Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Для Морської охорони побудують плавучий комплекс водолазної підготовки

Опубліковано

Для Морської охорони Державної прикордонної служби України побудують плавучий навчально-тренувальний комплекс водолазної підготовки, а також навчальний полігон боротьби за живучість.

Про це пише Український мілітарний портал з посиланням на ДПСУ.

За інформацією, це буде в рамках розвитку навчально-тренувальної бази Центру Морської охорони ДПСУ.

Читайте такожУкраїнські прикордонники отримають 20 нових патрульних катерів

Зазначається, що плавучий навчально-тренувальний комплекс водолазної підготовки для водолазної школи ВМС ЗС України мають звести до 2021 року.

Комплекс складатиметься з кількох водолазних басейнів для проведення водолазних спусків за різними напрямами.

Від початку створення Водолазної школи, очікувалось, що тут проходитимуть підготовку водолази всіх родів та видів військ, а також інших військових формувань та служб України.

Також мають звести також комплекс для підготовки відділів спеціальних дій (критий стрілецький тир, полігон для відпрацювання дій оглядових груп в приміщеннях суден, водна смуга перешкод, берегова смуга перешкод) та навігаційний тренажер.

Довідка

У вересні 2018 року на базі 198-го Навчального центру почав своє функціювання навчальний тренажер “Боротьба за живучість”, де військові моряки мають можливість удосконалювати свої професійні навички. Його будівництво було розпочате у 2017 році.

Він став єдиним в Україні тренажером, що дозволяє проводити в реалістичних умовах практичне відпрацювання дій екіпажу морського судна з використанням аварійно-рятувального майна під час боротьби з місцевими загоряннями та об’ємними пожежами, затоплення всередині корпусу у випадках аварійних пошкоджень зовнішньої обшивки корабля або внутрішніх корабельних трубопроводів, ліквідації пробоїни та виходу із затопленого відсіку корабля.

Читайте такожУкраїнські прикордонники отримали професійні дрони Matrice 200

На полігоні одночасно може навчатися 10 військовослужбовців, тобто екіпаж (команда) або бойова частина корабля. Спостереження за діями моряків ведеться за допомогою відеокамер, що дає можливість для подальшого аналізу проведених дій.

Нагадаємо, морська охорона ДПСУ отримала спецспорядження від США на 29 млн грн.

Суспільство

“Наша тарілка тепер у Папи Римського”. Як український бренд відроджує народні ремесла

Опубліковано

Українські традиції стають популярними і у 21 столітті – модні дівчата носять гуцульські шуби, старовинні орнаменти переливаються на шовкові хустки, а прикраси часів Київської Русі відроджуються у сучасні аксесуари. Gunia Project є унікальним брендом рідкісних речей, які створені саме на основі традиційних етнічних культур. Засновниці Наталія та Марія не один рік їздять з експедиціями по різних куточках України, щоб знайти майстрів, які працюють з давніми ремеслами. Бренд прислухається до найменших деталей традиційної культури, щоб осучаснити їх і створити дизайнерські вироби. Тут є і одяг, і аксесуари, і декор для дому.

Наталія Каменська та Марія Гаврилюк

Наталія Каменська та Марія Гаврилюк

Засновниці бренду Gunia Project

Наталія навчалась у  Львівському коледжі легкої промисловості. Довгий час працювала стилістом, після чого заснувала власний бренд одягу. Але коли від творчості залишилась тільки комерція – вийшла з проєкту і почала створювати Gunia Project. Марія Гаврилюк закінчила Київський національний університет технологій та дизайну. Працювала асистентом у бренду Наталії, а згодом влаштувалась арт-директором в Buro 24/7. Але така мода дівчині теж перестала подобатись.

Як почався проєкт?

Gunia Project  – це бренд-проєкт і нашою метою є розвиток та представлення української майстерності європейським країнам та світові. Все почалось з того, що Наталія займалась волонтерством у Музеї Івана Гончара. Там і закохалась в українську культуру та надихнулась архівами та експонатами.

Бренд стартував у 2016 році з лінійки гуцульських шуб – гунь. Звідси і назва проєкту. Спочатку це було всього лише творчим експериментом, хотілось працювати з традиціями та відроджувати техніки. Гуні були представлені після подорожі в Карпати, де на Гуцульщині досі зберегли ручні станки для тканин і дерев’яні купальні-валило, в яких перуть готове полотно з овечої шерсті. Але нам захотілось її трохи осучаснити і зробити придатною для носіння в місті, тому додали підкладку і ґудзики.

До Gunia Project ми працювали у сфері fashion. Але там було більше комерції, ніж творчості. Хотілось робити щось більш значуще. І спочатку у нас була глобальна ідея – влаштувати в Карпатах етичне орієнтовне виробництво. Хотіли робити лінії одягу на основі традиційних технік, і тим самим створювати робочі місця. Але потім зрозуміли, що для цього потрібно переїхати в Карпати. Тому зупинились на віддаленій роботі з майстрами.

Всі вироби наших брендів створюються на основі експедицій та досвіді дослідження етнографії. Ми можемо знайти якийсь виріб у музеї і потім шукати майстра, який втілить наші ідеї. Будь-то кераміка, скло, ткацтво чи шиття.

Або буває навпаки – нещодавно написала дівчина, яка займається традиційною вишивкою і ми разом з нею думаємо, що робити.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Ми хочемо адаптувати традиції до сучасності та перезапустити уявлення про український продукт, який вироблений за допомогою давніх ремесел.

Хустини з орнаментами рушників та прикраси з часів Київської Русі

Після детальних досліджень ми побачили, який же скарб є у нашого народу. Тоді вже у проєкт долучилась Марія і ми разом створили лінійку хустинок. Принти на шовку обігрували орнаменти рушників з різних регіонів України.

Рушники Наталія вивчала в архівах Музею Івана Гончара: для розкрутки музейного “Інстаграму” робила два анімаційних ролики, в яких головними героями були наївні персонажі з рушників.

Відтоді ми почали фантазувати і творити щось прекрасне саме у такій команді. Минулого року випустили колекцію керамічних виробів і нову капсулу хустинок. Презентували бренд і в музеї прикладного мистецтва.

Крім того, у нас є і прикраси, які ми теж випускаємо як капсульні колекції. Для створення шукали тотемних тварин з української культури. У першій колекції вони представляють кілька символів, які зображують знакові історичні епохи.

Форми підвісок “Сонце” і “Лютий звір – ріськой” цитують амулети епохи християнізації Київської Русі. Сережки і кулон з левом – це початковий період українського бароко. Саме зображення натхненне пригодами найстарішого скульптурного зображення міського символу Львова – Льва Лоренцовича.

Часто випускаємо й одяг. Наприклад, бавовняні блузи з пелеринами і приспущеними рукавами, як на буденній жіночій сукні, яку носили в Центральній Україні в кінці XIX століття.

Наша тарілка поїхала у… Ватикан до Папи Римського

Минулого року ми представили серію посуду до Різдва:  розмальовані тарілки під кутю, а також вази, які можна використовувати як свічники.

Одну з таких тарілок президент України вручив Папі Римському на особистій зустрічі. Сама тарілка – це українська традиційна “макітра” для куті. Її прикрашають ангели у польоті, сонце, ягнята і святі, яких зображують на Буковинських іконах. Ця тарілка символізує Різдво і традиції.

Якось нам зателефонували з Апарату і сказали, що потрібний подарунок. Не пам’ятаємо навіть, чи сказали одразу для кого. Але ми не очікували, що це буде настільки офіційне вручення і у нас буде фото Папи Римського з нашою тарілкою. Таке буває раз у житті, якщо взагалі буває. Наша тарілка у Ватикані, що ще можна бажати?

Експедиції з пошуку майстрів

Основа нашого проєкту полягає у вивченні історії та традицій нашого народу. Але цінність Gunia Project і у пошуку майстрів. Ми готові працювати як зі спеціалістами, так і з новачками.

Ще на початку ми їздили на тиждень-два у якийсь регіон і шукали там майстрів. Частіше за все це були Карпати, бо саме там є та гуртівня умільців, які працюють руками, створюють речі на тих же станках і за тією ж технологією, що і 100 років тому. У Косові навіть є інститут прикладного і декоративного мистецтва, де випускають теслярів, ткачів, ювелірів. Там навчаються саме цим давнім ремеслам. І це дуже цінно, бо про традиції люди почали потроху забувати.

Як відбувались наші експедиції? Частіше за все, нам спочатку приходить ідея якогось виробу, який би ми хотіли втілити через традиційні мотиви. І от ми знаємо, що, наприклад, у Косові є ринок, де майстри представляють свою продукцію. Йдемо прямо туди, знайомимось і пропонуємо працювати з нами. І це ще одна мета проєкту – давати людям робочі місця. Більшість погоджується, але є й такі, що відмовляються, бо не дуже розуміють, що саме ми хочемо. Ми ж не просто беремо давні мотиви і копіюємо, а переосмислюємо та вносимо нотки сучасності.

Читайте також: “Ковдри перед продажем мию в гірській річці”. Гуцулка про секрети ліжникарства

Зараз вимагаємо шукати майстрів ближче до нас. Але це складно – якщо в Карпатах у кожній хаті є майстриня, то у Києві одиниці. Є складність у віддаленій роботі з майстрами. От ми вигадали класну колекцію виробів зі скла, відправили майстра у Львів, а виявилось, що більшість моделей просто неможливо зробити. Тому потрібно їхати туди, комунікувати з майстрами, самим розбиратись у цьому ремеслі, щоб говорити однією мовою.

Ми хочемо підтримувати українські майстерні та ательє, такі як льон, вовняне виробництво, або склоповітродувки, які ще не відповідають стандартам проєктної індустрії.

Хочемо привернути увагу до українських традицій

Під час пошуку майстрів ми зіштовхнулись з величезною проблемою – дуже мало молоді займається традиційними ремеслами. Вони просто не бачать перспективи. Тому і більшість наших майстрів старшого віку, які вчились у своїх бабусь чи дідусів давніх технік.

Тому ми хочемо завдяки Gunia Project привернути увагу до нашого, українського. Хочемо розказати, що це класно, перспективно, варте розвитку.

Так, наше направлення роботи – натхнення українською історією. Проте ми не будемо зациклюватись тільки на цьому. Світова культура є справжньою скринею традицій. Тому хочемо працювати далі і зі світовими майстрами, вивчати різні сфери та поєднувати це.

Речі бренду носять і зірки, і іноземці

Нашими клієнтами є креативні люди, які цінують ручну працю, традиції. Зазвичай  продукцію Gunia Project купують на подарунок, бо вона несе в собі якийсь такий символізм сімейних цінностей. Також вносимо часточку української культури і за кордон. Часто хустини чи кошики замовляють з Європи і Америки. Але поки на світовий ринок ми не виходили цілеспрямовано.

Читайте також: Пекторалі зі Львова. Як родина Козій робить прикраси для сучасних королев

Українці вже встигли полюбити наш проєкт. Вироби носять навіть зірки, серед яких, Катя Осадча, Маша Єфросиніна. Познайомитись з результатами нашої праці можна в ЦУМі, Гудвайн, або на сайті.

Для нас всі наші вироби є особливими, кожну колекцію чекаєш з трепетом душі. Бо ми розуміємо, що проєкт – це щось більше, ніж швидкоплинна мода. Це щось вічне. 

Читати далі

Суспільство

У Львівському ботсаду зацвіли лілійники (ФОТО)

Опубліковано

У Львівському ботанічному саду зацвіли лілійники.

Про це пише Форпост.

Вік цих квітів короткий – лише один день, розповідають ботаніки.

Зазначається, що кожна квітка лілійника цвіте лише один день, за що рослина і отримала свою наукову назву «Hemerocallis», яка з грецької означає «краса на день».

Однак, на квітконосах утворюється безліч бутонів, тому процес квітування рослини є безперервним і тривалим, – впродовж одного-двох місяців. 

Читайте також: На Кінбурні зацвіло найбільше в Європі поле орхідей (ВІДЕО)

“Тож, поспішаймо жити і милуватися красою, бо вік – короткий”, – сказано у дописі.

Нагадаємо, замість клумб в Івано-Франківську висаджують декоративні злаки.

Як ми повідомляли раніше, на Дніпропетровщині розквітла шовкова акація.

Усі фото: forpost.lviv.ua.

Читати далі

Суспільство

У Рівному відкриють музей пива

Опубліковано

У Рівному депутати міської ради ухвалили рішення передати під музей пивоваріння будинок сім’ї власника броварні «Бергшлосс» Герша Пісюка.

Про це пише Аgroportal.

Повідомляється, що музей відкриють поблизу пивзаводу «Рівень» у старому кварталі міста, де й сьогодні живуть рівненські пивовари.

Читайте також: Творчість, реабілітація й трудотерапія: ветеран АТО виготовляє веганські ножі з історією

Фото: agroportal.ua

Нині у цій будівлі на вулиці Петра Могили розміщений обласний центр учнівської творчості, що переїде у приміщення з євроремонтом зовсім поруч.

Читайте також: Де провести вихідні? Ви точно не чули про ці 9 місць поблизу Миколаєва

Нагадаємо, українець заснував музей селфі в США.

Окрім того, на Херсонщині відновлюють музей-садибу Остапа Вишні.

Як ми повідомляли раніше, у бункері Херсонської облдержадміністрації відкрили музей.

Головне фото: menslife.com.

Читати далі

Суспільство

Куди втекти недалеко від Києва на відпочинок (ВІДЕО)

Опубліковано

Хочете втекти з Києва, але не дуже далеко і каньон вже бачили?

Віддаляємось на 33 км до села Ходосівка і спускаємось у печеру. Її протяжність – 60 метрів, дві круті зали та ще й можна заночувати.

За 35 км у селі Забір’я є фіш-парк, де точно впіймаєте рибку. Неймовірні види, уха у казанку та природа – що ще треба?

37 км від міста – і ось ви на Блакитному озері. Білий пісочок, прозора вода, майте на увазі – вхід 50 грн.

Читайте також: Де провести вихідні? Ви точно не чули про ці 9 місць поблизу Миколаєва

Робимо стрибок аж на 126 км до села Хохітва. Це ніби Хобітон – із землянками, мангалами та риболовлею.

У 223-х км розкинувся старезний Поясківський праліс. Краще домовитись із місцевим єгерем, щоб не натрапити на вовка чи рись.

Читайте також: Як викладач філософії став Карпатським волоцюгою, Або як заробляти 1000$ на походах в гори

Нагадаємо, туристів запросили прогулятися «Шляхами волинського бароко».

Окрім того, в Україні запустили єдиний інформаційний портал для туристів.

Як ми повідомляли раніше, на Вінниччині роботизована молочна ферма розвиває туризм.

Головне фото: webmandry.com.ua.

Читати далі

Суспільство

У Києві на Позняках з’явилася скульптура з білими ведмедями (ФОТО)

Опубліковано

На столичних Позняках майстер-любитель встановив скульптуру у вигляді сім’ї білих ведмедів – мами і малюка.

Про це пише Сегодня.

Відомо, що нова скульптура з’явилася у дворах житлових будинків на проспекті Григоренка і вулиці Анни Ахматової.

Читайте також: Творчість, реабілітація й трудотерапія: ветеран АТО виготовляє веганські ножі з історією

Зазначається, що місцевий житель робить статуї з бетону та встановлює між стадіоном школи і медичною клінікою.

Торік у жовтні майстер-любитель також закінчив роботу над скульптурою великого пінгвіна з малям і гігантського блакитного кита. Скульптури встановлені біля копій літака і корабля, які служать дитячим майданчиком для місцевих дітей.

Читайте також: Де провести вихідні? Ви точно не чули про ці 9 місць поблизу Миколаєва

Нагадаємо, у Києві з’явилася міні-скульптура Булгакова.

Окрім того, в Одесі з’явився новий арт-об’єкт, що виконує бажання.

Як ми повідомляли раніше, на Одещині біля природного парку з’явилася скульптура пелікана.

Усі фото: segodnya.ua.

Читати далі

Суспільство

Як кінна поліція патрулює лісопаркові зони у Києві (ФОТО)

Опубліковано

Кінний підрозділ поліції Києва розпочав сезон патрулювання лісопаркових зон.

Про це повідомили у пресслужбі столичної поліції на Фейсбук-сторінці.

Зазначається, що з моменту послаблення карантинних заходів дедалі більше людей почали відвідування місця відпочинку, то ж ухвалили рішення посилити там патрулювання за допомогою кінного підрозділу.

Читайте також: Показали перший гелікоптер Н145 для української поліції

Працівники столичної кавалерії в режимі патрулювання обстежують територію парків та забезпечують публічний порядок та безпеку, а також реагують на виклики громадян.

Читайте також: Львівський патрульний виконав «Комплекс Мерфі» на честь загиблих воїнів

Нагадаємо, у Броварах відкрили сезон поліцейські велопатрулі.

Як ми повідомляли раніше, державне космічне агентство України допомагатиме поліції.

Усі фото: facebook.com/kyivpatrol.

Читати далі
Реклама
Суспільство4 години тому

“Наша тарілка тепер у Папи Римського”. Як український бренд відроджує народні ремесла

Суспільство8 години тому

У Львівському ботсаду зацвіли лілійники (ФОТО)

Суспільство9 години тому

У Рівному відкриють музей пива

Суспільство10 години тому

Куди втекти недалеко від Києва на відпочинок (ВІДЕО)

Суспільство11 години тому

У Києві на Позняках з’явилася скульптура з білими ведмедями (ФОТО)

Економіка12 години тому

Як подружжя відкрило овечу ферму і заробляє на сирах (ВІДЕО)

Суспільство13 години тому

Як кінна поліція патрулює лісопаркові зони у Києві (ФОТО)

Економіка14 години тому

Як українські іграшки витісняють з ринку китайські (ВІДЕО)

Економіка15 години тому

В Україні створили перший органічний експортний альянс для пошуку нових ринків

Суспільство16 години тому

Військовий із Житомира побив національний рекорд (ВІДЕО)

Суспільство17 години тому

Українські військові випробували новітні засоби повітряної розвідки (ФОТО)

Суспільство18 години тому

Як хлопець підтримує бізнес екоторбинок своєї коханої (ВІДЕО)

Суспільство1 день тому

Українські автокінотеатри рятують від нудьги на карантині (ВІДЕО)

Суспільство1 день тому

Як головну площу Маріуполя перетворюють на туристичний магніт (ФОТО)

Суспільство1 день тому

Творчість, реабілітація й трудотерапія: ветеран АТО виготовляє веганські ножі з історією

Суспільство10 години тому

Куди втекти недалеко від Києва на відпочинок (ВІДЕО)

Економіка12 години тому

Як подружжя відкрило овечу ферму і заробляє на сирах (ВІДЕО)

Економіка14 години тому

Як українські іграшки витісняють з ринку китайські (ВІДЕО)

Суспільство16 години тому

Військовий із Житомира побив національний рекорд (ВІДЕО)

Суспільство18 години тому

Як хлопець підтримує бізнес екоторбинок своєї коханої (ВІДЕО)

Суспільство1 день тому

Українські автокінотеатри рятують від нудьги на карантині (ВІДЕО)

Суспільство1 день тому

Хлопці з Вінниці друкують захисні щитки для медиків по 14 годин на добу (ВІДЕО)

Суспільство2 дні тому

Як одесит заснував першу в Україні фабрику екоканцелярії (ВІДЕО)

Суспільство2 дні тому

Родина з Чернівців рятує побитих та хворих коней (ВІДЕО)

Суспільство2 дні тому

На Кінбурні зацвіло найбільше в Європі поле орхідей (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Бабуся розмалювала хатину на згадку про свого чоловіка (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як Джуда зі США став українським блогером Юрою з Коломиї (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як два куми зі Львова створили бренд “Шкварка” (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Програміст покинув Європу, щоб робити медові вина в Україні (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як херсонка створює картини на дверях під’їздів (ВІДЕО)

Реклама

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.