Уявіть, що газ, який є однією з головних причин посилення парникового ефекту, можна було би просто “видалити” з повітря? Звучить як сюжет з фантастичного фільму. Але ні, це технологія українського стартапу Сarbominer.
Саме Carbominer переміг в національному фіналі “зелених” ідей і тепер їде в Амстердам на найбільший в світі конкурс кліматичних стартапів ClimateLaunchpad.
Його співзасновник Микола Осейко розповів:
- хто готовий купувати у Carbominer вуглекислий газ;
- чому український CO2 буде дешевше, ніж у конкурентів;
- як видобуток CO2 в промислових масштабах допоможе якщо не запобігти глобальному потеплінню, то призупинити його.
Микола Осейко
Бізнесмен та керуючий партнер консалтингової компанії в сфері HR, співзасновник Сarbominer
Має намір у промислових масштабах видобувати вуглекислий газ і продавати його тепличним комплексам. У найближчих планах – увійти у десятку найкращих стартапів за версією найпрестижнішого кліматичного конкурсу ClimateLaunchpad.
Як партнер HR-компанії заснував кліматичний стартап?
Насправді, вийшло все випадково. Наприкінці зими у домашній розмові якось перетнулися дві теми: що сучасні діти частіше хворіють, ніж хворіли ми в їхньому віці, і що вже в цьому році в Києві в районі проспекту Перемоги рівень СО2 був вищий за 600 ppm (parts per million – одиниця вимірювання концентрації або інших величин у мільйонних частках). Тоді-то я і подумав, що можливо зробити пристрій, який би знижував рівень СО2 в кімнаті або квартирі. Але виникло наступне питання – так що далі, дітей під замком тримати? З цього все і почалося.
У мене не було сумнівів в тому, що, в принципі, видобувати CO2 безпосередньо з повітря можливо, так як це вже роблять кілька стартапів – у США, у Канаді і у Швейцарії. Питання було лише в тому, щоб зробити це ефективніше, ніж вони. Через деякий час рішення було знайдене і вже в березні-квітні ми провели перші зустрічі з керівниками великих тепличних комбінатів. Ми побачили позитивне ставлення до нашої ідеї, і стало ясно, що проектом варто займатися.
Зараз в команді нас троє: Михайло Бик, який займається удосконаленням технології, Вікторія Осейко – моя дочка і головний маркетолог проекту, і я – працюю над залученням інвестицій та шукаю партнерів.
Як виглядає робота Carbominer?
Наразі ми розроблюємо промислову установку. Деталей конструкції я розповісти не можу, але для загального уявлення вона буде розміром зі стандартний двадцятифутовий контейнер для вантажних перевезень.
Наші установки компактні – вони можуть розміщуватися прямо поруч з теплицями. Це дозволить виключити витрати на зрідження, транспортування і зберігання, так як видобутий нами газ просто подається в теплицю.
Відсутність цих витрат дає нам додаткову конкурентну перевагу
Секретна зброя для конкурентів
Технологія видобутку вуглекислого газу, що лежить в основі Carbominer, саме зараз патентується. Але скажу, що наш газ буде дешевшим, ніж у конкурентів.
Технологія заводу Climeworks, нашого найближчого конкурента зі Швейцарії, побудована на циклічному процесі. А це неминуче призводить до високої собівартості CO2.
У нашому випадку використовується енергоефективний безперервний процес, що забезпечує набагато меншу собівартість, ніж наразі змогли отримати конкуренти. При цьому, їхня технологія передбачає використання лише дуже великих машин – фактично, йдеться про заводи. На противагу наших компактних станцій.
Від кімнатного устаткування до заводів
Наша технологія добре масштабується і дозволяє створювати установки будь-якого розміру – від кімнатних до масштабів великого заводу. Але на сьогодні у нас є конкретна мета – створення промислового прототипу на 500 тон СО2 на рік. Це буде установка розміром із стандартний контейнер, але вона буде в змозі обслужити теплицю площею 5 га. Ми плануємо запустити її в експлуатацію в квітні 2020 року.
Залежно від типу вирощуваних культур, збільшення концентрації СО2 до 800-1200 ppm (тобто приблизно удвічі-втричі від поточного рівня в атмосфері) призводить до прискорення росту рослин на 25-50%. Для власників теплиць це дуже серйозно, бо безпосередньо веде до збільшення продажів і зростання прибутку.
Спершу ми розвивали проект на власні кошти, але вже влітку задумалися про залучення зовнішнього фінансування і подали перші заявки у кілька акселераторів, а також на конкурс бізнес-ідей ClimateLaunchpad. Де і виграли національний етап, отримавши можливість презентувати проект на всесвітньому етапі конкурсу в Амстердамі.
Для кого працюватимуть, крім теплиць?
Вуглекислий газ потрібен у багатьох сферах діяльності, окрім агробізнесу: це і сучасне нафто- та газовидобування, і засоби пожежогасіння, і харчова промисловість (газовані напої, упаковка продуктів), і зварювальне виробництво. І, звичайно ж, не можна не згадати про трильйонний ринок з виробництва синтетичного палива: це, між нами, головна мета для всіх стартапів нашого сегменту.
Увійти в десятку кращих кліматичних стартапів світу
Звичайно ж, самої лише ідеї для перемоги в національному фіналі конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad недостатньо, щоб завоювати лідерство. Так, до моменту національного фіналу у нас вже був готовий працюючий лабораторний прототип і ми вже проходили програму акселерації в Фінляндії.
Важлива частина успіху – це підготовка. Під час програми ClimateLaunchpad від громадської організації Greencubator нас вчили, як зачепити слухача, як максимально просто пояснити ідею і customer value proposition. Це були дуже корисні два місяці, за які ми змогли прокачати і себе, і свій проект. Можу з упевненістю радити участь всім, у кого є кліматична бізнес-ідея.
Перемога в фіналі – велика радість для нас, але ще і велика відповідальність, тому що тепер ми зобов’язані гідно представити Україну в гранд фіналі 14-15 листопада.
Ми ставимо перед собою мету увійти в десятку кращих стартапів і вважаємо, що нам це під силу. Успіх в Амстердамі, насамперед, дасть нові контакти з інвесторами, а це саме те, що нам сьогодні потрібно.
