Бійці ГУР за день знищили техніку окупантів на понад 60 мільйонів доларів

Тарас Остапчук створив наземні дрони-камікадзе, які несуть помсту ворогу та винищують все російське на передовій. А ще його компанія виготовляє роботизовані комплекси, які вирішують логічні завдання на фронті й евакуюють поранених.

Як підривають техніку й ворогів на Донеччині та доїхали навіть до Курської області, дивіться в нашому проєкті про українських підприємців «Куркулятор».

Фото: скриншот з відео ШоТам

Креативник, який оживляв старі депо у Львові, а згодом мобілізувався та поїхав служити прикордонником. Михайло Лемак запускав мобільні ЦНАПи й програму підтримки бізнесу, захищав кіберпростір регіону і встановив «Старлінки» замість веж зв’язку. А ще просто був поруч, коли люди цього найбільше потребували.

За півтора року роботи в Херсонській ОВА Михайло разом з командою зробив, здавалося б, неможливе — вивів регіон з 22-го місця в цифровому рейтингу України в першу десятку.

До повномасштабного вторгнення створював креативні проєкти

Я багато років займався підприємництвом у сфері маркетингу, керував власною агенцією, працював над медіапроєктами. Був партнером онлайн-радіо «Сковорода», дотичний до журналу Creatives в екосистемі The Ukrainians. Я також працював директором з маркетингу в Kumpel Group: причетний до створення «Ресторації Бачевських», «Кумпеля».  

Працював менеджером культурних і креативних проєктів. Один з найбільших — ревіталізація першого трамвайного депо у Львові. З командою нам вдалося перетворити старе депо й першу електростанцію на сучасний креативний хаб — простір, де львівські професіонали з креативних індустрій могли б самореалізовуватися. Після початку повномасштабного вторгнення я відчув, що цього недостатньо. Хотілося бути корисним суспільству, тому я вирішив мобілізуватися. 

Перед мобілізацією навчався тактичних навичок

Я почав готуватись до служби: проходив курси домедичної допомоги, багато читав про військову справу — про тактику, стратегію, аналізував різні сценарії розвитку подій. Спілкувався з військовими. 

Паралельно я керував проєктом Lem Station, у межах якого розгорнули великий гуманітарний хаб. Уже в березні-квітні 2022 року ми передали на фронт понад 3000 бронежилетів, касок і багато іншого. Ми об’єднали волонтерські ініціативи та надали їм можливість працювати на нашій локації: збирати, сортувати, передавати гуманітарку на Схід і Південь. 

Рівно за рік після початку вторгнення я мобілізувався. У військкоматі запропонували три варіанти: Збройні сили, Нацгвардію та Держприкордонслужбу. Я вирішив доєднатися до прикордонних сил. Згодом мені запропонували поїхати у відрядження до Херсонської обласної військової адміністрації. 

Михайло Лемак на військових навчаннях. Фото надав Михайло

Від моменту пострілу до прильоту — три секунди

У вересні 2023-го я прибув до Херсона. Спочатку півтора місяця був радником голови ОВА, та вже згодом став заступником. А поки входив у курс справ, досліджував місто та людей. 

Коли я вперше побачив Херсон після деокупації, у мене був справжній шок. Місто виглядало, як привид: порожні вулиці, майже немає людей, скрізь руїни. Пересування від укриття до укриття, бо час від моменту пострілу до прильоту — три секунди. Жодна повітряна тривога не встигає попередити. 

Перше, що я почав робити, — це спілкуватися з місцевими жителями, які пережили окупацію. З кожною такою розмовою я усвідомлював масштаб психологічної травми людей. Багато хто ставив питання, чому деякі зрадники досі не покарані. Та разом з цим я бачив й інше — прагнення жити далі, а головне — віру, що лівий і правий береги знову будуть разом. 

Нарада з місцевими жителями Херсона. Фото надав Михайло Лемак

Херсонщина злетіла в першу десятку регіонів за цифровим розвитком, попри війну

Моїми зонами відповідальності на посаді були цифровий розвиток, економіка, міжнародне співробітництво, інформаційна політика, гарячі лінії. Щоб працювати ефективно, треба було точно знати, де ми перебуваємо, яка ситуація зараз, який кадровий ресурс є в області, які виклики та ризики, але й можливості.

Я прийшов у державну службу з бізнесу та громадського сектору. Досвіду публічного управління в мене не було, тому я почав з вивчення нормативно-правової бази. 

Коли я отримав посаду, Херсонщина посідала 22-ге місце в рейтингу цифрової трансформації Мінцифри — була майже на дні. Спершу я поставив ціль увійти хоча б у першу пʼятнадцятку.

Завдяки командній роботі, щотижневим спринтам і фокусу на конкретних завданнях уже за пів року ми вийшли на 8-ме місце, а за підсумками року — в першу десятку. Цей рейтинг у вигляді дашбордів щороку формує Міністерство цифрової трансформації, і до нього входять доступ до інтернету, робота ЦНАПів, цифрові навички, е-демократія, диджиталізація медицини та екології. 

Індекс цифрової трансформації України 2024. The digital

Які рішення впровадили на Херсонщині

1. Релокували та відновили всі ЦНАПи з лівобережжя

Одним з головних пріоритетів у Херсонській області стала мобільність державних послуг. Ми розуміли: багато жителів, особливо літніх людей та осіб з інвалідністю, фізично не можуть дістатися до ЦНАПів або скористатися онлайн-сервісами.

У партнерстві зі швейцарськими парнерами ми створили мережу мобільних ЦНАПів — обладнали спецавтомобілі ноутбуками, принтерами, підключенням до інтернету й доступом до необхідних державних реєстрів. Вони виїжджають у найвіддаленіші села, де немає транспорту чи стабільного зв’язку, фактично привозячи послуги прямо до дверей тих, хто їх найбільше потребує.

Мобільний ЦНАП Бериславської громади. Фото надав Михайло Лемак

У 2024 році ми відновили роботу всіх ЦНАПів — з 23 до 49, — перзапустлили ті, які раніше працювали на правому березі та релеокували всі, які раніше працювали на лівобережжі Херсонщини. Кількість мобільних центрів зросла з одного до девʼяти. У 17 ЦНАПах відкрили «Єдине вікно» для військових і їхніх родин. Завдяки партнерам усі центри забезпечені системами збереження електроенергії Tesla Powerwall.

Паралельно команда ОВА почали створювати мережу хабів підтримки ВПО з Херсонщини в інших містах України. Наразі працюють вже 11: у Києві, Одесі, Дніпрі, Кривому Розі, Вінниці, Миколаєві тощо.

У них працюють ЦНАПи, які обслуговують саме херсонців. Наприклад, у Миколаєві діє Скадовський ЦНАП, де жителі району можуть отримати послуги, незалежно від місця перебування.

Передача зарядних станцій Tesla Powerwall 2.0. Херсонщині. Фото надав Михайло Лемак

2. Впровадили кібербезпеку

Під час окупації значну частину цифрового обладнання області знищили або вкрали. За підтримки СБУ, Держспецзвʼязку та іншими уповноваженими органами ми перенесли критичні бази даних на захищені сховища та мінімізували ризики фізичного знищення й кібератак. Разом з міжнародними партнерами також впровадили Cisco Umbrella — систему, що захищає комп’ютери та миттєво фіксує кіберзагрози.

Завдяки цим крокам, ми змогли відновити систему електронного документообігу, що дозволило не лише зменшити використання паперу, а ще й захистити документи від втрати або несанкціонованого доступу.

Десь у першій половині минулого року я остаточно перестав підписувати документи ручкою — повністю перейшов на електронний підпис. 

У напрямку інформаційної безпеки та протидії ворожому теле/радіо – мовленню нам з колегами з відповідних служб вдалося знайти рішення для моніторингу та пригнічення ворожих сигналів, які досі звучать на радіочастотах Херсонщини. Водночас ми системно працюємо над посиленням українського мовлення на тимчасово окупованих територіях, зокрема й на лівому березі.

3. «Старлінки» замість веж зв’язку

«Вежі незламності» — проєкт, створений у партнерстві з Львівським ІТ-кластером. Це компактні модулі, які забезпечують медичні заклади супутниковим інтернетом Starlink, генераторами та зарядними пристроями. 

Зв’язок і доступ до інформації — це питання національної безпеки. Тепер люди мають змогу дзвонити рідним, отримувати оперативні новини з українських джерел, викликати «швидку» чи рятувальників. Бували тижні, коли росіяни знищували по три вежі мобільного зв’язку, та завдяки допомозі Мінцифри й міжнародних партнерів ми змогли забезпечити Starlink-системами практично всі прифронтові громади. Але, на жаль, і вони не є вічними — ворог навчився відстежувати сигнали та цілити туди своїми безпілотниками. 

Наради з операторами мобільного зв’язку та начальниками військових адміністрацій деокупованої частини Херсонської області. Фото надав Михайло Лемак

4. Вдалося отримати міжнародну підтримку

Один із головних пріоритетів нашої команди було збільшити підтримку міжнародних партнерів на відновлення та розвиток області. Зокрема, на підготовку до опалювального сезону: тепло, паливо, обігрівачі, фінансова підтримка.

Після підриву Каховської ГЕС ми швидко знайшли міжнародних партнерів для буріння свердловин — це дало багатьом громадам змогу отримувати якісну воду, а також посилити енергоефективність центрів надання адмінпослуг. 

Ми підписували меморандуми, залучали технічну допомогу, працювали з донорами та містами-побратимами. Щоб забезпечити системність, я відповідав за дашборди з ключовими показниками ефективності — роботою ЦНАПів, станом базових станцій зв’язку, обсягами допомоги від партнерів, а також показники за які відповідали інші заступники. У 2024 році ми змогли залучити значно більше ресурсів, ніж роком раніше.

Підписали три нові обласні угоди — з регіонами Великобританії, Італії та Швеції. Особливий зміст має наша тристороння угода між Швецією, Херсонською областю та громадою Зміївка (це село в області, яке історично заселяли етнічні шведи). Країна погодилась допомагати з відновленням Зміївки, а також підтримувати область у європейській інтеграції та післявоєнному відновленні. 

А ще Херсонщина увійшла до пілотного проєкту україно-швейцарської програми EGAP, яку реалізує Фонд Східна Європа. Завдяки ній п’ять громад нашої області отримали додаткове фінансування та підтримку для розвитку цифрових сервісів.

Михайло Лемак разом з представниками Фонду Східна Європа, Міністерства цифрової трансформації України та посольства Швейцарії під час підписання меморандуму про співробітництво. Фото надав Михайло 

5. Частково повернули системну освіту для дітей

На жаль, більшість шкіл області досі працюють дистанційно. Проте деякі громади змогли відновити навчання в змішаному форматі — завдяки підтримці партнерів вони отримали ноутбуки та планшети, безпечні укриття й спеціальні освітні простори. 

На зараз маємо близько 10 тисяч дітей на прифронтових і деокупованих територіях, яким важливо створити умови не лише для навчання, а й для соціалізації, розвитку, відчуття нормального життя.

Михайло Лемак у школі в одній з громад Херсонщини. Фото надав Михайло 

6. 65% правобережної Херсонщини вже розмінували

Без розмінування неможливо говорити про відновлення сільського господарства, відкриття бізнесів, повернення людей. Економіка регіону тісно пов’язана з безпекою — саме тому ми працювали над програмами, які могли б пришвидшити очищення земель від вибухонебезпечних предметів. На сьогодні понад 65% правобережної Херсонщини вже розміновані. 

Для фермерів та іншого спрямування нам вдалось пролобіювати доступ до грантових програм на техніку, насіння, обладнання.

У період окупації їхню техніку масово викрадали та руйнували виробничі приміщення, тому підприємці буквально починали все з нуля. 

Заміновані поля Херсонщини. Фото надав Михайло 

7. Відкрили 2,5 тисячі нових бізнесів

Через бойові дії частина бізнесів залишила Херсонщину, але багато підприємців залишилися й продовжують працювати, забезпечуючи надходження до бюджету та економічну стабільність регіону. Одним з ключових досягнень стало відновлення доступу до програми «5-7-9%» — після перемовин з центральною владою її знову відкрили для бізнесу в зоні активних бойових дій.

Також запустили обласну програму підтримки малого та середнього бізнесу спільно з міжнародними партнерами — вона охоплює компенсації за працевлаштування ВПО та ветеранів, а також підтримку тих, хто отримав мікрогранти через «єРоботу».

В результаті у 2024 році в області зʼявилися понад 2,5 тисячі нових підприємців та підприємств — більше, ніж зникли. І за перший квартал 2025-го Херсонщина увійшла до лідерів за темпами зростання надходжень до місцевих бюджетів в Україні.

Нарада з місцевими жителями Високопілля (Херсонська область). Фото надав Михайло Лемак

«Твій приїзд зі Львова додав нам віри»

Наразі моє відрядження до Херсонської обласної військової адміністрації завершилося. Втім, я не покидаю це місто й буду нести військову службу в Херсонському прикордонному загоні, де працюватиму над посиленням його спроможності. Водночас, якщо виникне потреба, готовий бути поруч з командою ОВА як радник чи консультант, бо Херсонщина — це вже частина мого серця. 

Для мене завжди важливо бути на своєму місці. Там, де я найбільш корисний. Там, де мій досвід, потенціал, знання можуть справді працювати на результат. І я добре розумію: викликів у країні зараз не меншає — їх стає більше, і кожен з нас повинен шукати, де саме може принести найбільшу користь.

Моя присутність тут, у Херсоні, стала мотивацією для інших. Мені казали колеги: «Твій приїзд зі Львова додав нам віри». Ми всі стали ближчими — Львів, Миколаїв, Донецьк, Київ. Уся Україна працює разом заради Херсонщини.

Моя найбільша мрія — деокуповані лівий берег і Крим. Я вірю, що це станеться, і щойно з’явиться така можливість, я знову буду там — у команді, яка займатиметься відновленням цих територій.

Під час благодійного стриму коміків з «Ветеранів космічних військ» зібрали 1 461 125 гривень на підтримку батальйону «Вовки Да Вінчі». Цих коштів вистачило, аби повністю закрити попередній збір під назвою «Підкори пітьму».

Про це повідомили у батальйоні.

У межах збору «Підкори пітьму» збирали сім мільйонів гривень на дрони DJI Mavic 3T, які бійці батальйону використовують для нічної розвідки та знищення цілей.

Наразі триває нова кампанія — «Запали пітьму», яка спрямована на закупівлю FPV-дронів. Як зазначають військові, кожен такий дрон допомагає перетворити техніку, артилерію та живу силу ворога на статистику бойових втрат.

Читайте також: Лебіга та Стерненко за годинний стрим зібрали понад 2 млн гривень на FPV-дрони

Нагадаємо, що під час поетичного вечора з Жаданом у Києві зібрали пів мільйона гривень для «Хартії» (ФОТО).

Фото обкладинки: інстаграм ВКВ