Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Байкери-волонтери. Як львівська «МотоДопомога» підстраховує «швидку» та рятує травмованих у ДТП

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Прибути на місце ДТП за лічені хвилини – ще той виклик для екстрених служб. Особливо у Львові, де, крім заторів, ще й дуже вузькі вулички. Однак на допомогу травмованим прибувають реагувальники з організації «МотоДопомога». Вони не мають медичної освіти, але пройшли фахові курси та готові рятувати життя. Ви впізнаєте їх за жовтими брендованими жилетами, мотоциклами та шоломами. Вони – волонтери, які ладні жертвувати вільним часом заради допомоги незнайомцям. 

Денис Єфімов

Засновник громадської організації «МотоДопомога»

Лікар-травматолог, викладач Львівського національного медичного університету, сертифікований інструктор у навчально-імітаційному центрі

Як медик я не міг спокійно оминати ДТП

Я працюю лікарем з 2007-го, а загалом у медицині — вже 18 років років. Більшість членів моєї родини – мама, бабуся, дідусь – медики. Тому я з дитинства був пов’язаний з цією сферою й довго не коливався при виборі професії. Коли розпочалася війна, займався військовим волонтерством, проводив навчання з медичної допомоги для військовослужбовців і добровольців. Так сталося, що якраз у той період я пересів на мотоцикл. Проходив повз мотосалон, зайшов просто подивитися і побачив там один із мотоциклів, який мені дуже сподобався. Вирішив вчитися їздити. Мене це так захопило, що досить швидко автомобіль я змінив на двоколісний транспорт. 

Ще коли я був на авто, ніколи не міг спокійно оминати місця, де ставалася дорожньо-транспортна пригода. Коли їхав десь у своїх справах або просто проводити вільний час і бачив ДТП, обов’язково зупинявся. Навіть якщо там не було потерпілих, я все одно питав, чи можу чимось допомогти, можливо, треба викликати «швидку», поліцію або заглушити двигун. А вже коли пересів на мотоцикл, то почав думати, як можна реалізувати свої медичні навички та знання, пересуваючись на такому виді транспорту. Був 2017 рік – саме тоді я вперше почав читати про світовий досвід мотодопомоги. 

Світовий досвід – прибуття на подію за лічені хвилини

Коли я лише вивчав цю тему, натрапив на інтерв’ю з керівником ізраїльської екстреної служби, яка в них існує з 1990-х. Він розповідав, що швидкість приїзду на будь-яку подію по країні складає три хвилини. Мене це вразило, і я почав детальніше розбиратися, за якими алгоритмами вони діють. З’ясувалося, що на допомогу приїжджають не лише лікарі. У них існують так звані реагувальники – люди без медичної освіти, які пройшли навчання з допомоги тим, хто потрапив у ДТП. Згодом я дізнався, що такі організації є й у наших країн-сусідів – у Словаччині, Польщі та Угорщині. За схожою концепцією в Україні починала працювати організація MotoHelp. 

Фото: МотоДопомога / Facebook

Реагувальники не замінюють екстрених служб, лікарів чи правоохоронців. Вони їх доповнюють, виступають помічниками. Переважно реагувальні служби у світі працюють на волонтерських засадах і пересуваються мотоциклами. Це дозволяє скоротити час на прибуття – ті декілька хвилин, які часто бувають вирішальними. Попри те, що водії пропускають «швидку» або поліцію, вулички Львова багато де доволі вузькі. Тож екстрені служби часто їдуть довше, ніж реагувальні. 

Коли я почав їздити на двох колесах, то зрозумів, що спільнота мотоциклістів у Львові – це група людей, які мають певний світогляд. У них своя дружня атмосфера, і їм складно довірити свої проблеми або певні життєві ситуації комусь, крім цієї когорти однодумців. Після ДТП до них приїде поліція і «швидка», але на місці події вони потребують також психологічної та технічної підтримки. Вони б хотіли, аби поруч у цю мить був хтось близький за духом. 

Спільнота небайдужих мотоциклістів була вже до мене

У 2018 році я побачив оголошення у Facebook про заплановану у Львові зустріч небайдужих мотоциклістів. Вони об’єднуються, аби допомагати один одному під час ДТП або в інших ситуаціях, коли, наприклад, комусь потрібен евакуатор. Я прийшов на те зібрання, познайомився з усіма. Зрозумів, що люди хочуть мати знання про те, як саме медично допомагати постраждалим в дорожньо-транспортній пригоді. Ми з ними сіли, порадилися. І після кількох таких зустрічей ми – семеро ентузіастів – у березні 2019 року заснували свою громадську організацію «МотоДопомога». Аби мати статусність, чітко визначити напрямок діяльності, і аби нам почали довіряти люди.

Спільнота небайдужих мотоциклістів з «МотоДопомоги»

Перший рік ми присвятили навчанню. Окрім того, що я лікар-травматолог, працюю також викладачем-інструктором у навчально-імітаційному центрі. Навчаю лікарів, студентів, курсантів та інтернів, тож маю повне право проводити медичні навчання. Вчити львівських реагувальників я взявся самостійно. Крім надання домедичної допомоги, ми також розбирали юридичні аспекти ДТП, правила спілкування з екстреними службами та учасниками пригоди. 

Екстрені служби закидали, що ми заважаємо

На початку працювати нашим реагувальникам було вкрай непросто, адже нас ніхто не знав. Пам’ятаю, колись я приїхав на допомогу, обличчя було закрите балаклавою, а зверху шолом. Допомагаю потерпілому. Вийшов до мене лікар бригади швидкої допомоги й каже: «Ти хто такий? Йди, ти тут не треба, ми впораємося». А я йому відповідаю: «Я допомагаю людині». І знову чую обурливе питання про те, хто я такий. Доводилося знімати балаклаву. «О, Денисе, доброго дня!». Мене знають особисто більшість працівників «швидкої», бо я вже 18 років працюю у травмпункті. Але це я. А мені хотілося, щоб впізнавали й інших наших реагувальників, які вже мали достатні знання і навички для надання домедичної допомоги.

Фото: МотоДопомога / Facebook

І від поліції бували закиди: «Так, відійшли звідси, не заважайте». Після низки таких випадків я поспілкувався з керівництвом «швидкої» та поліції, пояснивши, хто ми. І з часом «МотоДопомога» довела в очах служб, що заслуговує на довіру. І вже за два роки неприємних ситуацій не виникає. Зараз працівники поліції навпаки підходять, дякують, тиснуть руку. Навіть якщо ми просто допомогли перекласти потерпілого чи відновити рух. 

Не виїжджаємо вночі та за поганої погоди

Як ми працюємо? Львів’янин телефонує на 103 і каже, що сталося ДТП, умовно, на Стрийській, 105. Диспетчер вводить ці дані в загальну базу «швидкої», і ми паралельно також отримуємо це повідомлення. Якщо це територіально близько до когось із наших 27 реагувальників, він туди виїжджає. Як правило, беремо виклик, якщо розуміємо, що зможемо прибути туди максимум протягом 10 хвилин. Але якщо їхати треба довше, а поруч із місцем ДТП є станція «швидкої», то летіти туди через усе місто потреби немає. Це наражає наших волонтерів на небезпеку, адже вони будуть поспішати, бажаючи швидше допомогти. 

Спершу ми виїжджали лише на ДТП, які сталися за участі мотоциклістів. А потім розширили свою діяльність на всі інші види аварій. За 2019 рік ми отримали всього 54 повідомлення про ДТП. А з початку 2021 вже зробили майже 200 виїздів. Крім далекої відстані від реагувальника до місця пригоди, ми не їдемо також під час поганої погоди та вночі. Працювати в дощ на мотоциклі – дуже небезпечно. А вночі ми не надто потрібні, адже трафік на дорозі вже більш вільний, і «швидка» приїжджає доволі оперативно. 

Представник організації «МотоДопомога»

Наші реагувальники – волонтери. Кожен має роботу, сім’ю і не зобов’язаний 24/7 приділяти увагу «МотоДопомозі». Їм достатньо мати необхідні навички, бажання допомагати людям і можливість виїхати на певну подію навіть з роботи. У половини наших фахівців на місці праці лояльне ставлення до цього. Керівництво розуміє, навіщо вони кудись їдуть, бачать шалені очі своїх працівників, які мчать на допомогу. Звісно, є такі, кого керівники не підтримують. Але це, думаю, питання часу.

Їхали рятувати людину, а побачили кота

Приблизно у 10% до нас надходять фейкові виклики. Торік ми отримали повідомлення про ДТП – наїзд на пішохода. Дівчина років 20 сказала диспетчеру, що «когось збили». І диспетчер направив туди всі служби. Одночасно приїхали реагувальники, поліція і «швидка». І ми побачили дівчину, яка сиділа на бордюрі біля дороги й тримала в руках котика, якого збила машина. Не знаю, чи поліція її оштрафувала за фейковий виклик, як і не знаю, що було далі з твариною. Але в цей час в іншій частині міста хтось міг дійсно бути в небезпеці. 

Часом люди бачать ДТП і одразу ж з переляку телефонують у «швидку». Екстрені служби змушені виїжджати. У цьому випадку ми можемо бути дуже важливими. Якби ми мали законні повноваження робити «відбій» екстреним службам в таких випадках, це було б ефективно. Наприклад, якщо ми перші прибули на якусь подію і бачимо, що там немає потреби в присутності поліції або «швидкої». Для того, щоб ми отримали такі права, на рівні МОЗ має з’явитися ланка реагувальників. 

Фото: МотоДопомога / Facebook

Та в більшості випадків, коли приїжджаємо на ДТП, ми там однозначно потрібні. Особливо, якщо прибуваємо значно раніше за екстрені служби. Жодного разу учасники пригоди не сказали нам: «А чого ви приїхали?». Як правило, навіть якщо людина просто вдарилася пальчиком або має поверхневі садна чи незначну травму, вона хоче почути, що з нею все гаразд. Я вже не кажу про травми середньої тяжкості або важкі, коли додаткові руки ніколи не бувають зайвими.

Дівчата у шоломах і з аптечкою викликають подив

Львів’яни нас навіть сьогодні плутають з екстреними службами, адже ми не завжди прибуваємо на мотоциклах. Якщо місце ДТП зовсім близько до реагувальника, пішки він прибуде значно швидше. Відрізнити нас можна за брендованим одягом. Кожен член нашої організації, який пройшов піврічне навчання, отримує спеціальне посвідчення, аптечку та жовтий жилет, на якому написано «МотоДопомога». 

Читайте також: «На газ і гальма тиснуть руками». Як луцька майстерня переобладнує авто для людей на візку

Серед 27 членів організації є шість реагувальниць. Якщо чоловік приїжджає на мотоциклі в жилеті та шоломі на якусь подію, то на нього часто дивляться «квадратними очима». А якщо це ще й дівчина, то подив вдвічі більший. Але на якусь дискримінацію, типу «жінка за кермом», наші реагувальниці ніколи не скаржилися. Вони працюють на рівні з чоловіками. Ба більше, деколи навіть відповідальніше ставляться до задач або до навчання, більш цілеспрямовані. Якщо дівчата за щось взялися, то все, це вже усвідомлене рішення. У них палають очі, і їм подобається допомагати іншим.

Представниця організації «МотоДопомога»

Я бачу, що «МотоДопомога» стала частиною життя членів нашої організації. Іноді їм доводиться в суботу чи неділю покидати сім’ю, щоб, наприклад, супроводжувати велозаїзд. Або цілий тиждень вчитися наданню домедичної допомоги. Це забирає їхній особистий час, але вони це роблять добровільно, з відкритим серцем. Я ж передаю їм максимум своїх знань, які можуть знадобитися будь-де: на вулиці, водоймі чи вдома. Якщо з їхніми рідними, не дай Боже, щось станеться, вони знатимуть, як допомогти. 

Паливо змушені купувати власним коштом

Фінансово ми існуємо, по-перше, коштом членських внесків. Також маємо подяки на офіційні рахунки від небайдужих, хоча ніколи не просимо жодних грошей від тих, кому допомагаємо. Зараз маємо підтримку від Львівської міської ради, за чиї кошти закуповуємо все необхідне для аптечок та друковану продукцію для навчання з невідкладної допомоги. У вересні цього року ми також з’явилися на Patreon, де нас можна підтримати. Як подяку донаторам, ми пропонуємо знижки на навчання домедичної допомоги та різний мерч. 

Фото: МотоДопомога / Facebook

Ми ще отримуємо певні кошти з супроводів спортивних заходів. Якщо якась організація проводить забіг, велозаїзд чи марафон, то ми їм допомагаємо з домедичною допомогою, а вони нам донатять певну суму. Ці кошти допомагають нам орендувати офіс і купувати необхідні речі. Таким чином ми фактично виходимо в «нуль»: все, що отримуємо, витрачаємо на утримання організації.

Найбільш актуальна для нас проблема – це паливо. Ми не маємо жодних партнерів, які б надавали нам його безкоштовно чи зі знижкою. Реагувальникам доводиться заправлятися власним коштом. Ми готові до співпраці й зможемо пояснити, хто ми й навіщо цим займаємося. Сподіваємося знайти добродіїв, які допоможуть нам у цьому. 

Закликаємо небайдужих львів’ян вступати до наших лав

Ми регулярно проводимо різні акції? на кшталт Motosafe, на яких показуємо розбиті в ДТП мотоцикли, розповідаємо, що може призвести до таких ситуацій. Закликаємо носити шоломи, пояснюємо, що таке штрафмайданчики та евакуатори. Ця тема людей цікавить, тож ми її розвиваємо. Також працюємо у напрямі легалізації та впровадження ланки реагувальника в Україні. І глобально наближаємо людей у Львові до того, що їм фахово можуть допомогти люди без медичної освіти.

Фото: Aleksandra Shaydarova / Facebook

Я сам не помітив той момент, коли повністю втягнувся в цю діяльність. Зараз весь мій час присвячений праці на роботі оперуючого травматолога та проведенню навчань з домедичної допомоги. У вільний час я займаюся «МотоДомогою». Не можу сказати, що це мене якось обтяжує. Поруч зі мною кохана людина, яка так само розділяє мої вподобання та їздить на мотоциклі.

Ми хочемо розширитися в кількості реагувальників хоча б до 50-60. Наші двері завжди відчинені. Зв’язати з нами можна через Facebook або просто зателефонувати. Ми готові ділитися досвідом та приймати до наших лав всіх охочих. Маємо дружню команду і чекаємо на нових людей, яким не байдуже життя інших. 

Суспільство

Киян просять стати донорами крові і допомогти ЗСУ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У Києві, а саме в Шевченківському районі, організовують День донора, щоб зібрати кров воїнам ЗСУ.

Про захід повідомили на сайті Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

День донора відбудеться у середу, 31 травня, з 10:00 по 15:00, на 3-му поверсі ТРЦ «Україна» за адресою площа Галицька, 3.

Забір крові проводять фахівці Київського міського центру крові за участю Київської міської клінічної лікарні № 18.

Охочі стати донором повинні мати із собою паспорт та ідентифікаційний код.

Читайте такожСам у полі – воїн. Як один активіст змусив заговорити українською топчиновників та міжнародні компанії? Інтерв’ю зі Святославом Літинським

Готуючись до здачі крові, потрібно дотримуватися таких правил:

  • Напередодні повечеряти, при цьому не вживати жирну, молочну їжу та напої, які містять алкоголь.
  • У день дачі крові бажано відпочити, легко поснідати та не планувати на цей день серйозних справ, інтенсивне фізичне навантаження, прийом алкоголю. Не бажано в цей день управляти транспортними засобами через емоційне збудження, яке буває, як правило, у всіх.
  • За дві години до та дві години після дачі крові палити небезпечно і для вас, і для того, кому попаде ваша кров.

Що робити перед здачею крові?

  • намагайтесь регулярно і збалансовано харчуватися, напередодні здачі дотримуйтесь спеціальної дієти;
  • вживайте побільше рідини;
  • відмовтесь від вживання алкоголю за 48 годин до процедури;
  • утримайтеся від вживання аспірину, анальгіну і ліків, що містять аспірин і анальгетики, за 72 години до процедури;
  • за можливості, не курити за годину до процедури;
  • обов’язково виспіться, відпочиньте.

Як харчуватися перед здачею крові:

  • напередодні відмовтесь від жирного, смаженого, гострого, копченого, молочних продуктів, яєць.
  • рекомендується солодкий чай, узвар, хліб, сухарі, сушки, відварні крупи, макарони на воді без масла, соки, морси, компоти, мінеральна вода, овочі, фрукти (крім бананів).

Дотримання цих вимог особливо важливе, якщо ви здаєте тромбоцити або плазму. Не виконання цих порад може зашкодити якісно провести сепарацію вашої крові (відділення необхідних компонентів) і зробить неможливою здачу.

Нагадаємо, на Львівщині почав працювати перший в Україні мобільний центр крові.

Також у Києві створили перший в Україні Банк довгострокового зберігання еритроцитів.

Фото: shev.kyivcity.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

Артилеристи ЗСУ знищили мінометний розрахунок окупантів (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські артилеристи знищили мінометний розрахунок російських окупаційних військ.

Відео опублікували на фейсбук-сторінці 40-ї Окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта.

Зазначається, що знищення російських окупантів є результатом спільної роботи артилеристів Великокнязівської бригади та бійців 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, які корегували вогонь.

Читайте такожНіхто не ідентифікує путіна як переможця, бо переможців не судять у Гаазі

Про 40 ОАБр

40 окрема артилерійська бригада імені Великого князя Вітовта — з’єднання артилерійських військ, підпорядковане оперативному командуванню «Південь». Бригада створена 6 лютого 2015 року. Військове злагодження бригади відбувалося на полігоні Широкий Лан. Бригада названа на честь литовського княза Вітовта, який вів тривалу боротьбу з татарами, намагаючись витіснити їх з українського Причорномор’я.

Нагадаємо, воїни Сил спеціальних операцій ЗСУ знищили російський танк неподалік Авдіївки.

Також ми розповідали, як Січеславські десантники знищили БМП окупантів на Луганщині.

Фото: facebook.com/40OAbrigade.

Читати далі

Суспільство

Житній ринок у Києві перетвориться на гастрономічний хаб: уже провели толоку

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Столичний Житній ринок перетвориться на гастрономічний та культурний хаб – цими вихідними там вже провели велике прибирання.

Про новий проєкт повідомили на сайті Київської міської державної адміністрації.

«Цими вихідними на столичному Житньому ринку було проведено велику толоку. Цей захід дав старт масштабному проєкту перетворення простору ринку на гастрономічний та культурний хаб», — йдеться у повідомленні.

Ініціаторами заходу виступили: шеф-кухар Євген Клопотенко, КП «Житній ринок» та клінінгова компанія «Inwhite».

Фахівці спільно з волонтерами провели успішну роботу із професійного прибирання на Житньому ринку.

Про толоку

За допомогою спеціалізованої техніки колони мили апаратом високого тиску, що дозволило ефективно очистити їх від забруднень. Видалили весь бруд із огородження антресолі та огородження другого поверху.

Окрім цього, провели глибинне чищення підлоги за допомогою підлогомийної техніки, що забезпечило належний догляд і чистий вигляд підлогових покриттів.

Читайте такожІнжир на підвіконні та плантації на дачі. Як проєкт «Сади Перемоги» мобілізує городні війська України

До прибирання долучились понад 50 фахівців та волонтерів. Використовували професійну техніку, зокрема апарат високого тиску, підлогомийні машини, парогенератори та пилотяги для вологого та сухого прибирання.

У КП «Житній ринок» додали, що в результаті великої толоки на ринку було очищено понад 3000 квадратних метрів будівлі.

Про ринок

Житній ринок — один із економічних центрів Києва, найдавніший діючий ринок Києва. Був розташований на Подолі і бере свій початок з часів Київської Русі.

Нагадаємо, кияни організували толоку у Протасовому яру на місці ворожого обстрілу.

Також ми розповідали, як на Львівщині переселенці впорядкували парк, щоб віддячити за гостинність.

Фото: kyivcity.gov.ua.

Читати далі