Суспільство
«Допомагаємо українським родинам». Як психологиня з Донеччини створила центр для дітей з аутизмом у Польщі
Жителька Костянтинівки Ганна Тузова з двома дітьми виїхала до Польщі. Рішення про евакуацію з Донеччини ухвалила за кілька хвилин, у перший день війни Росії в Україні.
«Треба було врятувати дітей, тому я не вагалася та швидко зібрала найнеобхідніше, – розповідає Ганна. – Перші десять днів ми їздили Україною, сподівались, що це все жахіття скоро завершиться, що війна у нашій країні неможлива у 21 столітті. Потім ми зрозуміли, що буде гірше та вирішили їхати до країни, найближчої до України, тому що чоловік та рідні залишились вдома, я не хотіла від’їжджати далеко. Звісно, було почуття провини, що не можна залишати країну, коли більшість не може виїхати. Але страх за життя дітей був сильніший».
Перші тижні у Польщі були дуже стресовими для жінки. Ганна каже, що з ранку до вечора було одне заняття – це перегляд новин, дзвінки рідній сестрі до Києва, розмови з чоловіком, який залишився у Костянтинівці . Але через два тижні прийшло розуміння, що допомагати українцям можна і в Польщі.
Ганна – переселенка з Донецька, яка виїхала звідти у 2014 році через початок війни на Сході України. Разом з чоловіком придбали будинок у Костянтинівці, а бізнес відкрила у Краматорську.
За фахом Ганна – психологиня, надає допомогу дітям з розладами аутистичного спектра. Підприємниця створила центр «Промінь», де працювали логопеди та психологи, надаючи підтримку дітям.
У квітні планувала відкрити у Краматорську приватний дитячий садок. Разом з ментором Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України» Русланом Бельтюковим Ганна детально проробила ідею нового бізнесу – розробила бізнес-план, знайшла приміщення та почала набирати працівників. Війна змінила ці плани.
«Я самотужки, крок за кроком, кілька років створювала свій центр – закуповувала сучасне обладнання, навчалася нових методик, купувала нову літературу, постійно розвивалася та вдосконалювала свої навички. Коли побачила розбите скло у центрі після обстрілу Краматорська – стало боляче. Але головне, що на той момент там нікого не було – робота центру було призупинена ».
У Польщі Ганна вирішила відновлювати роботу. У соціальних мережах написала оголошення про те, що вона зараз у Кракові й шукає для роботи фахівців з України. Після цього допису кілька людей відгукнулися на пропозицію. Але потрібне було ще приміщення та обладнання.
Для занять із дітьми з аутизмом, наприклад, сенсорною інтеграцією, потрібне обладнання, яке може коштувати до п’яти тисяч доларів. Купити таке біженка з України не може, тож почала шукати приміщення діючого центру або приватного садочка, щоб там вже була така кімната. За два тижні таке приміщення знайшлось.
«У такий важкий час поряд знайшлись люді, завдяки яким я та ще дві спеціалістки з України можемо продовжувати те, що вміємо найкраще – працювати з дітьми з особливостями розвитку. Я зустріла класних терапевток з Житомира, Харкова, нещодавно до нас долучилася ще одна спеціалістка з Києва», – радіє Ганна, що змогла зібрати нову команду.
У новоствореному центрі вже провели перші консультації. За ними звернулись 16 сімей, які мають діток з інвалідністю та приїхали з різних міст України до Кракова, ховаючись від війни. Усі заняття для дітей-біженців безкоштовні до кінця квітня.
Ці заняття стали можливими завдяки Крістіні Кейтс та її сину Крісу, який мешкає у США. Чоловік зібрав гроші та переслав їх своїй матері до Польщі, щоб орендувати приміщення, купити деякі іграшки та оплатити роботу українок.
«Я надзвичайна щаслива від того, що у моєму житті відбуваються такі зустрічі. Вони надихають жити та втілювати неймовірні проєкти», – каже Ганна.
Підприємниця вірить, що вона обов’язково повернеться до України та зможе втілити у життя заплановане.
Суспільство
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Що змінюється для пасажирів?
Коментарі
Коментарі