Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Будуємо Україну разом: як волонтери зі всієї країни подорожують та відновлюють Схід

Опубліковано

Станом на 2014-й рік на Донбасі було зруйновано майже п’ять тисяч житлових будинків. Скільки ще родин з того часу залишилось без даху над головою лишається лише здогадуватись. Офіційна інформація недоступна. Проте в Україні знайшлись люди, які готові допомогти! У тому ж 2014-му році львів’янин Віталій Кокор заснував волонтерську акцію “Будуємо Україну разом”. Вона мала на меті відновити будинки, знищені війною на сході України.  Проте, з часом, БУР перетворився на рух відповідальних активістів, які змінюють країну та змушують вірити у безкорисливі добрі справи задля спільного майбутнього Сходу та Заходу.

Ми поспілкувались з очільницею БУР Схід Євгенією Васильєвою та запитали, чи є потреба в ініціативі на сьомому році після початку війни. А також як долучитись волонтером та в якому випадку можна розраховувати на допомогу від БУР. 

Довідка. БУР виник як волонтерська акція у 2014 році задля відновлення будинків, які знищила війна на сході України. У 2014 та 2015 роках перші табори проходили виключно на Сході, а саме у Донецькій області. У 2016-му році додалась Луганська та Львівська області. А з 2017-го року табори щорічно відбуваються за запитом місцевих команд і більш ніж у 10 різних містах України та об’єднують молодь з різних куточків України та закордону.  БУР перетворився на рух, що формує нову генерацію відповідальних українців, які творять зміни. Тому БУР – ініціатива не лише про будівельників та будинки, а про будівництво мостів та комунікації між українцями.

Євгенія Васильєва, 

Євгенія Васильєва, 

менеджерка осередку БУР-Схід. Ще в студентські роки випадково потрапила в БУР, захопилася проєктом й згодом очолила східний напрямок. Сама родом з Авдіївки. 

Після регулярних обстрілів вдома випадкова поїздка до табору БУР стала святом

Через активні бойові дії в Авдіївці та тривалі переїзди у 2014-2015 роках я почувалась виснаженою. До того ж я закінчувала бакалаврат, вступала на магістратуру та знайшла нову роботу в міському відділі у справах сім’ї, молоді та спорту військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка. В мої обов’язки входило спілкування з громадськими організаціями міста. І одного дня до на нас завітала гостя з ГО “Пласт-Авдіївка”. Вона розповіла про БУР і попросила допомоги в супроводі неповнолітнього волонтера на табір. Вони турбувалися за хлопця та він сам їхав вперше й хвилювався. Поговоривши з колегами, вирішили відправити мене. Заодно я мала дізнатися про нові формати роботи з молоддю.

Тож у серпні 2016 року я подивилась декілька відео про проєкт, почитала короткий опис про наш тижневий табір та приїхала разом з пластуном до міста Сміла. Тоді я навіть не знала достеменно, куди їду і що ж там буде. Зовсім не ставила собі за мету їхати, щоб допомагати. Мені хотілося брати участь у нових форматах, проте я нічого не очікувала і мета була невеличка — довезти неповнолітнього. 

Але коли я спробувала, то зрозуміла в чому насолода… Цілий тиждень я працювала у багатодітній родині, де робили косметичний ремонт однієї з кімнат. А також на дитячому майданчику, де майстрували футбольні ворота та гойдалку. Неоціненно, коли бачиш конкретних людей, яким допомагаєш. Від того, як кожен зробить свою справу, буде залежати в яких умовах будуть жити ці люди… І це так приємно, коли наприкінці бачиш хороший результат і щасливі очі. Крім того, в процесі здобуваєш корисні будівельні навички. 

Табір БУР та його учасники. Фото: facebook.com/bur.east

Ночували в наметах, слухали пісні та запрошених спікерів

В той час табір став мега яскравою подією! Цей тиждень змінив догори дриґом моє розуміння про волонтерство, спілкування з однолітками, українську мову, формат таборів та ідейності, перспективи розвитку та включення у громадські ініціативи. Я спілкувалась із молоддю Донеччини, Полтавщини, Київщини, Львівщини та інших областей — всі такі різні, але дуже цікаві. Ми ночували в наметах, слухали пісні та цікаві історії від волонтерів і запрошених спікерів, а також багато розмовляли біля ватри. 

Читайте також: Скільки україномовних у Сєвєродонецьку, або одна історія про м’яку українізацію

БУР кардинально змінив моє ставлення до власного дозвілля. Я побачила, як молодь органічно та атмосферно проводить свій час, дізналась, як недорого подорожувати та побачила купу мальовничих непопулярних місць в Україні. І якщо вперше я потрапила на табір випадково, то вже наступного року брала відпустку й сама туди їхала. 

А згодом — покликала БУР до себе

Потім ми ініціативною групою покликали БУР в Авдіївку. Я займалась волонтерством на таборах щороку та брала участь у ще одній програмі від БУР — BUR.LAB. “Лабораторія відповідальності”. До того ж програма мотивувала реалізовувати проєкти в Авдіївці, постійно комунікувати з новими людьми та переплітати ініціативи БУР та Авдіївки. 

BUR.LAB. “Лабораторія відповідальності” — це навчальна програма з проєктного менеджменту у сфері громадської діяльності та підприємництва. Програма підтримує протягом року учасників в розробці та реалізації їх проєктів, а також передбачає можливість фінансування ініціатив. Більше інформації тут

Минулі роки роботи на Сході зібрали дуже різні досвіди та цікавинки. Найцінніше, що місцеві команди продовжують розвивати свої організації та міста, наприклад, команда ГО “Вільна Хата” (неформальний освітній та мистецький простір у Краматорську, який підтримує творчі, соціальні та волонтерські проєкти — ред.). Ініціатива співпрацює з іншими, часто навіть зустрічається в інших проєктах — як регіональних, так і всеукраїнських. І це мережування — одна з перемог громадських організацій та діячів. Ми охоче запрошуємо спільноту на події, табори або просто поділитись досвідом на таборах з іншими волонтерами, які тільки почали свій шлях.

Найбільший людський потенціал спостерігали на Сході

Станом на минулий 2019-й рік, волонтерська спільнота БУР налічувала близько 2 500 волонтерів і наступним етапом став розвиток волонтерських спільнот у регіонах та містах. Так з’явилась акція “БУРчик”, яка відбувається у форматі табору та толок протягом 1-2 днів для місцевих волонтерів.

БУРчик — міні-версія класичного БУР табору, яка несе цінності взаємодопомоги та добросусідства в громаді. Розвивають громадянську свідомість за допомогою короткострокових акцій: допомагають сім’ям у скруті, облаштовують громадські простори. Триває 1-2 дні. 

БУР почався зі Сходу і протягом 2014-2017 років табори були переважно тут. Тому найбільший людський потенціал спостерігали на Сході. Тож для початку вирішили створити осередок серед “східняків”, який і назвали БУР-Схід. Минулого року вже у якості осередку ми мали досвід співпраці з вісьмома громадами (три — у Донецькій та п’ять — у Луганській областях). В шести з них відбувались акції “БУРчик” та освітні події, а у двох — волонтерські табори та освітні події й культурні обміни. 

Волонтери БУР. Фото: facebook.com/pg/BuildingUkraineTogether

За цим прикладом та набутим досвідом створили сім осередків у обласних центрах — Чернівці, Харків, Запоріжжя, Львів, Київ, Закарпаття, Івано-Франківськ. 

Ми не говоримо про об’єднання Сходу і Заходу, а реалізуємо його 

З моменту заснування БУР ще у 2014 році й до цього часу люди в різних містах реагують на БУР однаково. Ті, кому ми допомагаємо вдячні й до кінця не можуть усвідомити таку доброзичливість. Це дійсно трохи дивакувато виглядає, коли в невеличкому місті близько 30 молодих людей в однакових футболках роблять ремонти на різних локаціях. Деякі ж люди сприймають нас, як церковне угрупування або секту. Є також і ті, хто вважають нас гуманітарною організацією, яка робить ремонти. З часом людей, які зрозуміли ідею і ставляться привітно стало більше. Місцеві починають з нами спілкуватися і згодом долучаються, а потім й взагалі беруть активну участь в БУР осередках. 

БУР осередки – середовище волонтерів та прихильників проєкту, що розвиває громадянську свідомість за допомогою акцій взаємодопомоги БУРчик. Тут акумулюється БУР енергетика і є місце для генерування та втілення ідей. Кожен може потрапити сюди, поволонтеривши на БУРчику. Розвивають 8 БУР осередків у Києві, Харкові, Запоріжжі, Івано-Франківську, Чернівцях, Закарпатті, Львові та на Сході (Донецька та Луганська області).

БУР згуртовує та підсилює відповідальних громадян, які сприяють розвитку країни. Своєю діяльністю ми створюємо громадські простори та об’єднуємо навколо них місцеву молодь й локальні громади задля розвитку їхнього міста. Крім того ми формуємо мережу активних волонтерів по всій Україні, та допомагаємо сім’ям у скруті відремонтувати їхні домівки.

Невелика команда робить великі справи

Веселі розваги від учасників БУР. Фото: facebook.com/BuildingUkraineTogether

Нас всього 24 людини на всю Україну з головним офісом у Львові. Тут знаходиться більшість команди. Кілька людей працюють у Києві, а я з Анастасією Севостьяновою відповідаємо за активності на Сході. Якщо говорити про організаційну структуру, то БУР має декілька відділів і кожен бажаючий може обрати цікавий йому напрям:

  • операційний — працює з громадами й організовує волонтерські табори;
  • програмний — відповідає за комунікації та пошук ресурсів за донорські програми, щоб забезпечити волонтерів; 
  • відділ по роботі з волонтерами — забезпечує школу проєктного менеджменту BUR.LAB і роботу з випускниками; 
  • відділ розвитку та партнерства — відповідає за програму БУРдрузі та співпрацює з партнерами. 

БУРдрузі — щомісячна підтримка БУРу людьми, які вірять в ідею програми та хочуть стати її частиною.​ Внески — благодійні.

В БУР можна отримати кошти на власний проєкт або запросити волонтерів у своє місто

Першочергово наші активісти отримують досвід волонтерства та подорожей, багато нових знайомств, статус волонтера БУР та початок шляху у БУРній спільноті. Згодом можна запросити табір у своє місто, долучитись до діяльності осередку або запропонувати його створення. А за участі у навчальній програмі BUR.LAB – Лабораторія відповідальності можна отримати стартове фінансування для власного проєкту. 

Якщо ж досвід діяльності волонтера цікавий, то можна стати спікером наших активностей. Кожен може проявитись відповідно до своїх бажань та навичок. Тому під час таборів намагаємось роздати ролі волонтерам, щоб за бажанням кожен зміг проявити та реалізувати себе. Наприклад, кожен охочий може стати кемп-лідером, відповідати за ватру, допомогти з фотографіями або постами для соцмереж — різноманітних завдань вистачає і все залежить від ініціативи волонтера. Щодо предметного, то волонтери на таборах отримують БУР-футболки та різні сувенірні приємності. Сама ж комунікація між волонтерами та організаторами побудована на горизонтальних зв’язках, що спрощує всі процеси всередині. 

До того ж ми часто запрошуємо волонтерів та надаємо можливість долучитись до інвестування в БУР через програму “БУР-друзі”. Та й загалом кажуть, що інші волонтерські проєкти та заходи з повагою ставляться до досвіду в БУР. 

Спимо в церквах, їмо в їдальнях — неймовірний досвід в БУР

Я дуже люблю табори БУР за їх неймовірну атмосферу та таких різних людей довкола. За час поки беру участь в таборах, де ми тільки не ночували: спортзали шкіл, гуртожитки або, навіть, в церквах. А коли організаторам не вдається знайти велике приміщення — облаштовуємо наметове містечко. І кожен волонтер знає: “Якщо їдеш на табір — бери свій спальний мішок та каримат”. Харчування також залежить від місцевої команди. Іноді харчуємось централізовано — в кафе чи їдальні. А буває наймаємо людей або ж чергові самостійно готують, поки інші працюють на об’єктах. 

Табір — це невеличкий механізм, де кожен може покластися на іншого, має свої завдання та відповідальний за їх виконання перед іншими. Табори додають життю іншого смаку. Коли повертаєшся додому, то бачиш світ дещо іншим. Ніби приходить розуміння, що добро робити дуже легко, а радіти варто простим речам.

Допомога родинам від БУР. Фото: facebook.com/BuildingUkraineTogether

Долучитись до волонтерів БУР — просто і ми завжди раді

Щоб стати волонтером табору, необхідно зареєструватись за ось цим посиланням. Головна умова — волонтер має бути від 16 років і старший. Сама реєстрація дуже проста:

  1. Заповнити хвилинну анкету
  2. Отримати e-mail з інструкціями
  3. Сплатити внесок — 250 гривень (місцеві волонтери не сплачують внесок)
  4. Придбати квиток на потяг чи автобус (вартість квитків повертається). У важкодоступні містечка організатори влаштовують доїзд. 

Зараз найбільше уваги приділяємо так званим унікальним людям, які ще жодного разу не були на таборах — хочемо все більше людей долучити до БУР. Також намагаємось збалансувати табір по гендеру — маємо чіткий розподіл хлопців і дівчат. Зазвичай, один табір відбувається протягом двох тижнів, але волонтери змінюються щотижня. Проте відштовхуючись від обсягів робіт та карантину, зараз є два формати: один заїзд на 10 днів або два заїзди по сім днів. Більше деталей можна дізнатись за посиланням

Через карантин маємо постійно адаптуватись до нинішніх умов та обмежень, то ж реєстрація на табори відкривається поступово і краще бути підписаним на нашу Facebook-сторінку

А щоб долучитись до подій БУР-осередків, можна підписатись на телеграм-канали кожного з них: БУР Чернівці

БУР Харків, БУР Запоріжжя, БУР Львів, БУР Київ, БУР Закарпаття, БУР Івано-Франківськ, БУР Схід

Допомагаємо поліпшити рівень життя на місцях

Команди та активісти, які долучаються до БУР, мають мрію: молодіжні простори, вуличні майданчики для гуртування жителів, розвиток своєї громади, школи, будинку. І це те, що варто уваги. Ідея, підкріплена пошуком рішень, діями та бажанням навчатись.

Найважливіші об’єкти в діяльності БУР — це громадські та вуличні простори, де можуть збиратися люди. Ми допомагаємо й тим громадським організаціям, які взяли в оренду приміщення і є потреба в його ремонті. Також ми допомагаємо багатодітним малозабезпеченим родинам або тим, де є учасники АТО-ООС. Такі родини зазвичай пропонують місцеві команди БУР за співпраці з соціальними службами. Ще один напрям реалізуємо завдяки співпраці з містами — малюємо мурали й організовуємо стінописи

Цього року — три громади і кожна різниться від іншої

Цього року командою БУР-Схід організовуємо табори у трьох громадах й всюди різні команди та різний досвід. Тож сподіваємось розширитися в обласних центрах Донецької та Луганської області й створити умови для волонтерських спільнот у різних містечках. 

Перша — це смт. Миронівський. За рекомендацією фонду Сергія Жадана нас запросили зустрітись зі спільнотою місцевої школи. Це активна тусовка вчителів, адміністрації, батьків та працівників бібліотеки. Кожен із них — окремо та спільно — працюють для розвитку школи та розкриття творчих здібностей дітей. Але кожен з учасників — активний житель своєї громади.

Друга — у місті Соледар. До міста нас запросила ГО “Радіо Джа”. Це команда місцевих музикантів та діячів, які вже мають досвід у громадському секторі та співпраці з органами місцевої влади. І зараз вони завдяки БУР працюють над створенням музичного простору, де будуть відбуватись репетиції та відкриті заходи. Віримо, що БУР та діяльність ГО сприятиме розвитку творчої спільноти Соледарської ОТГ.

Третя — село Званівка. Співпрацюємо з досвідченою командою ГО “Чарівні руни”, які реалізують багато проєктів, залучають організації у Донецькій області та розвивають молодь свого села. 

Читайте також: Забиваємо баки: як на Донеччині активісти навчають людей сортувати сміття і заробляти на цьому

Запроси БУР у своє місто і ми приїдемо 

Щороку напередодні наступного літнього табору в жовтні ми запускаємо форми для реєстрації. Анкета містить декілька запитань завдяки яким зрозуміло, чи спроможна місцева команда нас зустріти. Після чого обираємо декілька міст, куди прямуємо з попереднім візитом. Головне завдання організаторів — спланувати наш візит, протягом якого ми завітаємо з презентацією до місцевої влади, підприємців та родин.

Запроси БУР у своє місто. Фото: facebook.com/bur.east

І хоча БУР бере на себе всі витратні матеріали, проте просимо місцеву громаду долучатися до створення табору, в тому числі ресурсно. Тому агітуємо місцеві команди шукати підприємців, які б також могли інвестувати або поділитися будівельними матеріалами. Після чого обираємо 3-4 об’єкти в одному місті для табору. Важливо, щоб в родині не пиячили та обсяг робіт дозволяв закінчити протягом двох тижнів. Проїхавшись містами, польова команда планує зручний графік на весь сезон — з кінця травня по середину жовтня наступного року. Й починаємо!

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі