Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Борщ і голубці біля лінії фронту: як переселенка з Донецька налагодила виробництво готових домашніх страв

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про переселенців, які втратили дім, але продовжили свою діяльність у нових містах і селах.
Чому ми його робимо? Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про переселенців, які втратили дім, але продовжили свою діяльність у нових містах і селах.
Чому ми його робимо?

Наші герої є прикладом активізму та незламності українських переселенців, які попри війну продовжують власну справу або починають новий бізнес.

Ароматним борщем чи гарячими варениками з вишнями можуть насолодитися навіть ті українці, які не мають змоги готувати, адже ці страви достатньо тільки розігріти. 

Коли Тетяна Чернікова побачила, як люди в оточеному Маріуполі готують на вогнищах, вона запустила виробництво натуральної їжі в реторт-пакетах. Жінка й сама знає, що таке російська окупація та обстріли: у 2016 їй довелося залишити Донецьк, а вже у 2022 — Харків.

ШоТам розповідає, як Тетяна виробляє улюблені українські страви для військових, цивільних біля лінії фронту та всіх, у кого немає можливості приготувати собі обід.

Тетяна Чернікова

співзасновниця виробництва готової їжі Food for you

Нам казали, що Україна нас ненавидить

До війни я жила в Донецьку, керувала там супермаркетом. Коли росіяни окупували місто у 2014, він працював і забезпечував населення продуктами.

Ми з сім’єю довго сподівалися, що щось зміниться на краще. Проживши два роки в окупації, зрозуміли, що треба виїжджати, хоч там і залишилися квартири, будинки та рідні люди. Я була вдруге вагітна й не хотіла, аби мої діти зростали в таких обставинах: щодня бачили на вулиці людей з автоматами та не розуміли справжніх цінностей. 

Це було складне рішення. Поки я перебувала там, я не могла не слухати ту інформацію, яку подають по телебаченню. І навіть якщо у вас є критичне мислення й ви розумієте, що це неправда, якесь зерно сумнівів вам закладають. Тому я вважала, що коли приїду в інше місто, зіштовхнуся з щонайменше негативним ставленням, але дуже помилялася.

Тетяна виїхала з Донецька у 2016-му після двох років окупації. Фото: ШоТам

Ми виїхали в Харків, де жила моя сестра Валентина зі своєю родиною.

Це був просто переворот моєї свідомості — я побачила доброзичливих людей, які співчували та цікавились, як ми там виживаємо, наскільки нам складно. Люди пропонували продукти й речі, підтримували. І я зрозуміла, що хочу залишатися тут.

Вирішили з сестрою робити родинний бізнес

Перші пів року ми жили всі разом у двокімнатній квартирі — вісім людей і собака. Я народила дитину, і в нашій сім’ї працював лише чоловік. 

Тоді ми з сестрою лише мріяли про власний родинний бізнес. Першим кроком став курс із підприємництва — ми захистили бізнес-план, але грошей на реалізацію не було. Зрештою, все ж знайшли фінансування, тож орендували будинок з ділянкою землі за містом, де облаштували теплицю та почали вирощувати зелень.

Спочатку поставили маленьку теплицю, що знайома дала безкоштовно. Потім за проєктом «Рука допомоги» від Центру зайнятості отримали велику теплицю, вартістю 150 тисяч гривень.

Ми почали поставляти до місцевих ресторанів і супермаркетів салатні мікси та мікрогрін. Вже навіть планували розширити свій асортимент — додати різні соуси на основі зелені, для чого отримали обладнання за грантом. Та сталося повномасштабне вторгнення. 

Тетяна та Валентина до повномасштабного вторгнення вирощували зелень. Фото: фейсбук Тетяни Чернікової

Працювали на волонтерських кухнях, поки росіяни не обстріляли сусідні будинки

У ту ніч я прокинулася за годину до того, як все розпочалося, і коли почула вибухи, вже знала, що це таке. Перші дні були дуже страшні, але нам треба було щось робити з виробництвом — ми не могли просто тікати. 

Наші клієнти-ресторатори відразу почали готувати для військових, людей у лікарнях і тих, хто рятувався від обстрілів у метро, тому ми зрізали нашу зелень і розвозили по волонтерських кухнях.

Одного разу приїхали, а нам кажуть: «Не вистачає рук — ставайте з нами готувати». І ми з сестрою пішли.

Харків’яни жили в метро під час обстрілів. Фото: телеграм-канал Харківської ОВА

Два тижні ми волонтерили, і в цьому потоці я не одразу зрозуміла, що стає дуже небезпечно. Діти, які залишалися вдома з моєю мамою, щоразу під час обстрілів спускалися в підвал, і їм було дуже страшно.

Коли обстріляли сусідні будинки, наша сім’я вирішила — час виїжджати. Знову. Подзвонили знайомим, які підтримали нас у 2014, і вони сказали: «Звісно, приїжджайте!». Тому ми з чоловіком і дітьми вирушили в селище Оржиця на Полтавщині та взяли з собою частину обладнання, а моя сестра залишилась у Харкові волонтерити й далі вирощувати в теплиці мікрогрін.

Сім’я поїхала в Оржицю на Полтавщині, бо там жили знайомі. Фото: ШоТам

Годувати людей — дуже велика відповідальність

Я знову думала, чим займатися далі. Пам’ятаю, мене дуже вразили світлини з Маріуполя, де люди на відкритому вогнищі собі готували поїсти. Зрозуміла, що наразі важливо людей забезпечити саме готовими стравами.

Найтяжче було знайти місце для виробництва. Завдяки допомозі місцевої адміністрації ми знайшли приміщення кафе на території ринку і за чотири місяці запустили виробництво. 

Нелегким кроком був пошук команди — насамперед технолога, який би нам запустив усі процеси, бо годувати людей — це дуже велика відповідальність. На роботу брали переважно жінок — і місцевих, і переселенок, адже жінкам з дітьми особливо складно влаштуватися на роботу.

У колективі Food for you працюють переважно жінки. Фото: ШоТам

Обладнання для запуску виробництва отримала завдяки гранту від USAID Agro — це був повний комплект обладнання для професійної кухні. Щоб знайти подальше фінансування, я знову писала заявки на грантові конкурси — так отримала грант від програми «Власна справа» проєкту єРобота. Ці кошти ми витратили на обладнання для консервування, кутер для подрібнення сировини й індукційну піч. Тепер виробляємо лінійку готових страв тривалого зберігання під брендом Food for you.

Домашні страви для тих, хто не має часу готувати

Ми готуємо традиційні домашні страви: голубці, каші та картоплю з м’ясом, тушковану капусту, закуски (кабачкову та бурякову ікру, паштети), джеми та чаї — усього понад 40 видів. Усе робимо з натуральних інгредієнтів і без консервантів. Щоб зберегти свіжість, використовуємо реторт-пакети — це м’яка та міцна харчова упаковка, більш комфортна у використанні, ніж консервні банки. Таку їжу теж можна зберігати без холодильника.

Відправляємо наші смачні страви до лінії фронту. Там у польових умовах військові або цивільні їх розігрівають — просто кладуть в окріп або нагрівають іншим способом. Кожна порція розрахована на разовий прийом їжі.

Борщ та голубці — улюблені страви військових, а ще паштет, бо він «смачний як вдома».

Борщ у реторт-пакеті, що зберігає свіжість. Фото: ШоТам

Ми виготовляємо до 10 тисяч упаковок продукції на місяць. Співпрацюємо з волонтерськими і благодійними організаціями, тому частину страв передаємо на фронт безкоштовно. Ще ми надаємо продукцію громаді — наприклад, літнім людям, які, як і ми, стали переселенцями.

Після закінчення війни така готова їжа також буде необхідна — для відновлення України потрібно буде багато працювати, а коли люди працюють, їм нема коли готувати їжу. То ми про це подбаємо — плануємо виготовляти ще більше продукції та навіть відкрити цілий завод на Полтавщині, бо тут родючі землі і прекрасні люди.

Коментарі

Суспільство

Пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО)

Опубліковано

У Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» завершили першочергові протиаварійні роботи, які захистять сучасний лікувально-діагностичний корпус від зовнішніх впливів. Завдяки цьому медики зможуть безперебійно працювати навіть у холодну пору року.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці закладу.

Хто і що зробив

Роботи виконала будівельна компанія ТОВ «ЮНІТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» за фінансової підтримки благодійного фонду «Таблеточки».

У рамках протиаварійних заходів:

  • Встановлено сендвіч-панелі у пошкоджені віконні та дверні прорізи, які дозволяють обробляти поверхні антисептиками, забезпечуючи належні умови для лікування.
  • Ізольовано частину приміщень тимчасовими конструкціями для захисту від зовнішніх впливів.
  • Демонтовано небезпечну пошкоджену плитку з фасаду.
  • Утеплено стіни мінеральною ватою, інженерні мережі, а також частково замінено пошкоджені елементи, які контактували із зовнішнім середовищем.
Фото: «Охматдит»

Читати також: У Вінницькій області активісти планують відновити старовинний палац Кошарських (ФОТО)

Що це дає пацієнтам

За словами представників лікарні, завдяки цим роботам заклад зможе:

  • Приймати на 15% більше пацієнтів, ніж до аварії.
  • Забезпечити якісні умови лікування для дітей.
  • Стабільно працювати під час опалювального сезону.

Фото обкладинки: «Охматдит».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Львові побудують шість перехоплювальних паркінгів: для чого вони потрібні

Опубліковано

18 листопада затвердили проєкт будівництва шести перехоплювальних паркінгів на в’їздах до Львова. Це рішення стане важливим кроком у розвантаженні центральних районів міста та розвитку інфраструктури громадського транспорту.

Про це повідомив Керівник департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Олег Забарило.

Де облаштують паркінги

Для реалізації проєкту обрали шість ділянок:

  • Вул. Б. Хмельницького:
    9 500 м², 380 паркомісць. Тут планують розширити маршрути громадського транспорту та створити виділені смуги для його руху.
  • Перехрестя вул. Городоцька — вул. Збиральна:
    8 500 м², 340 місць. Забезпечать зручний доступ до громадського транспорту.
  • Вул. Стрийська (біля іподрому):
    Найбільший паркінг площею 31 600 м², що вміщатиме 1264 автомобілі. Виділені смуги для громадського транспорту дозволять скоротити затримки до центру на 49%.
  • Вул. Зелена:
    5 400 м², 216 місць. Облаштують зручний доступ до тролейбусів.
  • Вул. Личаківська:
    5 000 м², 200 місць. Це допоможе зменшити транспортний потік з Винників та прилеглих громад.
  • Перехрестя вул. Т. Шевченка — вул. І. Величковського:
    21 000 м², 840 місць. Зручно розташований для потоків із західного напрямку.
Фото: візуалізація від tvoemisto

Переваги для міста

Проєкт спрямований на зниження кількості автомобілів у центрі Львова, скорочення затримок у русі громадського транспорту та поліпшення доступності міських маршрутів.

Нові паркінги стануть основою системи «перехоплюй і їдь», що відповідає сучасним тенденціям розвитку сталої мобільності. Вони забезпечать зручність для мешканців та гостей Львова, зберігаючи при цьому історичний і екологічний баланс міста.

Читати також: У Львові відкрили пам’ятну дошку на честь 135-ліття першого очільника УНР (ФОТО)

Що таке перехоплювальні паркінги

Перехоплювальний паркінг — це спеціально облаштована авто- або велостоянка, зазвичай розташована на в’їздах до міста. Головна ідея такого паркінгу — дати можливість жителям приміських зон залишити свій транспорт і пересісти на громадський транспорт для поїздки до центру міста.

Як це працює?

Власник автомобіля залишає свій транспортний засіб на стоянці на весь день, а до центру чи інших частин міста їде громадським транспортом, маршрут якого інтегрований з паркінгом. На зворотному шляху авто забирається з паркінгу.

Нагадаємо, що на Львівщині запустили першу пересувну аптеку (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

На Харківщині будують підземне укриття для лікарні на 430 людей (ФОТО)

Опубліковано

На базі центральної районної лікарні в Близнюківській громаді Лозівського району триває будівництво великого підземного укриття для пацієнтів і медперсоналу.

Про це повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Укриття для понад 430 людей

Підземне укриття зможе вмістити більше ніж 430 осіб. У його межах облаштують кабінети, операційний блок і палати інтенсивної терапії. За словами Олега Синєгубова, лікарня є ключовим медичним об’єктом громади, тому забезпечення її функціонування навіть під час обстрілів — пріоритетне завдання.

Фото: опубліковане на фейсбук-сторінці Олега Синєгубова

Сучасне обладнання та автономія

Близнюківська ЦРЛ уже отримала новітнє обладнання завдяки підтримці Міністерства охорони здоров’я. У лікарні працює сучасна лабораторія для проведення різних медичних досліджень, встановлено комп’ютерний томограф і дві кисневі станції. Також заклад оснащений автономними системами живлення, водопостачання та новою котельнею.

Фото: опубліковане на фейсбук-сторінці Олега Синєгубова

Читати також: Дитяча лікарня на Київщині співпрацюватиме з флорентійським медичним закладом «Мейєр»

Безпека під час війни

Будівництво укриття демонструє важливість безпеки пацієнтів і медиків у прифронтових громадах. Воно стане не лише захистом під час обстрілів, а й простором, де зможуть надавати медичну допомогу навіть у критичних умовах.

Близнюківська лікарня — це приклад поєднання безпеки, інновацій та турботи про здоров’я кожного мешканця громади.

Нагадаємо, що благодійний фонд «Старенькі» збирає кошти на теплі набори для літніх людей Чернігівщини.

Фото: опубліковане на фейсбук-сторінці Олега Синєгубова.

Коментарі

Читати далі