Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Чи можна в Україні вивчити японську? Досвід засновниці школи + міні-словник

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Поки деякі ще досі не можуть вивчити що означає “how are you?” інші розуміють значення ось цього – こんにちは. Так, це ієрогліфи, які вчать учні школи японської мови Sakana Sempai School. Засновниця школи Анастасія Гаєвська вже більше 5 років вивчає мову, а любов до країни Східного сонця розпочалась після захоплення японськими бойовими мистецтвами.

Зараз у Sakana Sempai School ходить більше 30 студентів, хтось для фану, а хтось справді хоче вчити. А от тримати японську школу є проблемою: складно знайти викладачів і в Україні немає підручників.  Як з цим справляється Анастасія та чому японську вчити – це круто – читайте далі.

Обережно! Трохи спойлеру! У матеріалі на вас чекає міні урок японської мови =)

Анастасія Гаєвська

засновниця школи “Sakana Sempai School”

Закінчила економічний коледж КНЕУ. П’ять років тому захопилась японською культурою та мовою. Навчалась у Національному лінгвістичному університеті, де вивчала японську мову та літературу. Почала працювати репетитором. а згодом відкрила власну школу. 

Все почалось з аніме

Добрий день!
こんにちは
[konnichiwa]

Наша школа існує вже півтора роки. У нас навчаються не тільки японської мови, а й культури. Чому це важливо? У Японії дослівно слова ніколи не перекладаються і саму мову зрозуміти важко без знання культури. Ми практикуємо японську і вивчаємо її через практичні завдання. Наприклад, складаємо оріґамі. Коли студент не розуміє схему чи картинку, то потрібно прочитати текст японською. Це додаткова практика, яка дуже допомагає. Бо мова є складною.

Я захоплююсь японською вже більше 5 років. Все почалось, як і в багатьох, з аніме. Далі продовжила вивчати історію, культуру та мову. Мене захопила ця країна. А потім з’явилась можливість навчатись з японцем, це було складно, вимова японських слів відрізняється, тому на початку важко сприймати, але основна складність – нерозуміння граматики. Тому на початку навчання раджу краще займатись з українським викладачем.

Як справи?/Як настрій?
お元気ですか。
[ogenkideska]

Стосовно школи, то все почалось з першого курсу університету, коли я почала викладати. Я їздила до своїх учнів, а потім зрозуміла, що це багато витрат, сил та часу. Потім почала шукати приміщення і ми з студентами перемістились сюди. Насправді, це все давалось мені якось легко. Можливо тому, що я не замислювалась над цим, а просто хотіла навчати людей японської. 

І мову вчимо, і суші готуємо

Ми вчимо мові як і тих, хто вже знає хоча б алфавіт, так і тих, хто приходить до нас зовсім з нуля. Є заняття у школі і онлайн. Курси пишуться індивідуально під кожного, хто до нас звертається, бо рівень знання мови різний, як і мета навчання.

Всі питають за який час можна повністю вивчити японську? А я кажу, що як і будь-яку іншу – освоюємо все життя. Та ми потроху навчаємось хоча б основ, щоб люди могли вільно розуміти і говорити.

Дякую!
ありがとうございます
[arigato:gozaimasu]

Є курси для підлітків (11-16 років), які розділені по семестрах. І також є літній курс, щоб не забути за канікули мову. У групі займається зазвичай до п’яти людей, щоб викладач міг на повну комунікувати з кожним. Бо основа занять – це живе спілкування.

Для дорослих курси поділені на рівні знань, є один «з нуля» та два початкових, після проходження яких ви не заблукаєте, якщо поїдете в Японію.

Заняття проходять два рази на тиждень по 90 хвилин, а вартість курсу “з нуля”- 5760 гривень за 18 занять (2 місяці). Наступні  курси коштують 8320 (тривають до 4-х місяців кожен).

Вісім онлайн занять – 2240 гривень (для тих, хто не вивчав раніше). Подальші курси розділені на 12 занять два рази на тиждень – 3360 гривень. У нас є курс “Японська вихідного дня”, де студенти займаються за інтенсивною програмою. Два місяці таких занять коштує 6720 гривень. 

Скільки це коштує?
これはいくらですか。
[korewa ikuradeska]

Якщо учням не підходить розклад занять, вони можуть створити власну групу для навчання. Ми намагаємось не набирати багато людей в одну групу, щоб мати змогу контактувати з кожним. Спілкуємось разом навіть у позанавчальний час.

Заняття намагаємось проводити цікаво. От влітку робили курс на тему “Кухня”. Вчили лексику, розбирали різноманітні японські рецепти. А на останньому занятті студенти презентували страви і розповідали про процес приготування. Звісно, все японською.

Чому японці сміються з назви школи

Sakana Sempai School. Японці завжди сміються, коли дізнаються про назву нашої школи. Sakana – риба, Sempai – старший товариш, School – школа. Тобто, якщо перекладати дослівно – школа старшого товариша рибки. Всі завжди питають, що це за назва така. 

Як вас звати?
お名前は?
[onamaewa]

Два роки тому я їздила до японського мовного табору і там у нас було завдання намалювати манґу (японські комікси). Мені з моєю групою дістався жанр манґи для маленьких дівчат і при цьому екшн.

Здавалося б, як можна поєднати щось таке романтичне і бойове. Я раніше займалась кендо – це японське фехтування на мечах. Тому ми вирішили, що це буде манґа про кохання двох людей, які займаються цим спортом.

Звідки ви?
お国はどちらですか。
[okuniwa dochiradeska]

Ми намалювали одного товариша, який вийшов погано. Тому стерли йому голову і намалювали голову рибки. Так вийшов Sakana Sempai. І коли я думала над назвою школи, то згадалась саме ця історія.

Не працюємо з тими, хто вчить “для галочки”

Сьогодні в Україні таких шкіл не дуже багато. Бо ця мова не дуже популярна, на відміну від китайської, і тому важко залучати багато студентів. Та й знімати окреме приміщення для таких занять дорого. Крім цього. є складнощі у функціонуванні такої школи. 

Студенти вивчають мову для галочки, або по приколу. З ними дуже складно працювати, бо немає жодної зацікавленості в тому, що вони роблять. “Я просто вчу, бо хочу розуміти якусь екзотичну мову”. Але цього мало, потрібно розуміти культуру і не нехтувати цим. Такі хіпстери до нас переважно приходять, цікавляться, але надовго не залишаються.

Більшість наших студентів вивчають мову для майбутнього. Хтось хоче поїхати в Японію, а для когось важливо закінчити факультет міжнародних відносин і вже знати японську. Комусь просто подобається незвичайна культура країни. У нас була дівчина, яка знала ельфійську мову і просто для себе захотіла вивчити ще й японську.

Давно не бачилися!
久しぶりです。
[hisashiburides]

Немає викладачів. Коли я тільки починала, то мала багато знайомих, які хотіли б викладати. Зараз вони лише цікавляться. Та й японську мову знають не багато людей, тому зараз ми в пошуках викладачів. Поки у нас їх тільки двоє..

Складно знайти підручники. В Україні репетитори та викладачі навчають японської за підручником Minna no nihongo”. Але він застарілий і не підходить тим, хто вивчає японську просто для себе. Колись я також мучила свого першого студента цією книжкою. Зараз же замовляю підручники прямо з Японії. Там сучасна лексика і вони добре складені. Та є проблема, адже доставка з Японії є дорогою. Авіапошта бере третину, а то й половину від вартості підручника. Самі книжки коштують в середньому 600 гривень. Можна замовляти і морською поштою, але тоді доведеться чекати 2-3 місяці.

Як вивчити японську? 

Японська мова дуже цікава і має багато особливостей. Наприклад, два алфавіти (хіраґана та катакана). Один – слова японського походження, інший – іншомовного. Якщо в англійській мові “ручка” перекладається як “pen’, то в японській так само, тільки пишеться трошки інакше. Адже раніше такого предмету тут не було, тому назву запозичили.  

Часто говорять, що японська і китайська дуже схожі між собою. Загалом це так, бо японці привезли ієрогліфи саме з Китаю і підлаштувати під себе.

Але вони і самі вигадували ієрогліфи. Наприклад, для позначення різновидів риби використовуються ті, що включають у себе загальний ієрогліф «риба». Є багато нових слів, які просто склали з інших, схожих за значенням.  


Вибачте
すみません
[sumimasen]

Крім того, у японській мові одна літера – це два звуки. Якщо слово “сакура” у нас – це 6 букв, то у них три (さくら). Але, для слова “сакура” є один окремий ієрогліфів (), як і для більшості слів. Тобто, одне слово ви можете позначити одним ієрогліфом, або записати літерами алфавіту. І таких особливостей багато.

Я можу порекомендувати кілька мобільних додатків, які допоможуть тим, хто хоче вчити японську, або вже вивчає. 

  • ЯРКСИ – ієрогліфічний японсько-російський словник. Дуже корисний, якщо треба знайти ієрогліф, у випадку, якщо не знаєте його читання та значення.Наразі є додаток для телефону (платний), онлайн-версія та версія для комп’ютера (безкоштовно).
  • Kanji Study – дуже класний додаток для вивчення ієрогліфів. Англійською мовою.
  • NHK (серія додатків) – вже для тих, хто вивчає японську більше року. Можна дивитись відео японською, читати адаптовані новини (є маленький словничок після кожної статті з поясненням слів японською)
  • Bunpo – додаток з граматикою. Розбитий за рівнями японського кваліфікаційного іспиту JLPT. Добре для повторення граматики під час підготовки до цього самого іспиту. Англійською.
  • EJLookup – словник японсько-російський (деякі слова та вирази – лише в англійському перекладі). Окрім перекладів, надає й приклади використання. (можна буде якось виділити цей блок)
До побачення
さようなら
[sayo:nara]

Підтримай ШоТам

Суспільство

Карпатський фонд шукає кращу соціальну інновацію

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Карпатський фонд у рамках Проєкту Карпатської платформи громадянського суспільства оголошує конкурс на Кращу соціальну інновацію.

Про це пише Мукачиво.нет.

Дедлайн

Заповнену аплікаційну форму необхідно надіслати до 1 листопада 2021 року на електронну пошту фонду cfua@cfoundation.org.

Читайте також: “Територія Донбасу може перетворитися на пустелю”. Як війна на сході впливає на ґрунти та що з цим робити

Усього у конкурсі беруть участь 4 країни, у кожній із них буде визначено одного переможця. Церемонія нагородження буде відбуватися на міжрегіональному заході Платформи, де переможці матимуть можливість представити свої інноваційні проєкти. Організатори надрукують брошуру із описом усіх проєктів-переможців.

  • Мобілізація соціального, культурного та економічного потенціалу громад;
  • Соціальне включення та інтеграція;
  • Розвиток нових соціальних мереж та соціального партнерства;
  • Промоція волонтерської роботи в громаді;
  • Співпраця та партнерство між НУО, владою та бізнесом;
  • Розвиток філантропії в громаді та соціальної відповідальності;
  • Транскордонна співпраця між НУО, яка сприяла вирішенню місцевих проблем.

Критерії для участі

Заявниками можуть бути зареєстровані організації громадянського суспільства або неформальні групи, які знаходяться та працюють у Карпатському Єврорегіоні, а саме:

  • Угорщина: Borsod-Abauj-Zemplen, Hajdu-Bihar, Heves, Jasz-Nagykun-Szolnok, Szabolcs-Szatmar-Bereg and Nograd counties
  • Польща: Малопольське та Підкарпатське Воєводства
  • Словаччина: Кошицький та Прешовський краї
  • Україна: Чернівецька, Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

Не будуть розглядатися заявки від НУО, які знаходяться за межами регіону або є представництвами всеукраїнських організацій.

Нагадаємо, українців запрошують на онлайн-лекцію «Гендерна рівність у спорті».

Головне фото: mukachevo.net.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Києві встановили лави на гроші, зібрані на благодійному концерті гурту Бумбокс

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Києві на Грецькій набережній у Дарницькому районі встановили лави на кошти, зібрані від благодійного концерту гурту Бумбокс.

Про це розповіли у спільноті “Місто-сад” у фейсбуці.

Відомо, що вартість однієї лави становить 14,4 тис. гривень.

Нові лавки мають бетонну основу, до якої міцно прикріплені дерев’яні сидіння.

Читайте такожСміттєві полігони Донбасу заповнені на 90%. Як місцеві активісти вирішують проблеми поводження з відходами

“Позняківська громада встановила лави і тепер набережна ще більше притягує киян. Навіть осіння прохолода не відлякує посидіти на набережній з видом на Дніпро”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, у Києві біля UNIT.City встановили арт-інсталяцію із переробленого пластику.

Усі фото: facebook.com/GardenCityNGO.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

“Територія Донбасу може перетворитися на пустелю”. Як війна на сході впливає на ґрунти та що з цим робити

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їхнього вирішення “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони, зниклі степи та інші. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатися детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен із вас може долучитися до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми.

Військовий конфлікт та бойові дії негативно вплинули на стан вугільних шахт на Донбасі. Через їх незаплановане закриття відсутній контроль за рівнем води та газу. В результаті цього шахтні води отруюють питну воду і можуть перетворити навколишні території на солоне болото. Крім того, вже є проблема просідання та деградації ґрунтів. Екологи та місцеве населення неодноразово фіксували просідання поверхні, стіни будинків починають тріщати та можуть статися обвали. Це може спричиняти навіть землетруси. Вчені переконані, якщо не взятись за вирішення ситуації зараз, то територія буде просто непридатною для життя.

Марина Слободянюк

Марина Слободянюк

Експертка організації Truth Hounds, яка документує воєнні злочини і злочини проти людства з 2014 року.

Досліджуємо злочини проти людства та довкілля

Наша організація Truth Hounds займається документуванням воєнних злочинів та злочинів проти людства на Донбасі та у Криму з 2014 року. Але не тільки люди або власність можуть бути об’єктами злочину. Нещодавно ми провели дослідження екологічної ситуації на території Донецької та Луганської областей, адже злочини проти довкілля також мають місце. 

В ході нашого дослідження ми провели три польові місії на Донбасі, де фіксували проблемні моменти. Також зустрічались з керівниками підприємств, представниками влади, активістами, науковцями та технологами, щоб окреслити масштаб проблем. Крім того, ми робили низку “кабінетних досліджень” з відкритих джерел, адже дуже багато екологічних проблем є на непідконтрольних територіях, але ми туди не маємо доступу. Тому можемо користуватися тільки відкритими джерелами, щоб визначити масштаб проблеми.  

Ці дослідження засвідчують актуальний стан та динаміку зміни складу ґрунтів, поверхневих та стічних вод, ситуації з підприємствами вуглевидобувної, металургійної, нафтопереробної та хімічної промисловості та їхнього впливу на довкілля, стану флори та фауни, зокрема лісів, рідкісних представників природоохоронних зон, стану систем інфраструктури та постачання в регіоні. У всіх випадках є негативний вплив бойових дій на стан довкілля. 

Затоплення шахт – найбільша екологічна проблема

Найбільша екологічна проблема на Донбасі – це шахти. Бо це шахтарський край, де інтенсивність вугледобування дуже висока, і питання правильного закриття шахт є дуже важливим. А у нас шахти затоплюються, і це призводить до великих проблем довкілля – це і хімічний склад ґрунтів, і якість води, і проблема виходу метану, і проблема так званих техногенних землетрусів, причиною яких є не природні чинники, а саме діяльність людини. 

Читайте також: Затоплення шахт на Донбасі – найбільша небезпека для довкілля. Експерти розповіли, що з цим робити

На шахтах вода просто не відкачується, і через це, наприклад, у Макіївці фіксувались руйнування ґрунтів, тріщини в асфальтах. Чому виникла проблема з затопленням шахт? По-перше, на окупованій території шахтами ніхто не займається, вони просто розпилюються на металолом, а підземні вирубки безконтрольно затоплюються. По-друге, через воєнний конфлікт унеможливлюється експлуатація шахт та відбувається знеструмлення. По-третє, виробництво вугілля стає нерентабельним через військові дії, тому можна сказати, що потреби в шахтах немає. Внаслідок закриття шахти неконтрольовано затоплюються підземними водами і виникає високий ризик просідань і навіть провалів ґрунтів, затоплення значних поверхневих площ, виходу метану на поверхню. А це може стати причиною вибухів, руйнувань та отруєння населення, а ще цілої низки інших загроз.

Через 7 років після вибухів ґрунти такі ж забруднені

Через потрапляння шахтних вод у землю відбувається процес просідання і засолення  ґрунтів, деградація і заболоченість поверхні. Крім того, місцева родючість упала на декілька пунктів з 2014 року через отруєння землі продуктами розірваних снарядів. У цій зброї використовуються важкі метали, які взагалі не характерні для ґрунтів. 

Ми брали на пробу ґрунти після обстрілів недалеко від Слов’янська. Аналіз показав критичне перевищення показників гранично допустимої концентрації важких металів, зокрема титану, високий рівень сульфатного засолення. І попри те, що вибух був там ще 7 років тому, багато речовин досі залишаються у землі в надмірній кількості. Ми порівнювали результати з колегами з організації “Екологія. Право. Людина”, які брали проби ще у 2015 році. І показники не змінились – що одразу після вибуху, що через 6 років. 

Окрім снарядів, що розірвались, на Донбасі величезна територія замінована. Тому ці території потрібно належним чином розмінувати, щоб це якомога менше зашкодило ґрунтам. Інакше територія просто перетвориться на пустелю. Це величезна проблема, тому для її вирішення необхідна комплексна робота з залученням фахівців. 

Фото: armyinform.com.ua

У своєму дослідженні ми зазначали, що моніторинг динаміки просідання ґрунтів можливий завдяки супутниковим знімкам та геодезичному аналізу ґрунтів, зокрема на тимчасово окупованих територіях. І у Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України зафіксовано такі просідання ґрунту у деяких містах Донецької області: неподалік від шахт у Київському районі (Донецьк) – 53 см; у Калінінському районі (Донецьк)- 69 см; у Петровському районі (Донецьк)- до 92 см; поблизу шахти “Щегловська” (Макіївка) – 52 см; у Гірницькому районі (Макіївка) – 63 см. Тобто, ситуація вже катастрофічна.

Зруйновані підприємства є джерелом небезпечних відходів

Ще однією причиною забруднення ґрунтів є порушення роботи та аварії на промислових та інших підприємствах регіону. Наприклад, у дослідженні ми згадували Лисичанський нафтопереробний завод, який горів у 2014 році. Там відбулись значні пошкодження місткостей з нафтою, які горіли кілька днів. До речі, використання таких об’єктів як захисту підходить під визначення воєнних злочинів. Розташовані на території регіону об`єкти виробництва підприємства через те, що їх дуже багато, сильно страждають, і це великий ризик для довкілля. 

Якщо говорити про промислові об’єкти, розташовані на непідконтрольній території, то найбільшу загрозу там становлять підприємства поблизу міста Горлівка. Річ у тім, що тут багато критичних підприємств, неправильна експлуатація яких може призвести до катастрофічних наслідків. Це насамперед Горлівський коксохімічний завод, Горлівський хімічний завод, Микитівський ртутний комбінат та інші. Усі ці підприємства є джерелами високого ризику. Наприклад, накопичувач хімічних відходів при хімзаводі перебуває в аварійному стані (приблизно 11,6 тон відходів), уже зараз він забруднює високотоксичними речовинами навколишні ґрунти та воду. Через бойові дії припинив діяльність ртутний завод, і як наслідок — забруднення довкілля ртуттю з тисяч неутилізованих ламп та відходів виробництва. Отруйні радіоактивні елементи забруднюють ґрунти.

Для розв’язання проблеми необхідна система моніторингу

Наше дослідження – це інформаційна кампанія, яку ми провели, щоб наголосити на проблемі ще раз. Потрібно починати діяти і хоча б налагодити систему моніторингу стану довкілля в регіонах. Зараз немає нормальної централізованої системи, яка б відстежувала зміни. Якщо на Луганщині взяти дві проби, то це буде не результативно взагалі. Тому такі аналізи треба проводити часто і в досить великій кількості. Особливу увагу слід приділити таким місцям, де були обстріли або якісь серйозні викиди в довкілля, скиди шахтних вод в річки або затоплення територій. Централізована система, яка має отримувати багато даних, бути репрезентативною і часто поновлюватися, щоби можна було відстежити якісь тенденції. 

Читайте також: Снаряди вбивають ґрунт. Як на Донбасі відновлюють дику природу після впливу війни

Окрім висвітлення проблеми, на презентації нашого дослідження ми запросили представників Департаменту екології та природниз ресурсів, щоб разом зайнятись розслідуванням злочинів проти довкілля. Звичайно, життя і добробут людей на першому місті, але довкілля дуже пов’язане з цим. Тому цей напрямок не можна залишати нерозробленим. Ми сподіваємося, що своїм звітом хоч все ж вдалося якось зрушити проблему цю, і донести інформацію до влади. 

Для розв’язання проблеми потрібно з нуля розробляти програми і залучати експертів, які робитимуть точні аналізи. Не ентузіасти, які як ми беруть проби ґрунту для свого звіту. Щоб розробити програму оздоровлення ґрунтів, потрібні більш комплексні аналізи. Тому спочатку треба починати з моніторингу, обробки цих даних, а потім вже розуміти, як правильно розв’язувати проблему.

Олег Улицький

Олег Улицький

Доктор геологічних наук, доцент, темою вугільних шахт займається з 1980-х років. Спеціалізується на екологічних питаннях. Директор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, професор кафедри «Екологічна безпека».

Грунти біля проммайданчиків не придатні для сільського господарства

Шахта – це потенційно небезпечний об’єкт. Через їх закриття на поверхню виходять шахтні води, які мають багато забруднювальних речовин та важких металів, які будуть розповсюджуватися з атмосферними опадами. І це призводить до забруднення ґрунтів. 

Викид в атмосферу таких речовин як формальдегід, діоксид азоту, фенолом, бензопірен, метан під час видобутку вугілля призводить до деформації гірського масиву. Наприклад, працюють шахти Південнодонбаські ім. Сургая та шахта №1/3. Там свого часу ми зробили пости спостережень за рівнем земної поверхні. І в нас просідання сягали від 5 до 10 метрів. Ці площі на гірничому відводі вже були зняті з обороту, бо там під час деформування створювались штучні водойми, бо був порушений гідрогеологічний режим, і там утворювалось болото. Це пов’язано з просіданням земної поверхні. А на цих площах була зведена міська інфраструктура – каналізаційні мережі, водопровід, газопровід, фундаменти будівель. І це створювало дуже великі проблеми, бо були просідання і руйнування звичайних та виробничих будівель. 

Водоймище біля Єнакієвого, куди без будь-якого очищення скидають стоки з шахти. Яскраво-помаранчевим мулом забруднені також береги водоймища. 
Фото: freeradio.com.ua

Крім того, хімічні підприємства “Азот” Сєвєродонецький, “Рубіжанський краситель” вже закриті, але залишили всі оці негативні фактори, які впливають на забруднення міст. За структурою ми маємо різні ґрунти, які розповсюджені на тій чи іншій території. Але якщо створено, наприклад, гірниче підприємство з видобування вугілля, то воно відокремлене гірничим відводом. І далі вже ніхто не відстежує, що там відбувається. У нас моніторинг до такого рівня деталізації взагалі не підходить. 

Читайте також: «Степи – це не пустище». Як на Донбасі екологи рятують природу від остаточного зникнення

На ґрунтах, які розташовані біля проммайданчика, не можна вести сільське господарство. Якщо здійснена за планом фізична ліквідація шахти, то на цих земельних ресурсах, які були надані шахті як надра користування, має пройти процес рекультивації, нанесення родючого шару, озеленення, і тільки потім передача її органам місцевого самоврядування. А зараз у нас просто передають та й все. І це лягає тягарем на органи виконавчої влади, і що там робити, ніхто не знає. Цю землю не можна передавати у фермерське господарство для сільгоспробіт, бо це проммайданчик, він забруднений! А те, що зверху нанесли родючий шар, це ще не значить, що земля придатна до ведення сільськогосподарських робіт. Там можна зробити теплиці чи свинарник, але ніхто не знає, що в майбутньому буде з цією територією. 

Світлана Корсун

Світлана Корсун

Докторка сільськогосподарських наук, директорка Інституту прикладної біотехнології

Відновитися ґрунтам допомагають біодобрива

Природа сама дуже розумна, її закони працюють на відновлення екосистеми. Порушеній вибухом ділянці можна просто дати спокій, і з часом там поступово відновиться рослинний покрив і родючість. Такий процес називається «натуралізація». Якщо ж територію хочуть використовувати під пасовища, то вирви, які утворилися після вибухів, потрібно зарівняти, і кілька років поспіль висівати сумішку бобово-злакових трав.

У перший рік землю варто переорати й посіяти, а наступні роки — без оранки підсівати, «врізаючи» рядки. За можливості, ґрунт варто удобрювати відходами тваринництва, перегноєм, мінеральними добривами. Чарівного біологічного препарату, який би перетворив ґрунтову породу на ґрунт, немає. Але ситуацію можна поліпшити, якщо вносити під оранку перед першим посівом біопрепарат на основі комплексу мікроорганізмів. Їхнє використання сприятиме відродженню корисної мікрофлори в землі й поліпшить стан рослин, розвиток їхніх кореневих систем, що особливо важливо для формування структури ґрунту.

Важливо проводити аналіз стану землі

Якщо територію планують використовувати під посіви сільськогосподарських культур, то потрібно зарівняти вирви й переорати. В ідеалі — зробити найпростіший аналіз ґрунту пошарово — через кожні 20 сантиметрів до глибини в один метр, щоб зрозуміти, чи забезпечена земля рухомими формами азоту, фосфору, калію, і яка реакція середовища (pH). Відповідно до результатів аналізу, потрібно внести мінеральні добрива, а в ідеалі — й органічні. Також варто обов’язково збагатити мікробіоту ґрунту біопрепаратами й повторювати це щороку. Висівати 1-3 роки поспіль сумішку з ячменю й еспарцету як вирівнювальний посів. Якщо на рослинах будуть помітні ознаки хвороб, то варто звернутися до фахівців-біологів.

Якщо територія з вирвами ще й забруднена залишками нафтопродуктів, шлаків тощо, то після вирівнювання потрібно обов’язково відібрати проби ґрунту. Важливо в такому випадку визначити вміст токсичних сполук у верхньому шарі землі та можливість використання цієї території для вирощування сільськогосподарських культур. Але, щоб не втрачати час, під оранку внести біопрепарат і посіяти сумішку бобово-злакових трав. Подальші рішення про відтворення родючості ґрунту і використання ділянки слід ухвалювати, залежно від результатів аналізу.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Підтримай ШоТам

Читати далі