Суспільство
Дівоче сватання, запросини та умовини. Пройдіть тест і дізнайтесь, як добре ви знаєте українські весільні традиції та культуру?
З чого починається українське весілля?
Починалося все зі сватання, коли посли від молодого (старости, свати, сватачі, посланці) йшли до батьків обранки укладати попередню угоду про шлюб. Свататися було прийнято у вільний від польових робіт час (на М'ясниці та від Паски до Трійці). Зі старостами до дівчини йшов парубок, на Поділлі — ходили і його батьки, а на Закарпатті — ще й брат або сестра. Коли дівчина не давала згоди на одруження, на знак відмови вона повертала старостам принесений ними хліб або ж підносила молодому гарбуза чи макогона. Тоді про хлопця казали, що він ухопив гарбуза або облизав макогін. Щоб уникнути сорому, часом посилали "розвідника", котрий мав довідатися про наміри дівчини та її батьків, або йшли свататися пізно ввечері, аби люди не бачили.
Що зазвичай відбувалось одразу після сватання?
Заручини (полюбини, хустки, рушники, сватанки) — заключний етап сватання, обрядове закріплення згоди на шлюб. Водночас це перший передвесільний обряд, що набував законної чинності. На заручини до молодої приходили разом із молодим його батьки та родичі. Всі сідали до столу, а молодих виводили на посад. Старший староста накривав рушником хліб, клав на нього руку дівчини, зверху — руку хлопця і перев'язував їх рушником. Після цього ритуалу молода перев'язувала старостів рушниками, а всіх присутніх обдаровувала хустками, полотном або сорочками. Після усіх церемоній дівчина і хлопець вважалися зарученими і відтепер не мали права відмовлятися від шлюбу. Спроба відмовитися вважалася за безчестя, за відмову ж відшкодовували матеріальні витрати та ще й платили за образу. На ознаку того, що дівчина й хлопець засватані, вони отримували певні атрибути: наречений — барвінкову квітку, наречена — червону стрічку у косах або квітку.
А знаєте що таке умовини?
Умовини (оглядини, розглядини, обзорини, печеглядини) — знайомство з господарством молодого, яке здійснювалося невдовзі після успішного сватання. Природа цього звичаю пов'язана з укладом селянина-трудівника, для якого господарство було основою його життєдіяльності. В ньому проглядається і серйозністьставлення до утворення сім'ї: якщо молодий не мав свого господарства, то він не мав і права на створення родини.
Чи сватались дівчата в українській традиції?
Більше двох століть тому абсолютно звичайною справою було сватання дівчини до хлопця. У дівчат на цей рахунок були однакові права з хлопцями. А в більш ранні часи сватання дівчат навіть переважало над сватанням юнаків. Дівчина приходила в будинок улюбленого юнака і, звертаючись до його матері, просила прийняти її в невістки. Доречі, дівчатам відмовляли рідко, бо це вважалось поганою прикметою.
Що таке посаг?
Посаг - придане. Кожна українська дівчина готувала собі придане, зокрема ту його частину, що становила так звану скриню. Адже посаг складався з двох частин: худоби та скрині.Щодо першої, то й виділяв батько. Це худоба, певна сума грошей, клаптик землі. Але те, що входило до скрині, дівчина мала готувати собі сама або ж разом з матір'ю. Скриня включала постіль, рушники, одяг, а також стрічки та хустки, якими дівчина мала обдаровувати весільних гостей.
Головна страва на весіллі?
Головним на весіллі був коровай — один із найпоширеніших весільних обрядів, який символізував освячення громадою новоствореної родини. Українці пекли багато видів весільного хліба: коровай, дивень, теремок, гільце, лежень, полюбовники, шишки, гуски, калачики, кожен з яких виконував специфічну обрядову функцію. Головним весільним хлібом був коровай, який виготовлявся з дотриманням певного сценарію. Бгали його у п'ятницю або суботу в домі молодої (у східних районах), у родичів (Поділля та Волинь) або ж в обох молодих. Нерідко у цьому ритуалі брали участь родичі з обох боків, символізуючи поріднення сімей.
А як запрошували на весілля гостей?
Запросини передбачали збір дружини (весільного поїзда) та запрошення гостей. Їх проводили у неділю зранку. У супроводі бояр та дружок матері молодого й молодої виряджали своїх дітей на запросини. Молода у національному вбранні, прикрашена квітками та стрічками, обходила хати й дарувала господарям шишки, промовляючи: Просили вас батьки, і я вас прошу прийти на малий час — на весілля до нас.
Поділіться своїми результатами:
Хто працював над кліпом
- Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
- Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
- Текст пісні: Олег Прозоров;
- Виконавець: Олег Прозоров;
- Оператор: Олександр Левченко;
- Помічник оператора: Артем Дулько;
- Режисер: Олег Прозоров;
- Актор: Євген Лисак;
- Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
- Звукорежисер: Максим Кушнір.
«Генеалогія доступна кожному». Як дослідити історію свого роду?
Понад 13 років тому в сільській хатині своєї прабабусі Світлана переглядала старі світлини в родинному...
«Більше не залежимо від центральної системи електропостачання». Як одесити зробили свої багатоповерхівки автономними
День мешканців багатоквартирного будинку на вулиці Капітана Кузнєцова в Одесі починається зі сходу сонця, яке...
Як юнак з ДЦП вступив до університету і здійснює свої мрії
Максимові 19 років. Він щойно закінчив перший курс університету — вивчає політологію, бо любить аналізувати...
Як почати бізнес у місці, яке сховане від світу? Досвід засновниці «Твого райка»
Альона Лагно родом з Канева, за освітою програмістка, живе та працює за фахом у Києві....