Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
Миколаєва Миколаєва

Суспільство

Де провести вихідні? Ви точно не чули про ці 9 місць поблизу Миколаєва

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Миколаїв — це не лише про море та пляжі. Хоча вони є невід’ємною частиною відпочинку в цьому регіоні України. Ми зібрали найпривабливіші природні пам’ятки Миколаєва, які дивують своєю красою. 

Природний парк “Білобережжя Святослава”

Створений у 2009 році природний парк “Білобережжя Святослава” охоплює територію понад 35 тис. га і охороняє близько 5 тис. видів тварин. Тут є пляжі довжиною понад 20 км. Найбільш значущі пам’ятки парку:

  • Бієнкові плавні — водно-болотна територія на 760 га, де можна зустріти рожевого пелікана, колонії різних видів чаплі. Це рай для орнітологічного туризму. 
  • Орхідейне поле — недалеко від села Покровка на 60 га цвіте одне з найбільших в Європі поле диких орхідей.
  • Кінбурнська коса — піщане продовження Кінбурнського півострова. На краю коси можна стати однією ногою в Чорне море, а другою — в Дніпровсько-Бузький лиман. Тільки частина Кінбурнського півострова включена до складу парку “Білобережжя Святослава”. Одне з найцікавіших розваг на Кінбурнській косі — кайтсерфінг.

Як доїхати? Парк розташований на території Очаківського та Березанського районів Миколаївської області, у селі Покровське. Дістатися сюди можна на рейсовому автобусі з Херсона. Поїздка займе не більше години. 

Тилігульський лиман і озеро Тузли

З усіх українських лиманів Тилігульський вважається найчистішим. Прозорість води сягає до семи метрів, а рівень солоності — вдвічі перевищує показник Чорного моря. Це маловідоме місце для сімейного відпочинку, кайтсерфінгу та риболовлі. Лиман багатий покладами цілющих грязей. На жаль, останнім часом він обмілів, але як і раніше славиться ловом кефалі і різних видів бичка.

Сюди часто приїжджають парапланеристи, кайт- і віндсерфінгісти. Найчастіше їх можна зустріти на Чіловій косі, де вітер дме постійно і по кілька разів на день змінює напрямок. А неподалік знаходиться озеро Тузли, концентрація солі в якому перевищує показники Мертвого моря. Також тут проводять екскурсії

Як доїхати? Лиман розташований на межі двох областей — Миколаєвської та Одеської. З Одеси до Тилігульського лиману можна дістатися по трасі М14 або громадським транспортом в сторону села Пшонянове. Відстань близько 67 км. А з Миколаєва можна дістатися трасою М14 протягом двох годин. Також можна маршруткою з Миколаєва до смт Березанка, а далі — на авто.

Селище Мигія — українська Швейцарія

У 2008 році долина Південного Бугу визнана одним з “Семи природних чудес України”. Тут знаходиться заповідник “Бузький Гард”. Одне з його найкрасивіших місць — околиці села Мигія. Мігейські пороги — ланцюжок порогів на річці Південний Буг. Ці території об’єднані в ландшафтний парк «Гранітно-Степове Побужжя». Два дні і ніч, проведені в кемпінгу на острові в Мигії, разом зі сплавом по річці і харчуванням обійдуться в близько 1400 грн з людини.

Південний Буг — єдина в Україні рівнинна річка з такими ж порогами, як на гірських водних потоках. Вона одна з кращих в країні для рафтингу. А скелі, що нависають над швидкими водами приваблюють альпіністів. В цих місцях збереглися рідкісні види рослин, риб, комах, тварин і релікти геологічних епох. А улюблені серед туристів валуні налічують понад два мільярди років.

Як доїхати? Потягом, автобусом чи маршруткою дістатися міста Первомайськ, а далі — теж маршрутним таксі, до села Мигія. Дістатися можна навіть пішки. У селі вже чимало місць, де можна зупинитися. Також доступні кемпінгові ділянки. 

Радонове озеро 

Недалеко від Мигії розташоване радонове озеро штучного походження. Фактично, це залитий водою гранітний кар’єр. Покинута воронка поступово заповнилася водою ніжно-блакитного відтінку з високою концентрацією радону. Цей інертний газ має лікувальні властивості та сприятливо діє під час лікування травм, захворювань серцево-судинної та нервової систем, опорно-рухового апарату. Проте є і зворотній бік: сам по собі радон — продукт розпаду радію. Тому контактувати з ним багато не можна. 

Поблизу води облаштовано кілька місць для пірнання. Проте важливо бути обережним, адже озеро хоч і прозоре, але дуже глибоке — до 42 метрів. Також тут є оглядовий майданчик, гойдалка та інстаграмний арт-об’єкт — викуване залізне серце. Саме над Радоновим озером протягли найвищий і найшвидший з усіх в Україні тролей. Його швидкість сягає до 60 км/год, а довжина складає 454 метри. 

Як доїхати? Найліпший варіант – машиною чи автобусом із Мигії. Автівкою до самого озера під’їхати не можна. Проте поряд є обладнана парковка зі спортивним майданчиком від якої пішки можна підійти до води.

Пушкінський “Острів Буян” — Березань

Острів в Чорному морі розмістився за 8 кілометрів від міста Очаків і за 4 кілометри від курортного селища Рибаківка. За розмірами Березань невеликий: 850 м уздовж і 200-850 м поперек. Його нинішні мешканці — птахи та земноводні, а в VII ст. до н. е. тут розташовувалося найдавніше в Північному Причорномор’ї античне поселення. 

Сьогодні острів Березань — частина знаменитого історико-археологічного заповідника “Ольвія”. Вже понад століття там працюють археологи з усього світу, і знаходять нові докази життя стародавніх народів. Наприклад, в 1996 році український археолог віднайшов тут 2,5-тисячолітній храм богині любові — Афродіти. А деякі дослідники кажуть, що саме острів Березань російський поет Олександр Пушкін відобразив в “Казці про царя Салтана”, назвавши його островом Буяном.

На острів організовуються екскурсії з найближчих населених пунктів. Вартість — для дорослого — 300 грн, для дитини — 150 грн.

Як доїхати? Потрапити на острів можна з довколишніх селищ, наприклад, з Рибаківки. Відстань від берегової лінії до острівця складає близько 4 км, тому його добре видно з суші. У селі організовують щоденні прогулянки до Березані на катері й баркасі. Однак записуватися на екскурсію необхідно заздалегідь.

Місто давніх греків — Ольвія

В Миколаївській області знаходиться одне з найбільш північних місць проживання давніх греків — Ольвія. В перекладі місто означає “Щасливе” й було засноване вихідцями з Мілета у першій чверті VI століття до н. е. На території у 50 га проживало 15 тисяч осіб. Розкопки руїн цього поселення перетворили в археологічний заповідник ще у 1924 році. Однак дослідницькі роботи тут ведуться і на сьогоднішній день. А у 450 році до н.е. Ольвію відвідав знаменитий історик Геродот. А потім описав побут, історію та політичне життя колонії.

Як доїхати? Руїни розташовані неподалік села Парутине Миколаївської області. Дістатися можна громадським транспортом також з Очакова, звідки кілька раз на день ходять автобуси й чи не щогодини — з Миколаєва. По прибуттю необхідно запитати у місцевих або скористатися навігатором, рухаючись в бік лиману. 

Трикратський ліс

Ліс знаходиться в Вознесенському районі Миколаївської області. Поміщик та лісівник Віктор Скаржинський в 19 столітті висадив ліс, де сьогодні можна побачити понад 350 дубів віком 120-200 років. Спочатку це був парк зі стежками та містками через річки. 

Сьогодні більшість з них втрачена, але все ж є на що подивитися. Разом з тим варто відвідати Актовський каньйон і садибу Скаржинських. Площа урочища — 247 га. Трикратський ліс нагадує, а тому його й порівнюють з популярним дендропарком “Софіївка” в місті Умань. 

Як доїхати? Громадським транспортом – автобусом від Миколаєва до Вознесенська, а далі маршруткою до Трикрат. Машиною слід їхати трасою Київ-Миколаїв та після міста Вознесенськ не пропустити поворот на Трикрати. Місцеві жителі підкажуть подальший маршрут. 

Каньйони як в Північній Америці

Маленька копія американського Великого каньйону в Колорадо можна знайти й серед українських рельєфів. Хоча зовнішня схожість спірна, але унікальність цього місця беззаперечна. Річечка Мертвовод протікає між гранітно-базальтових утворень та доповнює Актовський каньйон. Ще його називають Долиною диявола. Напевно, через величні гранітно-базальтові піраміди, небезпечні річкові пороги і безліч птахів, що живуть на прибережних скелях.

Цікаво, що згідно з геолого-ландшафтними показниками й часом утворення Актовський каньйон — єдиний в Європі, який відповідає знаменитим каньйонам Північної Америки.

Місце знаходиться далеко від цивілізації, тому тут відпочивають дикуном. А поблизу в селі Актово Вознесенського району можна побачити скелі та їх прихильників — скелелазів. Тут же знаходиться ще один, дещо менших розмірів, каньйон — Арбузинський. Відстань між каньйонами — близько 15 хвилин їзди.

Як доїхати? Найкращий варіант — власною машиною. Однак можна і маршруткою. Спочатку — до міста Первомайськ, а далі — до селища Арбузинка чи Актове. Потім легше добиратися власним або орендованим транспортом. Місцина важкодоступна, тому знахдобиться терпіння та час.

Приінгульський ландшафтний парк

В долині річки Інгул у 2002 році створили ландшафтний парк «Приінгульський». Його головна мета — зберегти гранітні і гнейсові породи, цілинний степ та унікальну флору. Найчастіше до цих місць приїздять жителі Миколаєва, Кривого Рогу та Кропивницького. Саме до цих міст приблизна відстань від парку становить 80 км. Крім рідкісних рослин, туристів приваблює штучний водоспад — найбільший в Миколаївській області. Відмінне місце для гідромасажу. А його потужність змінюється в залежності від спуску води з Софіївського водосховища.

Як доїхати? На авто з Миколаєва трасою H14 до міста Возсіятське, звернути на Р55 і рухатися до Приінгульського парку.

Підтримай ШоТам

Суспільство

Національний художній музей готує цифрову NFT-колекцію українського мистецтва

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Національний художній музей України у співпраці зі стартапом STAMPSDAQ готує до випуску унікальну цифрову NFT-колекцію українського мистецтва.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці музею.

Наголошується, що сучасна цифрова доба відкриває нові можливості, музей готовий експериментувати, щоб українське мистецтво стало ще ближчим до глядача.

Читайте такожНетипова Донеччина: з’явилося відео про керамічний «Флорамік-парк» у Слов’янську

Уже на початку 2022 року після офіційного запуску торгового майданчика STAMPSDAQ усі охочі зможуть придбати NFT-версії картин:

  • Олександра Мурашка,
  • Олександри Екстер,
  • Всеволода Максимовича,
  • Миколи Пимоненка та багатьох інших класиків українського мистецтва.

Читайте також«Даємо другий шанс на життя». Подружжя з Києва створює інвалідні візки для тварин з усього світу

NFT-колекція працюватиме на основі технології блокчейн і матиме 5 ступенів рідкісності: звичайний, рідкісний, супер рідкісний, ультра рідкісний і унікальний.

Рівні неповторності відрізнятимуться анімаційними елементами у кожній роботі. Інакше кажучи, відомі полотна NAMU оживуть на екранах гаджетів, що буде новим досвідом.

Читайте також: «Створюю автентичну геометрію». Як майстриня з Решетилівки захоплює своїми килимами ткаль з усього світу

Завдяки стартапу STAMPSDAQ колекція Національного художнього музею України, яка є інтелектуальною власністю і надбанням суспільства, стане ще доступнішою в онлайн-форматі. Ба більше, це можливість стати меценатом музею, адже з кожного придбаного NFT-токена музей отримуватиме роялті в обсязі 10% від вартості токену, що стане вагомою підтримкою наших майбутніх проєктів.

Нагадаємо, у київському Музеї Ханенків проходить виставка робіт художників із синдромом Дауна «Це мені можна».

Усі фото: facebook.com/namu.museum.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Житомирський школяр вигадав енергоощадне освітлення для фонтанів

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Учень 9 класу Житомирського міського ліцею №1 Михайло Шубін вигадав для своєї бабусі «сонячну кухню» та пропогує енергоощадне освітлення фонтану.

Про це повідомили у пресслужбі Житомирської міської ради.

Тема енергозбереження зацікавила Михайла, коли він перебував влітку у бабусі в селі. У бабусі немає газового постачання і хлопець розмірковував, як нагріти воду та їжу за допомогою сонячної енергії. Коли промені сонця летять, їх можна направити у такий спосіб, щоб всі вони відбивалися в одну точку, яку Михайло називає «точкою фокусу». Сюди ставиться посудина з водою чи їжею. Михайло каже, що перевірив ефективність кухонь різних форм: параболічної, коробкової та комбінованої. Кращою виявилася остання.

Енергоощадне освітлення фонтану

Дослідник також пропонує спосіб автономного енергоощадливого освітлення фонтану. Ідея у хлопця виникла під час реконструкції фонтану на вулиці Польовій у Житомирі. 14-річний дослідник критично розмірковує: світлодіодні фонарі, які надають гарний вигляд фонтану у вечірній час, використовують електроенергію від централізованого постачання. А це, на його думку, є недоліком. На дні фонтану знаходиться зливна труба, через яку проходить велика кількість води.

Читайте такожПідриває Tik-Tok та закохує в науку. Як Гліб Репіч змінює уявлення школярів про хімію

Хлопець пропонує свою ідею для підтримки однакового рівня води у фонтані, її надходження та відводу. На дні фонтану треба встановити генератор, через який проходитиме вода. Вода розкручуватиме його лопасті, при цьому вироблятиметься електричний струм, який надходитиме в акумулятор. У вечірній час енергія з акумулятора надходитиме до світлодіодних ламп, і фонтан матиме гарний вид. Важливо, що при цьому електроенергія з централізованого постачання не витрачатиметься.

Михайло підтвердив свою ідею кількома дослідами. Водопровідну трубу він помістив у генератор. За індикатор використав простий світлодіод. Під час протікання води світлодіод загорався, що свідчить про те, що вироблялася електроенергія. Інший дослід: до старої помпи від пральної машини прикріпив лопасть, а індикатором слугувала вже більша система світлодіодів. Під час пропускання води через світлодіоди, вони загорялися.

Читайте також: Лижі-водоходи та кепка для незрячих. Шість найцікавіших винаходів українців цього року

Свою ідею Михайло пропонує поєднати з фонтаном Герона, у якому підйом води відбувається без насосів. Якщо це зробити, переконаний дослідник, вийде незалежна функціональна система фонтанів з дуже добрим освітленням.

«Енергозберігаючі дитячі майданчики»

Рік тому Михайло створив ще один не менш цікавий проєкт – «Енергозберігаючі дитячі майданчики». Хлопця зацікавила ідея перетворення механічної енергії в електричну на реальних об’єктах. Такими об’єктами Михайло обрав дитячі майданчики, оскільки вони є гарним джерелом альтернативної енергетики. До того ж активність самих дітей можна використовувати з користю. Під основу каруселей Михайло пропонує закріпити магніти, а під них – кілька мотків мідних котушок. Під час катання на каруселі на основі електромагнітної індукції вироблятиметься електричний струм, який далі буде накопичуватися в акумуляторах. Його можна використовувати, наприклад, для освітлення вулиць.

Теж саме можна зробити з гойдалками.

«Під сидіння гойдалки закріпити магніт, а в упор гойдалки – котушки. Під час гойдання теж вироблятиметься електричний струм на основі явища електромагнітної індукції. Для цього типу підійде маятниковий генератор, який розрахований працювати при коливальних рухах», – пояснює дослідник. Каже, якщо такий проєкт реалізувати, то можна виробляти електроенергію у великій кількості.

Читайте такожНе можеш — не плати. Чим особлива школа шиття Tailors School, яку відзначили в ООН

Найближчим часом Михайло візьметься за нове дослідження: хоче вивчити можливості переробки листя для отримання гумусу, який можна використовувати як добриво для рослин.

Нагадаємо, на Рівненщині винахідники сконструювали саморобний вертоліт.

Усі фото: zt-rada.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Львові активісти створюють «зелений» простір із дощовим садком

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Львові небайдужі містяни за адресою вул. Кульпарківська, 158 заклали основу для формування «зеленого» простору із дощовим садком, водопроникною поверхнею, вертикальним і контейнерним озелененням.

Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

Активісти розробили проєкт і перемогли у програмі «Сафарі для громад у Львові» у 2020 році. Реалізацію проєкту розпочали громадські організація «Плато» та «Тарілка» наприкінці вересня цього року.

Наразі спільними зусиллями волонтерів вдалося облаштувати дощовий садок поруч із місцем, де після дощів утворювалася велика калюжа, замінити асфальтоване покриття у внутрішній частині простору водопроникною поверхнею, перефарбувати стіни у білий колір, а також із зовнішнього боку висадити в’юнкі рослини для формування вертикального озеленення та зменшення нагрівання простору.

Читайте такожПідриває Tik-Tok та закохує в науку. Як Гліб Репіч змінює уявлення школярів про хімію

«Ми прагнемо показати мешканцям, що за допомогою простих і відносно дешевих природоорієнтованих рішень можна водночас пристосувати громадський простір до тривалих періодів спеки та інтенсивних опадів, які щороку стають помітнішими, і таким чином зробити його більш комфортнішим для користувачів», – стверджує виконавчий директор громадської організації «Плато» Микола Рябика.

Роботи відбуваються за підтримки Програми розвитку ООН в Україні, Фонду захисту біорізноманіття України, Фундації стратегічних змін і Залізничної районної адміністрації. Ініціатори зазначають, що роботи на цьому не завершуються: надалі заплановано облаштування контейнерного озеленення із місцями для відпочинку у внутрішній частині простору.

Нагадаємо, прикордонники висадили дерева у межах акції «Створюємо ліси разом».

Усі фото: city-adm.lviv.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі