«Чи правда вас бомблять?», «Ви обстрілюєте самі себе?» — такі непоодинокі питання ставили пані Оксані в Болгарії, куди ця режисерка та викладачка на певний час виїхала з дитячими творчими колективами. У готелі, в кафе, на пляжах знаходились ті, хто послуговувався меседжами російської пропаганди.
Та нині чимало супутникових операторів Болгарії позбулися російських каналів, а принаймні кілька громадян після дискусій з пані Оксаною та її вихованцями позбулися фейкових уявлень про російсько-українську війну.
Про російську пропаганду за кордоном та можливість українців боротися з нею навіть там — у черговому випуску проєкту «Мій персональний фейк».
Початок історії
Персонал, який нас обслуговував в готелі, вони не уявляли, як можна покинути свої дома і переїхати до Болгарії. Ну як, то вас бомблять? Ми пояснювали, що не просто бомблять, ми показували відео, ми показували фотографії. Я займаюся тим, що я постійно працюю з творчими колективами.
До нас звернулися творчі колективи, які запропонували виїхати з України, щоб переждати, перечекати трішечки саме цей початок війни. І отаким творчим десантом ми виїхали до Болгарії. Тому вирішили, чому б ми не маємо розповісти про Україну саме зараз. Створили понад 10 концертних програм.
Коли ми приїхали до Болгарії, то зазвичай ми стикнулися з дуже неприємними речами. Чотири канали російського телебачення, жодного каналу українською.
Я попросила вимкнути ті чотири російських канали. Кілька тижнів пройшло перед тим, як вони це вимкнули. Люди до нас підховали, просто пересічні громадяни, і казали, про те, що ви розказували, нам не розказує жодний ЗМІ. Нам не дають можливості це побачити. Фейки та маніпуляції виводять людей на емоції та збирають лайки.
Але водночас можуть підступно красти спокій, дорогоцінний час та навіть близьких. Це зброя шахраїв і пропагандистів, яка допомагає їм впливати на ваші рішення і переконання.
Болгарський спасатель
У нас на нашому пляжі був болгарський спасатель. І він така, дуже позитивна на перший погляд людина. Підходив до мене, до дітей, до підлітків і питає, а скажіть, ви себе бомбите чим? І це було питання задане неодноразово. Я кажу, а скажіть, будь ласка, ваша зарплата і бомба, ви можете собі дозволити купити цю бомбу?
Проходить день, він знову підходить до мене. Каже, я подивився там в інтернеті, дійсно у вас така історія погана.
Ми стали усвідомлювати, що чим більше ми будемо говорити про це, тим більше у них буде можливість і бажання, найголовніше, подивитися, чи правду ми кажемо. Болгарія завжди була трішки проросійською країною. Навіть не трішки, тому що навіть у другому куплеті їхнього гімну там згадувався старший брат. І тому болгарська сторона, звичайно, співчувала Україні, Але дуже важко відмовитися від тих наративів, які століттями нарощувалися саме в Болгарії.
Поради
Коли перебуваємо за кордоном, обов’язково спілкуватися. Спілкуватися і говорити, розповідати про те, що відбувається в Україні. Причому на всіх рівнях
Ми маємо насамперед усвідомити, що кожен з нас – це рупор, рупор тих думок і ідей, які є у нас. І тому, якщо ми впевнені в тому, що ми праві, то ми маємо насамперед комунікувати. Комунікувати на всіх рівнях. І в соціальних мережах, спростовуючи фейки, і в особистому житті. Ми маємо комунікувати з тими людьми, хто намагається дізнатися про Україну. І навіть з тими, хто не хоче про це дізнаватися. Тому що іноді вони уникають проблем. І думають, що проблема зникла.
Нагадаємо, що в “Новій пошті” зʼявилася послуга міжнародних переказів коштів.
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
фото: Львівський історичний музей.
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
Фото: КМДА.
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
Фото: КМДА.
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
фото: НАУ
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
фото: НАУ
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Текст пісні: Олег Прозоров;
Виконавець: Олег Прозоров;
Оператор: Олександр Левченко;
Помічник оператора: Артем Дулько;
Режисер: Олег Прозоров;
Актор: Євген Лисак;
Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.
