відновленою євроколією.

Про це повідомив заступник начальника Львівської ОВА Юрій Бучко.

За його словами, у лютому Львівська ОВА, Укрзалізниця, Рава-Руська міськрада та Добросинсько-Магерівська громада підписали меморандум про співпрацю щодо розбудови залізничної інфраструктури.

Після цього обласна адміністрація взялася за розробку документів щодо відновлення євроколії протяжністю 8 км та вокзалу у місті Рава-Руська з можливістю проводити митний контроль.

«Сьогодні вже активно прокладають нову колію та приступили до реконструкції вокзалу. Ми забезпечили вчасне виготовлення проєктно-кошторисної документації вартістю понад 4 млн грн. А вже за кошти держбюджету зараз виконують необхідні роботи із реконструкції. Зважаючи на воєнну ситуацію та потік внутрішньо переміщених осіб на Львівщину, реалізація цього проєкту є вкрай важливою», – зазначив Бучко.

На його думку, реалізація цього проєкту дозволить розвинути пасажирські перевезення та розвантажить пункти пропуску.

Запуск нового міжнародного поїзда з Польщі до Рави-Руської попередньо анонсовано до Дня Незалежності України – 24 серпня. Наразі невідомо, яким маршрутом курсуватиме поїзд та за яким графіком. Раніше анонсувалось, що цей поїзд їхатиме до Варшави.

Нагадаємо, Укрзалізниця повністю оновила парк електропоїздів, що курсують на кільці Kyiv City Express.

Раніше ми повідомляли, що Укрзалізниця запустила єдиний портал для пасажирів столичної кільцевої електрички та приміського сполучення Kyiv City Express.

Фото: facebook.com/Ukrzaliznytsia.

Читати далі

Суспільство

Бійці 53 ОМБр ефектно знищили російський БТР-82 з екіпажем (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Бійці 53 окремої механізованої бригади знищили російський бронетранспортер БТР-82 з екіпажем.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці бригади.

За попередніми підрахунками військових, разом із технікою було ліквідовано приблизно 10 бійців росармії.

«Мінус один БТР-82 з екіпажем, плюс 10 “Лад”. Воїни окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха продовжують успішно знищувати російських окупантів та їх техніку. Продовжуємо виконувати бойові завдання та знищувати ворогів України», – йдеться в повідомленні.

Про бригаду

53-тя окрема механізована бригада імені князя Володимира Мономаха – військова частина механізованих військ України чисельністю у бригаду. Пункт постійної дислокації до повномасштабного вторгнення – міста. Сєвєродонецьк і Лисичанськ Луганської області. Підпорядкована Оперативному командуванню «Схід».

Читайте також: Окупанти знищили наш бізнес у Маріуполі, а ми відродили його у Львові. Історія засновників ресторану суші Bluefin

Бригада була сформована вже після початку російської агресії, восени 2014 року. До її складу увійшли мотопіхотні батальйони, колишні батальйони територіальної оборони. Бригада носить ім’я Володимира Мономаха – Великого князя Київського, правителя Русі у XII столітті.

Нагадаємо, військові 14-ї бригади ЗСУ захопили модернізовану БМП-1АМ «Бусурманин» російських окупантів.

Також ми повідомляли, що Збройні сили України завдали удару по складу боєприпасів російської армії в тимчасово окупованому Генічеську, що на Херсонщині.

Фото: facebook.com/53brigade.

Читати далі

Суспільство

Українська Вікіпедія випередила арабську та посіла 16-те місце за кількістю статей

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українська Вікіпедія «обігнала» арабську та посіла 16 місце за кількістю статей серед 328 мовних розділів енциклопедії.

Про це повідомили в громадській організації «Вікімедіа Україна».

Як пояснили в ГО, за минулий місяць в арабському розділі редактори та редакторки створили 6604 статті, в українському – 17 175. Саме ця різниця і дозволила українській Вікіпедії вирватися вперед.

Зазначимо, український мовний розділ Вікіпедії існує з січня 2004 року, у січні 2022-го року він відсвяткував своє 18-річчя. Арабська Вікіпедія була створена на три роки раніше – у вересні 2001 року. Загалом в українському розділі енциклопедії зареєстровано майже 640 000 користувачів. У арабському розділі їх учетверо більше – понад 2 280 000.

Інфографіка: wikimedia.org.ua.

Водночас редактор і адміністратор української Вікіпедії Ярослав Стефанко зазначив, що кількість статей у мовному розділі ніколи не була основною ціллю при побудові Вікіпедії.

«Спільнота любить перегони між мовними розділами — зокрема й тому, що це додає «спортивного» інтересу до поширення вільних знань. Наступний на нашому шляху — варайський мовний розділ. Більшість статей у цій Вікіпедії були згенеровані автоматично та складаються з кількох речень, чим значно поступаються за якістю статей в українській Вікіпедії», – зазначив Стефанко.

Нагадаємо, англомовна спільнота Вікіпедії офіційно виправила написання Одеси з Odessa на Odesa.

Раніше ми повідомляли, що Вікіпедія змінила написання Києва латинкою з Kiev на Kyiv.

Фото: facebook.com/Wikimedia.Ukraina.

Читати далі