Культура
Чому варто подивитись «Порцелянову війну» — український фільм, номінований на премію «Оскар»
У ніч на 3 березня 2025 року відбулося вручення 97-ї премії Американської кіноакадемії «Оскар». Серед номінантів на звання найкращого документального фільму — українсько-канадсько-австралійська стрічка «Порцелянова війна». Перемогу отримав палестинсько-ізраїльський фільм «Немає іншої землі» (No Other Land).
ШоТам розповідає, що ви маєте знати про цьогорічного претендента на «Оскар».
Про що історія
Документальний фільм «Порцелянова війна» розповідає про українських художників-керамістів на початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Подружжя митців Слава Леонтьєв та Аня Стасенко, а також їхній друг і колега Андрій Стефанов є вимушеними переселенцями з Криму, які після анексії повертаються до рідного Харкова.
З початком вторгнення Слава стає військовим інструктором, а Аня допомагає його підрозділу як волонтерка. Казкові керамічні вироби художників стають їхнім способом не втратити віру в найтемніші часи, а фігурки є не тільки частиною ландшафту пораненого війною міста, а й наративною лінією фільму.
Деякі події з життя героїв залишають відбиток на сюжетах, що зображені на виробах. Тому фільм — не класична документальна історія, а комбінована чи гібридна, бо в ній є анімаційна складова.
Розписи, які Аня наносить на фігурки, оживають за допомогою використання технологій, частину з яких створила спеціально під цей фільм польська анімаційна студія BluBlu. Ці вставки говорять про минуле, сьогодення та майбутнє України.
Категорія документальних фільмів про війну ніби передбачає присутність сцен насильства, страждань та інших негативних сторін реальності. Проте, попри тематику, «Порцелянова війна» змінює оптику й говорить про те, що місце для краси може і має існувати навіть у найстрашніші часи. Автори намагалися зафіксувати те, що може бути втрачене — культуру, митців і природу.
Фото: кадр з фільму
Історія створення
Одного дня, вже після початку повномасштабного вторгнення, Славі зателефонував американський кінематографіст Брендан Белломо. Він запропонував скульптору почати знімати те, що відбувається зараз у місті та в житті митця. Оператором фільму виступив Андрій Стефанов. Спочатку це мав бути короткий метр, проте згодом він виріс до повного. Цікаво, що для всіх учасників проєкту це дебютне документальне кіно.
У 2009 році Брендан Белломо створив свій перший короткий метр Bohemibot, який отримав від Американської кіноакадемії нагороду або «студентський “Оскар”» за сценарій. У 2023 році він також виступив виконавчим продюсером фільму Chupa.
Керамісти зазначають, що порцелянові фігурки є одним з ключових напрямків їхньої діяльності за останні кілька років та мають попит у всьому світі, зокрема в Америці.
Автори фільму створювали стрічку, орієнтуючись на американський ринок, потреби та смаки західного глядача, щоб розповісти про війну, проте не налякати такою тяжкою тематикою. Те, що фільм зачепив і українців, є особливим досягненням для команди.
Фото: кадр з фільму
Фестивальні відзнаки та прокат
Прем’єра фільму відбулась на найбільшому американському фестивалі незалежного кіно «Санденс» у 2024 році, де стрічка отримала гран-прі. Згодом вона брала участь у програмах американських і світових кіноподій та за весь фестивальний сезон здобула понад 47 відзнак. У 2025 році фільм отримав ще одну престижну нагороду — премію Гільдії режисерів Америки в категорії «Найкращий режисер документального фільму».
Попри те, що фільм створювали в співпраці декількох країн, на «Оскар» «Порцелянову війну» висунула американська сторона. Претендентом від Українського Оскарівського комітету в категорії «Найкращий міжнародний фільм» стала «Ля Палісіада» Філіпа Сотниченка, проте стрічка не пройшла до шортлиста кінопремії. В українському прокаті фільм з’явиться 6 березня, дистриб’ютором виступить Arthouse Traffic.
Фото: кадр з фільму
Українське документальне кіно на «Оскар»
Документальне кіно, створене в Україні, українцями та про російсько-українську війну вже третій рік поспіль потрапляє до шортлиста премії «Оскар».
У 2023 році претендентом на «Оскар» від України був фільм «Будинок зі скалок» режисера Сімона Леренга Вільмонта — стрічка була створена в копродукції Данії, Швеції, Фінляндії та України. Це історія про дитячий будинок у Лисичанську, який на період зйомок у 2019-2020 році був розташований за 20 км від зони бойових дій. Головними героями є діти, тимчасово відірвані від своєї родини, та їхні вихователі. Фільм номіновали в категорії «Найкращий документальний фільм».
У 2024 році у цій самій категорії змагалася стрічка Мстислава Чернова «20 днів в Маріуполі», яка стала першим переможцем від України. На початку повномасштабного вторгнення відеограф Associated Press і режисер Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолєтка та журналістка й продюсерка Василіса Степаненко поїхали до Маріуполя. Протягом 20 днів облоги міста російськими військовими останні журналісти в місті фіксували злочини росіян, руйнування та загальний стан, у якому перебували жителі. 15 березня команді вдалось покинути Маріуполь через гуманітарний коридор.
Читайте також: 11 здобутків українського кіно за 2024 рік
Після кібератаки 2019 року колекціонери Євген та Людмила Дмитруки запустили оновлену платформу krovets.ua, яка об’єднує онлайн-музей, агрегатор колекцій та фотобанк з якісними репродукціями українського традиційного мистецтва. Користувачам доступні понад 3,8 тисячі зацифрованих експонатів у високій роздільній здатності та аналітичні інструменти для дослідження локальних стилів і технік.
Про це повідомили представники платформи.
Нова екосистема традиційного мистецтва України
Платформа «KROВЕЦЬ» тепер не лише демонструє музейну колекцію, а й надає змогу завантажувати окремі зображення експонатів за окрему плату. Серед понад представлених предметів є зразки одягу, вишивки, кераміки та інших елементів побуту, зняті з усіх боків, навіть із вивороту, щоб розкрити найменші деталі майстерності народних умільців.
Початки проєкту сягають 2014 року, коли перша версія онлайн-музею стала одним із найпопулярніших майданчиків для фахівців. Колекцію Дмитруків вони збирали понад 20 років і власноруч зацифрували тисячі експонатів, створивши унікальну базу з понад 46 000 фоторепродукцій у відновленій версії сайту.
«Наша спільнота — це не закритий клуб втаємничених у красу народного мистецтва снобів, етногуру чи “великих українців”. Це більше схоже на “океан маленьких крапель, які камінь точать”, що спільними зусиллями прагнуть зібрати, зберегти, оцифрувати та оприлюднити різноманітні зразки традиційного українського мистецтва, які ще можна врятувати», — розповідають засновники проєкту.
Читайте також: «Правічні»: на Google Arts & Culture створили виставку про дерева в українській культурі
Аналітика, локальні стилі та можливості для колекціонерів
Оновлений «KROВЕЦЬ» має також розділ аналітики з графіками й статистикою, що ілюструють панівні техніки й регіональні особливості народного мистецтва. Разом із цим за підпискою від 300 гривень на місяць відкриваються розширені інструменти дослідження й завантаження зображень.
Платформа групує експонати за «локальними стилями», дозволяючи відвідувачам порівнювати орнаменти та методики вишивки, ткацтва чи кераміки з різних областей України.
Колекціонери та музеї можуть опублікувати власні збірки й поділитися ними з усіма користувачами. В найближчих планах — інтеграція з EUROPEANA, що дасть змогу вийти на міжнародну аудиторію та обмінюватися матеріалами з провідними європейськими архівами.
«Наша велика амбітна ціль проєкту — оцифрувати та оприлюднити всі приватні і музейні колекції, аби створити найповнішу онлайн-платформу традиційного мистецтва України. Але наш проєкт — не лише про оцифрування. Це про створення спільноти людей, які допомагають зберігати, досліджувати та популяризувати українське традиційне мистецтво, щоб його красу могли побачити та оцінити не тільки українці, а й увесь світ», — зазначають засновники музею.
Нагадаємо, що в Києві вперше виставлять експонати, які безпосередньо пов’язані з Пилипом Орликом (ФОТО).
Фото обкладинки надали представники музею
Нацбанк випустив перші монети з серії «Розстріляне відродження». Ними вшанують пам’ять про Миколу Хвильового та Юліана Шпола — письменників, знищених радянським режимом за любов до України.
Про це повідомили в Нацбанку.
Дві нові монети з серії «Розстріляне відродження» презентував голова Нацбанку Андрій Пишний під час міжнародної конференції у Києві. У заході також взяла участь команда фільму «Будинок “Слово”. Нескінчений роман».
«Ми вшановуємо пам’ять про митців Розстріляного відродження, щоб повертати сучасності знання про визначних українців… Це — совість української інтелігенції, серце тієї епохи, коли слово було зброєю, а ідея, на жаль, вироком», — сказав Андрій Пишний.
До виступу також долучився режисер фільму Тарас Томенко:
«Ці монети — як вистріли крізь мовчання. Вони нагадують нам, що кожне забуте ім’я — це розірвана нитка нашої культури».
Презентацію провели на дев’ятій щорічній конференції «Економічна та фінансова інтеграція у світі збурень та фрагментації», яку організували центробанки України та Польщі.
Читайте також: Нацбанк випустив памʼятну монету, присвячену мисткині Любові Панченко (ФОТО)
Про монети
Пам’ятні монети випустили номіналом по 5 гривень. Вони виготовлені з нейзильберу, мають кольоровий друк і рифлений гурт. Тираж кожної — до 75 тисяч штук.
На аверсі обох монет є напис «СЛОВО», де у літерах зобразили парость озимої пшениці, а «О» прострелена й тече кров як символ знищеної культури. На реверсі монети Хвильового — його портрет у пастці кам’яних плит, що символізує репресії. На монеті Шпола — стилізований портрет митця, побитий плямами корозії і забуття, але не втрачений остаточно.
Придбати монети можна з 20 червня 2025 року на сайті НБУ та в банках-дистриб’юторах.
Нагадуємо, що в Україні створюють перший жіночий екіпаж для перехоплення безпілотників.
Фото: фейсбук-сторінка Нацбанку
Українська піаністка та директорка Українського інституту у Швеції Наталія Пасічник стала лавреаткою престижної культурної премії Асоціації друзів митців. Нагороду їй особисто вручила королева Сільвія під час урочистої церемонії за участі представників шведської королівської родини.
Про це повідомили в Українському інституту у Швеції, передає «Укрінформ».
Голова правління Асоціації Ганс Ділен наголосив, що Наталія Пасічник поширює українську культуру через свою мистецьку діяльність. Він зазначив, що сьогодні це є надважливою місією — будувати культурні зв’язки між Швецією та Україною.
«Я вдячна за це визнання й увагу до промоції української культури – і, зокрема, української музики – у Швеції. Сьогодні – не час святкувань, але на часі ще раз нагадати про потребу України бути почутою, мати підтримку світу, говорити про існування окремої, глибокої, багатої та інтегрованої у європейський контекст української культури»‚ — сказала Наталія Пасічник.
Читайте також: Семикласниця з Тернополя здобула «золото» на міжнародному конкурсі пісні в Польщі
Премію щорічно вручають діячам, які зробили внесок у культурне життя Швеції. Асоціація друзів митців створили у 1937 році, вона має на меті підтримку гуманітарних наук і мистецтва. Її багаторічним головою був принц Євген — відомий меценат і художник із династії Бернадоттів.
Про Наталію Пасічник
Наталія Пасічник — видатна українська піаністка, яка вже 30 років проживає у Швеції. У 2014 та 2022 роках шведський журнал класичної музики OPUS magazine вносив її до списку найвпливовіших культурних діячів країни. Її талант та внесок у культуру отримали широке визнання як у Швеції, так і на міжнародному рівні.
Читайте також: Американський музикант Brother Hill виступив перед бійцями 3-ї ОШБр на передовій
Нагадаємо, що у 2024 році Наталя Пасічник отримала премію Global Music Awards.
Фото обкладинки: сайт «Українське радіо»