Суспільство
Читати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart
Зазвичай, книги можна або слухати, або читати. Віднедавна з’явилася можливість робити це одночасно, та ще й українською. Львівські програмісти створили новий формат для аудіалів — онлайн-платформу Lingart, на якій можна придбати багатомовні інтерактивні аудіокниги.
Сервіс синхронізує текст зі звуком та надає можливість користувачам не тільки поєднати читання книги з прослуховуванням, а й обирати інші мови та слухати технічну літературу. Додаток можна завантажити в Appstore та Google Play. Засновник платформи живих книг Михайло Малкуш розповів про ідею, яка виникла з власного «болю», можливості Lingart та про те, як обирають та озвучують книги.
Михайло Малкуш
Програміст, 10 років займається веб-розробкою. Засновник онлайн-платформи для багатомовних інтерактивних аудіокниг Lingart.
Не міг слухати книги в метро
Коли я переїхав у Київ, багато часу проводив у громадському транспорті, щоб дістатися на роботу. Тоді почав слухати українські аудіокниги. Але в мене була проблема більше з метро, аніж із книжками, бо в підземці все гуділо, тож неможливо було слухати аудіокнигу. Хотілося далі читати в текстовому форматі, але ж книжка тільки в аудіо. Я шукав варіанти, які б вирішували цю потребу, але нічого подібного не знайшов. Згодом перейшов на англомовну літературу й тут виникли проблеми. Простий нон-фікшн давався легко, а от коли починав слухати «Маятник Фуко» Умберто Еко — це був вибух мозку. Слухаєш перший раз — нічого не зрозумів, другий — нічого не зрозумів. Пробуєш вгадати за звучанням, що це за слово та як воно пишеться, але це дуже довго й незручно.
Мені хотілося мати перед очима переклад не тільки слова, а цілого речення. Якщо це складний текст, переклад самого слова може не дати розуміння, про що йде мова. Відтак з’явилася ідея зробити багатомовні книжки з міжмовною синхронізацією. Щоби була можливість обирати між читанням та прослуховуванням і бачити водночас переклад.
Текст і аудіо синхронізовано
Електронна книжка — це текстовий файл: ePub, FB2 абощо. Аудіокниги — це декілька аудіофайлів, приміром, формату mp3. Є додатки типу «Одібл» (Audible), Bookmate, «Абук» для програвання цих файлів. В Lingart все інакше. Книжка — реструктурований об’єкт, до якого можна прив’язувати що завгодно. Наприклад, фонова музика (саунд-дизайн) йде окремим треком, тому користувач може її регулювати, як йому зручно.
Також можна перемотувати книгу по реченнях та перемикатися між мовами. Наприклад, слухати в оригіналі й бачити український переклад. Оскільки текст і аудіо синхронізовані, є можливість перемикатися між читанням і слуханням, а також читати паралельно. Останнє — більше підходить для навчальної літератури.
До речення можемо додавати зображення, відео, додаткові матеріали. Тоді користувачу надходить звукове повідомлення про те, що є якийсь додатковий контент. Він може бути обов’язковим, і тоді книжка зупиняється, поки людина не дістане телефон та не пройде тест. А може бути необов’язковим, тоді користувач пропускає повідомлення і слухає оповідь дал
Стартували з трьома книгами
Додаток безкоштовний, але в ньому можна купувати вподобані книжки. Наш застосунок не про те, щоби просто послухати аудіотвір, а про те, щоби послухати його з комфортом та додатковою інформацією. Зараз на платформі понад 500 користувачів та 20 книжок і ми готуємося до запуску підписки.
Озвучувати я планував більше ту літературу, яку люблю сам, і яку хотів би послухати. Але в нас це був вимушений крок. Коли стартували, на платформі було лише три книжки й ніхто не був зацікавлений із нами співпрацювати. Зрозуміли, що доведеться записати чимало книг. Але орендуючи студію, вийшло б занадто дорого. Тому дійшли висновку, що потрібно мати свою студію та зробити процес суттєво дешевшим.
Приміщення для студії надав Tech StartUp School, де наша команда проходила акселерацію. Ми його облаштували та закупили техніку. Платимо невелику суму за оренду приміщення.
Зараз у нас працює троє звукорежисерів. Є близько десяти акторів, з якими ми співпрацюємо та редактор, з яким записуємо книжки.
Озвучують тільки українською
Важко знайти хороших акторів озвучування для українських книжок, а для англійських і поготів. Та й сенсу в цьому немає, адже англійською записано мільйони книжок.
Одна з останніх книжок, яка вийшла в додатку — «Олекса Довбуш.Таємниця Сили» Василя Карпюка. Окрім українських авторів є іноземні: Джордж Орвелл «Колгосп тварин», Говерд Лавкрафт «Сни у відьминім домі». Ці книжки, які можна прослухати або прочитати двома мовами: українською та англійською. Ми записували українську версію, англійська вже була у вільному доступі й ми її додали.
З того, що встиг прослухати, дуже сподобалася «Гессі» Наталії Матолінець, а також «Казки мого бомбосховища» Олексія Чупи. Орвелла люблю, тим паче, що в «Колгоспі тварин» гарний переклад.
Які книжки озвучують
На вибір книги впливає, у першу чергу, те, що нам готові надати видавці. Якщо рік тому, у нас було два договори з видавцями й шість книжок із правом на озвучування, то зараз ситуація набагато краща. Однак, усе одно це обмежена кількість творів. Нехай сотня-дві, які можемо брати в роботу. Є книжки, які нам справді цікаві та про які ми пробуємо домовлятися, але це не завжди вдається.
Ми говоримо з видавцями про те, що, на їх думку, краще продаватиметься. Враховуємо також чи буде цікава книга в аудіоформаті. І, врешті, на якій книжці можемо повною мірою показати можливості Lingart: інтерактив, візуальна складова, міжмовна синхронізація.
Не всі видавці погоджуються на аудіоверсію книги
Ми співпрацюємо з 18 видавництвами. Деколи видавці не мають прав на аудіо. Донедавна було лише одне видавництво, яке постійно купувало права на аудіоверсію. Зараз більше видавців про це думають, більше купують та записують аудіоформати. Потроху цей ринок починає рухатися, але все ще залишається багато книжок, на запис аудіо яких видавці просто не мають права запису аудіо.
Друга проблема — конкуренція. Одні видавці працюють з одними компаніями, інші — з іншими. Є видавці, які взагалі не зацікавлені в аудіоверсії. Вважають, що продажі аудіоверсії можуть погано відбитися на продажах паперової книжки і вони менше зароблять.
Як відбувається запис в студії
Після того, як зупинилися на певній книжці, думаємо, хто може її озвучити та чи достатньо буде одного диктора. Буває, що на деякі книжки дуже «проситься» як мінімум чоловічий та жіночий голоси. Хоча більшість книжок озвучуємо одним голосом.
Тим акторам, які, на нашу думку, «пасуватимуть» до книжки, скидаємо текст і просимо в них демозапис. Це одна-дві хвилини запису, щоби просто почути, як вони читають текст. Потім отримуємо кілька таких «демок» та обираємо те, що сподобалося найбільше. Якщо жодна з них не підійшла, починаємо знову шукати дикторів.
Читайте також: Куди віддати непотрібні книги — 5 варіантів
На записі завжди є троє людей: звукорежисер, актор і редактор. Спочатку ми писали без редактора, але було багато помилок, які доводилося потім переписувати, а це повільна робота, яка здорожчує книжку. Тому поміняли весь процес і тепер перед записом актор із редактором проводять онлайн-репетицію. Актор зачитує текст, а редактор слухає, чи все добре та чи немає помилок із наголосом, наприклад. Лише після цього вони приходять у студію на запис. Далі з матеріалом працює звукорежисер і, якщо потрібно, накладає саунд-дизайн — спецефекти, фонова музика. А потім ми публікуємо книжку.
Раніше в Lingart озвучували сім сторінок за один запис (по дві тисячі знаків сторінка). Зараз швидкість значно виросла — 20-27 сторінок.
Скільки часу займає запис книжки
Вісім годин книжки — це місяць роботи звукорежисера. У середньому тривалість аудіотвору п’ять-шість годин. Переписуємо книги доволі рідко. Є твори, які випускаються в нас без перезаписів. Однак починалося все не так оптимістично, і на початку мало не кожну книжку доводилося переозвучувати. Наприклад, «Гессі» Наталії Матолінець перезаписували три рази. Це була одна з перших двох книжок тривалістю понад 10 годин.
Зараз такого немає. Виробили хорошу швидкість. Один підхід — це три-чотири години записування. Якщо довше, тоді в диктора сідає голос, звукорежисер втомлюється і може не помічати важливі деталі на записі.
Шукають голоси в театрах та на радіо
Більшість акторів озвучування — це радійники та актори театру. Хтось з Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, хтось із театру Заньковецької. Буває, що запрошуємо співаків із музичних гуртів. Є круті актори, з якими ми працюємо. Їх стає дедалі більше.
Власне, аудіокниги українською постійно записує тільки аудіокнигарня «Абук» у Києві. Ми перші, хто почав це робити у Львові. Також в Україні створюють аудіоказки українською, але цього мало, і, відповідно, не вистачає дикторів із досвідом в озвучуванні аудіокниги. Тому багатьом акторам потрібний час до цього адаптуватися і зрозуміти, що аудіокнига — це не реклама, не радіо, і не театр. Це зовсім інше. Тут не має бути стільки експресії, динаміки, як у театрі, бо це книжка, яку ти слухаєш довго й людині потрібно мати хоча б якийсь простір для себе, щоби трошки її осмислити. Трапляється, що актор вкладає занадто багато емоцій.
Читайте також: Як працює перша українська аудіокнигарня… Так, вона існує!
Людям, які працювали з радіорекламою, важкувато адаптуватися до озвучування книги, адже вони звикли подавати інакше голос та робити постійні інтонаційні стрибки, які в аудіокнизі просто неможливо слухати.
Готують підручники для ЗНО
Зараз ми випускаємо першу навчальну інтерактивну книгу для абітурієнтів із підготовки до ЗНО, а саме з української літератури. Там будуть зображення, відео, примітки та тести наприкінці кожного розділу. До осені 2021 року плануємо зробити набір інтерактивних підручників із видавництвом «Ранок». Далі вийде книга з програмування, у якій можна буде записувати код.
Хочемо, щоби в Україні аудіокниги та Lingart за декілька років стали фактично синонімами для всіх, кого цікавить озвучувана література. На міжнародний ринок плануємо виходити саме з навчальною літературою, зокрема шкільною.
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.
Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:
«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.
Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
