Суспільство
Будуємо Україну разом: як волонтери зі всієї країни подорожують та відновлюють Схід
Станом на 2014-й рік на Донбасі було зруйновано майже п’ять тисяч житлових будинків. Скільки ще родин з того часу залишилось без даху над головою лишається лише здогадуватись. Офіційна інформація недоступна. Проте в Україні знайшлись люди, які готові допомогти! У тому ж 2014-му році львів’янин Віталій Кокор заснував волонтерську акцію “Будуємо Україну разом”. Вона мала на меті відновити будинки, знищені війною на сході України. Проте, з часом, БУР перетворився на рух відповідальних активістів, які змінюють країну та змушують вірити у безкорисливі добрі справи задля спільного майбутнього Сходу та Заходу.
Ми поспілкувались з очільницею БУР Схід Євгенією Васильєвою та запитали, чи є потреба в ініціативі на сьомому році після початку війни. А також як долучитись волонтером та в якому випадку можна розраховувати на допомогу від БУР.
Довідка. БУР виник як волонтерська акція у 2014 році задля відновлення будинків, які знищила війна на сході України. У 2014 та 2015 роках перші табори проходили виключно на Сході, а саме у Донецькій області. У 2016-му році додалась Луганська та Львівська області. А з 2017-го року табори щорічно відбуваються за запитом місцевих команд і більш ніж у 10 різних містах України та об’єднують молодь з різних куточків України та закордону. БУР перетворився на рух, що формує нову генерацію відповідальних українців, які творять зміни. Тому БУР – ініціатива не лише про будівельників та будинки, а про будівництво мостів та комунікації між українцями.
Євгенія Васильєва,
менеджерка осередку БУР-Схід. Ще в студентські роки випадково потрапила в БУР, захопилася проєктом й згодом очолила східний напрямок. Сама родом з Авдіївки.
Після регулярних обстрілів вдома випадкова поїздка до табору БУР стала святом
Через активні бойові дії в Авдіївці та тривалі переїзди у 2014-2015 роках я почувалась виснаженою. До того ж я закінчувала бакалаврат, вступала на магістратуру та знайшла нову роботу в міському відділі у справах сім’ї, молоді та спорту військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка. В мої обов’язки входило спілкування з громадськими організаціями міста. І одного дня до на нас завітала гостя з ГО “Пласт-Авдіївка”. Вона розповіла про БУР і попросила допомоги в супроводі неповнолітнього волонтера на табір. Вони турбувалися за хлопця та він сам їхав вперше й хвилювався. Поговоривши з колегами, вирішили відправити мене. Заодно я мала дізнатися про нові формати роботи з молоддю.
Тож у серпні 2016 року я подивилась декілька відео про проєкт, почитала короткий опис про наш тижневий табір та приїхала разом з пластуном до міста Сміла. Тоді я навіть не знала достеменно, куди їду і що ж там буде. Зовсім не ставила собі за мету їхати, щоб допомагати. Мені хотілося брати участь у нових форматах, проте я нічого не очікувала і мета була невеличка — довезти неповнолітнього.
Але коли я спробувала, то зрозуміла в чому насолода… Цілий тиждень я працювала у багатодітній родині, де робили косметичний ремонт однієї з кімнат. А також на дитячому майданчику, де майстрували футбольні ворота та гойдалку. Неоціненно, коли бачиш конкретних людей, яким допомагаєш. Від того, як кожен зробить свою справу, буде залежати в яких умовах будуть жити ці люди… І це так приємно, коли наприкінці бачиш хороший результат і щасливі очі. Крім того, в процесі здобуваєш корисні будівельні навички.
Ночували в наметах, слухали пісні та запрошених спікерів
В той час табір став мега яскравою подією! Цей тиждень змінив догори дриґом моє розуміння про волонтерство, спілкування з однолітками, українську мову, формат таборів та ідейності, перспективи розвитку та включення у громадські ініціативи. Я спілкувалась із молоддю Донеччини, Полтавщини, Київщини, Львівщини та інших областей — всі такі різні, але дуже цікаві. Ми ночували в наметах, слухали пісні та цікаві історії від волонтерів і запрошених спікерів, а також багато розмовляли біля ватри.
Читайте також: Скільки україномовних у Сєвєродонецьку, або одна історія про м’яку українізацію
БУР кардинально змінив моє ставлення до власного дозвілля. Я побачила, як молодь органічно та атмосферно проводить свій час, дізналась, як недорого подорожувати та побачила купу мальовничих непопулярних місць в Україні. І якщо вперше я потрапила на табір випадково, то вже наступного року брала відпустку й сама туди їхала.
А згодом — покликала БУР до себе
Потім ми ініціативною групою покликали БУР в Авдіївку. Я займалась волонтерством на таборах щороку та брала участь у ще одній програмі від БУР — BUR.LAB. “Лабораторія відповідальності”. До того ж програма мотивувала реалізовувати проєкти в Авдіївці, постійно комунікувати з новими людьми та переплітати ініціативи БУР та Авдіївки.
BUR.LAB. “Лабораторія відповідальності” — це навчальна програма з проєктного менеджменту у сфері громадської діяльності та підприємництва. Програма підтримує протягом року учасників в розробці та реалізації їх проєктів, а також передбачає можливість фінансування ініціатив. Більше інформації тут.
Минулі роки роботи на Сході зібрали дуже різні досвіди та цікавинки. Найцінніше, що місцеві команди продовжують розвивати свої організації та міста, наприклад, команда ГО “Вільна Хата” (неформальний освітній та мистецький простір у Краматорську, який підтримує творчі, соціальні та волонтерські проєкти — ред.). Ініціатива співпрацює з іншими, часто навіть зустрічається в інших проєктах — як регіональних, так і всеукраїнських. І це мережування — одна з перемог громадських організацій та діячів. Ми охоче запрошуємо спільноту на події, табори або просто поділитись досвідом на таборах з іншими волонтерами, які тільки почали свій шлях.
Найбільший людський потенціал спостерігали на Сході
Станом на минулий 2019-й рік, волонтерська спільнота БУР налічувала близько 2 500 волонтерів і наступним етапом став розвиток волонтерських спільнот у регіонах та містах. Так з’явилась акція “БУРчик”, яка відбувається у форматі табору та толок протягом 1-2 днів для місцевих волонтерів.
БУРчик — міні-версія класичного БУР табору, яка несе цінності взаємодопомоги та добросусідства в громаді. Розвивають громадянську свідомість за допомогою короткострокових акцій: допомагають сім’ям у скруті, облаштовують громадські простори. Триває 1-2 дні.
БУР почався зі Сходу і протягом 2014-2017 років табори були переважно тут. Тому найбільший людський потенціал спостерігали на Сході. Тож для початку вирішили створити осередок серед “східняків”, який і назвали БУР-Схід. Минулого року вже у якості осередку ми мали досвід співпраці з вісьмома громадами (три — у Донецькій та п’ять — у Луганській областях). В шести з них відбувались акції “БУРчик” та освітні події, а у двох — волонтерські табори та освітні події й культурні обміни.
За цим прикладом та набутим досвідом створили сім осередків у обласних центрах — Чернівці, Харків, Запоріжжя, Львів, Київ, Закарпаття, Івано-Франківськ.
Ми не говоримо про об’єднання Сходу і Заходу, а реалізуємо його
З моменту заснування БУР ще у 2014 році й до цього часу люди в різних містах реагують на БУР однаково. Ті, кому ми допомагаємо вдячні й до кінця не можуть усвідомити таку доброзичливість. Це дійсно трохи дивакувато виглядає, коли в невеличкому місті близько 30 молодих людей в однакових футболках роблять ремонти на різних локаціях. Деякі ж люди сприймають нас, як церковне угрупування або секту. Є також і ті, хто вважають нас гуманітарною організацією, яка робить ремонти. З часом людей, які зрозуміли ідею і ставляться привітно стало більше. Місцеві починають з нами спілкуватися і згодом долучаються, а потім й взагалі беруть активну участь в БУР осередках.
БУР осередки – середовище волонтерів та прихильників проєкту, що розвиває громадянську свідомість за допомогою акцій взаємодопомоги БУРчик. Тут акумулюється БУР енергетика і є місце для генерування та втілення ідей. Кожен може потрапити сюди, поволонтеривши на БУРчику. Розвивають 8 БУР осередків у Києві, Харкові, Запоріжжі, Івано-Франківську, Чернівцях, Закарпатті, Львові та на Сході (Донецька та Луганська області).
БУР згуртовує та підсилює відповідальних громадян, які сприяють розвитку країни. Своєю діяльністю ми створюємо громадські простори та об’єднуємо навколо них місцеву молодь й локальні громади задля розвитку їхнього міста. Крім того ми формуємо мережу активних волонтерів по всій Україні, та допомагаємо сім’ям у скруті відремонтувати їхні домівки.
Невелика команда робить великі справи
Нас всього 24 людини на всю Україну з головним офісом у Львові. Тут знаходиться більшість команди. Кілька людей працюють у Києві, а я з Анастасією Севостьяновою відповідаємо за активності на Сході. Якщо говорити про організаційну структуру, то БУР має декілька відділів і кожен бажаючий може обрати цікавий йому напрям:
- операційний — працює з громадами й організовує волонтерські табори;
- програмний — відповідає за комунікації та пошук ресурсів за донорські програми, щоб забезпечити волонтерів;
- відділ по роботі з волонтерами — забезпечує школу проєктного менеджменту BUR.LAB і роботу з випускниками;
- відділ розвитку та партнерства — відповідає за програму БУРдрузі та співпрацює з партнерами.
БУРдрузі — щомісячна підтримка БУРу людьми, які вірять в ідею програми та хочуть стати її частиною. Внески — благодійні.
В БУР можна отримати кошти на власний проєкт або запросити волонтерів у своє місто
Першочергово наші активісти отримують досвід волонтерства та подорожей, багато нових знайомств, статус волонтера БУР та початок шляху у БУРній спільноті. Згодом можна запросити табір у своє місто, долучитись до діяльності осередку або запропонувати його створення. А за участі у навчальній програмі BUR.LAB – Лабораторія відповідальності можна отримати стартове фінансування для власного проєкту.
Якщо ж досвід діяльності волонтера цікавий, то можна стати спікером наших активностей. Кожен може проявитись відповідно до своїх бажань та навичок. Тому під час таборів намагаємось роздати ролі волонтерам, щоб за бажанням кожен зміг проявити та реалізувати себе. Наприклад, кожен охочий може стати кемп-лідером, відповідати за ватру, допомогти з фотографіями або постами для соцмереж — різноманітних завдань вистачає і все залежить від ініціативи волонтера. Щодо предметного, то волонтери на таборах отримують БУР-футболки та різні сувенірні приємності. Сама ж комунікація між волонтерами та організаторами побудована на горизонтальних зв’язках, що спрощує всі процеси всередині.
До того ж ми часто запрошуємо волонтерів та надаємо можливість долучитись до інвестування в БУР через програму “БУР-друзі”. Та й загалом кажуть, що інші волонтерські проєкти та заходи з повагою ставляться до досвіду в БУР.
Спимо в церквах, їмо в їдальнях — неймовірний досвід в БУР
Я дуже люблю табори БУР за їх неймовірну атмосферу та таких різних людей довкола. За час поки беру участь в таборах, де ми тільки не ночували: спортзали шкіл, гуртожитки або, навіть, в церквах. А коли організаторам не вдається знайти велике приміщення — облаштовуємо наметове містечко. І кожен волонтер знає: “Якщо їдеш на табір — бери свій спальний мішок та каримат”. Харчування також залежить від місцевої команди. Іноді харчуємось централізовано — в кафе чи їдальні. А буває наймаємо людей або ж чергові самостійно готують, поки інші працюють на об’єктах.
Табір — це невеличкий механізм, де кожен може покластися на іншого, має свої завдання та відповідальний за їх виконання перед іншими. Табори додають життю іншого смаку. Коли повертаєшся додому, то бачиш світ дещо іншим. Ніби приходить розуміння, що добро робити дуже легко, а радіти варто простим речам.
Долучитись до волонтерів БУР — просто і ми завжди раді
Щоб стати волонтером табору, необхідно зареєструватись за ось цим посиланням. Головна умова — волонтер має бути від 16 років і старший. Сама реєстрація дуже проста:
- Заповнити хвилинну анкету
- Отримати e-mail з інструкціями
- Сплатити внесок — 250 гривень (місцеві волонтери не сплачують внесок)
- Придбати квиток на потяг чи автобус (вартість квитків повертається). У важкодоступні містечка організатори влаштовують доїзд.
Зараз найбільше уваги приділяємо так званим унікальним людям, які ще жодного разу не були на таборах — хочемо все більше людей долучити до БУР. Також намагаємось збалансувати табір по гендеру — маємо чіткий розподіл хлопців і дівчат. Зазвичай, один табір відбувається протягом двох тижнів, але волонтери змінюються щотижня. Проте відштовхуючись від обсягів робіт та карантину, зараз є два формати: один заїзд на 10 днів або два заїзди по сім днів. Більше деталей можна дізнатись за посиланням.
Через карантин маємо постійно адаптуватись до нинішніх умов та обмежень, то ж реєстрація на табори відкривається поступово і краще бути підписаним на нашу Facebook-сторінку.
А щоб долучитись до подій БУР-осередків, можна підписатись на телеграм-канали кожного з них: БУР Чернівці,
БУР Харків, БУР Запоріжжя, БУР Львів, БУР Київ, БУР Закарпаття, БУР Івано-Франківськ, БУР Схід.
Допомагаємо поліпшити рівень життя на місцях
Команди та активісти, які долучаються до БУР, мають мрію: молодіжні простори, вуличні майданчики для гуртування жителів, розвиток своєї громади, школи, будинку. І це те, що варто уваги. Ідея, підкріплена пошуком рішень, діями та бажанням навчатись.
Найважливіші об’єкти в діяльності БУР — це громадські та вуличні простори, де можуть збиратися люди. Ми допомагаємо й тим громадським організаціям, які взяли в оренду приміщення і є потреба в його ремонті. Також ми допомагаємо багатодітним малозабезпеченим родинам або тим, де є учасники АТО-ООС. Такі родини зазвичай пропонують місцеві команди БУР за співпраці з соціальними службами. Ще один напрям реалізуємо завдяки співпраці з містами — малюємо мурали й організовуємо стінописи.
Цього року — три громади і кожна різниться від іншої
Цього року командою БУР-Схід організовуємо табори у трьох громадах й всюди різні команди та різний досвід. Тож сподіваємось розширитися в обласних центрах Донецької та Луганської області й створити умови для волонтерських спільнот у різних містечках.
Перша — це смт. Миронівський. За рекомендацією фонду Сергія Жадана нас запросили зустрітись зі спільнотою місцевої школи. Це активна тусовка вчителів, адміністрації, батьків та працівників бібліотеки. Кожен із них — окремо та спільно — працюють для розвитку школи та розкриття творчих здібностей дітей. Але кожен з учасників — активний житель своєї громади.
Друга — у місті Соледар. До міста нас запросила ГО “Радіо Джа”. Це команда місцевих музикантів та діячів, які вже мають досвід у громадському секторі та співпраці з органами місцевої влади. І зараз вони завдяки БУР працюють над створенням музичного простору, де будуть відбуватись репетиції та відкриті заходи. Віримо, що БУР та діяльність ГО сприятиме розвитку творчої спільноти Соледарської ОТГ.
Третя — село Званівка. Співпрацюємо з досвідченою командою ГО “Чарівні руни”, які реалізують багато проєктів, залучають організації у Донецькій області та розвивають молодь свого села.
Читайте також: Забиваємо баки: як на Донеччині активісти навчають людей сортувати сміття і заробляти на цьому
Запроси БУР у своє місто і ми приїдемо
Щороку напередодні наступного літнього табору в жовтні ми запускаємо форми для реєстрації. Анкета містить декілька запитань завдяки яким зрозуміло, чи спроможна місцева команда нас зустріти. Після чого обираємо декілька міст, куди прямуємо з попереднім візитом. Головне завдання організаторів — спланувати наш візит, протягом якого ми завітаємо з презентацією до місцевої влади, підприємців та родин.
І хоча БУР бере на себе всі витратні матеріали, проте просимо місцеву громаду долучатися до створення табору, в тому числі ресурсно. Тому агітуємо місцеві команди шукати підприємців, які б також могли інвестувати або поділитися будівельними матеріалами. Після чого обираємо 3-4 об’єкти в одному місті для табору. Важливо, щоб в родині не пиячили та обсяг робіт дозволяв закінчити протягом двох тижнів. Проїхавшись містами, польова команда планує зручний графік на весь сезон — з кінця травня по середину жовтня наступного року. Й починаємо!
Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Суспільство
- Запорізької;
- Дніпропетровської;
- Донецької;
- Сумської;
- Херсонської.
Підтримка ВПО на Київщині
Коментарі
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі