Четверо українок потрапили до книги про світову історію фотографії

У Запоріжжі показали унікальну гідроархеологічну знахідку, яку виявили на дні річки Дніпро – дубовий лафет. Подібні знахідки не відомі в межах України, передає Укрінформ.

Що відомо про знахідку?

Як розповів археолог, співробітник національного заповідника Хортиця Валерій Нефьодов, попередньо, датування лафету – остання чверть 17 століття – початок 18 століття. Гармата великого калібру, яка використовувалась для штурму міст, фортеці, укріплень того часу. 

Читайте також: На Хортиці знайшли поховання скіфського воїна, якому близько 2500 років

“Калібр 24 -32 фунти. Це польова гармата. Гармата мала надзвичайну артилерійську цінність. Сам лафет зроблений з дубу та окований залізом. Є залишки червоної фарби. Він – загальноєвропейської конструкції, але де саме зроблений поки не знаємо”, – сказав Нефьодов.

 

Читайте також: У вінницькому лісі натрапили на пам’ятки доби палеоліту (ФОТО)

Гармати такого розміру стріляли на відстань до 7 км. Знахідка знаходилась на глибині 9,8 м трохи нижче Хортиці.

Археологи говорять, що спочатку подумали, що знайшли стародавній корабель чи інший плавзасіб.

Читайте також: Турки зняли фільм про бойові мистецтва запорізьких козаків

“Довжина лафету близько 4,4 м, ширина близько 2,3 м. Вага – понад 1,2 тонни. Подібні знахідки не відомі в межах України. Одиниці схожих лафетів зберігаються в деяких музеях світу”, – наголосили археологи.

Лафет добре зберігся, бо був занурений у мул. Колеса були зняті ще у 18 столітті.

Лафет перевезуть до реставраційного ангару.

Фото: ukrinform.ua

На українській станції “Академік Вернадський” в Антарктиді розповіли про тюленятком Галиною, яка народилася на початку вересня біля української полярної станції.

Про це пише Вечірній Київ.

Ім’я для дитинчати вибирали спільно з користувачами Фейсбук та зійшлися на Галині. Кличка символізує острів Галіндез, де розташована станція. З того часу українці з великою цікавістю стежать за долею тваринки.

Як розповіли співробітники станції, їхня Галинка виросла, і разом із мамою відправилася до води, де вона мала розпочати доросле життя.

 

Читайте також: Новий рік у Києві. Як святкуватиме столиця в умовах пандемії

“На той час дитинча важило близько 100 кг і вже практично перелиняло. Після Галинки біля нашої станції народилося ще 8 тюленят: 5 хлопчиків і 4 дівчинки”, – повідомили полярники.

Тюлені, які мешкають неподалік станції належать до виду Уедделла. Він поширений по всьому узбережжю Антарктики та його чисельність становить приблизно 800 тисяч осіб.
Фото біолога 25-ї УАЕ Олександра Салганського.

Читайте також: Велосипеди, шерпи і кладовище кораблів. 7 нових маршрутів Чорнобильською зоною

Нагадаємо, українські полярники в Антарктиді показали тюленя, який їм підняв настрій.

Усі фото біолога 25-ї УАЕ Олександра Салганського.

У одному з київських магазинів можна обміняти старе взуття на нове та долучитися до благодійної акції.

Про це пише Великий Київ.

Таку ініціативу започаткував бренд «Хай! Легс», що означає «Привіт! Ніжки» і схоже на привітання босим ногам, які потребують капців. За час існування бренду «Хай! Легс» кияни передали на благодійність більше як 5 тисяч пар взуття.

Концепція така: у більшості людей вдома є взуття, яке взували декілька разів, але воно їм не підходить або не подобається.

 

У рамках благодійної акції є можливість обміняти такі моделі на нові від згаданого вище бренду зі знижкою 25% та долучитися до хорошої справи.

Все зібране взуття ми віддаємо благодійним організаціям як Карітас, Життєлюб, а ще людям, які заповнюють анкету на нашому сайті. Писали з Дніпра з магазину, де безкоштовно віддають дітям та родинам, які постраждали в АТО», – розповідає засновник благодійного бренду, представник відомого українського виробника взуття Андрій.

Читайте також: Новий рік у Києві. Як святкуватиме столиця в умовах пандемії

Оскільки магазин жіночого та чоловічого взуття має власне виробництво та сучасне обладнання для роботи, до пандемії отримане від благодійників б/в взуття брали на ремонт та проводили профілактику, щоб мало більш товарний вигляд – мили, шліфували та реставрували. Над оновленням б/в капців працювало 7 людей. У період карантину проти Covid-19 виробництво відпочиває, тому беруть тільки такі пари, у яких одразу можна ходити, без реконструкції.

Якщо у вас є старі туфлі, черевики, сандалі або кеди у хорошій якості, але яким ви не можете знайти застосування (вони вам не подобаються, не підходять по розміру, набридли) – ви можете стати чиїмось Героєм. Ми обмінюємо взуття будь-яких брендів. Воно може бути як новим, так і ношеним, мати незначні пошкодження або відклеєну підошву, але просимо розуміння, приносьте взуття чистим. Для обміну не підходять моделі з неякісних шкірзамінників, домашні капці, шльопанці, в’єтнамки або будь-яке інше дешеве взуття, яке не підлягає реставрації. Але взагалі люди віддають взуття у гарному стані, яке не потребує реставрації», – розповідає Андрій.

Читайте також: Велосипеди, шерпи і кладовище кораблів. 7 нових маршрутів Чорнобильською зоною

Щоб взуття не потрапило до шахраїв, у магазині планують ставити на підошвах власне кліше, щоб не можна було перепродати на OLX. А от ті, хто індивідуально звертається до магазину через сайт та просить капці для себе, може вибрати з кількох моделей стиль та розмір.

Благодійники приносять багато чобіт та туфлів з «квадратними» носками. Але вони якраз входять у моду, тому актуальні. Є на високих підборах і з пласкими підошвами. Коли замовники на сайті заповнюють заявку та вказують розмір, ми відправляємо фото взуття, яке можемо запропонувати. Якщо їх усе влаштовує – надсилаємо поштою безкоштовно. Охочих досить багато», – говорить засновник магазину.

Ініціатори благодійного збору кажуть, що власною платформою намагаються заохочувати людей допомагати іншим.

Читайте також: В Одесі художній музей випустив шкарпетки з відомими картинами

Нагадаємо, український бренд випустив шкарпетки, дизайн яких створили діти-сироти.

Головне фото: mida.style.

У Львові реставрують вітражі, створені на початку ХХ століття. Раніше у будівлі з ними, на площі Соборній, 7, був готель «Краківський».

Про це пише Хмарочос.

Саме від готелю залишилися сецесійні вітражі, виготовлені у майстерні Станіслава-Габріеля Желенського у 1914 році. Вони простягаються чотирьома поверхами на площу понад 27 квадратних метрів.

Реставрує вітражі Марія Шумська-Барвінок. За її словами, стан вікон був одним з найгірших із тих, що є у Львові: найбільша частина вітражу викривилася, вигини від вертикальної площини в обидві сторони разом сягали 16 сантиметрів.

 

Читайте також: Новий рік у Києві. Як святкуватиме столиця в умовах пандемії

«Вигин був аварійно небезпечний. Навіть стояти під ними було небезпечно. Вони були старі і ніхто не займався цими вітражами. А досі вони трималися, бо мали одну з найсильніших спайок, які мені траплялися. Коли їх робили, то врахували, що буде велике навантаження і треба його компенсувати. Але, хоча б раз на 100 років, треба їх реставрувати», – пояснює реставраторка.

Читайте також: Велосипеди, шерпи і кладовище кораблів. 7 нових маршрутів Чорнобильською зоною

Уся площа вітражів поділена на кілька десятків фрагментів, найбільший з них – 116 х 146 сантиметрів.

Більшість вітражів – автентичні. На думку майстрині, ті вітражі, які не чіпали від самого початку, сьогодні виглядають значно краще, ніж ті, над якими працювали під час першої реставрації. Новіші мають разюче інші за фактурою матеріали і неякісно виконані візерунки.

Нагадаємо, у Львові відновили фасади храму Покрови Пресвятої Богородиці.

Як ми повідомляли раніше, у Львові відновили одну з найвищих брам середмістя.

Усі фото: hmarochos.kiev.ua.