Чи варто виходити на Etsy в 2023? Аналізуємо показники маркетплейсу

Зверхнє та принизливе ставлення до торговців залишається навіть зараз. Ми часто чуємо слова «перекупи», «бариги», «посередники», «спекулянти» так, ніби вони наживаються на бідних споживачах і не створюють доданої вартості. Паразити на тлі нашої економіки, не те що там якесь виробництво, фабрика чи завод.

Це хибне уявлення. Торгівля – це і є економіка, і навіть більше – її основа та сутність. Адже економіка – це забезпечення людей товарами та послугами, а торгівля – це ніщо інше, як забезпечення всіх нас тим, чого ми потребуємо.

Торгівля – це обмін товарами та послугами між всіма людьми. Добровільний обмін можливий лише за умов вигідності для обох сторін. Будь-який обмін – це win-win. Що більше відбувається обмінів у суспільстві, то заможнішими стають люди.

Якщо десь стоїть МАФ чи прилавок – він потрібен споживачам, він несе добро та рухає економіку вперед.

Торгівля – це перш за все логістика. Бо товар у Китаї і на полиці магазину чи у відділенні Нової Пошти – два різних товари. Або морозиво на виробництві чи у холодильнику в спекотному парку – два різних морозива.

І продавці роблять все, щоб ми мали необхідні нам товари у потрібний час та потрібному місці. Якщо подивитися на теперішній рітейл – Сільпо, АТБ чи Розетку – ми побачимо високотехнологічні та капіталоємні компанії. Виробничі потужності цих торгових компаній можуть бути більшими і крутішими за великі заводи і виробництва.

Неймовірну вигоду людям приносять і дрібні торговці. Так, внесок кожного підприємця невеликий, але ж їх багато! Тож користь, яку дають людям мільйони підприємців, – величезна. Якщо десь стоїть МАФ чи прилавок – він потрібен споживачам, він несе добро людям та рухає економіку вперед.

Джерело.

Успішність будь-якої громади нерозривно пов’язана з якістю комунікації між її представниками та мешканцями. Незалежно від розміру чи типу громади – будь то місто, селище чи село – здатність ефективно спілкуватися та слухати мешканців є вирішальним фактором. У цій колонці пропоную звернути увагу на те, що саме допомагає керівникам громад побудувати ефективну комунікацію з мешканцями, а також розповім про ті бонуси, які можуть бути отримані завдяки ефективній комунікації.

Оптимальний підхід до комунікації з громадою передбачає розробку комунікаційної стратегії (КС) та плану дій. Комунікаційна стратегія визначає вашу мету і спрямована на довгостроковий успіх. Вона допомагає зрозуміти цільову аудиторію, враховуючи її потреби, очікування та пріоритети. Ще дозволяє створити і визначити ефективні комунікаційні канали та виділити ключові повідомлення, що максимально відповідатимуть потребам мешканців. 

Крім того, КС дозволяє визначити механізми для зворотного зв’язку, що є важливим компонентом взаємодії з громадою. Це надає мешканцям можливість ставити власні питання, висловлювати пропозиції та обурення, а вам – можливість реагувати на них та точніше розуміти потреби громади. КС – це важлива ініціатива, що допомагає забезпечити успіх та розвиток громади на довгостроковій основі.

Після визначення напрямів, описаних вище, розпочинається підготовка плану дій або комунікаційного плану. Цей план є конкретним кроком до втілення стратегії, оскільки він визначає конкретні дії, повідомлення, місця або події, які можуть бути використані для передачі напрацьованих повідомлень, а також особи, відповідальні за їх реалізацію.

Комунікаційний план включає в себе розклад зустрічей, публічних виступів, засідань громадських організацій та інших подій, на яких можна активно спілкуватися з мешканцями та транслювати заготовлені меседжі. 

Комунікаційний план забезпечує структуровану та цілеспрямовану реалізацію вашої комунікаційної стратегії та сприяє досягненню мети – побудові ефективної комунікації з громадою.

Розуміння потреб мешканців

Першим кроком до побудови ефективної комунікації є розуміння потреб та очікувань мешканців. Громадам слід активно залучати своїх жителів до процесу прийняття рішень, проводити опитування та громадські слухання. Це дозволяє отримати цінну інформацію про те, що є пріоритетним для мешканців та які проблеми потребують уваги та вирішення. 

Прикладом кризової комунікації, що виникає регулярно в багатьох громадах, є планове пиляння дерев комунальниками. Ця регулярність свідчить про небажання керівництва громади чути думку та побажання мешканців. Часто виникає потреба в поясненнях дій організацій, відповідальних за благоустрій, вже після того, як було спиляно дерева. Циклічна повторюваність таких дій з появою критики у соціальних мережах мала б вже чомусь навчити державні органи. Може, навіть побачити рішення, що лежить на поверхні – давати анонс своїм діям. Але ні. 

Мені сподобався підхід комунікаційників з невеличкого міста Менло-Парк (населення трохи більше 30 тисяч людей) в штаті Каліфорнія. У них, як і в українських містах, також виникали інформаційні кризи навколо вирубки дерев. У деяких випадках жителі навіть обмотували себе скотчем навколо дерева, щоб завадити комунальникам. Для зміни настроїв громади і вибудови підтримки команда комунікаційників та відповідних служб спільно створили відео, де вправно вирізали назву міста Менло-Парк на пеньку спиляного дерева. І це дійсно дало свій ефект. 

Кількість хейту значно знизилася, а дискусія була направлена більше на навички людини з пилою, ніж зрізання дерев. Звичайно, подібні кроки не врятують вас, якщо в громаді вирішили замість скверу побудувати висотку, тим не менш, для мінімізації критики цей прийом можна взяти до уваги. 

Використання різноманітних комунікаційних каналів

Громадам необхідно активно використовувати різноманітні комунікаційні канали для забезпечення доступності інформації для всіх мешканців. Це можуть бути веб-сайти, соціальні медіа, електронна пошта, мобільні додатки тощо. Різні канали забезпечують можливість вибору мешканцями зручного способу отримання інформації та залучення до діалогу. 

Відкритість і прозорість

Важливо, щоб громади були відкритими та прозорими у своїй комунікації з мешканцями. Це означає, що інформація повинна бути доступною, зрозумілою та своєчасною. Обов’язково звертайте увагу на час реагування щодо дезінформації. 

Дослідження свідчать, що люди хочуть чути відповідь влади протягом однієї години від початку інформаційної кризи. Швидке реагування дасть змогу заблокувати поширення фейків чи небажаної інформації. Громадам слід регулярно інформувати мешканців щодо рішень, прийнятих органами влади, а також надавати звіти про виконані проєкти та витрати грошей громади. 

Активна участь мешканців

Ефективна комунікація передбачає активну участь мешканців у прийнятті рішень та вплив на розвиток громади. Громадам можна створити механізми для залучення волонтерів, мешканців, громадських обговорень та інших форм участі. Бюджети міських ініціатив – це чудовий приклад ефективного залучення громади до проєктів, які покращують життя кожного. 

Крім того, при правильному підході подібні ініціативи стають чудовим інструментом для самопрезентації місцевих депутатів і розбудови власного позитивного іміджу. Мешканці, які відчувають, що їхні голоси мають силу, а потреби – враховуються, більш схильні підтримати проєкти та ініціативи, що сприяють розвитку громади.

Активна участь мешканців не лише покращує якість рішень, але й зміцнює відчуття громадської довіри та причетності до розвитку громади.

Отже. Розуміння потреб мешканців, використання різноманітних комунікаційних каналів, прозорість та активна участь мешканців – це ключові складові успішної комунікації. Якщо вона вдасться, ви неодмінно побачите плюси для розвитку громади, які полягають у збільшенні задоволеності мешканців, підвищенні громадської підтримки та стимулюванні інноваційного розвитку громади. Громада ставатиме впливовою, у неї з’явиться власний голос та, можливо, навіть впізнаваний імідж. Але це вже інша тема для розмови. 

Інтелектуальна власність та фінансовий стан бізнесу – це не паралельні прямі, навпаки, вони перетинаються, щойно в полі зору з’являється результат інтелектуальної, творчої діяльності. Франшизи, ліцензії, авторські договори чи договори про трансфер технологій і випуск нової продукції – усе зав’язано довкола ІР, залежить від ІР й успішно монетизується насамперед завдяки ІР. 

Нехтуючи IP, ви ставите під загрозу свій бізнес 

Найбільша помилка українських підприємців – думати про ІР «на перспективу». Стереотип про інтелектуальну власність як «забавку» великих компаній не просто заважає бізнесу розвиватися, а фактично краде його кошти. Тому будь-який воркшоп чи тренінг для молодих підприємців мав би починатися не з мотиваційних історій, а з банального: «Насамперед подбайте про захист вашої продукції, якщо не хочете прогоріти».

Нехтування ІР призводить до неочевидних збитків: ви не відчуєте це на власному гаманці одразу, але зможете усвідомити масштаби втрат, взявши до рук калькулятор та проаналізувавши досвід конкурентів. 

Як це працює на практиці? Просто подивіться на український агросектор. Галузь, яка активно розвивалася на початку минулого століття, сьогодні змушена здебільшого імпортувати насінницький ресурс та добрива з-за кордону, граючи за правилами постачальника, а не диктуючи власні умови й розвиваючи селекційну діяльність. Причина доволі проста: відсутність сталої програми підтримки національного виробника, що працює з вітчизняним матеріалом. Якщо розглядати цей кейс з точки зору ІР, ми втратили мільйони, поки працювали за іноземними ліцензіями замість реєстрації та розвитку власних розробок. 

І це ми навіть не торкнулися питання реєстрації торговельної марки, яка розрізняє товар. Адже фінансова складова – верхівка айсбергу, за якою підприємці часто не можуть роздивитися вагомість ділової репутації. 

І це ми зараз не торкаємося дизайну, який можна охороняти як промисловий зразок. Не говорячи вже про безпосередню інноваційну складову через призму охорони патентами на винаходи. Враховуючи, що в Україні все ще не запустився ІР Суд, все ще не завершені процедури по відбору суддів, процес захисту прав інтелектуальної власності залишається надзвичайно довгим, вартісним та складним. Тому й слід подумати про можливості захисту своїх бізнес інтересів ще на стадії створення продукту, а не тоді, коли його стануть розпізнавати та може спрацювати недобросовісна конкуренція. 

Низький рівень правової культури = втрата грошей 

Багатьох українських підприємців лякає «великий обсяг процедур». Експертиза, оцінка, фінансові витрати. Так, дійсно, поки що ми не встигли діджиталізувати всі процеси та помістити ІР-офіс у смартфон. Але, якщо поглянути серйозно, – навіть нинішні умови не такі страшні й дорогі, аби ризикувати втратою унікальної технології.

Гадаю, тут питання навіть не у грошах та бюрократії, а в культурі та мисленні керівників підприємств. В ідеалі кожен бізнес має працювати за формулою «не тільки зробити, але й юридично захистити». А вже тоді – спокійно виробляти, продавати та заробляти. Утім така культура поки що системно не сформована, а інколи – дуже шкутильгає.

Свого часу мала досвід звернення за проханням про захист одного регіонального виробництва, яке випустило алкогольну продукцію під іменем відомого світового бренду. У нас виникло тоді лише одне питання: «А чим ви взагалі думали?». Виявляється, до них прийшли якісь нові маркетологи й запевнили, що це користуватиметься попитом. Зрозуміло, що світовий бренд мав цілком справедливі претензії, які й були задоволені на його користь із солідною фінансовою компенсацією. 

Іншими словами – величезні втрати. Ось вам і наслідки низької правової культури в сфері ІР.

І це далеко не поодинокий приклад, виходячи з моєї багаторічної практики у сфері ІР. Саме тому думати про охорону й захист своїх ідей слід із самого початку, як тільки вони починають реалізовуватися. Бо не дивлячись на те, що сама ідея не є об’єктом правової охорони, таким об’єктом буде результат інтелектуальної, творчої діяльності. 

Чого ви хочете для своєї ідеї: захисту чи повторення?

Звісно, ми можемо ще довго обговорювати стратегію розвитку правової культури в Україні. Це болісна тема, над якою ІР офіс активно працює, докладаючи максимум зусиль. Проте бізнес не має чекати на суспільні зміни, аби змінюватися самому.

А отже, слід вдаватися до більш «швидких» методів. Банально розжовувати підприємцям, що таке ІР і чому це важливо. Навіть на рівні якихось елементарних, практичних речей, як от виклад інформації на сайті. Консультацій, воркшопів, тренінгів. Так ми крок за кроком зможемо наблизитися до комерціалізації інтелектуальної власності, трансферу технологій тощо.

Якщо ж ви підприємець і щойно вперше прочитали про ІР, раджу відповісти на одне просте питання. Чого ви хочете для своєї ідеї: захистити і заробити, чи аби хтось її повторив, заробивши замість вас? Якщо перше – ідею, якщо з неї вийшов результат інтелектуальної діяльності – варто юридично захистити. І український ІР офіс готовий зробити цей процес максимально комфортним та швидким.