Суспільство
Дерев’яні церкви Карпат зроблять цікавішими для туристів
Підтримай ШоТам
Унікальні дерев’яні церкви Карпат “оцифрують” і зроблять доступними широкому загалу. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Uzhgorod.net.ua.
Що відомо про проєкт?
Зазначається, що Україна та Польща працюють над реалізацією нового спільного проєкту, головна мета якого – привернення уваги до пам’яток сакральної архітектури та популяризація нових туристичних маршрутів.
«Два десятки дерев’яних церков Карпат потрапили до поля зору проєкту «Дерев’яні церкви – приховані скарби спільного туристичного регіону Карпат» (у межах програми CBC Programme Poland-Belarus-Ukraine 2014-2020), з них половина – на території Закарпатської області, решта – в Польщі. Церкви мають відфотографувати й усю фотобазу викласти на одному ресурсі. Усі світлини будуть в широкому й вільному доступі, щоб всі бачили, які унікальні пам’ятки архітектури досі знаходять в Карпатах», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: ЄС виділив близько 260 тисяч євро на популяризацію вікенду в Карпатах
“Фішка” для іноземних туристів
Як зазначив директор Агентства регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття» Закарпатської обласної ради Михайло Данканич, ідея розроблення саме такого проєкту виникла в нього під час спілкування з польським дослідником, який розповів, чим регіон Карпат цікавий для європейців.
«За його словами, дві речі цікавлять європейських туристів у карпатському регіоні: перша – наша традиція, культура, а ось друга – дерев’яні церкви. Чому так? Бо в Європі є старіші замки, ніж у нас, краще збережені ліси, є низка інших цікавих моментів, а ось дерев’яних церков немає, там подібного не будували (зводили кам’яні). Це наша фішка. Але ми десь недооцінюємо це багатство, бо ми його бачимо щодня, звикли до цього. Тому ми вирішили, що цей проєкт має гарні перспективи, ми зможемо зробити промоцію дерев’яним церквам Карпат», – наголосив Данканич.
Проєкт планують реалізувати впродовж 12 місяців.
Які церкви “оцифрують”?
Менеджер Наталія Радівілова розповіла, що для проєкту відібрали 20 церков, з них 10 – на Закарпатті, 10 – у Польщі. На конкурсній основі відібрали 5 фотографів, які мають завдання відфотографувати зазначені церкви з усіх сторін, всередині, а також через призму власного мистецького бачення. Відтак усі світлини будуть зібрані на одному ресурсі (за планом, їх має бути 400), і всі охочі зможуть ними користуватися. Крім того, заплановано проведення двох фотовиставок – на Закарпатті та в Польщі.
Також у межах проєкту заплановані майстер-класи для утримувачів церков, «бо часом недбале ставлення до цих об’єктів призводить до їхньої руйнації…».
Відібрані на Закарпатті церкви:
- церква Святого духа на Воловеччині, збудована у XVIII столітті;
- церква Успіння Святої Богородиці, с. Новоселиця, найменша церква готичного стилю на території Закарпаття;
- церква Святого Михайла – на території музею архітектури і побуту в Ужгороді, 1707 року (відома ще як шелестівська);
- церква Святого духа в с. Колочава;
- Вознесінська церква в с. Ясіня, одна з найдосконаліших церков на всій Гуцульщині, внесена до реєстру спадщини ЮНЕСКО;
- церква Святого Михайла, с. Ужок – візитівка Закарпаття, що також з 2013 внесена до списку спадщини ЮНЕСКО;
- Миколаївська церква, с. Данилово, взірець мараморошської готики. Унікальна своїм шпилем заввишки 14 метрів;
- церква Святого Василія в Лікіцарах на Великоберезнянщині;
- церква Святого Миколая в с. Середнє Водяне;
- Миколаївська церква в с. Гусний, Великоберезнянський район. Церква дуже маленька, але досі діє.
У резерві – дві церкви (якщо з певних причин вищезазначені церкви не буде змоги опрацювати):
- церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострино, Великоберезнянський район;
- церква Івана Хрестителя, Сухий, Великоберезнянський район.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
Сьогодні розповідаємо, чому кожному жителю громади варто знати, яка зарплата у голови ОТГ. Так-так, це відкрита інформація!
Закон «Про доступ до публічної інформації» зазначає, що доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном не може бути обмеженим» (ст. 5. ч. 6). Заробітна плата голови ОТГ – це кошти громади, тому відповідь на такий запит має бути надана вчасно і в повному обсязі.
Можливо, голова вашої ОТГ отримує величезні гроші, але нічого не робить? Або навпаки – цілодобово працює за безцінь? А може, ті гроші, які б мали бути використані для громади, пан голова пускає на власні потреби?
Читайте також: Рідні сумнівалися в його «крейзі-ідеї». Історія смаколиків на проростках Ineo products, яка почалася з 400 гривень
Як контролювати владу, розповідає Леся Ганжа, головна редакторка сайту “Доступ до правди”.
Сайт проєкту тут.
Зразок запиту про зарплату голови ОТГ за цим лінком
#3DProject Матеріал підготовлено проєктом «Доступ до правди», підтримка якого здійснюється за грантової допомоги «3D Project: Розвиток попри перешкоди. Стійке громадянське суспільство в часи пандемії та в майбутньому», що виконується Фондом Східна Європа та фінансується Європейським Союзом.
Нагадаємо, громада у Чернівцях заробила понад 100 тис. грн на сортуванні сміття.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
На Черкащині створять ботанічний заказник місцевого значення «Дзензіри» з метою збереження рідкісних червонокнижних квітів-рябчиків.
Про це пише viche.ck.
Загальна площа заказника – 18, 6 га. Ареал – долина річки Гнилий Тікич.
В Україні цих квітів росте 8 видів, з них 4 занесені до Червоної книги України – рябчик шаховий, руський, малий та гірський.
Читайте також: Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)
На Катеринопільщині Черкаської області зростає рябчик малий. На жаль, засухи й любителі весняних букетів останніми роками добряче спустошили популяцію цих квітів. Якщо колись ними були рясно встелені місцеві луки, то тепер трапляються лиш поодинокі острівки.
Загалом у світі рослина потерпає від збирання в букети, викопування цибулин, розорювання і осушування луків, витоптування худобою. Цвіте у квітні – травні, плодоносить у червні. Розмножується насінням та цибулинами.
В Україні рябчик росте переважно на Донеччині та Луганщині, є у біосферному заповіднику «Асканія-Нова» та в Київському ботанічному саду. Рябчик малий не поїдається худобою, оскільки він отруйний для корів.
«Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природо заповідні території, в місцях зростання виду. Заборонено збирання рослин, розорювання річкових заплав, надмірний випас худоби, викошування лук у першій половині літа», – йдеться в Червоній книзі України.
Нагадаємо, на Луганщині і Донеччині екологи рятують унікальні українські степи.
Як ми повідомляли раніше, в Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу.
Фото: viche.ck.ua.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
Команда Урбан-бюро Big City Lab провела дослідження і на п’яти локаціях Києва показала, чого бракує для доступності міському простору: дерев, ліхтарів, тактильної плитки, фонтанів із питною водою та паркомісць для людей з інвалідністю.
Про це ШоТам повідомили автори дослідження.
Читайте також: Неймовірна сила волі: дівчина з ДЦП опанувала хворобу тренуваннями і відкрила школу з комунікації (ВІДЕО)
Тактильна плитка
НСК Олімпійський може прийняти тисячі гостей, але далеко не всім буде комфортно на площі поруч з ним, адже там відсутня контрастна тактильна навігація для людей з порушеннями зору. Тактильна плитка скеровує напрям руху і попереджує про об’єкти на шляху, допомагаючи людям з порушеннями зору орієнтуватися в просторі.
Дерева для затінку
На київській набережній практично неможливо знайти затінок, щоб заховатися від літнього спекотного сонця. А це надважливо для людей з аутизмом та різними ментальними порушеннями. Для них можливість перепочити у комфортному просторі просто необхідна, інакше у них може трапитися сенсорне перевантаження у гучному метушливому місті.
Питна вода у фонтанах
Питна вода у парках та скверах потрібна всім: людям, які пересуваються у візку, туристам, бігунам, малозабезпеченим. Поява такого надважливого об’єкта продемонструє, що публічні простори мають бути комфортними для всіх незалежно від віку, соціального статусу, роду занять, зросту та витривалості.
Вуличне освітлення
Недостатнє вуличне освітлення, особливо в місцях, де часто гуляють в темну пору доби, стає перешкодою для усіх жителів. Зокрема простір стає небезпечним для людей з порушеннями зору та слуху, а занадто яскраве чи тьмяне освітлення викликає сенсорне перевантаження у людей з аутизмом.
Доступні паркомісця
Проблема доступних паркомісць відчувається біля фондів соціального захисту людей з інвалідністю, куди не можуть потрапити власне їхні відвідувачі. Чому вони не можуть паркуватися деінде? Тому що для зручності паркомісця для людей з інвалідністю ширші за звичайні: вони займають не менш як 3,5 метри та розташовуються не далі ніж 50 метрів до входу в будівлю.
Наголошується, що щоденна взаємодія маломобільних груп населення з містом у більшості випадків перетворюється на постійне протистояння з ним.
Мета дослідження доступності міських просторів — привернути увагу до проблем недоступної міської інфраструктури і підказати, чого не вистачає місту, аби бути комфортним для всіх. Ознайомитися з дослідженням можна за посиланням.
Нагадаємо, Львівський Музей Пінзеля стане бербар’єрним.
Як ми повідомляли раніше, в Україні запустили безкоштовний відеокурс про коректне ставлення до людей з інвалідністю.
Підтримай ШоТам
Рідні сумнівалися в його «крейзі-ідеї». Історія смаколиків на проростках Ineo products, яка почалася з 400 гривень
Харків’янин Андрій Євтушенко ще зі студентських часів прагнув знайти роботу, яка буде приносити не лише...
Байкери-волонтери. Як львівська «МотоДопомога» підстраховує «швидку» та рятує травмованих у ДТП
Прибути на місце ДТП за лічені хвилини – ще той виклик для екстрених служб. Особливо...
$2 млн за життя. Як порятунок малюка з Одеси перетворився на всеукраїнський рух допомоги дітям із рідкісною хворобою СМА
Навесні 2021 року родині Свічинських вдалося зібрати понад два мільйони доларів на порятунок сина. У...
«Нам просто хотілося жити». Як благодійна організація «100% життя» вже 20 років рятує ВІЛ-позитивних українців
На початку 2000-х Дмитро Шерембей дізнався про свій позитивний ВІЛ-статус. До вірусу імунодефіциту додалися туберкульоз...
#ЩедрийВівторок. Як українські діти долучаються до благодійності та допомагають іншим
Здавалося б, робити добрі справи, допомагати та змінювати світ на краще можуть здебільшого дорослі, адже...