Суспільство
«Чорнобильські бабусі», «Компас» і «Заповідник Асканія». 11 фільмів про екологію та Україну – радять ШоТам і Такфлікс
«Чорнобильські бабусі», які попри все залишаються жити в зоні відчуження, унікальний заповідник «Асканія Нова», що опинився під окупацією, та історія хранительки Зимового саду на території київської ВДНГ. ШоТам та онлайн-кінотеатр Такфлікс зібрали 11 стрічок про екологію та Україну – абсолютно різних фільмів, які має побачити кожен.
Чорнобильські бабусі
Екологія
Режисери: Голлі Морріс, Енн Боґарт
Про що фільм? Ці жінки нізащо не покинуть свої рідні домівки в Чорнобильській зоні відчуження. Більшість їхніх сусідів уже давно виїхали, а чоловіки померли, та ця вперта жіноча компанія все ще тримається, — ба більше — горя не знає, живучи в одному з найнебезпечніших місць світу.
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Заповідник Асканія
Екологія
Режисер: Андрій Литвиненко
Про що фільм? В Асканії-Нові уживаються дуже різні види тварин і людей. Науковець, директор, колишній хіппі, молоді репери, а також буйволи, зебри і пелікани. Вже ціле століття Асканія захищає природу від змін, які несе людина. Та чи прийме вона зміни, необхідні для власного виживання?
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Не все буде добре
Екологія, драма, Київ
Режисери: Адріан Пірву, Хелена Максьом
Про що фільм? Адріан народився того ж року коли сталася Чорнобильська аварія. Його матір завжди вірила – те, що він наполовину сліпий і має глаукому, пов’язано з її візитом до України на шостому місяці вагітності. Адріану майже тридцять – він самотній і не має цілі. Він приймає рішення поїхати до України, щоб зняти фільм про людей, що постраждали від Чорнобиля та, можливо, знайти якийсь спосіб, що допоможе йому почуватися трішки краще про самого себе.
Читайте також: «Я піду в далекі гори». 13 українських фільмів про наші Карпати – радять ШоТам і Такфлікс
В Києві він зустрічає Хелену, яка зростала в Україні з наслідками катастрофи. Після того як вона кидає роботу і переносить складну операцію на спині, вони стають партнерами у створенні фільму. Подорожуючи разом, вони знаходять людей що живуть з наслідками того, що сталося у 1986 році. Але, коли вони виявляють масштаб впливу Чорнобиля на нове покоління, проблеми зі здоров’ям наздоганяють їх і це змушує не раз переглядати і змінювати плани.
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Компас
Маріуполь, експериментальний, екологія
Режисер: Олександр Суровцов
Про що фільм? Тут немає нічого абсолютного. Усе унікальне. Пошук універсального напрямку допоможе нам зробити повне коло і визначитися з вірним маршрутом у майбутнє. Це є…
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Територія пустих вікон
Маріуполь, воєнний, екологія
Режисерка: Зоя Лактіонова
Про що фільм? Друга світова війна і завод стають причиною переїзду родини Зої до Маріуполя. Війна з Росією та екологічні наслідки роботи заводу відіграють ключову роль в її подальшому житті.
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Май далеко – май добре
Фільм-портрет, екологія, Карпати
Режисерка: Ганна Ярошевич
Про що фільм? Молодий німець Мішель, захоплений природою України, переїжджає до Карпат. У горах він розводить водяних буйволів, що опинилися на межі зникнення. Хлопець мріє присвячувати весь час улюбленій справі, але змушений регулярно повертатися до Німеччини, де працює в сімейному бізнесі й зустрічається з дівчиною Вєрою. Без належного догляду буйволи починають хворіти. До всього Мішеля спіткають негаразди в особистому житті: Вєра не впевнена, що зможе виховати двох маленьких дітей у віддаленому карпатському селі.
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Жива ватра
Екологія, етнографія, Карпати
Режисер: Остап Костюк
Про що фільм? Це історія про трьох чоловіків різних поколінь, які живуть в українських Карпатах. Та настане весна й усі троє піднімуться в гори вслід за вівчарським покликанням, якому все важче слідувати в сучасному світі.
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Гірська жінка: на війні
Драма, трилер, екологія
Режисер: Бенедикт Ерлінґссон
Про що фільм? Хатла — диригентка хору, їй за п’ятдесят, однак за лаштунками тихої рутини вона веде таємне життя пристрасної захисниці екології. Коли Хатла планує свою найбільшу та найсміливішу операцію, вона отримує неочікуваного листа, який змінює все. Її заявку на усиновлення дитини нарешті схвалено, і на неї чекає маленька дівчинка з України.
Оскільки Хатла готується покинути роль диверсантки та захисниці нагір’я, щоб втілити мрію про материнство, вона вирішує здійснити ще одну фінальну атаку, щоб завдати руйнівного удару алюмінієвій промисловості.
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Історія Зимового Саду
Урбаністика, екологія, Київ
Режисер: Семен Мозговий
Про що фільм? На території київської ВДНГ стоїть павільйон квітникарства, що має назву Зимовий сад. Хранителька павільйону, Валентина Миколаївна, вже 45 років ретельно доглядає колекцію екзотичних рослин і оранжерею, де вони розмістилися.
Час виходу на пенсію невблаганно наближається, але прохання керівництва скласти повноваження шокує Валентину Миколаївну. Вона протестує, вважаючи, що рослини без неї загинуть — та схоже що її сад живе за власними законами.
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Дельта
Екологія
Режисер: Олександр Течинський
Про що фільм? На перехресті дикого Сходу й цивілізованого Заходу мешканці дельти Дунаю заробляють на життя важкою працею – косінням очерету взимку, але всі як один мріють про фантастичний улов – легендарну білугу, варту цілого статку. З мріями замість планів і водою замість землі під ногами вони радіють кожній миті свого буття.
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Діорама
Маріуполь, воєнний, екологія
Режисерка: Зоя Лактіонова
Про що фільм? Життя тече своєю буденною реальністю, але раптом щось невловиме змінює його хід. Все, що залишається — це занурюватись у спогади, в яких все зберігається недоторканно, наче в музеї.
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
