Суспільство
Українка знайшла кохання, прокоментувавши фото захисника (ВІДЕО)
Вона стала найріднішою людиною для хлопця, який боронить країну, але якого ніхто не чекав удома… «Бережи себе та неньку-Україну», — ці слова стали початком історії великого кохання Андріани й Вадима. Про закоханих розповідає ШоТам.
Вона просто хотіла підтримати в соцмережах незнайомого захисника, а знайшла своє кохання. Історія Андріани та Вадима почалася з її коментаря «Бережи себе і нашу неньку».
А тепер вона вишиває йому сорочку-оберіг та чекає додому з Перемогою.
Натрапила на відео військового. Ніби з виду такий красивий хлопець. Хоча всі тоді потребували підтримки, я не дивилася, яка людина. Він мені просто у повідомленні написав: «Яка ти красунечка!», — Андріана.
За дві хвилини Андріана отримала від Вадима заявку в друзі. І почалося спілкування. Він із Дніпра, вона з Луцька. І, можливо, якби не війна, вони б не зустріли одне одного.
Я дізналася, що він сирота. І в нього взагалі немає підтримки. Тому цю підтримку хотіла дати я, — Андріана.
Вадима виховували бабуся з дідусем, але їх не стало кілька років тому. В Андріані він побачив рідну душу. Утім, їхнє спілкування було швидше дружнім, але хлопець вирішив це виправити. Надіслав відео, в якому, стоячи на одному коліні, зізнався: «Ти моя половинка».
Я відкриваю повідомлення, а тут Вадим мені говорить такі слова: «Я зараз перебуваю далеко, не можу тобі подарувати ні квітів, ні бути поруч, але я хочу, щоб ти стала моєю дівчиною». Мене це повідомлення шокувало, але я не довго думала, не довго мучила людину, — Андріана.
На Великодні свята Вадим отримав відпустку й одразу поїхав до Андріани. Ті три дні пролетіли, наче мить. Захисник повернувся на фронт, але, здавалося, що тепер він завжди поруч.
Читайте також: Замість троянд – польові квіти, замість діамантів – каблучка з дротика. Як змінилися почуття українців? Досвід проєкту «Я тебе… війна»
Вадим кур’єром надсилав коханій квіти та замовляв їй їжу додому. А сам у цей час сидів в окопі із сухпайком, але почувався дуже щасливим. Та й Андріана не забарилася зі смаколиками на фронт!
А нині з думками про коханого вишиває йому сорочку, яка оберігатиме від ворожих куль. Вадим неодмінно повернеться додому з Перемогою. І на майбутнє закохані вже мають спільні плани.
Поїхати кудись удвох. Це, звісно, буде в Україні. Можливо, буде пропозиція і одруження, — все, як він обіцяв. А далі? Далі нас чекає майбутнє, — Андріана.
Історія Андріани й Вадима є частиною проєкту про кохання українців під час війни «Я тебе … війна» (тег). Попри всі спроби ворога знищити нашу націю, ми не лише завзято боремося, а й продовжуємо любити і закохуватися всупереч усьому! І проєкт «Я тебе … війна» — це 100 історій про любов, які варті, аби про них почули.
Нагадаємо, українські військові врятували подружжя за допомогою дрона.
Також ШоТам розповідав, як хореографиня створює музичні відео і допомагає ЗСУ, поки чоловік на фронті.
Суспільство

3 квітня у київському Veteran Hub організували панельну дискусію «За кадром: шлях тих, хто поруч». На зустрічі обговорили роль родини, друзів та близьких у процесі адаптації ветеранів і ветеранок до цивільного життя.
Про це повідомляє пресслужба Veteran Hub.
Зустріч спільноти
Захід організували як частину контентного проєкту «За кадром», де розповідають історії команди підтримки українських учасників «Ігор Нескорених-2025». Дискусію ініціював банк ПУМБ для платформи «Жити назустріч». Тут зібрали спікерів та спікерок, чиї життя нерозривно пов’язані з ветеранською спільнотою: родичів, партнерів, побратимів, військових психологів. Вони поділилися особистими історіями, викликами та практичними порадами про те, як підтримка близьких стає фундаментом для відновлення після війни.
Читайте також: Українці здобули 30 медалей на «Іграх Нескорених-2025»
Про що говорили
На зустрічі згадували про силу духу тих, хто залишається ніби «за кадром» — це рідні та друзі, що допомагають ветеранам та ветеранкам долати наслідки травм. Обговорювали, як спорт стає інструментом відновлення, які виклики постають перед сім’ями та як суспільство може і повинне стати частиною цього процесу.
Герої дискусії наголосили, що адаптація — це спільний шлях, де підтримка відіграє ключову роль.

Серед запрошених спікерів та спікерок виступили:
- Анастасія Андрощук — дружина учасника Ігор Нескорених-2025 Олександра Андрощука: «Діти відволікали. Змушували гратися, навчатися… А Саша мене підтримував: ʺТа чого ти, це як колінку збитиʺ». Анастасія розповіла, як спорт повернув її чоловіка до активного життя, а овації на змаганнях стали важливішими за самі тренування.
- Наталія Швачко — мама учасника збірної Артура Миліна: «Я була тиха, як мишка, без істерик. Розуміла: є я, є мій син, і я буду із цим боротися». Наталія поділилася, як пережила клінічну смерть сина, та про те, як тепер він намагається всіх залучити до спорту.
- Максим Гулій — ветеран, побратим учасниці Алли Сенченко : «Ми не ті друзі, що телефонують щодня. Ми як перемикачі – можемо виговорюватись раз на місяць». Сергій наголосив на важливості побратимської підтримки та ролі спорту в адаптації.
- Ігор Холодило — ветеран, військовий психолог: «Найгірший варіант – коли людина проходить етап відновлення одна. Соціальна підтримка є ключовою». Ігор підкреслив, що ресурс тих, хто підтримує, – основа успішного відновлення.
- Тетяна Колесник — керівниця сектору соціальних проєктів ПУМБ, зауважила, що банк долучився до співпраці з Іграми Нескорених через спільні цінності та власну платформу інтеграції ветеранів «Жити назустріч». «З війни повертаються наші колеги, і ми бачимо, як їм складно. Тож ми вирішили створити платформу, щоб ветерани отримували підтримку не тільки в родині, серед близьких, а й серед бізнесу, роботодавців, громадських організацій». Тетяна розповіла про ініціативи платформи «Жити назустріч», які сприяють якісній взаємодії між ветеранами й ветеранками та суспільством.
- Ілона Волошина — національна координаторка Ігор Нескорених в Україні, військовослужбовиця: «Як показують наші дослідження та власні спостереження, Ігри Нескорених позитивно впливають на цілі родини, допомагаючи зміцнити соціальні зв’язки, повернути відчуття контролю над власним життям, прийняти нову реальність та пройти процес відновлення разом.”». Ілона зазначила, що Ігри Нескорених стають ліками, які допомогають не лише ветеранам, але й їхнім близьким знайти підтримку серед тих, хто пройшов схожий шлях.


На заході наголосили, що спорт, зокрема Ігри Нескорених, мотивує ветеранів та ветеранок до нового життя і допомагає відновити соціальні зв’язки. Це пов’язане з тим, що саме спорт дозволяє воїнам повернути відчуття спільноти, свого підрозділу. Спікери згадували, що родинам доводиться проживати власні травми, аби знову стати опорою для близьких. Учасники дискусії підкреслили, що запитання «Як я можу тобі допомогти?» важливе для розуміння унікальних потреб кожної людини в підтримці.
Про організаторів
«Жити назустріч» – ініційована ПУМБ платформа інтеграції ветеранів та ветеранок у партнерстві з Veteran Hub, Superhumans, Invictus Games Ukraine та Uklon Інклюзивний. Мета – допомагати тим, хто повертається з війни, якісно інтегруватися у фінансові процеси, трудові відносини, підприємництво та суспільство загалом. Ініціативи в межах платформи «Жити назустріч» сприяють створенню нових можливостей для ветеранів та ветеранок, а також мотивують бізнес, громади і всіх українців робити кроки назустріч одне одному. Команда платформи продовжує розвивати її, і вже цього року окремим напрямом стане підтримка адаптивного спорту, який допомагає ветеранкам та ветеранам віднайти віру в себе. Дізнатися більше про платформу, реалізовані та заплановані активності й долучитися до ініціатив можна на сайті.
Проєкт створений за ініціативи ПУМБ спільно з агенцією Adsapience.
Ігри Нескорених — це міжнародний захід з адаптивних видів спорту для ветеранів та військовослужбовців, які отримали поранення, були травмовані або захворіли, виконуючи свої службові обов’язки. Ініціативу заснував Герцог Сассекський Принц Гаррі у 2014 році. Організатори зазначають, що це чудова можливість для ветеранів об’єднатися навколо спорту, побудувати спільноту.
Відбір та підготовку збірної України 2025 року здійснює Міністерство у справах ветеранів України, спільно з Центром стратегічних комунікацій «СтратКом Україна», ГО «Повернись живим!» та ГО «Ігри Інвіктус Україна», у межах Національної стратегії зі створення безбарʼєрного простору, ініційованої першою леді Оленою Зеленською.
Нагадуємо, що мешканці будинку у Львові встановили зовнішній ліфт для свого сусіда з інвалідністю (ФОТО).
Фото: Veteran Hub
Суспільство

«ПриватБанк» разом з Mastercard запустив «Збірний подкаст» — серію відео на YouTube для тих, хто займається благодійністю та волонтерством. У другому випуску бойова медикиня, штурмовичка та волонтерка Олена Риж розповіла, як трансформується волонтерський рух в Україні.
Про це повідомляють у «ПриватБанку».
Про подкаст
«Збірний подкаст» — це прості й чесні розмови про те, як легше організовувати збори. У кожному випуску досвідчені волонтери, фандрейзери та громадські діячі діляться своїми історіями про те, як будувати довіру, залучати донатерів і що справді працює в зборі коштів. А ще вони відверто говорять про особисті виклики, вигорання, пошук сенсів і баланс у час війни. Бо за кожним успішним збором стоять живі люди, емоції та досвід, яким варто ділитися.

«Збірний подкаст» від «ПриватБанк» та Mastercard. Фото: «ПриватБанк»
Першою гостею подкасту стала керівниця Superhumans Center Ольга Руднєва. Вона поділилася власним досвідом пошуку великих донорів та розказала, чому прозорість — інструмент довіри та підтримки.
У другому випуску Олена Риж розповіла, як під час війни змінюється культура донатів і що демотивує волонтерів. Також вона дала поради щодо того, як перевіряти збори й самому організувати успішний фандрейзинг.
«Будь-яка дія потребує кроку. Не потрібно досягати всього й одразу. Якщо три роки не збирав і хочеш закрити збір на 100 тисяч, то це буде складно. На 2, 5, 10 тисяч — усе залежить від того, де і як збирати. Треба почати з чогось маленького», — радить волонтерка.
Олена впевнена — що б не відбувалося, потрібно завжди себе спитати: «Що я можу зробити?»:
«Купа викликів перед нами, які ми маємо проходити, на ці наступні роки нам вистачить кому допомагати, що відновлювати, куди донатити і це вже є частиною нашого життя».
Конверти — зручний інструмент для зборів у «Приват24»
У межах подкасту «ПриватБанк» і Mastercard також нагадали про сервіс «Конверти» в «Приват24». Цей інструмент допомагає легко створювати збори: достатньо відкрити «Конверт», додати опис і зображення та поділитися посиланням у соцмережах. Донати можна отримувати через Apple Pay, Google Pay, за номером картки, реквізитами, QR-кодом або готівкою через термінали самообслуговування.
«Ми створювали “Конверти” насамперед для того, щоб спростити життя нашим волонтерам, зробити більш прозорим та ефективним процес благодійних зборів. І на сьогодні з понад мільйона відкритих клієнтами “Конвертів” дві третини — це саме збори волонтерів на допомогу ЗСУ, допомогу військовим та благодійні цілі, на які за рік зібрали вже майже 3 мільярди гривень», — зазначив член правління з питань роздрібного бізнесу «ПриватБанку» Дмитро Мусієнко.
«Збірний подкаст» і сервіс «Конверти» — це про те, як робити благодійні збори простішими й зрозумілішими.
Нагадаємо, що в банкоматах «ПриватБанку» можна обмінювати іноземну валюту.
Фото: «ПриватБанк»
Суспільство

Фахівці ТОВ «СКАЙРОН» розробили 3D-модель стели, що стоїть на в’їзді в Донецьку область. На прототипі зображені підписи військових та волонтерів, які замалювали у 2024 році.
Про це повідомили в Донецькій ОДА.
Оцифрували пам’ять
Модель створили за допомогою лазерного 3D-сканування та фотограмметричної зйомки. Як зазначили в адміністрації, роботу презентуватимуть на міжнародних майданчиках, музейних експозиціях, а також використовуватимуть для публікацій у фотоматеріалах. Це має сприяти промоції та збереженню історичної спадщини Донеччини.
Читайте також: «Символ гордості»: 13-річний каратист відмовився від спільного фото з росіянином на п’єдесталі (ВІДЕО)


Чому стара стела важлива: передісторія
На стелі й на самих літерах військові та волонтери залишали написи, автографи та послання. У квітні 2024 року активісти перефарбували дорожній знак, замалювавши усі символи, які збирали роками. Це зробили після того, як у березні 2024 року українські військові оновили стелу, прибрали там та встановили прапори своїх підрозділів.
Журналісти «Суспільного» з’ясували, що дозволу на таке оновлення у Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області не давали.
Перефарбована стела стала приводом для обурень серед українців, бо написи на фасаді мали історичну цінність.
«Її значення для нас набагато більше, ніж просто вказівка на географічний кордон. Це не лише символ початку Донецької області, а й могутній образ, який уособлює місце сили та незламності, важливий для волонтерів, військових і місцевих мешканців», — зазначили в Донецькій ОДА.
Нагадуємо, що автомеханік із Києва перетворив власну СТО на хаб для допомоги військовим (ФОТО).
Фото: Донецька обласна державна адміністрація