Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Добровольці-рятувальники з досвідом та камери по місту: це громада на Житомирщині, яка дбає про безпеку

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Анатолій Бабков і Микола Трелін прожили у Звягельській громаді все своє життя. Раніше обоє чоловіків працювали в ДСНС, проте на пенсії не полишили свою справу та стали добровольцями-рятувальниками на рідній Житомирщині. 

Окрім людей, про безпеку в громаді дбають і технології — у Звягелі є «тривожні кнопки» та камери відеоспостереження. Як жителі та місцева влада разом вирішили зробити життя безпечнішим, розповідає ШоТам

Анатолій Бабков, 53 роки

член Добровільного формування цивільного захисту Звягельської громади. До пенсії працював у пожежно-рятувальній службі міста Звягель, яка є підрозділом ДСНС.

На пенсії знову став рятувальником 

Рятувати людські життя — це, мабуть, найголовніше для мене. У нашому підрозділі працюють переважно пенсіонери пожежно-рятувальної служби — мої колишні колеги. Наше формування створили, аби допомагати штатному підрозділу під час війни. 

Члени Добровільного формування розчищають дорогу для руху транспорту. Фото: ШоТам

У нас немає повноцінного робочого дня — ми збираємося за потреби, коли хтось у громаді потребує нашої допомоги. У кожного члена команди є сповіщення в мобільному телефоні, тож ми приїжджаємо на базу, де збираємося та чекаємо на наказ командира. Разом виконуємо аварійно-рятувальні роботи, а я також відповідаю за обладнання: розтискачі, ножиці, домкрат.

Я хотів би, щоб до таких формувань долучалися інші люди, які мають час, здоров’я, хист і гідність займатися такою роботою. Мрію, щоб ми перемогли у цій війні, і більше не було необхідності працювати, а ми з колегами могли жити спокійне життя пенсіонерів.

Микола Трелін, 67 років

командир Добровільного формування цивільного захисту Звягельської громади. До пенсії працював начальником місцевого ДСНС.

Перше завдання — допомога після російської ракетної атаки

Я — найстарший член нашої команди. Коли у 2023 році дізнався, що в місті планують створити таку рятувальну команду, то зібрав своїх товаришів з колишньої роботи, аби знову працювати разом і допомагати громаді. До команди долучилась 21 людина.

Спершу для нас провели навчання з техніки безпеки: поведінка з небезпечними предметами, участь в аварійно-рятувальних роботах, домедична допомога тощо. 

Для збору, аби приїхати на допомогу ДСНС, нам виділяють чотири години. Всі члени команди живуть у різних частинах міста, але цього часу цілком достатньо, аби виїхати на завдання.

Наслідки російської ракетної атаки на Звягель у червні 2023 року. Фото: Звягельська міська рада

Відразу ж — улітку того року — ми виконали перше завдання. Тоді в місті російська ракета влучила в житловий квартал, і ми протягом трьох днів надавали допомогу людям, розбирали завали та розчищали сміття.

Працювали спільно з місцевою ДСНС, аби зменшити на неї навантаження. Завдання було дуже складне, бо обстріл пошкодив багато будинків, — ми довго розчищали уламки й конструкції та шукали між ними людей. 

Коли нас питають, чому ми продовжуємо це робити, то відповідаю, що просто не можемо інакше: ми працювали в ДСНС, тому і в мене, і в членів моєї команди залишився професіоналізм, яким ми тепер зобов’язані ділитися.

Андрій Наумець

головний спеціаліст відділу з питань цивільного захисту Звягельської міської ради.

Про проблеми з безпекою запитували в жителів громади

У нашій громаді живуть 60 тисяч людей. Дбати про безпеку нам допомагає Проєкт USAID «ГОВЕРЛА», з яким ми співпрацюємо з весни 2022 року.

Для наших рятувальників-добровольців партнери виділили форму й обладнання, аби вони могли допомагати ДСНС при розборі завалів і порятунку людей. А ще ми плануємо додатково створити добровільну пожежну команду, яка чергуватиме в селі Пилиповичі нашої громади, аби вона могла швидше дістатися до наближених населених пунктів.

Частина команди Добровільного формування тренується працювати з новим обладнанням. Фото: ШоТам

Разом з фахівцями Проєкту ми розробили програму «Безпечна громада» до 2027 року. За допомогою цієї програми ми втілимо у життя цілі та завдання Стратегії розвитку громади. Задля цього ми провели опитування через офіційні структури: ОСББ, сайт міськради, телеграм і фейсбук. Люди найбільше скаржилися на правопорушення в громадських місцях, псування майна, проїзд великого транспорту біля будинків, а також просили встановити більше камер відеонагляду.

Контролюємо безпеку людей через 63 камери відеоспостереження

Спільна робота місцевої влади та експертів Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» над цією програмою почалася цьогоріч навесні. Ми та інші громади-партнерки Проєкту з Житомирщини побували з робочим візитом на Рівненщині, щоб дізнатися про їхній досвід створення безпечних умов для людей, бо саме Рівненщина є лідером України у побудові місцевої системи безпеки. 

Ми надихнулися їхнім прикладом та вирішили врахувати цей досвід для розвитку нашої системи безпеки. А ще охочі відвідували нашу громаду, адже ми єдині у всій Житомирській області мали добровільну пожежну команду.

З 2021 року ми встановлюємо у Звягелі камери відеоспостереження. Зараз їх 63, але плануємо, що буде 90. Крім того, маючи безпекову програму, депутати ознайомилися і проголосували, аби такі камери на суму 1,5 мільйона гривень встановили і в місцевих школах для безпеки дітей.

У людних місцях Звягеля для безпеки людей буде більше камер відеоспостереження та «тривожні кнопки» для виклику допомоги. Фото: ШоТам

Наступним кроком встановимо «тривожні кнопки» для виклику допомоги в парках, біля ринків і на вокзалі, та проводитимемо для усіх жителів громади навчання, аби вони знали, що робити під час небезпечних ситуацій.

У межах програми ми також дбаємо про альтернативні джерела енергії для нашої громади — уже забезпечили ними всі котельні міста, тому готові, якщо будуть часті вимкнення електрики.

Олена Костюк

начальниця відділу програмно-комп’ютерного забезпечення Звягельської міської ради.

Усі служби працюють разом заради безпеки людей

Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» допоміг нам затвердити власний Порядок для створення програми «Безпечна громада». Експерти Проєкту надали нам модельний акт, де було чітко прописано, що за чим варто робити, аби втілити програму в життя.

Фахівці Проєкту супроводжували нас у всьому від початку створення програми. Почалося все з того, що на одному з семінарів ми мали презентувати нашу ідею безпечного міста з системою відеокамер, але документа про це у нас не було.

Тому спільно з експертами ми проводили опитування серед громадян, аби визначити мету і цілі програми. Далі ми створили робочу групу, провели засідання, а згодом затвердили програму на сесії міської ради. Дуже приємно, що ця допомога не була шаблонною, а нас вчили писати програму самостійно на кожному етапі.

Система відеоспостереження у Звягелі. Фото: Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» 

Раніше ми не могли відстежити прогрес, а тепер бачимо системну роботу в безпеці. А ще завдяки цій програмі вдалося переконати депутатів встановити камери відеонагляду на території 14 закладів освіти. Ми уже провели тендер, завезли обладнання і плануємо почати роботу. 

У нас буде єдиний пункт спостереження з екраном, на який будуть виведені усі камери. Це дуже важливо для нашої громади, бо йдеться про безпеку дітей.

Ми лише нещодавно прийняли цю програму, але вона вже працює не лише на папері. Вже вдалося організувати співпрацю між собою різних служб. Проводимо навчання, пропонуємо інструкції й тепер ДСНС, поліція, водні рятувальники працюють спільно задля безпеки людей. 

Суспільство

В Україні випустили журнал про Слобожанщину (ФОТО)

Опубліковано

Мультимедійна платформа «Локальна історія» презентувала новий журнал, присвячений історії та культурі Слобожанщини. Це вже восьмий випуск видання.

Про це повідомляє «Локальна історія».

Про журнал

На обкладинці журналу — ілюстрація художниці Олі Гайдамаки, а всередині — глибокі історичні дослідження, репортажі та аналітика. Видання розповідає про заселення Слобожанщини, вплив Козацької революції на регіон і створення Слобідської України. Окрема стаття присвячена загадковому місту Гелон, яке згадується в легендах.

Читати також: Фасад притулку для тварин у Києві прикрасили муралами (ФОТО)

Особливу увагу приділили видатним постатям Слобожанщини. У журналі можна прочитати:

  • як Микола Костомаров шукав своє місце в історії;
  • чим жив хутірний світ Пантелеймона Куліша;
  • репортаж про Тростянець, що пов’язаний із життям і творчістю Миколи Хвильового.

Також у випуску зібрали цікаві факти про календарні обряди українців Вороніжчини Сумської області 150 років тому. Автори дослідили, як мешканці Вороніжа бачили своїх сусідів-росіян і чому називали їх неробами.

Нагадаємо, що у лютому на київському вокзалі відкриють «Книгарню Є»: як вона виглядатиме (ФОТО).

Фото: «Локальна історія».

Читати далі

Суспільство

У Києві запустили електронний довідник послуг із ментального здоров’я

Опубліковано

Кияни тепер мають доступ до електронного довідника «Маршрути послуг з ментального здоров’я», який допоможе знайти необхідну підтримку.

Про це повідомила Марина Хонда, заступниця голови КМДА з соціальної та гендерної політики, захисту прав дітей і питань безбар’єрності.

Для кого створено довідник

Цей ресурс розробили в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Видання містить контакти комунальних, громадських та приватних організацій, які надають соціально-психологічну допомогу. Завдяки зручній структурі користувачі можуть швидко знайти потрібну послугу та зв’язатися з надавачем.

Читати також: У трьох областях відкрили адаптивні клуби для військових та людей з інвалідністю (ФОТО)

Довідник допомагає не лише орієнтуватися в доступних сервісах Києва, але й об’єднує всіх надавачів допомоги в єдину систему перенаправлення, спрощуючи доступ до послуг для містян.

Переглянути довідник можна за посиланням.

Нагадаємо, що вийшов безоплатний курс аудіоуроків «Секс-освіта» про дорослішання.

Фото: обкладинка довідника «Маршрути послуг з ментального здоров’я».

Читати далі

Суспільство

У Бучі та Славутичі створять безбар’єрні маршрути: деталі проєкту

Опубліковано

Маршрути у містах облаштують доступними для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. Цей проєкт втілюють у межах програми «Рух без бар’єрів».

Про це повідомив директор департаменту містобудування та архітектури Київської ОВА Ярослав Янович.

Що відомо про цей проєкт

Міста долучилися до ініціативи, щоб усі люди мали:

  • можливість самостійно пересуватися;
  • доступ до інфраструктури;
  • сприятливі умови для соціальної інтеграції;
  • рівні можливості у користування міськими просторами.

Ярослав Янович зазначив, що територіальні громади самостійно визначатимуть маршрути. До обговорення проєктів адміністрації залучатимуть громадськість.

Читайте також: У Києві створили онлайн-довідник для підтримки ментального здоров’я

«На маршруті всі локації мають бути максимально доступними та безбар’єрними — це перехрестя, переходи, громадський транспорт, школи, садочки, заклади охорони здоров’я, центри надання адміністративних послуг, центри зайнятості, а також інші громадські будівлі. Також на маршруті будуть встановлені навігаційні знаки, тактильні елементи та інші рішення, спрямовані на забезпечення не лише зручності, але й безпеки для людей», — розповів Ярослав Янович.

Наразі Славутич та Буча вже розробили свої проєкти. До 11 лютого 2025 року інші територіальні громади Київської області повинні подати до Департаменту містобудування та архітектури КОВА власні проєкти безбар’єрних маршрутів.

«Рух без бар’єрів»

Проєкт є частиною ініціативи Міністерства розвитку громад та територій. Його презентували 19 січня у військовому госпіталі. Головна мета проєкту — створення доступного середовища для всіх людей.

Нагадаємо, що у Славутичі більше не оголошуватимуть тривогу, яка звучить у Київській області.

Також ми писали, що на Київщині побудують новий житловий комплекс для соціальних груп (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik

Читати далі