Культура
Ziferblat у колекції Gasanova: в Україні створили одяг для донатерів

Український модний бренд Gasanova презентував благодійну колекцію одягу «Відродження». Її зможуть отримають українці, що активно донатять на благодійні збори через «Конверти» «ПриватБанку».
Про це повідомили у пресслужбі банку.
Колекція для тих, хто допомагає
Першими речі з лінійки одягу «Відродження» отримають донатори збору на роботизовані машини для гуманітарного розмінування, який «ПриватБанк» і Mastercard запустили спільно з Фондом Сергія Притули та гуртом Ziferblat.
До колекції входять лімітовані футболки, худі, світшоти з особливою символікою. Одяг створили, щоб подякувати волонтерам і донорам, які вже відкрили понад 1,3 мільйона «Конвертів» і зібрали майже 3 мільярди гривень за рік.
«Речі з цієї колекції – більше ніж одяг, це історія сили, єдності нації та сенсів, що ми передаємо через покоління і які підтримують нас на життєвому шляху та допомагають завжди обирати світло і мати його за орієнтир у житті», — говорить дизайнерка та авторка колекції Ельвіра Гасанова.
Читайте також: Зберегли естетику 70-х: Ziferblat провів першу репетицію до «Євробачення-2025» (ВІДЕО)
Символи «Відродження»
Колекція «Відродження» стала візуальним символом гурту Ziferblat, який представляє Україну на Євробаченні. До всіх міжнародних медіа хлопці виходять у цьому одязі. У концепцію одягу «Відродження» помістили символи, які передають силу, рішучість та готовність боротися за майбутнє України — пояснює дизайнерка.
У кожному елементі — глибокий сенс:
- хвилі — незламність і глибина українського духу;
- чорно-білий журавель — пам’ять і коріння;
- жовтогарячий журавель — метафора Фенікса, що відроджується;
- сонце — світло, яке перемагає темряву.


Нагадуємо, що прибиральниця київської кавʼярні вразила соцмережі віртуозною грою на фортепіано (ВІДЕО).
Фото: колекція одягу Gasanova
Культура

У київському фітнес-просторі Tribe.NRG з 24 травня стартує незвичайна виставка «Немає нічого занадто дивного» від мультидисциплінарної мисткині Spasi Sohrani —Тетяни Нікітіної. Її роботи — це іронія, ніжність і світ, де навіть овочі можуть розповісти історію.
Про це організатори повідомили редакції.
Гумор, ніжність та абсурд
На виставці поєднають вже знайомі картини з Barvinskyi Gallery з новою серією зворушливо-абсурдних фото. Серед героїв — персонажі в паперових масках, серйозні «Батьки» у спортивних костюмах і знайомі обличчя з автопортретів. Усе — з домашнім затишком, легким гумором і теплом.
Виставкою мисткиня хоче нагадати, що краса живе в простому, а мистецтво — це ще один спосіб вистояти, об’єднатись і зберегти себе.
Читайте також: У Зоні відчуження знайшли вишиванку віком понад 100 років: її відтворили майстри (ФОТО)
Твори Тетяни Нікітіної можна переглянути до 24 червня у фітнес-просторі Tribe.NRG. У центрі її мистецтва — любов до звичних матеріалів, домашньої атмосфери та речей, які говорять самі за себе. Від ресайкл-матеріалів та овочів, до клею та позиченої камери — Spasi створює візуальні поеми, що розмивають межі.
Нагадуємо, що пекарня Good Bread відкрила набір до інклюзивної художньої майстерні Ar/Br для дорослих митців.
Фото обкладинки: одна з робіт Spasi Sohrani
Культура

У Національному музеї народної архітектури та побуту України відновили частину експозиції з Середньої Наддніпрянщини. Це шинок із села Бабанка.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці музею.
Місце, що береже традиції
Працівники музею просто неба говорять, що це не просто будівля, а жива пам’ять. Ідея зберегти цей шинок з’явилася ще 55 років тому. Тепер гості скансену зможуть побачити традиції, побут та гостинність українців у цій частині експозиції. Архітектура датується кінцем ХІХ століття.
Читайте також: У Києві на місці сміттєзвалища відкриють новий простір «Поділ сад-город»
Шинок із заїздом — рідкісний формат. У таких закладах подорожні могли не лише підкріпитися чи перепочити, а й залишитися на кілька днів. У музеї пояснили, що намагалися відтворити все до найменших деталей: «Автентичне розташування лав, столів, печі, традиційні предмети побуту — аби кожен, хто зайде всередину, зміг відчути дух українського села кінця ХІХ століття».
На відкритті виступив аматорський театр пісні й танцю «Серпанок», щоб створити особливу атмосферу.




Нагадуємо, що У Києві до Дня міста влаштовують квест по улюблених маршрутах відомих киян.
Фото: фейсбук-сторінка Національного музею народної архітектури та побуту України
Культура

Від містичних легенд і поетичних контурів до історичних маршрутів та урбаністичних одкровень — ці десять книжок відкривають столицю так, як ви її ще не бачили. Обирайте, що читати, щоб закохатися в Київ ще раз — або вперше.
«Столиций Київ. Як воювала, творила і бешкетувала наша еліта 100 років тому»
Артбук, що переносить читача в атмосферу Києва початку ХХ століття. Авторки — історикиня Тетяна Швидченко, літературознавиця Діана Андрієвська та художниця Надія Харт — розкривають три ключові аспекти життя столиці того часу: військово-політичний, мистецький і літературний.
Через біографії видатних діячів, таких як Симон Петлюра, Павло Скоропадський, Василь Кричевський, Георгій Нарбут, Микола Зеров та Валер’ян Підмогильний, книга показує, як Київ був центром культурного розквіту та політичних змін. Оформлення артбука, створене Надією Харт, натхненне традиціями української графіки.
«Химерний Київ. Легенди, лякачки та цікавинки» Тетяни Стрижевської
Це книга-мандрівка нетиповими маршрутами української столиці, де реальність переплітається з міфами та загадками. Авторка розповідає про київські будинки з химерними деталями, міські легенди й таємничі історії, які оживають на сторінках.
Видання не лише знайомить читача з незвичними місцями Києва, але й надихає на власні прогулянки містом. Оновлений наклад містить інтерактивні елементи: прогулянковий маршрут та QR-коди з мапами, що дозволяють відшукати описані локації. У книгу також входять ігрова закладка та додаткові матеріали для глибшого занурення в історичний контекст.
«Місто» Валер’яна Підмогильного
Уперше опублікований у 1928 році, цей твір став першим урбаністичним романом в українській літературі, що переніс фокус із сільської тематики на складну психологію міського життя.
Сповнений амбіцій і прагнень головний герой Степан Радченко приїжджає до Києва з села. Він мріє здобути освіту, підкорити місто та стати частиною інтелігенції. Проте Київ 1920-х років — це не лише можливості, а й виклики: соціальні бар’єри, моральні дилеми та внутрішні конфлікти. Степан проходить шлях від наївного юнака до людини, яка змінюється під впливом міста, його спокус і жорстоких реалій.
Роман глибоко аналізує тему протистояння між селом і містом, традицією та модерністю, особистими амбіціями та моральними цінностями. Підмогильний майстерно зображує внутрішній світ героя, його сумніви, прагнення та трансформації.
«Місто з химерами» Олеся Ільченка
Роман переносить читача в Київ початку ХХ століття. На сторінках оживає місто з його театрами, кав’ярнями, архітектурними шедеврами та загадковими історіями.
Центральною фігурою є Владислав Городецький — харизматичний архітектор, мисливець, мандрівник і творець легендарного Будинку з химерами. У романі він не лише зводить будівлі, а й бореться з власними демонами, що втілюються в химерних снах і містичних видіннях. Місто постає не лише як тло, а й як живий організм, сповнений таємниць і символів.
Ільченко поєднує історичні факти з вигадкою. Читачі зустрінуться з відомими постатями того часу, зазирнуть за лаштунки театру Соловцова, вип’ють гарячого шоколаду в кафе «Семадені» та навіть полетять аеропланом разом з Ігорем Сікорським.
«KYIV» Сергій Майдуков
Відомий ілюстратор Сергій Майдуков, чиї роботи з’являлися на сторінках The New Yorker, The Guardian та The Wall Street Journal, створив цю книгу як особисту мандрівку вулицями столиці. У ній понад 50 кольорових ілюстрацій та чорно-білих скетчів, які він створював упродовж 2018–2021 років. Це не путівник, а мозаїка вражень — від «Літаючої тарілки» та готелю «Салют» до Житнього ринку та Дорогожичів.
Книга доповнена передмовою та інтерв’ю з автором від журналіста Олексія Тарасова. Усі тексти подані українською та англійською мовами. Видання отримало золоту нагороду на міжнародному конкурсі Joseph Binder Awards 2022.
«Київські адреси Української революції 1917–1921»
Ярослав Файзулін, Максим Майоров та Олександр Кучерук створили унікальний путівник, який дозволяє пройтися вулицями, де вирішувалася доля української державності. На сторінках видання оживають будівлі, що стали свідками важливих подій — від засідань уряду до мітингів.
Книга містить інтерактивну мапу, яку можна відкрити на смартфоні, щоб спланувати власний маршрут історичними місцями столиці. Це видання стане в пригоді всім, хто прагне глибше зрозуміти події Української революції та побачити Київ крізь призму минулого.
«Київ: Провідник» за редакцією Федора Ернста
У цьому виданні зібрали 340 статей, з яких 243 написав сам Ернст — видатний український мистецтвознавець і пам’яткоохоронець. Інші матеріали підготували провідні науковці 1930-х років, зокрема Василь Базилевич, Петро Курінний, Всеволод Зуммер тощо. Книга відображає Київ до радянських перебудов — з його автентичними вулицями, храмами та будівлями, які згодом були знищені або змінені.
Репринтне видання 2022 року від видавця Олександра Савчука доповнене передмовою історика Сергія Білоконя та містить мапу Києва 1930 року.
«Марсіани на Хрещатику» Віри Агеєвої
Авторка, відома дослідниця української культури та лауреатка Шевченківської премії запрошує читача на прогулянку вулицями столиці, де колись творили авангардні художники, бунтівні емансипантки та богемні поети.
Уявіть собі, як у «Льоху мистецтв» на Городецького за одним столом сиділи Тичина й Курбас, а в підвалі готелю «Континенталь» за кавою зустрічалися непримиренні аспанфути, символісти й спіралісти. Вечірнім Хрещатиком гуляли справжні марсіани, а в Георгіївському провулку шукала нових обріїв таємнича мистецька теософська дев’ятка.
«Київські контури» Аттили Могильного
У цій збірці зібраний майже весь поетичний доробок автора: вірші зі збірок «Турмани над дахами» та «Обриси міста», а також розділ непублікованих матеріалів «Поезії з течки “Цинамон”», підготовлених до друку його батьком.
Могильний майстерно передає атмосферу Києва, його вулиць, дахів і жителів, створюючи живі образи міста. Його поезія — це поєднання особистих переживань і міських пейзажів.
«Легенди Києва та Наддніпрянщини»
Упорядниці Людмила Юрченко та Олена Волосевич зібрали в одному виданні найцікавіші легенди, пов’язані з київськими горами, підземеллями, храмами та загадковими будівлями. Читач дізнається про скарби козаків, таємничі печери, привидів у старовинних маєтках і навіть про «єгипетську піраміду» на Полтавщині.