Суспільство
Десантно-штурмові війська визначають кращу снайперську пару (ФОТО)
На полігоні під Житомиром відбуваються змагання на кращу снайперську пару Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Про це пише Український мілітарний портал.
Стрільба з положення лежачи, з незручних позицій та різних видів озброєння – так на військовому полігоні поблизу Житомира 6 серпня визначали кращу снайперську пару Десантно-штурмових військ ЗСУ.
«Всі вправи складні. Тут і пістолет, і стрільба з незручних положень. Особливо на витривалість. Коли, ти наприклад, стріляєш з «шишаріка», коли у тебе практично немає упору. А бронежилет і каска дають про себе знати», – розповідає учасник змагань Костянтин.
Десантники пояснюють: робота снайпера в першу чергу – командна робота. Тому надзвичайно важливо довіряти своєму колезі.
Читайте також: Гучніше за гармати: як активісти творять культуру в містах поблизу лінії фронту
«Кращі друзі, як то кажуть. Ми практично завжди разом. У мене є дружина і діти, це моє, але у вільний час постійно спілкуємося, ділимося інформацією, обговорюємо якісь помилки, які хтось допускав, як їх виправити. Тренуємося разом постійно», – каже снайпер-десантник.
За роботою снайперів уважно слідкують судді та інструктори, які фіксують кожен постріл та кожну дію учасників змагань: це і подолання перешкод, і правильний вибір позиції, і безумовно влучність пострілів.
Читайте також: Будуємо Україну разом: як волонтери зі всієї країни подорожують та відновлюють Схід
За словами інструкторів, професія снайпера – це безперервне навчання та робота над собою, адже виконання пострілу – це лише невелика частина вмінь справжнього фахівця.
Впродовж двох днів кращі снайпери-десантники змагаються у вправності, а згодом переможці виборюватимуть звання кращих у Збройних силах України.
Нагадаємо, українські військові беруть участь у навчаннях Saber Junction в Німеччині.
Усі фото: zhitomir.info.
Суспільство
Суспільство
Суспільство
Верховна Рада у другому читанні ухвалила євроінтеграційний законопроєкт №10177 про індивідуальні освітні траєкторії та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті. Його підтримали 306 депутатів.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Адаптуємо українську освіту до європейських стандартів. У топових ЗВО Європи студенти навчаються саме за такою системою. Дякую народним депутатам за підтримку!» — наголосив міністр.
Як зазначають у Мінцифри, студенти зможуть самі формувати освітню траєкторію, регулюватимуть темп і тривалість навчання, а також, за потреби, зможуть змінити спеціальність після року чи півтора навчання.
Федоров пояснив, що, коли студент не визначився з конкретною спеціальністю, то зможе вступити на міждисциплінарну програму, наприклад, «Соціальні науки». У її межах є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія. Після року-півтора студент сам обиратиме вже конкретну спеціальність і продовжить вивчати саме її.
Читайте також: Велика Британія оголосила про найбільший в історії пакет військової допомоги Україні
Водночас міністр освіти і науки Оксен Лісовий зауважив, що закон посилює автономію університетів. Так, заклади зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення компетентностей, встановлених стандартом з нерегульованих спеціальностей.
«Стандарти вищої освіти оновлюватимуться впродовж наступних місяців, що вже давно на часі. А в цих стандартах з’явиться більше вибірковості, що зрештою збільшить конкуренцію в університетах — кращі викладачі з інноваційними курсами отримають більше можливостей, а студенти — вищу якість», — зауважив очільник МОН.
Тим часом для регульованих, таких як право, медицина чи правоохоронна діяльність, детально визначать вимоги до компетентностей та результатів навчання. Для цих сфер передбачені державні кваліфікаційні іспити.
Нагадаємо, в Україні є Коаліція ветеранських просторів.
Фото: Оксен Лісовий