Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Бренд одягу Shkoura. Про верстат 18 століття, вивалювання у гірській річці та відмову від електрики

Опубліковано

Український бренд одягу Shkoura зародився високо в карпатських горах. Саме там його засновниця Олеся Заїка відкрила для себе техніку переборного ткацтва. Перше пальто вона виготовила як жарт для свого друга. Натомість інші люди серйозно захотіли собі таке ж. Сьогодні бренд створює одяг з вовни, що тчеться на верстаті зразка 18 століття. Потім вироби занурюють у гірську річку і сушать на відкритому повітрі. Всю продукцію Shkoura виготовляють без використання електрики, аби не висушувати планету. У підсумку з’являється неповторна атмосферна річ, яку хочеться передати у спадок.

Олеся Заїка
Олеся Заїка

Співвласниця бренду одягу Shkoura

Побачила красу в напівзруйнованій хатині

Я ще з дитинства любила малювати й мріяла стати архітекторкою, але з багатьох причин обрала  економічний університет і стала спеціалісткою з міжнародної економіки. Колись мені випала можливість майже все літо провести в Карпатах: то відпочивала з друзями, то поїхала з сином. І в горах я побачила напівзруйновану маленьку хатину. Я зупинилася біля неї, і мені чомусь стало так добре. Коли я повернулася до Києва, де на той момент жила, то весь час думала про ту будівлю.

Я подзвонила знайомій і кажу: «Слухай, я там у горах знайшла одну хатину, можливо, ти б могла знайти господарів? Я б хотіла її орендувати». Все вдалося. Ми з дитиною приїхали туди з однією сумкою, купили дрова. Планувала три місяці відпочивати там від роботи, писати картини, а потім повернутися. Але вийшло так, що я лишилася там майже на десять років. Це був неймовірний досвід.

Технології ткання навчилась у місцевих мешканців

Якось я побачила в Карпатах, як місцеві майстрині ткали ліжники (покривало або килим) на верстаті. Ця техніка називається переборне ткацтво. Захотіла і я спробувати. І коли почала ткати, сусідка Ганнуся сказала: «Бачу, ти знаєш, як ткати. Значить ти вже це робила». А я їй відповідаю, що насправді пробую вперше. Просто бачила, як це роблять інші, і мені технологія здалася досить зрозумілою. Перший ліжник я виготовила собі як подарунок на день народження. Не знаю, звідки у мене такі навички. У мене було велике бажання зрозуміти більше, навчитись цього ремесла, щоб почати створювати те, що я сама собі уявляю.

Перше пальто я створила для близької людини, й це більше було схоже на жарт. Я виткала на ньому якийсь символ. Навіть не сподівалася, що він його носитиме. Натомість він справді почав одягати пальто в Києві. Через певний час він запитав, чи можна залишати мій номер телефону, бо всі хочуть собі якийсь схожий верхній одяг. І мені почали дзвонити друзі та знайомі: просили виткати щось і для них.

Фото: www.facebook.com/sh.shkoura

Я не заробляла на цьому нічого, адже у мене не було такої мети. Мені це приносило неймовірне задоволення. Я просто рахувала собівартість вовни та сама ж виготовляла. Але коли почала відправляти людям готовий виріб, вони казали: «Це має коштувати набагато більше. Нічого не знаємо, ти мусиш взяти ці гроші». Сума, яку я зазначала «за матеріали», була для них образливою, бо моє пальто вони називали «шедевром». Так з’явилися перші замовлення, а разом із ними – можливість залишитися у Карпатах не лише на літо. Це були не заробітки, а шанс дожити з сином черговий місяць у цій неймовірній місцині.

Покупці самі прозвали мої пальта «шкурами»

Потім декілька разів я відвідувала маркети «Всі. Свої», де зустріла багато прихильників того, що я створю. З часом моя подруга з Києва Марина Єгонська сказала: «Все, Олесю, час робити бізнес. Люди потребують цієї краси по всьому світі». За це я не перестану їй бути вдячною. Так у січні 2020 року з’явилася ідея офіційно зробити бренд, передати всю філософію цієї технології у своєму одязі та не обмежуватися лише українськими споживачами.

Олеся Заїка, одягнена в пальто бренду Shkoura

Сьогодні під брендом Shkoura ми виготовляємо різні речі, переважно пальта. Ми з подругою довго підбирали назви, але дарма. Партнери та клієнти назвали нас самостійно. Вони роками дзвонили й казали: «Лесю, в нас завтра зйомки, у тебе є ці твої скажені шкури?». Коли я кудись приходила, мені казали: «У тебе з собою в машині нема часом якоїсь шкури показати нам?». І ми зрозуміли, що всі жартома чи не дуже вже давно називають цей одяг саме так.

Кожна річ і досі їде до карпатської річки

Коли ми вже вирішили робити це брендом, я перевезла свій верстат до Києва. Орендувала дуже маленьку квартиру, дома це все зранку до вечора ткала. Але кожен виріб так само їхав – і досі їздить – у Карпати вивалюватися в гірській річці та отримувати свою форму. Там же сушиться на відкритому повітрі. Потім у Києві я це все зшиваю. Але з часом матеріали та готові вироби перестали вміщуватися в кімнаті. Та й від людей надходив запит десь приміряти, побачити, як виглядає пальто. Тому ми відкрили свій шоу-рум. Він став таким артпростором, де постійно збиралися цікаві творчі люди.

Переважно всі вироби я створюю власноруч, без помічниці, але дуже її потребую. У нас така філософія: ми не хочемо виготовляти багато одягу. Зараз його стільки скрізь є, що хочеться робити щось живе, приємне і цікаве, аби люди хотіли лишити його у спадок. Це ніби речі поза часом. Не важливо, скільки років пройде, це пальто для покупців буде дуже цінним. Я встигаю робити людям їхні особисті замовлення під потрібний розмір, тож не потребую допомоги.

Обходимося без електрики, щоб зберегти планету

Одяг я виготовляю на дерев’яному верстаті зразка 18 століття. Він створений без жодного цвяха, тож легко розбирається і збирається. Зі своїм верстатом я вже об’їздила всі великі міста України. Я навиваю на верстат нитку-основу, яка тонко спрядена з вовни. Найважче – правильно налаштувати верстат. Це як музичний інструмент, де все має працювати правильно. Зокрема, верхні та нижні нитки повинні мати однаковий простір між собою.

Фото: www.facebook.com/sh.shkoura

У своїй діяльності ми пропагуємо усвідомлене виробництво. Всю продукцію виготовляємо без використання електроенергії та інших ресурсів, які можуть осушити планету. На верстат можна поставити свічки й спокійно працювати. Весь процес – ручна робота. Ткання споконвіку використовують якось в одязі, але в різних техніках. Торік дуже багато дизайнерів з усього світу зверталися до народних  ремесел, щоб створювати якісь елементи вбрання.

Наша родзинка – скажені пальта

Ми створюємо жакети, бомбери, пальта, панами, сорочки, туніки, штани, плаття і великі лляні хустини. Ми навіть виготовили кілька пар взуття на шкіряній основі. Це щось схоже на мокасини, сплетене з вовни. Зараз пробуємо в’язати вироби з вовняної, котонової нитки. Але, звісно, нас більше знають за наші фантастичні пальта. Тож саме вони мають найбільший попит. У своєму одязі ми поєднуємо сміливі кольори з грубою технікою ткання. Кожен виріб має свій паспорт, де вказана його дата народження. Ми навіть пишемо, при якій температурі води й коли цей виріб був виваляний, тобто народився. І тому у покупця одразу виникає повага до речі, вона стає для нього якось живою.

Читайте також: Українські бренди підкорюють Нью-Йорк. Що представляли дизайнери на цьогорічному Тижні моди

Придбати зараз наш одяг можна в магазині «Всі свої» на столичному Хрещатику у відділі «етноодяг», на другому поверсі. Можна написати нам в інстаграм sh.shkoura або замовити через сайт. Маленький жилет коштує 3000-4000 гривень, пальто обійдеться до 22 000. Ціни формуємо відповідно до вартості матеріалів та часу на пошив. Звісно, вироби з 100% шовком будуть коштувати трохи дорожче. Вартість одягу зараз, звичайно, відрізняється від тієї, яка була 10 років тому, коли я сиділа ночами в горах і шила там усе це.

Модель в одязі бренду Shkoura

Клієнти, коли одягають наш одяг – не важливо, в Україні, Лондоні чи Нью-Йорку, – кажуть: «У мене найщасливіший день, коли йду десь у вашому виробі». Ми вже перестали забирати з одягу листочки та травинки, які залишаються від річки. Навіть в цьому відчувається якась неймовірна атмосфера. Кожна річ в цілому має приємну енергію, бо її створювали люди. А коли ми ще й розповідаємо про процес виготовлення, то ви вже ніби в ньому перебуваєте. Ми навмисно не використовуємо синтетичних матеріалів, як от підкладів. Не хочемо навантажувати вироби фурнітурою з пластику, металу чи ще чогось.

Чекайте від нас одяг з високогірного шовку

Ще 10 років тому наш одяг клієнти трохи відправляли як подарунки своїм друзям в інших країнах. А зараз у нас багато замовлень зі США й Канади, відправляли також у Японію та Італію. Бренд Shkoura зараз продається у Берліні. Я б навіть сказала, що людей, які мають сміливість носити таке пальто, набагато більше саме за кордоном. Там люди розуміють цінність ручної праці – ткання на верстаті зразка 18 століття. Якби ви лише бачили, як люди важко працюють, щоб зафарбувати вовну, зграблювати, спрясти її.

У майбутньому хочу створити колекцію з шовку, який виробляють справжні тутові шовкопряди у Непалі. Цим зараз займаються мої друзі, і ми хочемо обмінятися досвідом. Це високогірний шовк, який жінки створюють руками, а не кілометрами щогодини на фабриках. Дуже хочемо познайомити українців із такою технологією і показати, як це можна носити. Загалом у нас багато фантазій, що можна поєднати в межах одного бренду. І все ж я розумію, що всі чекають від нас пальто. Тому все одно приділяю цьому найбільше уваги. Ми маємо задовольнити всі очікування, які на нас покладають. 

Суспільство

Укрпошта випустить марку, присвячену оборонцям Чернігова

Опубліковано

“Укрпошта” анонсувала перепродаж поштового блоку “Міста героїв” на честь Чернігівщини, до якого ввійшли чотири марки. Це вже сьомий випуск серії.

Про це повідомляє поштовий маркет.

Історія Міста героя

Понад місяць, від 24 лютого 2022 року, ворог намагався окупувати територію Чернігівської області, щоб якомога ближче підступитися до столиці. Попри небезпеку, місцеві мешканці чинили активний спротив: облаштовували штучні перешкоди для просування ворожої техніки на дорогах, відстежували її рух та передавали інформацію Збройним Силам України, тобто робили усе, аби оборонці стримали наступ.

Українські військові відчайдушно боролися за кожен метр рідної землі та вже до 3 квітня 2022 року витіснили російського агресора з усієї території області. Зі звільненням спокій не повернувся до краю, адже близькість кордону з рф дозволяє ворогу здійснювати постійні ракетні атаки, націлені на населені пункти регіону. 

Читати також: Укрзалізниця запустила оновлені електропоїзди: яким маршрутом курсуватимуть

Але це не стало на заваді активному відновленню після російської навали. Чернігівщина вистояла та відбудовується, а її жителі, за свою активну боротьбу, заслуговують на найщирішу повагу.

Про марку

Поштовий випуск, що є продовженням серії «Міста Герої», присвячено Чернігову, Ніжину, с. Ягідному, с. Семенівці. Ескізи розроблені креативною агенцією I AM IDEA.

Тираж блоку – 150 000, а вартість – 120 гривень.

Передзамовити марки можна за посиланням.

Нагадаємо, що в Україні випробували сенсорну технологію пошуку мін з дронів.

Читати далі

Суспільство

«Люди квасять огірки, а я — лопухи». Це сімейна гончарна майстерня на Прикарпатті, де виготовляють посуд з відбитками рослин

Опубліковано

«Сама собі керамістка» — так називає себе Лілія з Франківщини у власному блозі в Instagram, де її читають майже 70 000 підписників. У дописах блогу — різнокольорові горнятка й тарілки з лавандою, виліпленими пташками чи у вигляді лимонів — суцільне естетичне задоволення. «Ці яскраві горнятка ніби наповнені життям і легкістю», — ділиться майстриня. А ще в блозі час від часу з’являється пані Орися — матір Лілії. У свої 70 ця багатодітна мама й бабуся вміло стоїть на голові та допомагає дочці створювати посуд. 

Leaf Ceramics — це не лише естетичний блог з різнокольоровим посудом ручної роботи. Це сімейна справа багатодітної родини, яка забезпечує та допомагає проявити свою творчість. Історія сімейної майстерні — в новому матеріалі на ШоТам.

Ідея створити майстерню виникла в декреті

Лілія Шкреметка — мама чотирьох дітей, що живе в селі Чернятин на Прикарпатті. За фахом жінка — інженерка-землевпорядниця. Вона працювала в цій сфері 5 років, але в декреті вирішила робити те, що дуже подобається. Так 8 років тому Лілія спробувала працювати з глиною, навчилася створювати вироби з відео в інтернеті, а потім деякий час працювала в майстерні кераміки в районному центрі. А у 2018 Лілія з чоловіком наважилися створити власну майстерню зі створення кераміки. 

Подружжя придбало піч, аби випалювати керамічні вироби при високих температурах. Лілія каже, що тоді дуже підтримала її мама Орися, яка повернулася з заробітків і допомогла з коштами для старту. До повномасштабного вторгнення керамічну масу для виробів замовляли від Слов’янського керамічного заводу, який продавав її за доступними цінами. Зараз усі заготовки купують за кордоном, зокрема, в Німеччині. 

Щодня в пошуках ідеальних рослин для крафтового посуду

Лілія отримує готові керамічні брикети, які вже готові до ліпки. З мокрої глини виліплює виріб, який сохне тиждень, аби волога повністю випарувалася. Далі відбувається лощення та шліфування, а після цього — перший випал виробу в печі. Наприкінці Лілія займається глазуруванням — наносить на вироби поливу, і тому вони стають різнокольоровими. 

Керамічна тарілка з відбитками рослин від бренду. Фото надала Лілія

У середньому виріб виготовляють три тижні — тоді відбувається ліпка, підсушення, випали. Лілія каже, що створення виробів — це тривалий та клопіткий процес, який потребує терплячості й уважності: «На самому натхненні в такій справі далеко не заїдеш».

Родзинкою бренду є те, що Лілія протягом усього року, навіть взимку відтискає на виробах справжні рослини: «Люди взимку квасять огірки, а я — лопухи»

Процес відтискання рослин на майбутній тарілці. Фото з соцмереж бренду Leaf Ceramics

Першими виготовили горнятка й тарілки. «Коли тільки почали роботу та відбили перші рослини, то постійно хотіла пробувати ще й думала, що б то ще таке створити. З часом я вже зрозуміла, яка рослина може відбитися добре, а яка ні. Я завжди шукаю ідеальні для себе рослини за формою та товщиною», — розповідає майстриня.

Яскравий посуд, що наповнений життям

Лілії дуже подобається, коли в майстерні вдається створити щось нове. Наприклад, нещодавно зʼявилася нова серія акварельних горняток, які дуже подобаються клієнтам, адже їх часто замовляють. Ідею Лілія підгледіла в іноземних керамістів, але каже, що ці горнята — особливі, бо в них є і втілення власних ідей. 

Серія горняток з патріотичною символікою від бренду Leaf Ceramics. Фото надала Лілія

А ще майстрині дуже подобаються горнятка у вигляді апельсинів і лимонів. «Ця кольорова серія мені дуже подобається, бо ці яскраві горнята ніби наповнені життям і легкістю», — каже жінка.

Хітом серед клієнтів є горнята з лавандою та пташками, які регулярно замовляють протягом трьох років. Майстриня обожнює маленькі теплі деталі, тому вручну виліплює пташок чи бджілок. Найбільше клієнтів — з Києва та Львова, але замовляють посуд і з-за кордону. Лілія також має магазин на міжнародній платформі хендмейд-виробів Etsy.

Керамічні горнятка з лавандою та пташками, які протягом трьох років замовляють клієнти. Фото надала Лілія

Кожен у сім’ї робить щось для майстерні 

«До роботи я надихаюся іншими людьми та виробами, а також природою, тому де б я не була, завжди дивлюся під ноги та шукаю цікаві рослини. Іноді клієнти самі рекомендують, що б вони хотіли придбати, а ще підписники пишуть свої ідеї. Тому задуми для виробів є завжди, з цим ніколи не буває проблем», — каже майстриня.

Лілія розповідає, що майстерня забезпечує всю сім’ю — це можливість розвивати власну справу та добре заробляти в селі. Жінка створює вироби, її чоловік-відеограф фотографує їх для соцмереж і створює контент. Сестра Лілії — таргетологиня, тому просуває кераміку в соцмережах. «Можна робити багато гарних виробів, але якщо їх ніхто не побачить, то користі немає. Тому соціальні мережі та реклама дуже важливі у власному бізнесі», — переконує майстриня.

Мама Лілії пані Орися допомагає жінці в майстерні. Фото надала Лілія

Дуже допомагає й пані Орися, яка також виготовляє посуд у майстерні та допомагає з найменшою дитиною, коли Лілія працює. У свої 70 років жінка заряджає до життя, а у вільний час любить постояти на голові. «Вона енергійна та життєрадісна. Я набираюся від неї оптимізму для життя», — каже Лілія.

МІж дочкою та матір’ю сильний зв’язок і взаємопідтримка. А ще Лілія також є мамою чотирьох дітей, як і пані Орися. Жартома керамістка називає свою маму «бабусею», та й ще солідною, адже жінка вже має десять онуків. 

Лілія з матір’ю, яка надихає її своєю енергією до життя. Фото надала Лілія 

Сімейна майстерня — як п’ята дитина

Лілія каже, що в житті все насправді не так, як в Instagram. Поєднувати материнство й роботу в майстерні складно, проте її у всьому підтримують найближчі люди. Майстриня каже, що пишається тим, як попри пандемію та повномасштабне вторгнення їм вдалося зберегти сімейну справу. 

Тарілки з відбитими рослинами. Фото надала Лілія

«Я дуже довго думала про те, чи створювати цю майстерню, але тепер вона для мене як ще одна дитина, яку я розвиваю та доглядаю. Тут я проявляю свою творчість і те, що є в моєму внутрішньому світі. 

Я дуже хочу, щоб завершилася війна, і мої діти жили в щасливій сім’ї, щасливій країні. І щоб все було так, як має бути. Знаю, що працюватиму багато й старанно, тому з того обов’язково буде результат», — підсумовує Лілія Шкреметка.

Читати далі

Суспільство

Оголошені переможці премії Jager Music Awards 2024

Опубліковано

Музична премія Jager Music Awards повернулася на початку 2024 року після двох років перерви, вперше з початку повномасштабного вторгнення й оголосила своїх цьогорічних лауреатів.

Про це повідомляється в прямій трансляції премії на YouTube.

фото: ANDRII BARMALII . Суспільне Культура/Юлія Ткачук

Переможці премії

Лауреатами 2024 року стали:

  • “Артист року” – OTOY;
  • “Трек року” – Стасік, “Герої вмирають”;
  • “Відео року” – ANDRII BARMALII, “Я нормально”;
  • “Колаба року” – NAZVA, альбом “ГУРМА”;
  • “Явище року” – Василь Байдак, креативні музичні збори;
  • “Лейбл року” – КONTRABASS PROMO;
  • “Журналіст року” – Олексій Бондаренко, головний редактор та засновник медіа “Лірум”;
  • “Майданчик року” – !FESTREPUBLIC;
  • YOUNG BLOOD:
    People’s Choice – OKAZIA, YAD BAND, ANGELA VERÁ;
    Jägermeister Choice – ALEZJAZZ, RENIE CARES, A04F feat. JorDee;
    Jury’s Choice: SOPHIÈME, YARIMA, Drum&Tuba Band;
фото: Юля Юріна на Jager Music Awards. Суспільне Культура/Юлія Ткачук
  • “Майстерність: сучасні пісні” – ANTON KRAMER, “Знаєш, як болить” (LAMA);
  • “Майстерність: народні пісні” – “Щука-Риба”, BUNHT, YEVHEN PUHACHOV, “То не ластовка”.

Читати також: “Doc Kyiv Fest”: в Україні стартував фестиваль документального кіно

До шортліста номінації YOUNG BLOOD потрапило одразу 56 молодих виконавців, які гучно заявили про себе цьогоріч.

Медіа “Ти.Київ” окремо нагородило ANGELA VERÁ — вони отримали інтерв’ю у виданні.

Фото: Гурт NAZVA “Колаба року” за альбом “ГУРМА”. Суспільне Культура/Юлія Ткачук

Про премію

Jager Music Awards — перша премія української незалежної музики, яка підтримує представників альтернативної сцени з 2018 року. У 2023 році вона не проводилася, замість цього у рамках ініціативи #SupportUkrainianCreators організатори підтримали 56 українських артистів і креативників мінігрантами на загальну суму 840 000 гривень.

Нагадаємо, що у Мілані відкрили читальну залу в памʼять про Вікторію Амеліну.

Фото: Jager Music Awards

Читати далі