Данські партнери збудували перші будинки для соціально вразливих груп на Миколаївщині (ФОТО)

Дніпропетровський окружний адміністративний суд зобов’язав

Міністерство культури повернути костел парафіяльній громаді. 

Про це повідомляє пресслужба Римсько-католицької церкви в Україні. 

Передісторія 

Процес передачі костелу парафіянам триває близько 20 років. Ще у 2005 році тодішній президент України Віктор Ющенко доручив уряду та місцевим органам влади повернути будівлю релігійній громаді Римсько-католицької церкви, проте тоді це рішення не втілили. 

Громада не раз зверталася до влади з вимогою повернути костел, який католики збудували понад 100 років тому. Зокрема, понад 25 тисяч людей підписали петицію на підтримку передачі костелу. Авторка петиції та релігієзнавиця Людмила Филипович розповідає, що  стан будівлі погіршується, особливо після пожежі 2021 року. Настоятель парафії Павло Вишковський ОМІ наголошує, що представники релігійної громади приїхали з Києва у Дніпропетровський суд, адже у 2009 році тут уже ухвалили рішення про повернення храму парафіянам. 

«Архівні документи та історичні факти однозначно свідчать про те, що костел спершу був призначений для релігійних обрядів, і його перетворення на концертний зал було незаконним актом радянської влади.

Тому прошу Вас стати на бік справедливості, правди й чесності, щоб храм не був, як це є тепер, — руїною, а знову став не лише окрасою Києва, а й гордістю і духовною спадщиною України», — сказав Павло Вишковський ОМІ під час судового засідання. 

Читайте також: Інсталяція з літер пошкодженої стели на Херсонщині стала символом виставки в Давосі (ФОТО)

Хто підтримав католицьку громаду

У боротьбі за повернення костелу Святого Миколая громаді виступили нащадки тих, хто будував цей храм. Це були — Марк Зіновійович Гінзбург та Ришард Янковський. Також з вимогами парафії погодився Фонд імені Графа Фелікса Собанського, що подарував для храму статуї святих, які комуністи розікрали й розтрощили. На сторону католицької громади стали міжнародні організації, зокрема, «Лицарі Колумба», що налічують понад 3 мільйони чоловіків-католиків, та об’єднання з Італії, Польщі, Канади, США.

Нагадуємо, що у Києві запровадять загальнонаціональну хвилину мовчання для вшанування загиблих.

Фото обкладинки: Духовний фронт України

У Києві підготували рекомендації для проведення загальнонаціональної хвилини мовчання на честь військових та цивільних, які загинули під час російсько-української війни.

Депутатка Київської міської ради та голова Координаційної ради Вікторія Муха повідомила, що установи, заклади й організації мають призупиняти роботу на хвилину, за винятком випадків, коли це неможливо через безперервний режим роботи чи невідкладні заходи.

Вшанування через звуки і трансляції

Інформувати про початок хвилини мовчання пропонують через «Київ Цифровий», на рекламних носіях і в громадському транспорті через оголошення. Також звучатимуть сигнали на вулицях Хрещатик і Майдані Незалежності через звукові системи.

Читати також: У Києві вулицю на Оболоні перейменують на честь героя «Азова» Олександра Гряника

Телеканал «Київ» та радіостанція «Київ FM» продовжуватимуть оголошувати хвилини мовчання в ефірі. Комунальні заклади освіти щоденно проводитимуть хвилину мовчання, за умови відсутності повітряної тривоги.

Рекомендації були розроблені Координаційною радою спільно з ініціаторами петиції, організацією «Вшануй» та представниками міської влади. Наразі їх передали до Київради для ухвалення на найближчому пленарному засіданні.

Нагадаємо, що військові на Запорізькому напрямку отримали шість пересувних банних комплексів (ФОТО).

Фото: Freepik.

На Оболоні планують перейменувати вулицю Озерну на честь Олександра Гряника — військовослужбовця полку «Азов» і героя, який загинув під час оборони «Азовсталі». Міська влада підтримала петицію про перейменування.

Про це повідомляють на сайті електронних петицій.

Про Героя

Олександр Гряник став символом мужності та відданості своїй країні. Він був учасником Революції гідності та з 2016 року служив у полку «Азов», де брав участь у боях за Ірпінь, Бучу, Гостомель, Маріуполь і «Азовсталь». 8 травня 2022 року під час авіаудару по «Азовсталі» Олександр загинув. Йому було всього 28 років.

Читати також: У Львові заснували премію на честь загиблого письменника Василя Паламарчука

Вулиця, де він виріс

Авторка петиції запропонувала перейменувати вулицю Озерну на Оболоні, бо саме в цьому районі Олександр виріс. Вулиця Озерна, що знаходиться ще в Солом’янському районі, не підпадає під зміну, тому для перейменування обрали вулицю на Оболоні.

Міська влада відповіла, що підтримує ідею та готова розглянути її після виконання всіх необхідних процедур.

Меморіальна дошка вже на місці

Згадка про Олександра Гряника вже є в Києві: у квітні 2024 року було встановлено меморіальну дошку на фасаді школи № 298 на Оболоні, де він навчався.

Нагадаємо, що у Києві відкрили виставку викрадених картин із Херсона (ФОТО).

Фото: інстаграм Олександра Гряника.