Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Чай, який рятує. Історія «Майстерні Мрії», що допомагає людям з аутизмом та власноруч заробляє на існування

Опубліковано

Анна Іванічева покинула програмування заради роботи в громадському секторі. Вона заснувала власну організацію «Майстерня Мрії», яка допомагає соціалізуватися молоді з аутизмом та синдромом Дауна. А для того, аби бути якнайбільш незалежними, Анна разом із напарницею створили чайну майстерню. Тепер їхню продукцію закуповують до ресторанів Євгена Клопотенка та Veterano Brownie, а дохід допомагає покривати витрати громадської організації.

Анна Іванічева
Анна Іванічева

Співзасновниця львівської громадської організації «Майстерня Мрії» та однойменного соціального підприємства.

Змінилися пріоритети, і тепер я вже 10 років працюю в громадському секторі

Після навчання в університеті я зрозуміла, що змінились якісь мої цінності та пріоритети. Вони просто стало іншими. Я не працювала в ІТ-компанії, але на фрілансі заробляла програмуванням. Вирішила покинути все і піти в громадський сектор. Відтоді минуло вже 10 років.

Спочатку займалася волонтерством, бо не могла визначитися, що саме хочу робити. Якби тоді я потрапила в організацію з охорони довкілля, напевно, зараз опікувалася б цією проблемою. Але я потрапила до громадської організації, яка працювала з молоддю з ментальними порушеннями. І це мене затягнуло.

У Львові таких організацій наразі сім, але запит значно вищий. Щороку ці люди закінчують школи і не знають, куди подітися. А вони потребують місця, де могли б проводити свій вільний час та отримувати корисні навички. Ми заснували нашу організацію 2015 року, але працювати почали лише на початку 2017-го.

Читайте також: На Київщині відкрили кафе, де зможуть стажуватися люди з синдромом Дауна та аутизмом

Чому? Бо ми дуже довго мріяли. Думали, який вигляд це все матиме, яким воно буде. Звідси й назва – «Майстерня Мрії». Зараз здається, що результат не зовсім відповідає нашим очікуванням. Він їх перевершив. Для молоді, яка сюди приходить, це не просто місце, куди їх привезли батьки. Це простір, куди хочеться йти. Частині відвідувачів доводиться їхати до нас годинами через затори з іншого кінця міста, але вони все одно це роблять. Бо знають, що в «Майстерні Мрії» на них чекають друзі, з якими можна класно провести час.

Сарафанне радіо, гра в UNO та корисна рутина

Наразі наша команда складається з двох людей: це я та Галина Штогрин, яка приєдналася до команди два роки тому. На нас – вся адміністративна та організаційна робота, а також розробка навчальних планів. Також нам допомагають кілька постійних волонтерів.

Ми працюємо з молоддю віком від 18 років, яка має ментальні порушення. Це аутизм, синдром Дауна та порушення розумового розвитку. Зараз це 13 людей, поки що ми не можемо прийняти більше. 

До нас потрапляють завдяки сарафанному радіо. Коли ми починали роботу, я просто розповіла про ідею знайомій, яка виховує сина з ментальними порушеннями. І вона передала цю інформацією іншим батькам. Так до нас почали приходити перші відвідувачі.

Оскільки більша частина нашої молоді – це люди з аутизмом, ми створили дуже чіткий графік. Для цих людей вкрай важлива стабільність та відсутність будь-яких змін у розкладі. Ми зустрічаємося, разом співаємо, ділимося новинами та обговорюємо наш настрій. Потім частина відвідувачів готують обід, а інші роблять щось власноруч. День завершується традиційним ритуалом – грою в UNO. Без цього час минув намарно. (сміється)

Може здаватися, що це все рутина, і ми просто проводимо якось час. Але саме завдяки цій рутині молодь запам’ятовує певні процеси. Скажімо, у меню рідко з’являються нові позиції, але завдяки цьому наші відвідувачі можуть практично самостійно готувати їжу.

Вирішили займатися чаєм, аби не залежати ні від кого

Створюючи організацію, ми одразу хотіли бути незалежними. Ми надихнулися львівським соціальним підприємством «Горіховий дім», де виготовляють печиво, а кошти спрямовують на центр для жінок, що опинилися в кризових ситуацій. Ми ж вирішили робити трав’яні чаї.

Спочатку планували залучити наших відвідувачів. Думали, що будемо їздити разом до Карпат, збирати трави, сушити, а через пів року – фасувати. Утім це виявилося не так просто. Ми побачили, що молодь більше потребує соціалізації та навчання певним навичкам. Адже зі школи вони виходять неготовими до самостійного життя.

Так фокус нашої справи довелося дещо змінити. Ми знайшли травників, які роками й поколіннями збирають трави, та почали співпрацювати. Є чаї, які вони поєднують на наше прохання. А є авторські, їхніми рецептами ми поки ні з ким не ділимося. Цим, як і організацією, займаємося вдвох із Галиною. 

Чай для закладів Клопотенка та ведмежого притулку «Домажир»

Ми вже більше року працюємо із рестораном Євгена Клопотенка «100 років тому вперед». Цьому передували дуже довгі та ретельні перемовини з купою дегустацій. І ми пишаємося, що маємо таку планку якості, яка дозволила створити композиції на запит цього партнера. Ми постачаємо чай на кухню Євгена кілограмами. Наразі в їхньому меню він підписаний просто як «Трав’яний чай від Клопотенка», але сподіваємося, що в майбутньому там буде згадка і про нашу Майстерню.

Читайте також: У Львові відкриють університет «Протон» для людей 60+

Водночас ми почали співпрацювати з Veterano Brownie. Для них ми доставляємо вже готові порційні чаї. Там на бірці вказана наша назва, є контакти, за якими можна зв’язатися. Крім того, працюємо з львівським «Горіховим домом», київським Good bread from good people тощо.

А ще є класний кейс з ведмежим притулком «Домажир». Вони дали нам перелік трав, які вживають ведмеді. І вже з того переліку ми обрали позиції, які підійшли для нашого виробництва. Наразі цей чай можна спробувати лише в ресторані на території притулку. Але часто люди, коли чують, що чай «Ведмежий», думають, що ми зробили його саме для ведмедів. Уявіть, ведмеді п’ють наш чай! (сміється)

Половину прибутку спрямовуємо на потреби «Майстерні Мрії»

Ми декларуємо, що половина прибутку чайної майстерні передається на потреби нашої громадської організації. Але все залежить від реальних потреб. Буває, доводиться передавати абсолютно весь прибуток, але завжди – не менше половини.

Зараз наш основний канал продажів чаю – це сайт та декілька локальних партнерських магазинів. Періодично ми об’єднуємось з іншими соціальними підприємствами та створюємо разом подарункові набори. 

Хто наша цільова аудиторія? Чесно, сказати складно. Вона змінюється, і я бачу, що з’являються нові постійні клієнти, а старі замовники з якихось причин «відпали». Найчастіше чай замовляють з Києва. Навіть тут, у Львові, у нас менше клієнтів, аніж в столиці.

Хочемо зробити суспільство більш толерантним

За час роботи в організації у нас назбиралося чимало знань щодо комунікації з людьми, які мають ментальні порушення. У нас вони вже відпрацьовані до автоматизму. Але люди «зовні» не завжди із цим знайомі, навіть із базовими речами.

Тому ми вирішили створити онлайн-курс та викласти його відкритий доступі, щоб  бодай трохи змінити суспільство. Аби коли ми гуляємо з нашими відвідувачами, не було насторожених і дивних поглядів. Аби ця молодь могла жити в більш толерантному суспільстві.

Це буде вісім роликів на Youtube та нашому сайті. Ми розповімо про правила спілкування, поведінки та охопимо тему закону. Аби показати, що права людей з інвалідністю – такі ж, як у всіх інших. Зараз завершуємо монтаж, а вже на початку листопада плануємо презентувати проєкт у відкритому доступі.

Усі фото в матеріалі редакції ШоТам надала Анна Іванічева

Суспільство

Фільм жахів з елементами еротики: у Чернівцях відбудеться прем’єра української стрічки “Морена”

Опубліковано

Премʼєра українського фільму-міфу «Морена», який знімали на Буковині, відбудеться на Миколайчук OPEN. Фільм жахів з елементами еротики «Морена» режисера Сергія Альошечкіна увійде до позаконкурсної програми третього Миколайчук OPEN. Стрічку завершили у 2018-му році. Вперше вона зустрінеться з глядачем у Чернівцях в червні 2024-го року.  

Про це повідомили організатори Миколайчук OPEN

Фестиваль Миколайчук OPEN відбудеться з 15 до 23 червня.

За сюжетом закохана пара Ганна та Юрко влітку приїжджає на гостини до батьків дівчини у невеличке село. Молода відьма Іванка, яку односельці прозвали Мореною, кладе око на Юрка в ніч на Івана Купала та наражає його на небезпеку. Своїм чаклунством відьма змушує Ганну, заради життя коханого, пов’язати себе з Іванкою містичними узами. Це стає початком низки таємничих вбивств та перетворень, яким доведеться протистояти молодим закоханим.

Читайте також: Студія Triomatica Games презентувала нову детективну гру, дія якої розгортається у Києві

«Минулоріч ми показали на Миколайчук OPEN чорну треш-комедію “Вересень”. Це був фільм про який ходили легенди і далеко не всі вірили, що він справді існує. “Морена” — не менш легендарна стрічка. Тут поєдналися фільм жахів з буйним еротизмом, містичність сюжету та таємнича історія раптової багаторічної паузи між завершенням зйомок і виходом у прокат. Нам пощастило мати нагоду першими показати цей фільм, який претендує на те, щоб зайняти особливе місце в історії українських жахастиків», – розповів програмний директор фестивалю Алекс Малишенко.

Головну роль Ганни втілила Таїсія-Оксана Щурук, відома за серіалом «Перші ластівки». Її партнер(-к)ами по знімальному майданчику стали Ірина Громадська, для якої роль відьми стала дебютом у повному метрі, Василь Баша («Поводир»), Ілля Валянський, Віталій Ажнов («І будуть люди») та Олександр Мельник («Кіборги»).

Режисер, сценарист та оператор-постановник фільму — Сергій Альошечкін, відомий своїми телепроєктами, які знімає вже 20 років. Зйомки фільму проходили у Карпатах, а також на Буковині у селі Іспас та Київщині. 

Дистрибʼютором в Україні стала кінокомпанія FILM.UA Дистрибуція. На Миколайчук OPEN відбудеться українська премʼєра «Морени», а в широкий прокат стрічка вийде восени 2024 року. Фільм створено продакшеном Ganzafilm за підтримки Держкіно.

Раніше фестиваль Миколайчук OPEN оголосив перші міжнародні та українські стрічки з програми третьої едиції. Нову секцію фантастичного кіно «Під сузірʼям близнюків» відкриє продюсерська робота Стівена Содерберга «Божественність» (Divinity). До дня народження Івана Миколайчука відбудуться покази наново відсканованої стрічки «Іду до тебе» та легендарних «Тіней забутих предків» з музою фестивалю Ларисою Кадочниковою. Також на Миколайчук OPEN відбудеться українська фестивальна премʼєра доку оскарівського лауреата Стіва Макквіна «Окуповане місто». 

Нагадаємо, більша частина ФОПів  (57%) у 2023 році зареєстрували жінки.

Фото: Кадр з фільму Морена

 

Читати далі

Суспільство

“Біжу заради маленьких сердець”: у День Києва відбудеться благодійний забіг

Опубліковано

26 травня, у Києві, відбудеться 31-й щорічний “Пробіг під каштанами”. Організатори повідомили про реєстрацію. Гасло проєкту незмінне — #біжу заради маленьких сердець. Цьогоріч учасники бігтимуть для порятунку маленьких пацієнтів Центру дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров’я України. Зібрані кошти спрямують на закупівлю необхідного медичного обладнання для Центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ.

Про це йдеться на сайті пробігу.

У зв’язку з воєнним станом в Україні, організатори “Пробігу під каштанами” вирішили провести захід в онлайн-форматі. Учасники з усього світу запрошуються вийти на пробіжку або прогулянку в безпечних місцях, щоб пройти традиційну 5-кілометрову дистанцію.

Читайте також: Знай більше: “НотаЄнота” запрошує освітян долучитися до проведення антифейкових ігор з протидії дезінформації

Для участі в заході необхідно зареєструватися на сайті probig.in.ua та сплатити благодійний внесок у розмірі 300 гривень.

Потім потрібно завантажити та роздрукувати онлайн-номерок. У День Києва, 26 травня 2024 року, учасники повинні надягнути номерок, вийти на пробіжку чи прогулянку, опублікувати фото або відео в соціальних мережах з хештегами #probig2024 та #біжузарадималенькихсердець.

Також з’явилася можливість обирати формат отримання стартового пакета: через відділення Нової пошти або в офісі, який працюватиме з 20 по 24 травня 2024 року за адресою: місто Київ, вулиця Вʼячеслава Чорновола, 28/1, Центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України. Учасники, які бігатимуть за межами України, можуть завантажити онлайн-номерок на сайті.

Нагадаємо, у лютому 2024 року Міністерство оборони оголосило про розробку застосунку “Армія+”, спрямованого на потреби військових. Перед складанням “дорожньої карти” розробок було проведено опитування кількох тисяч військовослужбовців.

Фото: 30-й “Пробіг під каштанами”

Читати далі

Суспільство

Як Андрій Палій познайомив Європу з українською молочною продукцією (ВІДЕО)

Опубліковано

Бився за Україну проти росіян і поляків, а після І Світової познайомив Європу з якісною українською молочною продукцією, яку англійці, німці, голландці й австрійці змітали з поличок магазинів!

Андрій Палій — молочний магнат Галичини, який відродив українське молочарство, а ставши успішним бізнесменом, займався розвитком освіти та культури на рідній землі.

Це продовження нашої рубрики “Нація підприємців: як українці бізнес будували”. Разом з командами проєкту “Локальна історія” та Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ розбиваємо міф про “бідних і неграмотних селюків-українців”. Популяризуємо історію та повертаємо своє!

Біографія Андрія Палія

Народився Палій 1 грудня 1893 року в селі Кривотули на Прикарпатті в родині ремісників. У ті часи ці землі були в складі Австро-Угорщини, яка потім розпочала Першу світову. Тож, закінчивши гімназію, у 1914 році Андрій був мобілізований до австрійського війська.

Визвольні змагання

Брав активну участь в бойових діях. Після поразки та розпаду Автро-Угорщини став до лав Галицької армії. Воював проти поляків за Галичину в складі ЗУНР.

“Але, нажаль, після того, як у травні 1919 року розпочинається в східній Галичині наступ армії Галлера, гірська бригада втрачає ініціативу й змушена переходити на то бік карпатського”, – каже Павло Артимишин, історик.

Професійний шлях

Коли армія відступала, її прийняла Чехословаччина, а Андрій пішов здобувати освіту. У празькій політехніці закінчив агрономічні студії, а знання втілив, повернувшись на Галичину. Хлопець долучився до реорганізації молочної промисловості за прикладом чеських і данських кооперативів.

На той момент у Львові вже існував молочний кооператив, який пізніше назвали “Маслосоюзом”. Його Андрій Палій і очолив. Під його керівництвом молочарство не лише відродилося, а й стрімко розвинулося.

Читати також: Знай більше: “НотаЄнота” запрошує освітян долучитися до проведення антифейкових ігор з протидії дезінформації

Розвиток підприємства

З 1926 року галицьке масло почали експортувати до Англії, Німеччини, Австрії, Данії та навіть Китаю. У Станіславові, Львові й Перемишлі відкрили нові філії, при яких діяли фірмові крамниці. 1928 році відділи “Маслосоюзу” відкрилися також у Луцьку та Більську на Підляшші. Якість своєї продукції Андрій демонстрував на численних виставках. Вироби підприємства періодично рекламували в тогочасних виданнях. А з 1937 “Маслосоюз” почав відкривати невеликі крамниці-кавʼярні.

“Можна було купити кави, і при цій каві скуштувати канапки, змащені маслом від Маслосоюзу”, – зазначає Павло Артимишин.

Слава успішного підприємця допомогла Андрієві вкладатися й у громадську й освітню діяльність. Він став заступником президента друкарні, під дахом якої перебували всі міські католицькі видавництва. Вступив співредактором журналу “Кооперативне Молочарства” та долучився до розвитку спорту. Виступав співредактором журналу “Кооперативне Молочарства” та долучився до розвитку спорту.

Прихід радянської армії

Розквіт “Маслосоюзу”, як і більшості підприємств українців, завершився окупацією совєтів. Андрієві довелося втікати за кордон, а його справу націоналізували.

Європейський підхід до бізнесу замінили колгоспною системою після II Світової. Андрій продовжив працювати з молочарством, але вже в Канаді. Спробував створити і своє підприємство, але справи так, як на рідній Галичині, вже не пішли.

Андрій Палій піщов з життя 11 травня 1961 року в Едмонтоні, похований в Торонто. Його донька Лідія Палій стала відомою діаспорною діячкою у сфері літератури та малярства.

Нагадаємо, що стали відомі лауреати театральної премії “Київська пектораль-2023”.

Читати далі