

Економіка
Дніпрянин виготовляє крафтовий буряковий джин
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Дніпрянин Олександр Рябцев створив власну серію різновидів джину. Серед асортименту смаків — з айви, калини, кизилу і навіть із буряка.
Про це пише Techhorticulture.com.
«Я відпрацьовую рецепти джинів — як класичних, так і нових, ексклюзивних. У колекції вже є близько 15 рецептів джину, які неодноразово були презентовані на дегустаційних конкурсах», – розповідає Олександр Рябцев.
Джин Олександра Рябцева має трав’янисті присмаки, ягідні, гармонійні смаки та аромати.
Окрема лінійка — солодкі лікерні джини. Чудові напої виходять із бузини та з аронії, з айви та гумі. І несподівано цікавими виявилися такі джини з калини та буряка.
Читайте також: Війна та їжа: як логістика перемагала зброю. Розповідає історик Володимир Полторак
Проте, як зазначає виробник, буряковий джин — не той напій, який легко придбають у магазині, а привчати споживачів до культури споживання такого джину складно. Тому в основному буряковий джин Олександр Рябцев презентує на лекціях-дегустаціях, які регулярно проводить у себе вдома.

Інколи виробник влаштовує мініконкурс: розливає людям буряковий джин, а гості мають скуштувати та відгадати, з чого він виготовлений. Хто відгадає — отримує в подарунок невелику пляшку напою.
Загалом Олександр Рябцев послуговується 15 рецептами, постійно шукаючи нові поєднання трав та плодово-ягідної продукції. Є джини до складу яких входить понад 30 інгредієнтів, а є такі, які складаються із 8 складників.
Нагадаємо, в Австралії випустили джин на честь звільненого Херсона.
Також ми розповідали, як вино з одеського чорного винограду отримало нагороду в Німеччині.
Фото: techdrinks.info.

Економіка

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Харків’янин Михайло Цибулька під час війни переїхав до Івано-Франківської області та запустив виробництво крем-меду завдяки гранту.
Історію бджоляра розповіли на фейсбук-сторінці Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
З 2019 року Михайло поступово нарощував кількість бджолосімей, мав плани на розширення справи, але почалася війна.
Навесні 2022 року родина Цибульків залишила домівку та свою пасіку і переїхала на Прикрапаття.
«Мій дід Павло з 1948 року тримав пасіку на Харківщині, дитиною я завжди бігав за ним. Усі мої спогади – про перебування на пасіці. Чотири роки тому я вирішив сам розвивати пасіку. Коли почалася повномасштабна війна, ми з родиною виїхали до Івано-Франківська, бо у Харкові були сильні обстріли», – згадує чоловік.
Читайте також: Від маленького хобі до промислових масштабів. Як працюють гранти для ветеранів? Досвід бджоляра з Маріуполя
За останній рік ціна на мед на українському ринку впала, це змусило родину шукати шляхи, як заробити більше, маючи мед. Вирішили, що будуть виготовляти крем-мед. Але для цього потрібні були гроші – розширити пасіку, закупити обладнання для виготовлення крем-меду, отримати дозвіл на продаж такого продукту.
Грант від єРобота
Завдяки гранту єРобота Михайло отримав гроші на розширення пасіки та змайстрував 60 вуликів, тож зараз його пасіка нараховує 100 вуликів. Цьогоріч пасіка знову буде кочовою, аби отримати кращий мед і допомогти бджолам його зібрати.
«Я отримав грант, оскільки можу працювати із деревом, то вулики роблю сам, це вигідно. Ще торік я закупив деревину і взимку та навесні робив вулики, коштом цього гранту моя пасіка зросла у 2,5 раза. Наступний крок – заселити вулики бджолосім’ями, частину я візьму своїх бджіл, частину планую купити», – ділиться бджоляр.

Грант від Міжнародної організації з міграції
Ще один грант – від Міжнародної організації з міграції – Михайло отримав на запуск виробництва крем-меду. За грантові гроші закупив обладнання, яке вже дозволило розпочати виробництво солодкого продукту: столи, стелажі, меблі, дозатор, сировину (фруктові сублімати). Але щоб продавати такий продукт, потрібно мати сертифікацію та дозволи.
Консультація від USAID
На безкоштовній платформі «Прометеус» родина познайомилася із вимогами до сертифікації на виготовлення продуктів бджільництва. Додаткові знання із сертифікації бджоляр отримав від консультантки Проєкту USAID. Обладнання у новому цеху розмістив відповідно до цих вимог.
«До сьогодні ми продавали мед гуртовим покупцям, але вирішили, що можемо збільшити додану вартість, тож будемо робити крем-мед. Продаж такого продукту потребує сертифікації. Консультантка Проєкту USAID Ольга Лучка допомогла розібратися в основних етапах впровадження НАССР, розповіла, чому це важливо для нас, як малих виробників медової продукції, які це відкриває перспективи. Зараз ми подали заявку на отримання експлуатаційного дозволу від Держпродспоживслужби. Маючи такий документ, зможемо вже продавати наш крем-мед», – говорить Михайло.
Нагадаємо, у Чернівцях релоковане харківське підприємство випускає техніку для бджолярів.
Також ми розповідали, як бджоляр з Миколаївщини відновив зруйновану окупантами пасіку та налагодив експорт меду до Нідерландів.
Фото: facebook.com/ERAUkraine.
Економіка

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
В Україні з’явився новий завод із переробки ріпака. Запустити нове підприємство планують вже з 1 червня.
Про новину повідомив керуючий директор компанії «Віктор і К» Максим Король.
«З першого червня плануємо запуск потужного і сучасного заводу з переробки ріпака. Все завдяки чіткому і злагодженому плану програми розвитку компанії», — зазначив Король.
На новому заводі збудували маслосховище та сучасний елеватор силосного типу. У межах цього проєкту започатковане сучасне виробництво з використанням найновіших інженерних технологій.
Відомо, що компанія реалізує продукцію під торговельною маркою «Королівський смак». Виробляє та реалізує соняшникову олію, майонез, кетчуп та іншу продукцію томатної групи, а також овочеві консерви.
Читайте також: Вільний фермер? А як це? Пояснює закарпатець, який збудував екохатину в горах і посадив гектари екзотичних дерев
Нагадаємо, за підсумками 2020 року Україна посіла другу позицію в рейтингу найбільших експортерів ріпаку у світі, поступаючись лише Канаді.
Також ми повідомляли, що на Рівненщині у межах українсько-швейцарського проєкту Organic Trade for Development збудують мінізавод для заморозки ягід.
Фото: скриншот із відео.
Економіка

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Херсонський маслозавод почав виготовляти згущене молоком зі смаками фруктів.
Про розширення лінійки своєї продукції підприємство повідомило на своїй фейсбук-сторінці.
Нині доступні 2 види смаків – полуниці й банану.
Виробник наголошує, що це – 100% натуральний продукт. Згущене молоко зі фруктовими смаками продається у банках по 200 грамів.
Читайте також: Вільний фермер? А як це? Пояснює закарпатець, який збудував екохатину в горах і посадив гектари екзотичних дерев

Про завод
«Херсонський маслозавод» було засновано у 1962 році. Підприємство займається виробництвом масла вершкового, сирів та сирних продуктів, продукція постачається до Південної Кореї, Азербайджану, Туреччини, США, Грузії та інших країн.
Нагадаємо, Херсонський маслозавод запустив виробництво хрустких сирних кульок.
Також ШоТам розповідав, як учителька-переселенка виготовляє зефірні квіти з присмаком нескореного Херсона.
Фото: facebook.com/maslozavod.kherson.