Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

День студента 2019: шість бізнесменів, які стали успішними за студентською партою

Опубліковано

Хтось студентське життя витрачає на постійні тусовки в гуртожитках, а хтось не тільки шукає собі роботу, а й відкриває власний бізнес. Герої нашої підбірки вже в юному віці стали успішними і є прикладом не лише для своїх однолітків, а й для старшого покоління. Обережно! Після прочитання матеріалу може з’явитись бажання замість нічного клубу сісти за написання бізнес-плану. 

Бізнес на подарунках

Ідея робити подарункові бокси прийшла до 22-річного Михайла Гаврилюка випадково. Спочатку це була сезонна ідея, бо люди були в пошуках новорічних подарунків. А згодом це перетворилось у повноцінний бізнес під назвою “Твій бокс”.

Для запуску проекту  Михайлу було потрібно 22 тисячі гривень. Друг погодився профінансувати, але згодом дав задню. Тому хлопцю довелось викласти всі свої заощадження, адже дуже загорівся ідеєю.

Зараз “Твій бокс” активно розвивається і має більше 10 тисяч підписників в Інстаграм. Подарунки складаються з чотирьох елементів: дерев’яної чи картонної коробки, солодощів, предметів і листівки. Ціни на бокси починаються від 450 грн. Найдорожчий коштує 1300. Зараз виготовляють 20 стандартних боксів. А також на сайті є конструктор, де покупці самі можуть обрати тип коробки, складники, листівку. 

Власна пекарня у 18 років

Коли Софія Теребова заснувала власну пекарню March&Co, їй було всього 18 років. У той період дівчина навчалась в університеті та паралельно пекла кекси на замовлення. Спочатку все готувала на домашній кухні, а продавала через соціальні мережі. Зовсім скоро отримала масштабне замовлення від організаторів університетської конференції, де мала зробити  180 кексів, 360 пиріжків з куркою і тисячу штук печива. 

Спрацювало сарафанне радіо і поступово посипались замовлення. Софія розширила асортимент та стала випікати пироги, капкейки і бісквітні торти. Зараз дівчина має успішний бізнес, а починалось все з того, що їй доводилось після пар готувати замовлення, розвозити їх клієнтам, а потім знову продовжувала навчатись.

Арахісові королі

Якщо в Україні хтось і говорить про арахісову пасту, то відразу згадують Масло ТОМ. Та й рекомендації блогерів не обходяться без цього корисного сніданку. Але мало хто знає, що такий масштабний бізнес заснували два львівські студенти – Михайло Бойко і Тарас Фітьо. 

Якось хлопці скуштували арахісову пасту в Америці і вирішили, чому б не спробувати робити це й в Україні. Першу партію зробили скоріше для фану, а перші інвестиції склали всього 100 доларів. Зараз виробництво бізнесменів завантажене на 10%. При цьому в місяць, в залежності від сезону, “ТОМ” випускає від 3 до 10 тонн арахісової пасти.

Банка 180 грамів коштує 130 гривень. Бізнесмени кажуть, що продукт користуються попитом, а обороти бізнесу – мільйонні.

20-річна роботодавець

Луцькій студентці Дарині Данилюк всього 20 і вона вже є бізнес-леді та дає роботу й іншим людям. Дівчина відкрила фірму Danyliuk Design та розробляє інтер’єр не тільки для українців, а й американців. Раніше Дарина сама працювала найманим дизайнером на фірмі, але якось наважилась піти. 

У цей період їй запропонували взяти офіс в оренду, де вона ж і робила ремонт. Так і почався власний бізнес. Не зважаючи на всі побоювання займатись всіма справами самостійно, дівчина спробувала і все вийшло. Дарина працевлаштувала трьох людей – візуалізатора і двох креслярів та отримує регулярні замовлення. 

Автопарк електротаксі після пар

Студент з Києва Ігор Вознюк вже у 23 роки став власником автопарку електротаксі. Ще за студентською партою в університеті Драгоманова до хлопця прийшла ідея зробити бізнес, коли він дізнався про “безвідсоткові” кредити на електромобілі. 

Ігор разом з одногруппником взяли в оренду електромобіль Nissan Leaf. А коли зрозуміли, що  у Києві недостатньо швидкісних зарядних станцій, купили електромобіль Renault Zoe. Після цього закупились ще електромобілями з Європи. При цьому, брали саме без акумуляторів, завдяки чому електромобілі обходилися значно дешевше.  За словами бізнесмена, такі автомобілі можуть приносити 1250 – 1400 доларів чистого прибутку.

Молодь дає роботу пенсіонерам

Одеські студенти вирішили допомагати заробити бабусям на пенсії і створили соціальний бізнес Gudzyk.  Юлія Котюк – засновниця проекту. Вона разом з 5-ма друзями вже другий рік співпрацює з “літніми бізнесменами”, які шиють з фетру чохли для гаджетів та сумки.

Все розпочалось з Юліної бабусі, якій дівчина запропонувала зробити сумку з фетру. Студентка розповіла друзям  про свою ідею і ми вирішили спробувати. Зараз з ними працює чотири бабусі. Вони на фрілансі – виготовляють сумки та чохли у себе вдома на власних швейних машинках. А студенти  повністю забезпечують матеріалом.

Стандартна сумочка коштує – 420 гривень, візитниця – 79 гривень, великий чохол для ноутбука – 480 гривень. Бабусі отримують фіксовану суму за кожен виготовлений виріб. В середньому – 1500 гривень щомісяця.

Коментарі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили реабілітаційний центр для військових та рятувальників

Опубліковано

На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі.

Про це повідомляють в інстаграм-сторінці центру.

Реабілітація за світовими стандартами

Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:

  • тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
  • апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
  • системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Фото: RECOVERY

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Команда та інклюзивність

З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: RECOVERY.

Коментарі

Читати далі